Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі у січні-травні 2026 року становив $1,71 млрд, що на 16,6% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($2,05 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у травні імпорт легкових авто скоротився на 23,6% порівняно з травнем минулого року, тоді як порівняно з квітнем-2026 зріс на 11,2%– до $400,4 млн.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за п’ять місяців увійшли США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 5,6% – до $317,4 млн, з Німеччини зменшились майже на 30% – до $272,6 млн, тоді як з Японії зросли на 7,3% – до $246,9 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $874,6 млн – на 20,3% менше за показник торік.
Водночас за п’ять місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $0,99 млн, тоді як торік сумарно на $2,69 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Словаччини.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
Україна виконала близько 15% реформ із 10-пунктного плану, узгодженого з Європейським Союзом у рамках підготовки до переговорів про вступ, повідомляє The Guardian з посиланням на оцінку чиновників ЄС.
За даними видання, план був узгоджений у грудні між єврокомісаром з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Він включає пріоритетні кроки у сфері верховенства права, антикорупційної політики, судової системи та прокуратури.
Зокрема, програма передбачає заходи щодо посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), прийняття антикорупційної стратегії, а також реформи процедур призначення суддів і прокурорів.
The Guardian зазначає, що європейські чиновники визнають зусилля України та Молдови щодо проведення реформ в умовах складних обставин, однак у випадку України оцінка супроводжується розчаруванням через недостатньо швидке виконання узгоджених пріоритетів.
Публікація з’явилася на тлі початку першої фази переговорів України та Молдови про вступ до ЄС. Цей етап стосується так званого першого кластера переговорів — питань верховенства права, демократії, функціонування інститутів та базових реформ.
Для України ці напрямки є ключовими, оскільки без прогресу в антикорупційній та судовій сферах подальше просування по переговорних кластерах буде ускладненим. ЄС традиційно розглядає незалежність антикорупційних органів, якість роботи прокуратури та судової системи як основу для всіх інших реформ.
Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні 2022 року країна отримала статус кандидата, а в 2024 році ЄС формально відкрив переговори про вступ. Однак практичний прогрес у переговорах залежить від виконання реформ та одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС.
The Guardian пише, що вступ до ЄС вимагає від країни-кандидата прийняття тисяч європейських законів і рішень, а також схвалення з боку всіх чинних членів союзу. Тому навіть за умови політичної підтримки України процес інтеграції може зайняти роки.
Першоджерело: The Guardian – “Ukraine and Moldova to enter first phase of EU membership negotiations”.
Україна в січні-травні 2026 року збільшила імпорт металовиробів на 12,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $464,694 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, у травні поточного року до країни було ввезено металовиробів на $109,894 млн.
Таким чином, за підсумками січня-травня імпорт металовиробів перевищив експорт цієї продукції: $464,694 млн проти $351,285 млн.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт металовиробів на 24,4% порівняно з попереднім роком — до $1 млрд 290,608 млн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році (липень-червень) з до 23,5 млн тонн з 23 млн тонн, очікуваних місяцем раніше, а також збільшило оцінку її експорту з 13 млн тонн до 14 млн тонн.
У червневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) аналітики USDA пояснили перегляд прогнозу для України сприятливими погодними умовами навесні.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, підвищення прогнозу для України стало одним із чинників збільшення прогнозу світового виробництва пшениці у 2026/27 МР з 819,1 млн тонн до 820,1 млн тонн. Світова торгівля пшеницею також була переглянута у бік зростання – з 211,7 млн тонн до 212,0 млн тонн.
Окрім того USDA підвищило прогноз урожаю ячменю в Україні у 2026/27 МР на 300 тис. тонн – з 5,5 млн тонн до 5,8 млн тонн, очікуваних місяцем раніше.
На ті самі 300 тис. тонн збільшена й оцінка експорту, яка разом з іншими зерновими окрім пшениці та кукурудзи наразі складає 2, 49 млн тонн.
Що стосується прогнозу щодо врожаю кукурудзи, то аналітики Міністерства сільського господарства США залишили його без змін на рівні 30 мільйонів тонн цього року порівняно з 30,9 мільйона тонн минулого року. Експорт кукурудзи з України очікується на рівні 23 млн тонн, як і місяцем раніше.
Як повідомлялося, у травневому звіті USDA вперше опублікувало прогноз для України на 2026/27 МР, оцінивши урожай пшениці у 23 млн тонн, її експорт – у 13 млн тонн, а виробництво та експорт кукурудзи – у 30 млн тонн та 23 млн тонн, відповідно.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, що лише на 1%, або на 0,64 млн тонн, менше, ніж минулого року. За попередніми оцінками Міністерства економіки, врожай ключових культур може скласти близько 22,4 млн тонн пшениці, близько 4,7 млн тонн ячменю та приблизно 31,6 млн тонн кукурудзи.
За даними Державної служби статистики України, урожай пшениці в Україні у 2025 році зріс на 3,6% до 23,34 млн тонн, урожай кукурудзи – на 14,6% до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% до 5,2 млн тонн.
Україна у 2025 році скоротила фізичні обсяги експорту органічних ягід на 12,5% порівняно з 2024 роком – до 15,4 тис. тонн, однак наростила його вартість на 8,5% – до EUR39,8 млн.
“За останні два роки основними експортними позиціями залишаються органічні малина, полуниця, порічка та лохина”, – повідомила провідний фахівець з експорту органу сертифікації органічного виробництва “Органік Стандарт” Ірина Федорченко під час презентації дослідження експорту органічних ягід та горіхів у 2024-2025 роках на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” 10 червня у Києві.
Вона зазначила, що Україна займає досить велику частку у експорті органічних ягід до ЄС. Найбільшими покупцями української продукції були Польща, Чехія, Італія, Німеччина та Австрія.
“По малині ми другі після Сербії. Україна займає близько 20% органічного імпорту малини, по ожині – 30%. Чорниця – це взагалі наш козир, бо майже вся органічна чорниця, яка експортується до ЄС, – вона з України”, – сказала Федорченко.
Наразі в Україні 55 компаній-експортерів органічних ягід, які поставляються до 18-ти країн світу.
За даними дослідження, основу поставок минулого року, як і раніше, формували дикорослі ягоди – 11,8 тис. тонн на EUR27,1 млн, тоді як культивованих ягід було експортовано 3,6 тис. тонн на EUR12,7 млн.
Сегмент культивованих ягід продемонстрував зростання вартості експорту попри зменшення обсягів. Так, експорт органічної малини скоротився на 18,7% – до 2,23 тис. тонн, однак його вартість зросла на 31% – до EUR8 млн.
Постачання органічної полуниці зменшилися на 13% – до 1,29 тис. тонн, тоді як виручка зросла з EUR3,4 млн до EUR4,2 млн. Експорт органічної лохини, навпаки, збільшився більш ніж в 11 разів – з 8,1 тонн до 91,8 тонн, а його вартість зросла з EUR0,1 млн до EUR0,5 млн.
За словами Федорченко, переважна більшість українських органічних ягід експортується у замороженому вигляді. “Свіжу ягоду нам дуже важко експортувати, особливо коли вона органічна і нічим не оброблена”, – наголосила вона.
Окремо представниця “Органік Стандарт” відзначила зміни у структурі органічного ягідництва. Площі під органічною малиною у 2025 році зросли до 842 га з 768 га роком раніше, під лохиною – до 353 га з 337 га. Натомість площі під полуницею скоротилися до 210 га з 309 га, а під вишнею – до 54 га зі 146 га. Загальна площа органічних ягідних насаджень зменшилася з 1,7 тис. га до 1,6 тис. га.
Дослідження було проведене органом сертифікації “Органік Стандарт” спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес” за підтримки Швейцарії в межах Програми глобальної якості та стандартів (GQSP Ukraine), що реалізується UNIDO.
Суспільне мовлення оголосило про участь у дитячому пісенному конкурсі “Євробачення-2026” і скоро розпочне приймання заявок.
“Музичною продюсеркою нацвідбору вчетверте стане співачка й сонграйтерка Світлана Тарабарова. Це буде двадцятим виступом України на міжнародному конкурсі, який цьогоріч пройде у жовтні на Мальті”, – йдеться в повідомленні “Суспільного”.
“Дитяче Євробачення-2026” відбудеться на Мальті 24 жовтня і проходитиме в залі MFCC в селищі Та-Калі.
Як повідомлялося, представниця України Анастасія Димид посіла 5-те місце на “ДитячомуЄвробаченні-2023” у Ніцці (Франція), Артем Котенко посів 3 місце на “ДитячомуЄвробаченні-2024” в Мадриді (Іспанія), а Софія Нерсесян із піснею “Мотанка” посіла 2 місце на “Дитячому Євробаченні-2025” у Тбілісі (Грузія).
