Як повідомляє Еxperts.news, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт соняшникової олії з України у 2026/27 маркетинговому році на рівні 5 млн тонн, що майже на 24% перевищує показник попереднього сезону — 4,036 млн тонн.
Згідно з вересневим звітом USDA Oilseeds: World Markets and Trade, виробництво соняшникової олії в Україні очікується на рівні 5,418 млн тонн проти 4,515 млн тонн у 2025/26 МР, тобто приблизно на 20% більше.
При цьому внутрішнє споживання соняшникової олії прогнозується порівняно стабільним — 470 тис. тонн проти 455 тис. тонн у попередньому сезоні. Кінцеві запаси USDA оцінює в 213 тис. тонн проти 265 тис. тонн. Таким чином, більша частина приросту виробництва може бути спрямована саме на зовнішні ринки.
Україна залишиться одним із двох найбільших світових експортерів соняшникової олії. USDA прогнозує поставки Росії на рівні 5,1 млн тонн, України — 5 млн тонн, Аргентини — 2,05 млн тонн, Туреччини — 1,1 млн тонн та ЄС — 850 тис. тонн.
Сукупний світовий експорт соняшникової олії USDA оцінює в 15,968 млн тонн проти 13,51 млн тонн у попередньому сезоні.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Oilseeds: World Markets and Trade, 11 вересня 2026 року.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 27,2% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 15 млн 774,950 тис. тонн із 21 млн 679,221 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні було експортовано 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За вісім місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 26,1% – до $1 млрд 206,589 млн.
Крім того, Україна за січень-серпень 2026 року імпортувала 235 тонн ЗРС на суму $68 тис., тимчасом як у січні-серпні-2025 ввезла з-за кордону 86 тис. тонн на $58 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.
“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.
За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.
А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.
Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.
На українському плодоовочевому ринку минулого тижня продовжилося зростання цін на низку основних овочів, тоді як яблука та груші почали дешевшати, свідчить огляд торговельних майданчиків EastFruit за 37-й тиждень 2026 року, опублікований 14 вересня.
За даними аналітиків, в Україні подорожчала ріпчаста цибуля, а скорочення пропозиції столового буряка також призвело до зростання цін. Продовжили дорожчати помідори та огірки. Одночасно знизилися ціни на пекінську та цвітну капусту, кабачки й баклажани, тоді як броколі стала дорожчою. У сегменті зелені зросли ціни на кріп і петрушку, але подешевшала зелена цибуля, повідомляє EastFruit.
У фруктово-ягідному сегменті в Україні почали дешевшати яблука та груші. При цьому помітно зросла вартість лохини та суниці садової, подорожчала малина. Слива стала дешевшою, а ціни на персики та нектарини пішли вгору. Продовжили дорожчати кавуни, розширився діапазон цін на дині та виноград. Серед імпортних фруктів знизилися ціни на лимони, зазначає EastFruit.
Помідор став лідером торговельного майданчика EastFruit за кількістю оголошень про продаж. Учасники ринку також збільшили пропозицію ріпчастої цибулі та білокачанної капусти. Водночас продавців картоплі, моркви та столового буряка стало менше. До тижневого топу овочів, що пропонувалися найактивніше, знову увійшли гарбуз і баклажан, причому збільшення їхніх продажів забезпечили, зокрема, учасники з України, свідчить огляд EastFruit.
Серед фруктів найактивніше продавалися яблука, хоча кількість оголошень щодо них скоротилася порівняно з попереднім тижнем. Учасники з України збільшили пропозицію груш. Одночасно зменшилася кількість продавців кавунів, слив і нектаринів, тоді як пропозиція динь зросла, повідомляє EastFruit.
Найбільшим попитом серед покупців на торговельному майданчику користувалася картопля. Активно закуповувалися й інші овочі так званого борщового набору.
Загалом минулого тижня плодоовочеву продукцію на EastFruit Trade Platform пропонували продавці з восьми країн. Україна зберегла перше місце за кількістю розміщених оголошень, далі йшли Узбекистан, Туреччина, Китай та Іран. При цьому кількість пропозицій з України за тиждень скоротилася, а з Узбекистану, Туреччини та Китаю — зросла.
Джерело: огляд EastFruit від 14 вересня 2026 року.
Попри різке відновлення у 2025 році та зростання показників у другому кварталі 2026-го, ринок нового житлового будівництва України залишається значно нижчим за довоєнний рівень.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Держстату, загальна площа нового житлового будівництва у 2025 році становила 5,8 млн кв. м, збільшившись одразу на 49,4% порівняно з 2024 роком.
Однак відносно 2021 року, коли показник сягав 12,7 млн кв. м, обсяг залишався нижчим приблизно на 54%, тобто більш ніж удвічі.
У 2022 році площа нового будівництва становила 6,6 млн кв. м, у 2023 році — 4,2 млн кв. м, у 2024-му — 3,9 млн кв. м.
Таким чином, мінімальний показник за розглянутий період було зафіксовано у 2024 році, після чого у 2025-му ринок почав помітно відновлюватися.
У другому кварталі 2026 року цей процес продовжився: площа житлових будинків, заявлених до початку будівництва, зросла на 6,1% рік до року — до 1,65 млн кв. м.
При цьому стійкість відновлення поки що залишається неоднозначною. За все перше півріччя площа нового багатоквартирного будівництва була на 2,3% нижчою за минулорічну, а кількість заявлених квартир скоротилася на 6%.
Одночасно вартість будівництва продовжує швидко зростати. У липні 2026 року будівельні ціни були на 23,7% вищими за рівень липня минулого року.
Ціни на саме житло також зростають: у другому кварталі 2026 року вони збільшилися на 19,6% рік до року та на 3,8% порівняно з першим кварталом.
Таким чином, український ринок одночасно стикається з відновленням будівельної активності, високою інфляцією будівельних витрат і суттєвим відставанням від обсягів пропозиції, характерних для періоду до повномасштабної війни.
Щоб у Україні стало можливим будівництво підземних сховищ палива, необхідно досягти компромісу між державою та приватним бізнесом щодо спрощення дозвільних процедур та забезпечення доступного довгострокового фінансування.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» висловив генеральний директор і співвласник Західної паливно-енергетичної компанії (ЗТЕК) Олег Чикида.
«Потрібно посадити за один стіл державу та бізнес і знайти компроміс: забезпечити стратегічні інтереси країни та створити для приватних компаній реальні економічні умови для формування запасів. На сьогодні такого компромісу я ще не бачу», – сказав він.
За словами генерального директора, з позиції держави запас нафти та нафтопродуктів однозначно необхідний, але умови для будівництва бізнесом необхідних сховищ поки що не створено.
«Перша проблема – фінансова. Формування запасу означає, що компанія має фактично заморозити значний обсяг оборотних коштів. Для ЗТЕК це потенційно не один мільйон доларів», – зазначив Чікіда.
Як він пояснив, підземне сховище приблизно на 10 тис. тонн може потребувати від 10 млн доларів інвестицій, і для приватного бізнесу це дуже значний ресурс, тому для реалізації подібних проєктів необхідне доступне довгострокове фінансування.
«Обговорюються програми через державні банки приблизно під 12% річних у гривні на п’ять років. Це правильний крок, але він не покриє потреби галузі», – вважає CEO.
Друга проблема, за його словами, – інфраструктурна. Оскільки значна частина резервуарного парку за час війни була знищена або пошкоджена, виникає питання: де зберігати цей ресурс і хто нестиме ризик, якщо місце зберігання знову стане об’єктом атаки?
«Конкретно у нас є майданчик, де можна будувати підземне сховище. Але отримання всіх дозволів може тривати близько півтора року, а саме будівництво, за нашими оцінками, приблизно втричі дорожче за наземне», – зазначив Чикида.
При цьому він додав, що ЗТЕК готовий інвестувати навіть за таких умов.
«Але якщо розпочати дозвільний процес у вересні 2026 року, документи в кращому разі можна отримати у 2027-му, а завершити будівництво — вже у 2028 році. Як до того моменту зміниться попит на ринку і як окупити ці інвестиції?», — запитав CEO.
Як повідомлялося, Україна з початку 2027 року має впровадити експериментальний проєкт з підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН) згідно з постановою Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року.
Повний текст інтерв’ю з генеральним директором і співвласником ЗТЕК Олегом Чикидою буде опубліковано на сайтах агентства «Інтерфакс-Україна» та його проекту з енергетики «Енергореформа».
