Представники України та Румунії обговорили стан реалізації проєкту будівництва міжнародного пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на українсько-румунському кордоні, а також перспективи розвитку прикордонної інфраструктури між двома країнами. Під час робочої зустрічі учасники ознайомилися з перебігом робіт безпосередньо на будівельному майданчику.
Зокрема, наразі вздовж берега річки Тиса триває спорудження підпірної стінки, а також сформовано насип для розміщення об’єктів першої та другої черг будівництва пункту пропуску. Сторони відзначили важливість реалізації проєкту для підвищення пропускної спроможності кордону, розвитку транспортного сполучення та активізації економічної співпраці між регіонами.
Окрему увагу під час переговорів приділили перспективам відкриття нових пунктів перетину державного кордону — «Яблунівка – Ремети» та «Хижа – Тарна Маре». Очікується, що їх запуск сприятиме розширенню транскордонної співпраці, спрощенню логістики та зміцненню партнерських відносин. Реалізація інфраструктурних проєктів на кордоні розглядається як один із ключових напрямів розвитку прикордонних територій і інтеграції транспортних маршрутів у регіоні.
Україна вперше перемогла в «Панорамі» Берлінале — фільм «Сліди» отримав приз глядацьких симпатій на 76-му фестивалі, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури України Тетяна Бережна.
Україна вперше перемогла в «Панорамі» Берлінале — фільм «Сліди» отримав нагороду глядачів на 76-му фестивалі.
«Світ почув українських жінок. Дякую їм за силу і мужність говорити про найболючіше», — написала Бережна у Facebook у суботу.
За її інформацією, фільм «Сліди» режисерів Аліси Коваленко та Мариси Нікітюк отримав нагороду в категорії Panorama Dokumente за підсумками голосування 26 500 глядачів.
«Сліди» розповідає історії українських жінок, які пережили сексуальне насильство під час російської агресії і зважилися дати свідчення. Тому особливо цінно, що нагорода — це вибір аудиторії, живий відгук на правду, яку неможливо ігнорувати.
За даними ООН, понад 90% українських військових і цивільних, які перебували в російському полоні, повідомили про тортури і нелюдське поводження. Сексуальне насильство використовується як зброя війни і залишається одним з найбільш замовчуваних злочинів. «Сліди» порушують цю тишу, зазначила віцепрем’єр.
Режисерка Аліса Коваленко особисто пережила сексуальне насильство під час полону на Донбасі на початку війни. Вона була однією з перших жінок в Україні, хто публічно розповів про цей досвід, і її історія стала поштовхом до створення фільму, повідомила Бережна.
Україна в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine (розширення програми Grain from Ukraine) передала Пакистану 1850 тонн пшениці, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Донорами цього постачання, реалізованого спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP), виступили Іспанія та Чехія.
«Передане зерно вже допомагає постраждалим громадам Пакистану, а наступні постачання посилять готовність країни до викликів сезону мусонів і сформують резерв для оперативного реагування», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine було засновано президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, а з 2025 року розпочався її новий етап – Food from Ukraine. Усього за час роботи програм понад 324 тис. тонн сільгосппродукції (пшениця, борошно, кукурудза, горох, олія) було відправлено до 19 країн Африки та Азії. На реалізацію ініціатив залучено понад $380 млн донорських коштів.
Як повідомляє Сербський Економіст, прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут на зустрічі з новим послом України в Белграді Олександром Литвиненком заявив, що Сербія продовжить надавати гуманітарну допомогу вразливим категоріям населення України в межах своїх можливостей.
Згідно з повідомленням на сайті уряду Сербії, йдеться про підтримку у вигляді фінансових коштів, а також поставок медичного та електротехнічного обладнання. Мацут також зазначив, що Белград уважно стежить за розвитком ситуації в Україні, особливо за наслідками для цивільного населення та гуманітарною ситуацією.
Посол, у свою чергу, висловив подяку за допомогу, яку Сербія вже надала українській стороні.
Литвиненко є новим главою української дипмісії в Сербії, представив вірчі грамоти 3 лютого 2026 року.
Держприкордонслужба повідомляє про обмеження руху з 5:00 18 лютого через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, у зв’язку зі складними погодними умовами.
«До уваги міжнародних перевізників! Рух через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, буде обмежено», – йдеться в повідомленні Держприкордонслужби в Telegram-каналі у вівторок.
Повідомляється, що тимчасове обмеження вводиться на автомобільній дорозі загального користування державного значення M-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест), км 11+920 – км 308+000 з 05:00 18 лютого 2026 року. Обмеження стосується вантажних автомобілів і транспортних засобів для пасажирських перевезень (автобуси, мікроавтобуси).
Причина обмежень руху – складні погодні умови, що створюють підвищену небезпеку для всіх учасників дорожнього руху, а також з метою своєчасної ліквідації наслідків негоди і недопущення виникнення аварійних ситуацій.
У зв’язку з чим рух в і з пунктів пропуску «Паланка-Маяки-Удобное», «Старокозачье», «Серпневое», «Малоярославец», «Лесное», «Рени», «Долинское», “Орловка”, «Виноградовка», «Табаки», «Нові Трояни» для зазначеної категорії транспортних засобів буде призупинено. Про це повідомлено молдовським колегам.
Станом на 1 січня 2026 року у вищих навчальних закладах України навчається 21 271 іноземний студент із 127 країн світу, йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки з посиланням на дані Українського державного центру міжнародної освіти (УДЦМО).
«Кількість іноземних студентів в Україні, звичайно, зменшилася порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, але інтерес до здобуття вищої освіти в Україні зберігається. Тому українські виші активно розвивають нові освітні напрями, адаптують навчальні формати та долучаються до ініціатив, спрямованих на розвиток міжнародної освіти», — цитує директора УДЦМО Олену Шаповалову пресслужба міністерства.
Зокрема, за даними Центру, у 2025/2026 навчальному році іноземні студенти здобувають освіту у 369 вишах України.
Найбільше іноземних студентів навчається в таких університетах: Київський національний університет технологій та дизайну, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Сумський національний аграрний університет, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Національний університет біоресурсів і природокористування України, ЧЗВО «Міжнародний Європейський університет», ЧЗВО «Університет медицини і соціальних наук», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і Запорізький державний медико-фармацевтичний університет.
Зазначається, що більшість іноземних студентів навчається у Київській і Харківській, а також Сумській, Одеській, Миколаївській і Запорізькій областях.
Згідно з повідомленням, у вищих навчальних закладах України навчаються громадяни із 127 країн світу. Найбільше студентів із Китаю (6 626), Азербайджану (5 420), Грузії (1 478), Індії (924), Марокко (734), Туреччини (644), Туркменістану (568), Польщі (504), Вірменії (406) і РФ (390).
Найпоширенішими напрямами підготовки є: «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Харчові технології», «Менеджмент», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Медицина», «Фізична культура і спорт», «Біотехнології та біоінженерія», «Авіаційний транспорт», «Економіка і міжнародні економічні відносини» та «Комп’ютерна інженерія».
Серед іншого зазначається, що станом на 1 січня 2026 року зареєстровано 6 292 запрошення на навчання. Найбільше — для абітурієнтів із Китаю, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Марокко, Нігерії, Туреччини, Індії, США, Польщі.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
