Міжнародний валютний фонд (МВФ) в рамках співпраці з Україною працює над поліпшенням корпоративного управління в цілому на всіх державних підприємствах, а не окремих з них, ця робота включає прозорість формування наглядових рад, підвищення ефективності процесу прийняття рішень, а також прозорості, це відображено в новій 4-річній програмі розширеного фінансування EFF, повідомила заступник голови місії Фонду в Україні Сучанан Тамбунлертчай.
«Одним із зобов’язань, які взяли на себе влада, є початок публікації фінансової звітності ключових державних підприємств, щоб зробити ці ключові показники ефективності доступними для громадськості, щоб громадськість та інші зацікавлені сторони також могли оцінити ефективність цих державних підприємств», – сказала вона на брифінгу в п’ятницю.
Водночас Тамбунлертчай уточнила, що у МВФ немає конкретних кількісних орієнтирів для державних підприємств у рамках програми.
Згідно з меморандумом економічної та фінансової політики України, опублікованим Фондом у п’ятницю, публікація фінансової звітності провідних державних підприємств відповідно до стандартів МСФЗ відновиться до кінця червня 2026 року з відповідними редагуваннями для захисту критичної інфраструктури та збільшеним терміном публікації до одного року.
«Ми введемо обов’язкові щорічні фінансові аудити для провідних державних підприємств, для яких буде забезпечено належне фінансування, шляхом внесення відповідних законодавчих змін, якщо це необхідно. Ми забезпечимо публікацію аудиторських аудитів, починаючи з фінансових аудитів 2025 року, до кінця серпня 2026 року», – йдеться також у меморандумі.
До кінця червня 2026 року також розпочнеться розробка річного звіту державних підприємств відповідно до вимог Стандартної операційної процедури (СОП), який буде належним чином розширений, щоб включати інформацію про фінансові показники провідних державних підприємств за допомогою загального набору показників, платежів до державного бюджету та фіскальної підтримки, конкретних зобов’язань PSO та квазіфіскальної діяльності кожного підприємства. Такий звіт буде публікуватися щорічно, починаючи з кінця вересня 2026 року за 2025 рік, і поступово розширюватися, щоб охопити більше державних підприємств.
Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити публікацію фінансової звітності, що відображає поділ діяльності, пов’язаної з PSO, і діяльності, не пов’язаної з PSO, для всіх державних підприємств, на які поширюються PSO, до кінця червня 2027 року.
«Ми внесемо зміни до Політики державної власності та закону »Про акціонерні товариства” (2465-IX), щоб передбачити, що всі статути державних підприємств вимагають простої більшості голосів для рішень наглядової ради, за винятком затвердження стратегічного плану розвитку, і уникнемо положень, що дозволяють вимоги вето або домінуючої більшості, до кінця червня 2026 року”, – також сказано в меморандумі.
Згідно з ним, всі висунення кандидатур і звільнення генеральних директорів державних підприємств будуть прийматися простою більшістю голосів наглядових рад, з відповідними змінами до статуту, якщо це необхідно.
«Ми забезпечимо, щоб комплексний фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності для всіх державних підприємств, не пов’язаних з обороною, авторитетними незалежними аудиторами, був розпочатий до кінця червня 2026 року», – йдеться в документі.
Ще одним зобов’язанням є публікація переглянутої Політики державної власності до кінця травня 2026 року, яка буде більш точно відповідати Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, згідно з рекомендаціями Огляду ОЕСР 2025 року.
Уряд також зазначив, що в тісному консалтингу з міжнародними партнерами вивчає варіанти для поліпшення управління державними підприємствами, що передбачає також потенційне впровадження централізованої моделі. Йдеться, зокрема, про визначення ролей і мандата ключових державних установ, залучених до управління державними підприємствами, таких як Мінфін, Міністерство економіки, Кабмін, інші відповідні галузеві міністерства та Фонд державного майна (ФДМУ).
“Ми забезпечимо сильну роль Мінфіну як відповідального органу за фінансовий нагляд за державними підприємствами, обмежимо квазіфіскальні ризики і допоможемо захистити стійкість боргу. Важливо, що будь-яка нова система управління державними підприємствами не повинна розмивати повноваження уряду щодо дивідендної політики, забезпечуючи направлення дивідендів державних підприємств до державного бюджету та прозору звітність про них для забезпечення підзвітності та нагляду”, – також зазначається в меморандумі.
В цілому, кінцевою метою централізації власності державних підприємств має бути професіоналізація функції власності держави, і будь-яка централізована система управління повинна діяти тільки з обережністю, йдеться в меморандумі.
«Це повинно спиратися на чіткий юридичний мандат, забезпечувати належний нагляд з боку Міністерства фінансів і фіскальну прозорість, включати надійні гарантії від політичного втручання для забезпечення професійного керівництва на основі заслуг, а також вимагати суворої, узгодженої на міжнародному рівні звітності та підзвітності», – підкреслюється в меморандумі.
Як повідомляє Сербський Економіст, 2025 року влада Чорногорії видала громадянам України 679 дозволів на тимчасове перебування і роботу, що становить 1,67% від загальної кількості 40 567 дозволів, випливає з річного звіту Заводу з працевлаштування Чорногорії (ZZZCG) з посиланням на дані МВС.
Загалом 2025 року в Чорногорії було видано 40 567 дозволів іноземцям – на 2 548 (6,7%) більше, ніж 2024 року. Із них 27 689 припали на квоту, 12 878 – видано поза квотою.
Іноземні працівники прибули зі 107 країн.
Дозволи на тимчасове перебування і роботу в Чорногорії у 2025 році за громадянством (від більшого до меншого)
Туреччина – 10 346 (25,50%)
Сербія – 8 148 (20,09%)
Росія – 7 429 (18,31%)
Азербайджан – 2 513 (6,19%)
Албанія – 2 098 (5,17%)
Боснія і Герцеговина – 1 902 (4,69%)
Косово – 1 543 (3,80%)
Північна Македонія – 766 (1,89%)
Україна – 679 (1,67%)
Білорусь – 469 (1,16%)
Індія – 364 (0,90%)
Мексика – 257 (0,63%).
Сербський Економіст зазначає, що 6 найбільших країн-джерел робочої сили забезпечили 79,96% усіх виданих дозволів.
https://t.me/relocationrs/2327
Україна не згадується в звіті CBRE European Investor Intentions Survey 2026 і не представлена в переліку ринків, які учасники опитування вважають найбільш привабливими для cross-border інвестицій в європейську нерухомість в 2026 році.
Згідно зі звітом, найбільші очікування щодо сукупної прибутковості в 2026 році інвестори пов’язують з Іспанією, Великою Британією та Польщею, а до десятки також увійшли Італія, Німеччина, Португалія, Нідерланди, Данія, Франція та Швеція.
CBRE відзначає загальне зростання активності: 89% респондентів очікують, що їхня купівельна активність у 2026 році збережеться або збільшиться порівняно з 2025 роком.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, Укрзалізниця, Тепла, СП БНК тощо. У секції продано 1,58 млн куб. м природного газу. Було реалізовано природний газ виключно з постачанням у ГТС у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 19718-21150 грн./тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 36 угод загальним обсягом 826 тис. куб. м.
Ринки газу розпочали тиждень з спаду на тлі різкого покращення прогнозів температури для Європи та Великої Британії до кінця лютого. На додаток до зростання вітрогенерації це має обмежити попит на газ в електроенергетиці.
Геополітичні премії за ризик викликали оптимізм у середу вдень, коли Іран тимчасово закрив частину Ормузької протоки, очевидно, у відповідь на посилення військової присутності США в Аравійському морі. Іранські інформаційні агентства повідомили, що частини протоки були закриті на кілька годин (для безпеки судноплавства), щоб дозволити Корпусу вартових ісламської революції проводити військові навчання. В результаті ціни на газ зміцнилися по всій кривій на останній сесії у четвер, причому голландський контракт М+1 зріс на 16% у внутрішньоденній торгівлі, підтриманий відновленням напруженості між США та Іраном, що більше збільшило геополітичний ризик та сприяло швидкому укладенню контрактів. Зростання цін стало поступово більш приглушеним далі по кривій, а вплив значною мірою зник, починаючи з контрактів на літо 2027 року. Не слід відкидати можливі затримки з постачанням СПГ, розвиток торгових угод та розширення світової економіки, бо все це фактори, які сприяють зростанню у довгостроковій перспективі.
Тепліші температури наступного тижня підтримають рівні запасів у газових сховищах ЄС, які зараз заповнені на 33%, проти 5-річного середнього ~49%. Ключові країни за потужностями зберігання – Німеччина, Франція та Нідерланди також виснажені – 23%, 23,6% та 14,3% відповідно, при цьому Нідерланди можуть зіткнутися з потенційним повним виснаженням до кінця зими.
Майбутнє зростання обсягів постачання американського СПГ продовжує пом’якшувати побоювання. Golden Pass (США) наблизився до старту виробництва LNG, отримавши 300 мільйонів кубічних футів газу в середу, 18 лютого; ринок закладає можливість перших відвантажень уже на початку березня. Важливо, що це один із найбільших експортних терміналів США, тому кожен крок до введення в експлуатацію відчутно впливає на очікування балансу LNG для Європи.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,3 млн куб. м на добу та був незмінним відносно попереднього тижня. Імпорт був присутній з усіх суміжних країн Європи. Основу імпорту складав польський напрямок. Експорт з митного складу був присутнім у розмірі близько 1,3 млн куб. м на добу, в напрямку Молдови. В сховищах України знаходилось 9,78 (-2,2%) млрд куб. м природного газу. Відбір складав близько 45 млн куб. м на добу.
Представники України та Румунії обговорили стан реалізації проєкту будівництва міжнародного пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на українсько-румунському кордоні, а також перспективи розвитку прикордонної інфраструктури між двома країнами. Під час робочої зустрічі учасники ознайомилися з перебігом робіт безпосередньо на будівельному майданчику.
Зокрема, наразі вздовж берега річки Тиса триває спорудження підпірної стінки, а також сформовано насип для розміщення об’єктів першої та другої черг будівництва пункту пропуску. Сторони відзначили важливість реалізації проєкту для підвищення пропускної спроможності кордону, розвитку транспортного сполучення та активізації економічної співпраці між регіонами.
Окрему увагу під час переговорів приділили перспективам відкриття нових пунктів перетину державного кордону — «Яблунівка – Ремети» та «Хижа – Тарна Маре». Очікується, що їх запуск сприятиме розширенню транскордонної співпраці, спрощенню логістики та зміцненню партнерських відносин. Реалізація інфраструктурних проєктів на кордоні розглядається як один із ключових напрямів розвитку прикордонних територій і інтеграції транспортних маршрутів у регіоні.
Україна вперше перемогла в «Панорамі» Берлінале — фільм «Сліди» отримав приз глядацьких симпатій на 76-му фестивалі, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури України Тетяна Бережна.
Україна вперше перемогла в «Панорамі» Берлінале — фільм «Сліди» отримав нагороду глядачів на 76-му фестивалі.
«Світ почув українських жінок. Дякую їм за силу і мужність говорити про найболючіше», — написала Бережна у Facebook у суботу.
За її інформацією, фільм «Сліди» режисерів Аліси Коваленко та Мариси Нікітюк отримав нагороду в категорії Panorama Dokumente за підсумками голосування 26 500 глядачів.
«Сліди» розповідає історії українських жінок, які пережили сексуальне насильство під час російської агресії і зважилися дати свідчення. Тому особливо цінно, що нагорода — це вибір аудиторії, живий відгук на правду, яку неможливо ігнорувати.
За даними ООН, понад 90% українських військових і цивільних, які перебували в російському полоні, повідомили про тортури і нелюдське поводження. Сексуальне насильство використовується як зброя війни і залишається одним з найбільш замовчуваних злочинів. «Сліди» порушують цю тишу, зазначила віцепрем’єр.
Режисерка Аліса Коваленко особисто пережила сексуальне насильство під час полону на Донбасі на початку війни. Вона була однією з перших жінок в Україні, хто публічно розповів про цей досвід, і її історія стала поштовхом до створення фільму, повідомила Бережна.
