Понад половина нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в Україні за вісім місяців 2026 року припала лише на дві галузі — постачання електроенергії та газу й виробництво хімічної продукції.
За даними OpenDataBot, у січні–серпні щодо підприємств сфери постачання електроенергії та газу було відкрито 1 545 проваджень, або близько третини всіх нових справ щодо заборгованості із заробітної плати.
Ще 989 проваджень, або 21%, припало на виробників хімічної продукції.
Таким чином, ці дві галузі разом склали близько 55% усіх нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в країні.
Наступною за кількістю проваджень стала галузь виробництва іншого транспортного обладнання — 263 справи. На підприємства машинобудування припало 235 проваджень, на виробників електричного обладнання — 191.
Загалом за січень-серпень 2026 року в Україні зареєстровано 4 621 нове виконавче провадження щодо заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж роком раніше.
Висока концентрація боргів в енергетиці та хімічній промисловості пов’язана, зокрема, з присутністю в цих секторах великих підприємств зі складним фінансовим становищем та значною накопиченою заборгованістю перед працівниками.
Зокрема, серед компаній із великою кількістю нових проваджень у 2026 році — «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, «Карпатнафтохім» та «Дніпроазот».
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
Як повідомляє Experts.news, Україна у 2026/27 маркетинговому році може забезпечити близько 31,3% світового експорту соняшникової олії, свідчать розрахунки Open4Business на основі вересневого прогнозу Міністерства сільського господарства США (USDA).
Згідно зі звітом USDA Foreign Agricultural Service Oilseeds: World Markets and Trade, опублікованим 11 вересня 2026 року, експорт української соняшникової олії прогнозується на рівні 5 млн тонн, тоді як світовий експорт становитиме 15,968 млн тонн.
Таким чином, майже кожна третя тонна соняшникової олії, що постачається на світовий ринок, може мати українське походження.
У попередньому 2025/26 МГ Україна експортувала близько 4,036 млн тонн соняшникової олії при загальному світовому експорті близько 13,51 млн тонн. Тоді частка України становила близько 29,9%. У новому сезоні цей показник може збільшитися приблизно на 1,4 процентного пункту.
USDA очікує, що Україна залишиться другим за величиною світовим експортером соняшникової олії після Росії. Російські поставки прогнозуються на рівні 5,1 млн тонн, що відповідає приблизно 31,9% світового експорту.
Разом Україна та Росія можуть поставити на зовнішні ринки близько 10,1 млн тонн, або понад 63% усього світового експорту соняшникової олії.
Третім найбільшим експортером залишиться Аргентина з прогнозованими поставками близько 2,05 млн тонн, що відповідає приблизно 12,8% світової торгівлі. Туреччина може експортувати близько 1,1 млн тонн, Європейський Союз — близько 850 тис. тонн.
Зростання українського експорту буде забезпечено відновленням врожаю соняшнику та завантаженням переробних підприємств. USDA прогнозує виробництво насіння соняшнику в Україні у 2026/27 МР на рівні 13 млн тонн проти 10,7 млн тонн у попередньому сезоні.
Виробництво соняшникової олії, за оцінкою відомства, збільшиться до 5,418 млн тонн з 4,515 млн тонн у 2025/26 МР, або приблизно на 20%.
При цьому внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні очікується на рівні близько 470 тис. тонн, тому основна частина додаткового виробництва буде орієнтована на експорт.
Загалом USDA прогнозує зростання світового експорту соняшникової олії приблизно на 18% — з 13,51 млн тонн у попередньому сезоні до 15,968 млн тонн у 2026/27 МГ.
Зростання пропозиції значною мірою буде пов’язане з відновленням виробництва в Чорноморському регіоні, насамперед в Україні та Росії. Водночас очікується збільшення імпорту з боку найбільших споживачів рослинних олій, зокрема Індії та Китаю.
Україна традиційно залишається одним із найбільших світових виробників та експортерів соняшникової олії. Особливість української галузі полягає у високій частці переробки насіння всередині країни, завдяки чому на експорт переважно надходить продукція з вищою доданою вартістю — олія та шрот, а не сировина.
Першоджерело — USDA Foreign Agricultural Service Oilseeds: World Markets and Trade від 11 вересня 2026 року: офіційний звіт USDA.
Як повідомляє Experts.news, Польща зберегла статус головного напрямку для українців, які оформляють дозвіл на проживання в ЄС поза механізмом тимчасового захисту: у 2025 році на цю країну припало 72% усіх перших дозволів на проживання, виданих громадянам України в Євросоюзі, свідчать дані Eurostat.
Загалом українці отримали в країнах ЄС 335 096 тис. перших дозволів на проживання. Виходячи з частки Польщі, йдеться приблизно про 241 тис. дозволів, виданих українцям польською владою.
Така концентрація помітно виділяє українську міграцію серед інших великих груп громадян третіх країн. Для порівняння: Польща також стала головним напрямком для білорусів і видала 87,1% усіх перших дозволів на проживання, отриманих громадянами Білорусі в країнах ЄС.
Для українців головною причиною оформлення дозволу на проживання залишається працевлаштування. Причому 86,3% усіх перших дозволів на проживання, наданих українцям у ЄС з метою роботи, було видано саме Польщею.
Сама Польща у 2025 році видала громадянам країн поза межами ЄС 467,3 тис. перших дозволів на проживання, посівши третє місце в Євросоюзі після Іспанії та Німеччини.
При цьому за кількістю дозволів, пов’язаних із роботою, Польща залишається абсолютним лідером ЄС: у країні було видано 318,2 тис. перших трудових дозволів на проживання. Eurostat зазначає, що серед основних їхніх отримувачів були громадяни України та Білорусі.
Статистика перших дозволів на проживання не враховує українців, які перебувають у Польщі або інших країнах ЄС на підставі тимчасового захисту.
Французький дипломат Гаель Весьєр, який у 2023-2026 роках обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Французької Республіки в Україні, став володарем Міжнародної премії в галузі дипломатії в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Гаель Весьєр народився у 1972 році. Він закінчив бізнес-школу ESSEC та Паризький інститут політичних досліджень Sciences Po, а також здобув освіту з історії. Дипломатичну кар’єру у Міністерстві закордонних справ Франції розпочав у 1997 році.
Протягом кар’єри Весьєр двічі працював у Постійному представництві Франції при Європейському Союзі у Брюсселі, де, зокрема, був речником та очолював пресслужбу. Також працював у Постійному представництві Франції при ООН у Нью-Йорку та обіймав низку посад у центральному апараті французького МЗС.
У 2004-2005 роках Весьєр був технічним радником в апараті прем’єр-міністра Франції Жан-П’єра Раффарена та відповідав за відносини з країнами ЄС, Балкан та Східної Європи. У 2017-2019 роках він очолював апарати міністрів та державних секретарів з європейських справ Маріель де Сарнез, Наталі Луазо та Амелі де Моншален.
Перед призначенням до Києва Весьєр у 2019-2023 роках був послом Франції в Хорватії. 20 серпня 2023 року він офіційно розпочав роботу на посаді посла Франції в Україні.
Його дипломатична місія в Україні завершилася в липні 2026 року. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час прощальної зустрічі відзначив внесок Весьєра у зміцнення українсько-французького стратегічного партнерства, поглиблення політичного діалогу, оборонної співпраці та координації двох держав на міжнародній арені.
З 17 липня 2026 року Весьєр призначений директором Центру кризового реагування та підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Відповідний указ президента Франції Еммануеля Макрона був підписаний 9 липня.
Новим Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні став Бріс Рокфей, який 30 липня 2026 року вручив вірчі грамоти президенту України Володимиру Зеленському.
Гаель Весьєр є кавалером французьких державних нагород, зокрема Національного ордена Заслуг. За час дипломатичної роботи він спеціалізувався передусім на європейській політиці, міжнародній безпеці та відносинах Франції з країнами Центральної і Східної Європи.
Оpen4business – інформаційний партнер
Київська та Львівська області разом сформували понад 1,1 млн кв. м нового житлового будівництва, заявленого в Україні у січні-червні 2026 року.
За даними Держстату, у Київській області було заявлено 599,3 тис. кв. м, у Львівській — 501,5 тис. кв. м.
Ще 437,9 тис. кв. м припало на Київ, 328,7 тис. кв. м — на Одеську область і 248,4 тис. кв. м — на Івано-Франківську.
Особливо помітна концентрація за кількістю майбутніх квартир. У Київській області заявлено близько 9,1 тис. квартир, у Львівській — 7,2 тис., в Івано-Франківській — 5,8 тис.
Разом лише ці три області забезпечили понад 22 тис. квартир, тобто значну частину всієї нової пропозиції багатоквартирного житла, заявленої в країні у першому півріччі.
Регіональна структура відображає тривале перерозподілення девелоперської активності. Київ та Київська область залишаються найбільшим агломераційним ринком, тоді як Львівська та Івано-Франківська області зберігають значний обсяг будівництва на заході країни.
Водночас динаміка є неоднорідною: у Київській області обсяг практично зберігся на минулорічному рівні, у Києві знизився на 10,7%, а в Івано-Франківській області — на 20,5%.
Першоджерело: Державна служба статистики України.
DEVELOPMENT, ЖИТЛО, Київська область, Львівська область, УКРАЇНА
Українські підприємства в січні-серпні цього року зменшили споживання металопрокату на 9,64% порівняно з аналогічним торішнім періодом року – до 2,546 млн тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період було імпортовано 1,151 млн тонн, що становить 37% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні 2026 року українські металургійні підприємства виробили 3,591 млн тонн металопрокату (84,4% проти аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,196 млн тонн, або 61,2%. В січні-серпні 2025 року частка експорту становила 58,3% (2,481 млн тонн на тлі загального виробництва металопрокату 4,256 млн тонн).
“У січні-серпні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,546 млн тонн металопрокату, з яких 1,151 млн тонн або 45,21% припадає на імпорт. В січні-серпні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2815,5 тис. тонн, з яких 1042,5 тис. тонн, або 37% імпортовано. Таким чином, в січні-серпні 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку порівняно із січнем-серпнем минулого року на 9,64%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,21%”, – зазначається в пресрелізі.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-серпні 2026 року становить 41,44%, що значно вище показника аналогічного торішнього періоду (32,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках співпадає з показником січня-серпня минулого року (44,22% та 44,38% відповідно), а частка сортового помітно нижча (14,34% проти 23,26% відповідно).
Структура імпорту в січні-серпні цього року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (67,98% та 25,97% відповідно), проте в січні-серпні 2025 року домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (70,24% та 20,96%).
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-серпні 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,3%), іншої Європи (9,1%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів за 8 місяців 2026 року перше місце посідають інші країни Європи (49,0%), друге – країни Азії (26,1% ), третє – країни ЄС-27 (16,8%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році зріс на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
