Український документальний проєкт «The Summit of Freedom», присвячений реабілітації та поверненню до повноцінного життя після важких військових травм, отримав низку нагород та був відібраний для участі на міжнародних кінофестивалях.
Як повідомила команда проєкту, фільм уже отримав статуси Award Winner, Official Selection та Semi-Finalist на фестивалях у різних країнах і містах світу.
«Кожна фестивальна нагорода — це нове незалежне журі, нова аудиторія та ще одне підтвердження того, що ця історія знаходить відгук незалежно від кордонів», — зазначили автори проєкту.
У команді фільму підкреслюють, що його основними темами є свобода, стійкість, мужність і людська гідність.
Документальний фільм «The Summit of Freedom» вийшов у 2026 році. Режисером і продюсером картини виступила Марія Спрінгіс, засновниця лондонської продакшн-компанії Dreams Into Reality Production. У її фільмографії проект зазначений як документальна робота 2026 року.
Одним із підтверджених міжнародних відборів фільму став Los Angeles Film and Documentary Awards, де «The Summit of Freedom» включено до списку Official Selection.
Проєкт пов’язаний з історією українського ветерана Степана Коробкіна, який втратив руку внаслідок поранення під час війни та переніс 32 операції, після чого здійснив сходження на Кіліманджаро разом з українською альпіністкою Тетяною Яловчак. Експедиція стала частиною документальної історії про фізичне та психологічне відновлення після важкої травми.
За задумом авторів, фільм розповідає не лише про сходження на найвищу вершину Африки, а й про повернення людини до активного життя, подолання наслідків поранення та пошук нової мети.
Раніше Тетяна Яловчак повідомляла, що фільм «The Summit of Freedom» вже отримав понад два десятки міжнародних номінацій.
Команда фільму зазначає, що його фестивальне просування триває, і про нові покази та результати буде оголошено пізніше.
Тетяна Яловчак — українська альпіністка, волонтерка та рекордсменка України, перша українка, яка завершила програму «Сім вершин» — сходження на найвищі вершини всіх континентів, включаючи Еверест.
The Summit of Freedom, ветеран, ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО, кінофестиваль, УКРАЇНА
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Як повідомляє «Сербський економіст», Будванську Рів’єру в Чорногорії в січні-серпні 2026 року відвідали 815 916 туристів, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року, при цьому українці залишаються однією з найпомітніших груп іноземних гостей курорту.
Про це повідомив директор Туристичної організації Будви Мілан Тічіч в інтерв’ю чорногорському виданню «Vijesti», опублікованому 18 вересня. За його словами, протягом восьми місяців до Будви приїжджали туристи з 205 країн.
Найбільшими традиційними ринками для курорту залишаються Сербія та Росія. Кількість туристів із Сербії з початку року збільшилася приблизно на 19%, а російський туристичний потік зріс одразу на 34%.
Ще швидше у 2026 році зростають деякі західноєвропейські ринки. Кількість гостей із Польщі збільшилася на 83%, з Італії — на 59%, з Нідерландів — на 51%, з Іспанії — на 46%, з Великої Британії — на 25%, а з Німеччини та Франції — приблизно на 15%. Таким чином, географія іноземного туризму в Будві поступово диверсифікується, хоча сербські та російські туристи поки що зберігають лідируючі позиції.
Українці також входять до числа ключових туристичних груп. За даними Туристичної організації Будви, у пік сезону, 7 серпня 2026 року, громадяни України входили до десятки найчисленніших груп гостей у колективних закладах розміщення поряд із туристами з Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії та Герцеговини та Польщі.
У приватному секторі позиції українців ще сильніші. На початку серпня вони були четвертою за чисельністю групою після туристів із Сербії, Росії та Боснії й Герцеговини. У готелях та колективних об’єктах розміщення українці також стабільно входили до першої десятки основних ринків Будви.
Наприкінці серпня структура залишалася аналогічною. Серед найчисленніших гостей у готелях та інших об’єктах колективного розміщення Туристична організація називала туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Боснії та Герцеговини, України, Німеччини, Польщі, Туреччини та Китаю.
Значення українського ринку підтверджує й загальнонаціональна статистика Чорногорії. За даними MONSTAT, у 2025 році українці забезпечили 4,3 % усіх ночівель іноземних туристів у країні, зрівнявшись за цим показником із туристами з Туреччини. Найбільше ночівель припало на гостей із Сербії — 23,4 %, Росії — 16,4 %, Боснії та Герцеговини — 8,1 % і Німеччини — 4,6 %.
У сегменті приватних апартаментів та іншого індивідуального розміщення частка українців була ще вищою — 4,7 % усіх ночівель іноземців. Сербські туристи забезпечили 25,6 %, російські — 22,1 %, громадяни Боснії та Герцеговини — 9,4 %, Туреччини — 4,9 %. При цьому 94,8 % усіх ночівель у приватному секторі Чорногорії припало саме на приморські курорти.
Загалом у 2025 році Чорногорію відвідали 2,729 млн туристів, які здійснили 15,367 млн ночівель. На частку іноземців припало 95,8% усіх ночівель, а на приморські курорти — 92,6%, що підкреслює критичне значення Будви та інших прибережних міст для туристичної економіки країни.
Зростання туристичного потоку вже позначається на доходах Будви. За січень-серпень 2026 року надходження від туристичного збору до Туристичної організації міста сягнули рекордних 2,477 млн євро, що на 6% більше, ніж роком раніше. У липні надходження збільшилися на 16%, у серпні — на 13%.
Будва залишається одним із головних туристичних центрів Чорногорії й особливо популярна серед громадян Сербії, Росії, України та країн Центральної й Західної Європи. Водночас стрімке зростання потоків туристів із Польщі, Італії, Нідерландів та Великої Британії свідчить про поступове зменшення залежності курорту від кількох традиційних ринків.
Україна у січні-серпні 2026 року виробила 4,1 млн тонн молока-сировини, що на 13% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У січні-серпні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Господарства населення у серпні виробили 268 тис. тонн молока-сировини, що на 5,2% менше порівняно з липнем та на 28% менше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні їхнє виробництво скоротилося на 27%, до 1,89 млн тонн.
Підприємства у серпні виробили 275,7 тис. тонн молока-сировини, що на 1,9% менше порівняно з липнем, але на 2,8% більше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні виробництво молока на молочнотоварних фермах (МТФ) зросло на 5%, до 2,21 млн тонн.
Промисловий сектор нарощує виробництво молока-сировини порівняно з минулорічним періодом, зокрема за рахунок західних областей.
“Найвищі темпи росту виробництва сирого молока показує Рівненська область. Підвищення ефективності молочного скотарства сприяло зростанню обсягів надоїв у Чернігівській області. Серед лідерів за темпами зростання надою західні області Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області, а також Чернігівська та Житомирська. При цьому лідером з виробництва сирого молока залишається Полтавська область”, – зазначено в повідомленні.
У січні-серпні близько 55% молока-сировини, виробленого сільгосппідприємствами, припало на п’ять областей: Полтавську – 318,7 тис. тонн, Черкаську – 267,8 тис. тонн, Хмельницьку – 210,9 тис. тонн, Чернігівську – 208,2 тис. тонн та Вінницьку – 199,3 тис. тонн.
АВМ прогнозує підвищення цін на молочну продукцію через зростання транспортних витрат на її доставку до торговельних мереж унаслідок російських обстрілів та подовження логістичного плеча. Це може призвести до скорочення споживання населенням та зниження виробництва свіжої молочної продукції.
Українські аграрії станом на 22 вересня обмолотили 7 млн га, або 61% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Валовий збір зернових та зернобобових становить 32,95 млн тонн, середня врожайність сягнула 47 ц/га.
Пшениці зібрано 25,31 млн тонн із 5,11 млн га за середньої врожайності 49,5 ц/га, ячменю – 6,39 млн тонн із 1,48 млн га за врожайності 43,3 ц/га. Жнива цих культур завершено.
Гороху зібрано 812,2 тис. тонн із площі 301,9 тис. га за середньої врожайності 26,9 ц/га, проса – 62,2 тис. тонн із 26,9 тис. га за врожайності 23,2 ц/га, гречки – 37,1 тис. тонн із 26,6 тис. га за врожайності 13,9 ц/га, кукурудзи – 339,8 тис. тонн із 67,9 тис. га за врожайності 50 ц/га.
Найбільші обсяги зернових зібрали аграрії південних і центральних областей. В Одеській області зібрано 4,83 млн тонн зерна з площі 1,19 млн га, у Дніпропетровській – 2,72 млн тонн із 663,3 тис. га, у Кіровоградській – 2,43 млн тонн із 561 тис. га.
Найвища середня врожайність зернових – у господарствах Хмельницької області (70,6 ц/га), Сумської (60,6 ц/га) та Київської (55,8 ц/га).
Олійних культур зібрано понад 6 млн тонн із близько 2,4 млн га. Зокрема, жнива ріпаку завершено, намолочено 3,857 млн тонн із площі 1,33 млн га за врожайності 29 ц/га.
Соняшнику зібрано 1,5 млн тонн із 756,2 тис. га, або 14% прогнозованих площ, за врожайності 19,8 ц/га.
Сої – 655,4 тис. тонн із 327,6 тис. га, або 21% прогнозованих площ, за врожайності 20 ц/га.
Також аграрії розпочали збирання цукрових буряків. Викопано 19,3 тис. тонн із площі 0,45 тис. га за середньої врожайності 428,9 ц/га.
Українські університети долучаються до європейської ініціативи European Researchers’ Night, яка цього року відбудеться 25 вересня. Зокрема, Національний університет «Запорізька політехніка» проведе цього дня «Ніч науки 2026», а Львівська політехніка координує окремий проєкт European Researchers’ Night 2026-2027 у межах програми Horizon Europe.
Як повідомляє Запорізька політехніка, «Ніч науки 2026» відбудеться 25 вересня на базі університету та буде орієнтована передусім на школярів, майбутніх студентів і молодь. У програмі передбачені інтерактивні експерименти, наукові демонстрації, дитяча наукова конференція та міжнародні заходи за участю закордонних партнерів. Захід проводитиметься з урахуванням безпекової ситуації, університет зазначає наявність укриттів.
Окрема міжнародна конференція в межах «Ночі науки» також запланована на 25 вересня. До неї мають долучитися науковці європейських університетів.
Крім того, Україна вперше на такому рівні представлена окремим проєктом у програмі European Researchers’ Night. Львівська політехніка стала координатором міжнародного проєкту STEM for Science, Technology, Awareness & Researchers (STEM4STAR), відібраного для фінансування в межах
European Researchers’ Night та Researchers at Schools 2026-2027 програми Horizon Europe.
За даними університету, на конкурс було подано 241 заявку з різних країн Європи, фінансування рекомендовано для 49 проєктів. STEM4STAR отримав максимальні оцінки експертів за всіма критеріями. Проєкт передбачає проведення у Львові наукових фестивалів, заходів European Researchers’ Night, демонстрацій сучасних технологій, геопросторових ігор, картографічних челенджів, мапатонів, STEM-програм та стартап-конкурсів. Окремі заняття мають проходити також у школах і коледжах Західної України.
European Researchers’ Night – загальноєвропейська ініціатива, що фінансується ЄС через Marie Skłodowska-Curie Actions. У 2026 році основна подія відбудеться 25 вересня. За інформацією Європейської дослідницької ради, очікується понад 1 млн учасників приблизно у 40 країнах. Університети та наукові установи проводять відкриті лабораторії, експерименти, наукові шоу, дискусії, виставки та інтерактивні заходи для широкої аудиторії.
