Збірна України виборола вже десять медалей – три золоті, дві срібні та п’ять бронзових – і друге місце у медальному заліку після команди Китаю, у якої на одну нагороду більше, за підсумком другого дня змагань на XIV зимових Паралімпійських іграх, повідомляє Міністерство молоді та спорту Україні в неділю у Facebook.
У свою чергу Національний паралімпійський комітет України повідомляє, що в неділю команда України здобула одну срібну та три бронзові нагороди.
“Фінальною крапкою другого змагального дня Украіни на Паралімпіаді-2026 стали дві високі нагороди у парабіатлоні в індивідуальній гонці на дистанції 12,5 км серед спортсменів з порушеннями зору: Мурашковський Максим (м.Київ) – лідер Труш Віталій (Закарпатська обл) – вибороли срібну нагороду; це перша медаль цього тандему на Паралімпіаді, адже ці Ігри – дебют спортсменів! Суярко Дмитро (Волинська обл.) – лідер Ніконович Олександр (Київська обл.) вибороли бронзу”, – повідомляється на сторінці комітету у Facebook.
У Мінспорту розповіли, що дві інші бронзові нагороди в парабіатлоні були завойовані українськими спортсменами в неділю в індивідуальних гонках. “Індивідуальна гонка, чоловіки, клас сидячи: Тарас Радь 3 місце… Індивідуальна гонка, жінки, клас стоячи: Олександра Кононова 3 місце”, – йдеться в повідомленні.
Крім цього, в неділю відбулися змагання з парасноубордингу. Український спортсмен виборов на них четверте місце. “Сноуборд-крос, чоловіки, клас SB-UL, попередній заїзд 1: Владислав Хільченко 4 місце, не пройшов до чвертьфіналів”, – розповіли у відомстві.
Повідомляється, що в понеділок в української збірної на Паралімпіаді-2026 день тренувань, а у вівторок, 10 березня, стартують лижні перегони.
Як повідомлялося, 7 березня Україна закінчила перший змагальний день Паралімпіади-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо на першому місці з результатом у шість медалей: 3 золотих, 1 – срібна й 2 бронзові.
Потрійний подіум збірна України отримала у змаганні у класі спортсменів з порушенням зору: українці здобули всі три медалі – Олександр Казік – золото, Ярослав Решетинський – срібло, Анатолій Ковалевський – бронза.
Представниця Київщини Олександра Кононова виборола золоту медаль у спринтерській гонці з парабіатлону серед спортсменок у класі стоячи на зимових Паралімпійських іграх 2026. Це вже п’ята золота медаль Паралімпійських ігор у її кар’єрі та третя у парабіатлоні. Вона має також три “золота” у лижних гонках. Тарас Радь виборов золото у біатлонній гонці спринт на дистанції 7,5 км у класі сидячи.
Європейські фермерські організації звернулися до Європейської комісії з вимогою домогтися скасування введеного в Україні експортного мита в розмірі 10% на сою і ріпак, повідомляють галузеві ЗМІ.
Відповідне звернення направили іспанська аграрна асоціація ASAJA і європейське об’єднання фермерських організацій Copa-Cogeca. На їхню думку, введення експортного мита на українські олійні культури може призвести до перерозподілу потоків сировини і негативно вплинути на ринок ЄС.
Фермерські об’єднання вважають, що діючі обмеження можуть стимулювати переробку сировини всередині України і скоротити обсяги поставок олійних культур на європейський ринок. У зв’язку з цим вони закликають Єврокомісію провести консультації з українською стороною і домогтися скасування відповідних заходів.
Як повідомлялося, в Україні з вересня 2025 року діє 10-відсоткове експортне мито на сою і ріпак, яке має поступово знижуватися протягом декількох років.
При цьому представники європейського аграрного сектора вважають, що такі заходи можуть змінити баланс на ринку олійних культур в ЄС і вплинути на переробну галузь регіону.
Україна за останні роки помітно зміцнила присутність на ринку замороженої малини Німеччини, який разом з Польщею залишається ключовим напрямком збуту українських ягід і формує експортні тренди для галузі, повідомляє асоціація «Ягідництво України».
За даними асоціації, зростання української пропозиції раніше призводило до зниження середніх імпортних цін у Німеччині майже вдвічі.
Водночас у 2025 році через скорочення врожаїв в Україні, Польщі та Сербії на європейському ринку сформувався дефіцит, що підштовхнув ціни в Німеччині вгору – до рівнів 2022 року, зазначають в асоціації, підкреслюючи чутливість ринку до збоїв виробництва у трьох ключових постачальників, включаючи Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія продовжила режим тимчасового захисту для осіб з України до 4 березня 2027 року, випливає з рішення, опублікованого в «Službeni list Crne Gore» №27/26.
Міністерство внутрішніх справ Чорногорії закликало громадян України, у яких посвідка іноземця зі статусом тимчасового захисту діє до 4 березня 2026 року, звернутися до територіального підрозділу МВС за місцем проживання для обміну документа та продовження статусу. Для тих, хто подає заяву вперше після набрання рішенням чинності, тимчасовий захист також буде надаватися до 4 березня 2027 року.
За даними МВС Чорногорії, з початку застосування рішення про тимчасовий захист (з 14 березня 2022 року) по 2 березня 2026 року подано 15 820 заяв, з яких 14 893 схвалено.
Тимчасовий захист у Чорногорії дає право на законне перебування та доступ до базових прав, включаючи працевлаштування, медичну допомогу та освіту, відповідно до національного законодавства. Рішення прийнято з урахуванням продовження тимчасового захисту для осіб з України на рівні ЄС до 4 березня 2027 року.
https://t.me/relocationrs/2383
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у лютому 2026 року зріс до 45,9 пункту з 41,3 пункту в січні, проте був нижчим за показник лютого 2025 року (46,9 п.), повідомив на сайті Національний банк України (НБУ).
«Невизначеність щодо тривалості бойових дій, руйнування енергетики та інфраструктури, зростання витрат і вартості електроенергії, дефіцит кадрів і сезонність стримували економічну активність і негативно впливали на настрої бізнесу», – йдеться в прес-релізі регулятора.
Разом з тим підтримку настроям бізнесу забезпечували споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та уповільнення інфляції. В результаті підприємства всіх опитаних секторів у лютому переглянули оцінки ділової активності в бік поліпшення порівняно з січнем.
Найвищі оцінки поточної економічної діяльності в лютому продемонстрували підприємства промисловості, хоча вони і залишилися стриманими на тлі нестачі електроенергії, дефіциту працівників і зростання виробничих витрат: секторальний індекс склав 46,9 проти 41,7 у січні (у лютому 2025 року – 50,2).
«Промисловці послабили очікування щодо скорочення випуску і нових замовлень, у тому числі експортних, а також незавершеного виробництва, тоді як оцінки в частині залишків готової продукції були дещо песимістичнішими», – зазначив НБУ.
Другими за рівнем оцінок минулого місяця були підприємства будівництва: секторальний індекс зріс до 46,6 з 37,9 у січні (у лютому 2025 року – 44,7).
«Будівельники, готуючись до старту сезону, істотно поліпшили оцінки поточної активності, хоча вони залишилися стриманими через складні погодні умови і дефіцит електроенергії, в той же час очікувалося збільшення обсягів нових замовлень», – підкреслив центробанк.
Оцінки підприємств сфери послуг у лютому також покращилися: секторальний індекс підвищився до 45,4 з 42,1 у січні (у лютому 2025 року – 42,2).
«У секторі послуг очікували більш повільних темпів скорочення обсягів наданих послуг і нових замовлень, незважаючи на ускладнену логістику і зростання витрат на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період», – йдеться в прес-релізі.
Найбільш стриманими минулого місяця залишалися оцінки підприємств торгівлі: секторальний індекс підвищився до 45,0 з 40,0 у січні (у лютому 2025 року – 49,2).
«Торговельні компанії послабили очікування щодо скорочення товарообігу і закупівель, в той же час стали більш оптимістичними щодо запасів товарів для продажу, зберігши очікування щодо зниження торговельної маржі», – повідомляє НБУ за підсумками опитування підприємств.
З огляду на очікуване прискорення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше підвищення цін і тарифів на власну продукцію та послуги.
Ситуація з кадрами відрізнялася за секторами: приріст персоналу планували тільки в будівництві, тоді як у промисловості, торгівлі та сфері послуг очікували скорочення, найбільше – у промисловості.
Відзначається, що опитування проводилося з 3 по 20 лютого 2026 року. У ньому взяли участь 598 підприємств: 43,3% – компанії промисловості, 25,6% – сфери послуг, 25,3% – торгівлі, 5,9% – будівництва. За розміром: 30,9% – великі підприємства, 29,3% – середні, 39,8% – малі.
При цьому 33,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,9% – тільки експортні, 18,4% – тільки імпортні, 38,8% – не здійснюють зовнішньоекономічних операцій.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 6 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, СП БНК, Київводоканал, ЛТК Електрум, Енерго Збут Транс. У секції продано 15,71 млн куб. м природного газу, що у 10 р. більше, ніж попереднього тижня. Було реалізовано природний газ із постачанням у ГТС та ПСГ, у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 18833-20833 грн/тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 29 угод загальним обсягом 1087 (+26,88%) тис. куб. м.
Фундаментальні показники в Європі залишалися слабкими на тлі м’якої погоди та стабільного постачання газу. Традиційно, у період з кінця березня по травень спостерігається зниження попиту на опалення та охолодження, що часто призводить до сезонного зниження цін. Це робить весну одним із найпривабливіших періодів року для заключення форвардних контрактів. Рівень цін може представляти собою відносно привабливі значення до того, як літня спека або несподівані перебої в поставках призведуть до відновлення волатильності. У четвер на газових ринках сесії характеризувалася високою волатильністю в обох напрямках по всій кривій.
Загальна заповненість газових сховищ ЄС до 25 лютого знизилася до 30,19%. Ринок очікує на нижчі темпи відбору на решту зимового періоду.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,2 млн куб. м на добу та був практично незмінним відносно попереднього тижня.
