Ситуація на українському ринку пшениці залишається без особливих змін через ускладнену та дорогу логістику, тоді як ринок кукурудзи потерпає від недостатніх темпів експорту та очікує сезонного збільшення пропозиції, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у Telegram-каналі.
Ціна української пшениці 11,5% на умовах DAP-Дунай 21 вересня становила $172-178 за тонну.
“Ситуація на ринку української пшениці залишається без особливих змін – експорт залишається дорогим та ускладненим через постійні атаки РФ на портову інфраструктуру і ситуація з логістикою навряд чи покращиться найближчим часом”, – зазначили в Barva Invest.
За даними компанії, найбільш активними напрямками для української пшениці залишаються румунський порт Констанца та прикордонний перехід Вадул-Сірет. Водночас експорт через українські порти Дунаю залишається вкрай ускладненим через постійні атаки РФ.
На ринку української кукурудзи ціна DAP-Дунай 21 вересня становила $170 за тонну.
“Український ринок кукурудзи продовжує потерпати від нестачі звичних темпів експорту, й при цьому очікує на сезонне збільшення пропозиції. Логістика дорога та ускладнена і не сприяє укладанню нових угод”, – зазначили в Barva Invest.
Уряд України офіційно затвердив участь країни у Всесвітній спеціалізованій виставці EXPO 2027 Belgrade, яка відбудеться в столиці Сербії з 15 травня по 15 серпня 2027 року.
Відповідне розпорядження Кабмін України ухвалив 21 вересня. Генеральним комісаром української національної секції призначено віцепрем’єрку з питань гуманітарної політики — міністерку культури Тетяну Бережну.
Витрати на участь України мають покриватися за рахунок коштів організатора EXPO 2027, донорського та спонсорського фінансування, благодійних внесків та інших дозволених джерел. Міністерство економіки та навколишнього середовища координуватиме підготовку української експозиції, а МЗС офіційно повідомить уряд Сербії про призначення генерального комісара.
Бережна вже має досвід організації української участі у всесвітніх виставках. Вона була генеральним комісаром українського павільйону на EXPO 2025 в Осаці.
Белградська виставка відбудеться під гаслом «Play for Humanity: Sport and Music for All». Організатори очікують понад 4 млн відвідувачів за 93 дні роботи виставки.
EXPO 2027 стане найбільшою спеціалізованою виставкою за кількістю учасників за всю історію таких заходів. За останніми даними організаторів, свою участь підтвердили 143 міжнародні учасники. Для порівняння, попередній рекорд спеціалізованих EXPO належав Астані-2017, де брали участь 117 країн.
Серед найбільших держав, які підтвердили участь або вже оформили участь у белградській виставці, — США, Китай, Росія, Індія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Японія, Південна Корея, Туреччина, Бразилія, Мексика, Аргентина, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ізраїль, Південна Африка та Єгипет.
Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський відвідав сербський павільйон на першому Карпатському економічному форумі в Буковелі, який проходить 18–19 вересня в рамках саміту нового регіонального формату Carpathian Eight (C8). Про це повідомила Торгово-промислова палата Сербії.
Сербію на форумі представляють ТПП Сербії, Агентство розвитку Сербії, Expo 2027 Belgrade, а також сербські компанії, серед яких Mind Park і Millennium Team. Головне завдання участі — презентувати інвестиційні можливості Сербії та налагодити нові контакти з компаніями, інвесторами та фінансовими організаціями регіону.
Сам форум став великим бізнес-майданчиком: за даними Офісу президента України, у ньому беруть участь близько 1,4 тис. осіб із 25 країн, зокрема представники майже 400 компаній країн C8. Загальний інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів вартістю понад 42,5 млрд євро в енергетиці, промисловості, транспорті та логістиці, технологіях, агросекторі, нерухомості та інших сферах.
Для Сербії особливо цікаві проєкти в галузі енергетики, залізниць та автомобільних доріг, логістики, промисловості та транскордонної торгівлі. На саміті Олександр Вучич заявив, що товарообіг Сербії та України в першому півріччі 2026 року зріс на 42%.
Новий формат C8 об’єднує Сербію, Україну, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину. Його учасники розраховують розвивати інфраструктурні та енергетичні зв’язки, інвестиційні проєкти та тіснішу інтеграцію Карпатського та Дунайського регіонів.
C8, FORUM, ІНВЕСТИЦІЯ, Сербія, УКРАЇНА
Рух низки потягів АТ “Укрзалізниці” по всій країні здійснюється із затримкою на 2-16 годин, йдеться в інформації про рух потягів на сайті компанії у понеділок.
Згідно з останніми оновленнями станом на 10:43, найбільшу затримку у русі має потяг 121/122 Миколаїв Пас. – Київ-Пас. – 16 год. 33 хв., а також 109/110 Миколаїв Пас. – Львів – 12 год. 37 хв., тоді як потяги 233/234 Кривий Ріг-Головний – Чернівці та 293/294 Кривий Ріг-Головний – Рахів здійснюють рух із затримкою на 11 год. 58 хв.
Щодо інших потягів, то 3/4 Дніпро-Головний – Ужгород затримується на 10 год. 24 хв., 285/286 Львів – Дніпро-Головний та 41/42 Трускавець – Дніпро-Головний курсують із затримкою на 7 год. 36 хв.
“Укрзалізниця” уточнює, що затримку потягів розраховано автоматично, тому можуть бути зміни. Серед іншого зазначається, під час тривог, евакуацій та об’їздів затримка руху потягів може зростати, а коли потяг пришвидшується – скорочуватися.
На сайті компанії з інформується, що загалом рух із затримкою здійснюють близько 50 потягів по всій Україні.
Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує Верховній Раді та уряду скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак, повідомила асоціація.
За оцінкою асоціації, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, а ріпаку – 1,82 млн тонн проти 3,2 млн тонн. УЗА вважає запровадження експортного мита однією з ключових причин скорочення експорту цих культур.
В асоціації зауважують, що додаткове 10% експортне мито вилучає частину доходу з ланцюга виробництва та посилює фінансове навантаження на агровиробників, особливо малих і середніх, для яких реалізація врожаю за конкурентною експортною ціною є важливою для розрахунків за кредитами, оренду землі, пальне, добрива, засоби захисту рослин та оплату праці.
УЗА також зазначає, що уряд удосконалив процедуру підтвердження права агровиробників на звільнення від мита на власновирощену продукцію через Державний аграрний реєстр. Однак, на думку асоціації, цей механізм не вирішує системної проблеми, оскільки значна частина української сої та ріпаку проходить через торговельний ланцюг.
За даними УЗА, обмеження експорту створюють дисбаланси на внутрішньому ринку та звужують можливості виробників обирати найбільш економічно доцільний канал реалізації. Асоціація вважає важливим збереження можливості експортувати продукцію на ринки, де на неї є попит і виробник може отримати конкурентну ціну.
