Німеччина у 2025 році, за попередніми даними, встановила новий рекорд за кількістю виданих громадянств: німецькі паспорти отримали щонайменше 309 852 тис. осіб у 14 федеральних землях, повідомляє RND з посиланням на розслідування Welt am Sonntag.
Офіційна федеральна статистика за 2025 рік ще не опублікована, тому йдеться про попередні дані. У підрахунок поки не увійшли повні дані з Мекленбурга-Передньої Померанії та Саксонії-Анхальт, а по ряду земель використовувалися відомості від міст та округів. Навіть у такому неповному вигляді показник уже перевищує попередній рекорд 2024 року, коли німецьке громадянство отримали близько 291 955 тис. іноземців.
Головними причинами зростання стали реформа закону про громадянство та міграційні хвилі попереднього десятиліття. З червня 2024 року Німеччина дозволила натуралізацію після п’яти років проживання замість колишніх восьми, а за особливих інтеграційних досягнень — в окремих випадках після трьох років. Крім того, нове законодавство загалом дозволило зберігати попереднє громадянство, що різко підвищило привабливість німецького паспорта для громадян країн, де відмова від першого громадянства була стримуючим фактором.
За офіційними даними Destatis за 2024 рік, найбільшою групою нових громадян Німеччини були сирійці — 83 150 тис. осіб, або 28% усіх натуралізацій. Далі йшли громадяни Туреччини — 22 525 тис., Іраку — 13 545 тис., Росії — 12 980 тис. та Афганістану — 10 085 тис. Особливо різко зросла кількість натуралізацій росіян: з приблизно 1 995 тис. у 2023 році до 12 980 тис. у 2024 році, що Destatis пов’язує насамперед із можливістю зберігати попереднє громадянство.
У 2025 році, за даними німецьких ЗМІ, серед найбільших груп нових громадян знову були сирійці, турки та росіяни. У Північному Рейні-Вестфалії німецький паспорт отримали 3,841 тис. громадян Росії, що на 67,4% більше, ніж роком раніше. Ця земля стала одним із найбільших центрів натуралізації в країні: у 2025 році там було видано 76 156 тис. громадянств.
Українці поки що не є головним драйвером рекордної хвилі натуралізацій, але їхня частка може різко зрости з 2027 року.
За даними Бундестагу, у 2024 році німецьке громадянство отримали 8,920 тис. громадян України, що вивело українців у топ-10 груп нових громадян Німеччини. Окремої офіційної федеральної цифри щодо українців за 2025 рік поки що немає у відкритій статистиці.
Німецькі муніципалітети вже очікують на новий приріст заявок від українців. Перша велика хвиля біженців з України прибула до Німеччини після 24 лютого 2022 року, тому навесні 2027 року частина українців досягне п’ятирічного терміну проживання, необхідного для подання заявки на громадянство. При цьому RND зазначає, що зі статусу тимчасового захисту сам по собі не виникає автоматичний правовий Anspruch на натуралізацію, але можливість подвійного громадянства робить подання заяв більш привабливим.
Українська громада в Німеччині стала однією з найбільших іноземних груп країни. За даними Destatis, на 30 листопада 2025 року в Німеччині проживали 1,158 млн громадян України, що більш ніж у сім разів більше, ніж до початку повномасштабної війни. На кінець 2024 року українці були другою за чисельністю групою іноземців у Німеччині після громадян Туреччини.
Найбільший польський маркетплейс Allegro планує з червня цього року впровадити доставку від польських продавців платформи до України, а в майбутньому створити окрему платформу Allegro.ua для українських компаній, йдеться у повідомленні польського видання Wiadomosci Handlowe з посиланням на джерела.
“Ми спостерігаємо чітку тенденцію зростання в області транскордонної електронної комерції та зростаючий інтерес з боку іноземних клієнтів, в тому числі з України. Щоб ще ефективніше підтримувати наших партнерів у їхній регіональній експансії, ми зараз впроваджуємо першу фазу нового способу доставки – Allegro International Ukraina”, – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що на першому етапі запуску доставки в Україну до програми долучать кілька сотень продавців із Польщі.
“В рамках наступного етапу Allegro відкриється для більш широкого кола польських продавців, які хочуть охопити клієнтів, які проживають в Україні”, – пояснюють у виданні.
За даними Wiadomosci Handlowe, інтеграція Allegro з українськими продавцями може відбутися вже в 2027 році.
“Це був би переломний момент і в той же час доказ того, що Allegro має намір серйозно боротися з маркетплейсами, що працюють в Україні, такими як Rozetka”, – зауважили в Wiadomosci Handlowe.
Загалом маркетплейс наразі перебуває на етапі підготовки до запуску нового напряму, зокрема залучає партнерів та надає їм технічну й операційну підтримку.
Також уточнюється, що доставку посилок від польських продавців українським клієнтам здійснюватиме Nova Post.
Allegro – найбільший маркетплейс в Польщі, який також працює в Чехії, Словаччині, Угорщині, Хорватії та Словенії.
Компанія у 2021 році оголосила про придбання чеської групи електронної комерції Mall Group та логістичної компанії WE|DO. Відповідна угода була завершена у квітні 2022 року, що дозволило вийти маркетплейсу на ринки Чехії, Словаччині, Угорщині, Хорватії та Словенії.
Велика Британія та Франція зірвали пропозицію про те, щоб країни-члени НАТО виділяли 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, повідомляє The Telegraph.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки він не отримав достатньої підтримки.
“Я не думаю, що ця пропозиція буде винесена на розгляд”, – сказав він журналістам, не називаючи імен опонентів.
За даними The Telegraph, ідея була заблокована Великою Британією, Францією, Іспанією, Італією та Канадою.
Рютте сподівався затвердити цю пропозицію на майбутньому щорічному саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Цього тижня міністри розпочали обговорення того, що, на думку цивільного керівника альянсу, має стати конкретним проявом підтримки для розірваної війною країни.
“Інсайдер альянсу повідомив, що принаймні сім держав-членів, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили свою підтримку. Однак будь-які пропозиції, що приймаються НАТО, вимагають одностайної підтримки з боку всіх національних столиць членів альянсу”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище. Розмір військового внеску Великої Британії – третього за величиною після США та Німеччини – також не викликає питань, незважаючи на те, що він не досягає позначки 0,25% ВВП.
Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% ВВП – у найближчому майбутньому.
Більшість нарікань стосується таких країн, як Франція, Іспанія, Італія та Канада, яких неодноразово звинувачували в тому, що вони не роблять свого внеску. Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою за величиною економіками Європи, відстають від багатьох своїх менших союзників у плані обсягів допомоги.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподіляється рівномірно в рамках НАТО”, і багато країн “не витрачають достатньо коштів на підтримку України”.
Глава НАТО, який 14 років обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, вже давно стверджує, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за підтримку України, у відповідь на скарги Дональда Трампа щодо “безкоштовного користування” з боку континенту.
Речник Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку заявив: “Велика Британія продовжує співпрацювати з союзниками по НАТО щодо всіх пропозицій, щоб забезпечити найкращу підтримку України з боку альянсу”.
Представники Франції, Італії, Іспанії та Канади не відповіли на запити The Telegraph про коментарі.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, львівський звукорежисер Володимир Пунько отримав статуетку Latin Grammy за роботу над альбомом Y El Canto de Todas та став першим українським звукорежисером, який здобув цю нагороду. Про це лауреат повідомив на своїй сторінці у Facebook.
“Для мене честь сказати, що я – перший в історії України звукорежисер, який отримав таку нагороду”, – зазначив Володимир.
У коментарях до допису звукорежисера друзі, колеги та підписники привітали його з історичною перемогою, назвавши нагороду закономірним визнанням багаторічної професійної роботи та таланту. Користувачі писали, що пишаються досягненням українця на міжнародному рівні, бажали нових творчих перемог і зазначали, що поява першої для України статуетки Latin Grammy у сфері звукорежисури є важливою подією для всієї української музичної індустрії та ще одним свідченням її присутності на світовій культурній мапі.
Нагороду присудили за участь у створенні альбому іспанського гітариста Рафаель Серраллет, записаного разом із Академічним симфонічним оркестром Львівська національна філармонія під керівництвом диригента Сергій Хоровець. Платівка здобула перемогу в категорії “Найкращий інструментальний альбом”.
За словами звукорежисера, він відповідав за повний цикл створення звучання – від запису до фінального мастерингу, працюючи над поєднанням оркестрової точності та музичної виразності.
Проєкт об’єднав музичні традиції Латинської Америки, Іспанії та академічного симфонічного виконання. До альбому увійшли оркестрові інтерпретації творів латиноамериканських композиторок, де центральну роль відіграє гітара. Церемонія вручення Latin Grammy відбулася раніше у Лас-Вегас, однак сам Пунько не був присутній на нагородженні й отримав статуетку пізніше.
Latin Grammy Awards – одна з найпрестижніших міжнародних музичних премій, яку присуджує The Latin Recording Academy за досягнення у сфері латиноамериканської музики.
https://interfax.com.ua/news/culture/1170688.html?utm_source=telegram
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга доручив українським місіям при міжнародних організаціях вимагати термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співпраці у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ у зв’язку з ракетним ударом Росії по Києву.
“Я доручив усім нашим місіям при міжнародних організаціях повною мірою використовувати багатосторонній інструментарій у відповідь на вчорашній варварський ракетний удар Росії по Києву. ООН, ОБСЄ, Рада Європи та ЮНЕСКО мають дати адекватну та рішучу відповідь агресору, який намагається компенсувати відсутність військового прогресу на полі бою терором проти цивільного населення», – написав він у соцмережі Х.
Сібіга заявив, що Україна негайно вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співпраці у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
«Путін намагається залякати Україну, нападаючи на цивільне населення та руйнуючи житлові будинки, музеї, школи та критично важливу інфраструктуру. Він також намагається залякати світ, запускаючи ракети з розвідувальною ракетною системою проти мирних міст», – підкреслив міністр.
За його словами, все це вимагає рішучих і скоординованих дій міжнародної спільноти.
«Ми закликаємо наших партнерів до рішучих багатосторонніх дій, спрямованих на стримування Росії та примушення її до всеосяжного, справедливого і міцного миру», – підкреслив глава МЗС.
Угорщина повертає заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, яка раніше тимчасово втратила чинність через завершення дії надзвичайних постанов. Нове рішення має зберегти обмеження для українських товарів на внутрішньому угорському ринку, при цьому транзит продукції через територію країни, як і раніше, може залишатися дозволеним.
За даними угорських ЗМІ, попередня заборона на імпорт понад 20 категорій української агропродукції припинила дію 14 травня після завершення правового режиму, на підставі якого її було запроваджено. До списку обмежень входили зернові, олійні, борошно, м’ясо птиці, яйця та низка інших товарів.
Після цього Будапешт заявив про намір відновити заборону, пояснюючи рішення захистом угорських фермерів і внутрішнього ринку. Раніше міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь неодноразово заявляв, що країна не відкриє ринок для української агропродукції навіть після оновлення торговельної угоди між ЄС та Україною.
Позиція Угорщини залишається частиною ширшого конфлікту навколо українського аграрного експорту до ЄС. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував мита і квоти для українських товарів, щоб підтримати українську економіку і компенсувати проблеми з морською логістикою. Однак прикордонні країни ЄС, включно з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, заявляли про тиск дешевої української продукції на місцевих фермерів.
Угорська заборона не є загальною забороною на весь український експорт. Вона стосується передусім постачань на внутрішній ринок Угорщини. Транзит української продукції до інших країн ЄС або за межі союзу раніше зберігався, оскільки для України сухопутні та дунайські маршрути залишаються важливою частиною експортної логістики.
Угорщина пояснює обмеження необхідністю захистити фермерів від різких цінових коливань. У 2022 році потоки українського зерна та олійних до сусідніх країн різко зросли через переорієнтацію експорту з Чорного моря на європейські маршрути. Reuters зазначав, що до війни Угорщина щорічно імпортувала з України до 50 тис. тонн зернових і олійних, тоді як у 2022 році обсяг таких постачань зріс до 2,5 млн тонн, а у 2023 році до запровадження заборони становив до 300 тис. тонн.
Основною проблемною категорією для Угорщини стала кукурудза. За даними The Cattle Site із посиланням на митну статистику, протягом року після початку повномасштабної війни Україна експортувала до Угорщини 1,7 млн тонн кукурудзи проти близько 30 тис. тонн до війни.
Для України угорське рішення має радше політичне і логістичне значення, ніж критичне торговельне. Основні ринки українського агроекспорту в ЄС розташовані не в Угорщині, а у більших країнах-споживачах і переробниках. Однак для прикордонної торгівлі та окремих товарних груп заборона обмежує гнучкість експортерів і посилює залежність від ліцензування, транзитних маршрутів та домовленостей з Єврокомісією.
ЄС у 2025 році вже переглядав торговельні умови з Україною, збільшивши квоти за низкою товарів: для пшениці — з 1 млн до 1,3 млн тонн, цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Ці зміни мали збалансувати підтримку українського експорту та інтереси фермерів країн ЄС.
