Голова правління ПрАТ «Європейське туристичне страхування» Мирослав Бойчин став переможцем у номінації «Лідер страхового ринку року» в рамках 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Бойчин понад 20 років працює в міжнародному страховому бізнесі. Він має три вищі освіти, зокрема у сфері іноземних мов, фінансів та управління. Професійну кар’єру розпочинав у державних структурах, а з 1996 року продовжив роботу у страховій галузі.
З 2005 року Бойчин працював у структурах міжнародних страхових груп Generali, Munich Re та EIG. У 2006 році він очолив «Європейське туристичне страхування», що спеціалізується на страхуванні мандрівників. З 2021 року також обіймає посаду голови наглядової ради страхової компанії «Євроінс Україна».
Під керівництвом Бойчина «Європейське туристичне страхування» зміцнило свої позиції на українському ринку туристичного страхування та розширило клієнтську базу. За даними компанії, у 2025 році кількість застрахованих нею клієнтів перевищила 1 млн осіб.
Компанія спеціалізується на страхуванні осіб, які виїжджають за кордон, медичному та туристичному страхуванні, а також на страхових продуктах, пов’язаних із подорожами. «Європейське туристичне страхування» входить до міжнародної групи спеціалізованих туристичних страховиків ITIA, яка об’єднує компанії з низки країн.
У компанії зазначають, що в останні роки одним із ключових напрямків залишається адаптація страхових продуктів до змін у структурі поїздок українців, зростання попиту на медичний супровід за кордоном та нових ризиків, пов’язаних із воєнним станом.
Окрім страхової діяльності, «Європейське туристичне страхування» бере участь у соціальних та благодійних ініціативах, зокрема спрямовує кошти на підтримку українських військовослужбовців.
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводиться в Україні з 1990-х років і щорічно відзначає представників бізнесу, державного управління, культури, спорту та інших сфер. У 2025 році програма відбулася в 30-й раз.
Open4business — інформаційний партнер програми.
Експорт соняшникового шроту з України у 2026/27 маркетинговому році може зрости до 3,3 млн тонн проти 2,861 млн тонн у попередньому сезоні, прогнозує USDA.
Зростання становитиме близько 15,3%, свідчать дані вересневого звіту Oilseeds: World Markets and Trade.
Виробництво соняшникового шроту в Україні водночас очікується на рівні 5,204 млн тонн, що приблизно на 20% перевищує результат 2025/26 МР — 4,337 млн тонн.
Внутрішнє споживання шроту USDA оцінює в 1,875 млн тонн проти 1,675 млн тонн у попередньому сезоні.
Україна збереже друге місце серед найбільших світових експортерів соняшникового шроту після Росії. Російський експорт прогнозується в обсязі 2,8 млн тонн, тоді як показник України вищий — 3,3 млн тонн, тобто за цим продуктом Україна, навпаки, випереджає Росію.
Загалом світовий експорт соняшникового шроту в новому сезоні може збільшитися з 8,809 млн тонн до 10,404 млн тонн, або приблизно на 18%.
Зростання виробництва шроту безпосередньо пов’язане з відновленням переробки соняшнику та збільшенням випуску олії в Чорноморському регіоні.
Першоджерело: USDA FAS, Oilseeds: World Markets and Trade, вересень 2026 року.
Україна за січень-серпень 2026 року експортувала 1,64 млрд штук яєць на загальну суму $164 млн, що на 18,3% більше за фізичними обсягами та на 37% у грошовому вимірі порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомив виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Основними покупцями українських яєць протягом перших восьми місяців 2026 року були Іспанія – 25,4% експорту, Велика Британія – 13,2%, Польща – 8,7% та Чехія – 7,4%. Частка країн ЄС в експорті становила 75,9%.
Експорт яєчних продуктів за січень-серпень 2026 року становив 6,7 тис. тонн, що на 36% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними країнами-імпортерами були Латвія, Польща та Хорватія. Частка країн ЄС в експорті становила 76,4%.
За словами Карпенка, найбільш пріоритетними ринками для подальшого розвитку експорту є країни Азії, зокрема Китай, країни MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та ASEAN (В’єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).
Крім того, важливим є відкриття ринків США, ПАР та Мексики, розвиток експорту до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії та Іраку.
Як повідомлялося, за вісім місяців 2026 року Україна збільшила експорт м’яса птиці на 12,5% – до 330,2 тис. тонн, водночас валютна виручка від його експорту скоротилася на 2,6% – до $697,9 млн. Основними покупцями були Нідерланди, Велика Британія, Словаччина та ОАЕ.
ЄС, птахівництво, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ, яйце
Виробництво насіння соняшнику в Україні у 2026/27 маркетинговому році може зрости до 13 млн тонн після зниження до 10,7 млн тонн у попередньому сезоні, прогнозує Міністерство сільського господарства США.
Таким чином, очікуване зростання врожаю становить близько 21,5%. Показник фактично повертається до рівня 2024/25 МР, коли Україна також зібрала близько 13 млн тонн соняшнику.
Україна, згідно з прогнозом USDA, збереже друге місце серед найбільших виробників соняшнику у світі після Росії.
Виробництво в Росії у 2026/27 МР очікується на рівні 21 млн тонн, в Україні — 13 млн тонн, в ЄС — 9,725 млн тонн, в Аргентині — 8 млн тонн, у Туреччині — 1,825 млн тонн. Світовий урожай соняшнику може сягнути 63,65 млн тонн проти 55,17 млн тонн у попередньому сезоні.
USDA пов’язує відновлення світового ринку соняшнику зі збільшенням посівних площ після двох сезонів порівняно низької врожайності в Чорноморському регіоні. Більший урожай України та Росії має стати одним із основних чинників зростання світової торгівлі соняшниковою олією.
Внутрішнє використання насіння соняшнику в Україні USDA оцінює в 12,775 млн тонн, що свідчить про збереження високого завантаження переробної галузі.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, вересень 2026 року.
Україна у січні-серпні-2026 знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,282 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт свинцю та виробів із нього становив $98 тис.
Експорт свинцю та виробів із нього за січень-серпень поточного року зріс на 17,2% – до $7,402 млн, у серпні – $1,416 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза порівняно з 2024 роком – до $7,801 млн. Експорт свинцю та виробів із нього за 2025 рік знизився на 17,8% – до $9,377 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Українські експортери в серпні 2026 року збільшили експорт свіжої або охолодженої яловичини майже у 25 разів порівняно із серпнем 2025 року – до 474 тонн, а мороженої яловичини – на 34,2%, до 1,82 тис. тонн, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на попередні дані Держмитслужби.
Експортна виручка від поставок свіжої або охолодженої яловичини у серпні зросла у 37 разів у річному вимірі – до $3,95 млн, а порівняно з липнем збільшилася на 44%. У натуральному вираженні експорт зріс на 38% до попереднього місяця.
У січні-серпні 2026 року Україна експортувала 3,04 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини на $24,36 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року натуральні обсяги експорту зросли у 25 разів, а виручка – майже у 34 рази.
Експорт мороженої яловичини у серпні становив 1,82 тис. тонн, що на 8% більше, ніж у липні, та на 34,2% більше, ніж у серпні 2025 року. Виручка від її експорту зросла на 7% до липня та на 32% до серпня минулого року – до $8,16 млн.
За вісім місяців Україна експортувала 12,75 тис. тонн мороженої яловичини (+1%) на $57,56 млн (+12%).
Експорт великої рогатої худоби живою вагою у серпні становив близько 1,32 тис. тонн, що на 1% більше, ніж у липні, та на 31% більше, ніж у серпні 2025 року. Водночас виручка від експорту ВРХ скоротилася на 11% до липня, але зросла на 30% до серпня 2025 року – до $3,62 млн.
У січні-серпні Україна експортувала 13,47 тис. тонн ВРХ живою вагою (+5,9%) на $32,31 млн (+14%).
Щодо імпорту, то у серпні Україна не імпортувала ВРХ. Імпорт охолодженої яловичини становив 9 тонн, що на 40% менше, ніж у липні 2026 року, та на 40% менше, ніж у серпні 2025 року. Імпорт мороженої яловичини становив 84 тонни, скоротившись на 32% до липня, але збільшившись на 38% до серпня минулого року.
За вісім місяців 2026 року імпорт ВРХ скоротився до 93 тонн (-82%), мороженої яловичини – до 754 тонн (-25%), тоді як імпорт охолодженої яловичини зріс до 99 тонн (+4%).
Зовнішньоторговельне сальдо за цими товарними позиціями у серпні 2026 року було позитивним і становило $14,95 млн.
Асоціація також зазначає, що світовий ринок яловичини входить у період скорочення пропозиції та перебудови торговельних потоків. За оцінкою Rabobank, світове виробництво яловичини у 2026 році може скоротитися майже на 2%.
