Business news from Ukraine

Експерти проаналізували передвиборчу ситуацію в Туреччині та україно-турецькі відносини

У новому відео YouTube-каналу аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто варіанти розвитку подій на майбутніх президентських і парламентських виборах у Туреччині. Українські експерти висловили свої думки і дали прогнози щодо політичної ситуації в цій країні.

Головний редактор інтернет-видання “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах наголосив, що майбутні вибори в Туреччині мають велике значення для регіону і викликають інтерес з боку міжнародної спільноти.

“Туреччина є важливим гравцем на світовій арені, і її внутрішня політика безпосередньо впливає на ситуацію в регіоні та за його межами. Тому результати виборів будуть відслідковуватися з великою увагою”, – зазначив він.

Зі свого боку, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїм баченням можливих сценаріїв після виборів. Він підкреслив, що існують дві головні політичні сили, які борються за лідерство в Туреччині: партія “Справедливість і Розвиток” (AKP), під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана, і “Республіканська народна партія” (CHP). Кемаля Килидждароглу, союзниками якої виступають ще п’ять опозиційних політичних сил.

“Можливі два сценарії. У разі перемоги AKP, ми можемо очікувати продовження політики, яку Ердоган проводить останніми роками, з акцентом на зміцнення внутрішньої стабільності та зміцнення позицій Туреччини на міжнародній арені. З іншого боку, у разі перемоги CHP, ми можемо побачити більш прозахідну орієнтацію та активізацію співпраці з Європейським союзом і США”, – зазначає експерт.

Виграш будь-якого з кандидатів у першому турі, на думку Уракіна, є малоймовірним, і найімовірніше, переможець у президентських перегонах визначатиметься вже під час повторного голосування.

Обидва експерти також відзначили значущість для України результатів виборів у Туреччині.

“Україна має тісні економічні та політичні зв’язки з Туреччиною, тому результати виборів матимуть прямий вплив на наші стосунки та співпрацю. За останній рік унаслідок війни товарообіг між нашими країнами знизився, але, як я вважаю, у разі збереження поточного політичного курсу, ми можемо очікувати на подальший розвиток торговельних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною”, – зазначив Максим Уракін.

Крім того, експерт навів статистичні дані щодо експорту з України до Туреччини за 2022 рік, згідно з якими він суттєво зменшився.

“За минулий рік обсяг українського експорту до Туреччини склав близько 3-х мільярдів доларів на противагу більш ніж 4-м мільярдам у 2021 році, тобто ми спостерігаємо падіння на 29%”, – зазначив Уракін.

На думку Мохаммада Фараджаллаха, в геополітичній ситуації, що склалася, Туреччина є важливим партнером України в різних сферах, що охоплюють як військову підтримку (БПЛА Байрактар, легка бронетехніка), так і співробітництво в економіці, енергетиці та за іншими напрямами.

Також експерт припустив, що в разі перемоги опозиції Туреччина з більшою ймовірністю може приєднатися до санкцій проти РФ.

“Природно, нова влада буде максимально наближатися до Заходу і може включитися в загальну єдину західну політику проти Росії. Це, звичайно, буде нам вигідно. Але це поки що тільки попередні слова, можливо, вони (опозиція – ред.) прийдуть, подивляться на цифри і продовжать поточну політику Ердогана”, – заявив Фараджаллах.

Зазначимо, що напередодні голосування Ердоган відстає від свого основного суперника Киличдароглу на понад 5%, згідно з даними опитування, опублікованого турецьким соціологічним центром KONDA 11 травня.

Таким чином, Ердоган отримує підтримку 43,7% респондентів, тоді як Киличдароглу – 49,3%.

Опитування також виявляє, що жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів, що означає, що якщо ці дані підтвердяться на виборах, переможця обиратимуть у другому турі, який заплановано на 28 травня.

Під час опитування соціологічною службою KONDA було проведено персональні інтерв’ю з 3480 людьми в 35 провінційних центрах.

При цьому за даними інших опитувань, зокрема стамбульського Центру оперативних соціальних досліджень (Yöneylem), партію Ердогана на парламентських виборах підтримують 35,2% виборців, а CHP Килидждароглу – 30,7%.

Більш детально про вибори в Туреччині дивіться у відео:

Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:

https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , , , , ,

Болгарія та Україна почали розробку концепції двосторонньої торгівлі соняшниковою олією

Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.

“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.

Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.

Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.

“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.

Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.

“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.

Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.

Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.

, ,

“Укренерго” повідомило про модернізацію ЛЕП 400 кВ між Україною та Польщею

Модернізована НЕК “Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі PSE потужна міждержавна лінія електропередачі між Польщею та Україною з 27 квітня успішно пройшла триденне тестування, повідомила НЕК.

За інформацією “Укренерго”, загальна вартість проєкту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання було надано безкоштовно польськими партнерами.

У компанії пояснили, що основний обсяг робіт було виконано в цьому вузлі, щоб вироблена українською енергосистемою електроенергія могла бути перетворена на європейську напругу 400 кВ і передана в Європу.

“Це був складний, але взаємовигідний проєкт, який ми реалізували у співпраці з нашими європейськими колегами. Він важливий як для України, так і енергетичної безпеки Європи”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм-каналі у вівторок.

За його словами, лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами, складаючи додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяючи розвитку стабільної енергомережі в Україні.

“Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи”, – зазначив Кудрицький.

У НЕК додали, що загальна протяжність лінії становить майже 400 км, понад 70% з яких проходить територією України. Лінія підключена до магістральної мережі через відкритий розподільний пристрій на одному з українських енергооб’єктів. На будівництві об’єкта з боку України протягом п’яти місяців під час війни працювали 125 фахівців – 45 співробітників “Укренерго” і 80 підрядників.

Водночас польський оператор PSE на своїй аукціонній платформі у вівторок оголосив односторонній місячний аукціон із розподілу доступної спроможності перетину на лінії Жешув-Хмельницька АЕС на період поставки 15-31 травня. Пропонована на аукціоні потужність для експорту з України становить 200 МВт, для імпорту з Польщі – 350 МВт. Згідно з умовами аукціону, заявки від учасників приймають до 16:00 8 травня, результати буде оголошено о такій самій годині 10 травня. Оскільки НЕК “Укренерго” на період війни може за вимогами ENTSO-E проводити лише добові аукціони, вона має провести їх за два дні до дня поставки, тобто перший можна очікувати 13 травня на ту саму потужність, яку розподілить польський оператор.

Водночас на ринку зазначають, що на перший тиждень травня “Укренерго” не розподіляє потужність перерізу на лінії Добротвір-Замосць, через яку “ДТЕК Західенерго” здійснює експорт по 75 МВт щогодини до Польщі, через низку святкових днів у цій країні та непроведення аукціонів польським оператором.

Як повідомлялося, на кінець квітня було заплановано запуск у роботу реконструйованої лінії ХАЕС-Жешув 400 кВ. Реконструкція лінії 750 кВ Хмельницька АЕС (ХАЕС) – Жешув, яка не експлуатується з 90-х років, передбачала її переведення на напругу 400 кВ, яка використовується в європейській мережі. Її запуск дає змогу на 25-30% збільшити український експортний потенціал. Лінія працюватиме в синхронному режимі, тобто доступ до неї матимуть усі учасники українського та європейського ринків.

, , ,

Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту української агропродукції

Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року, повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю, про які буде найближчим часом повідомлено учасників ринку публічно та в робочому порядку.

, ,

Україна запросила в Індії додаткову гуманітарну допомогу

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова наступного тижня відвідає Делі, де серед іншого обговорить надання додаткової гуманітарної допомоги, повідомляє The Hindu з посиланням на дипломатичні джерела.

“Україна запросила в Індії додаткову гуманітарну допомогу, включно з фармацевтичними препаратами, медичним обладнанням та енергетичним устаткуванням для ремонту енергетичної інфраструктури, пошкодженої під час війни, і очікується, що обидві сторони обговорять надання такої підтримки”, – вказується в повідомленні.

Також очікується, що Джапарова передасть прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді запрошення відвідати Київ.

Дипломатичні джерела повідомили, що остаточні домовленості все ще обговорюються, але підтвердили, що Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ, як очікується, прибуде до Делі в понеділок і проведе міжвідомчий діалог, а також вступить на зустріч із представниками ЗМІ й аналітичних центрів у столиці з метою заручитися підтримкою України в Індії”, – зазначає видання.

, ,

МВФ затвердив нову програму для України на 2023-2027рр на $15,6 млрд у загальному пакеті підтримки $115 млрд

Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.

“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.

Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).

Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.

Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.

МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.

Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.

“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.

Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.

“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.

Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.

Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.

“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.

Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.

За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.

Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.

,