Лідером страхового ринку України за обсягом зібраних премій у січні-травні 2026 року знову стала СГ «ТАС» із показником 3,154 млрд грн (за січень-травень 2025 року – 2,736 млрд грн), свідчать дані проекту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ).
Порівняно з аналогічним періодом минулого року друге місце в п’ятірці лідерів ринку зберегла СК «АРКС» – 2,546 млрд грн (2,254 млрд грн), третє та четверте місця посіли СК «ІНГО» – 2,469 млрд грн (1,895 млрд грн) та СК «Уніка» – 2,434 млрд грн (1,977 млрд грн), які помінялися місцями. При цьому СК «ВУСО» вийшла з п’ятірки лідерів, поступившись місцем СК «Арсенал Страхування» – 2,391 млрд грн.
До п’ятірки найкращих на ринку обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за обсягом зібраних премій за підсумками п’яти місяців поточного року увійшли СГ «ТАС» – 1,715 млрд грн (минулорічний показник – 1,424 млрд грн), «Оранта» – 1,308 млрд грн (1,272 млрд грн), «Княжа ВІГ» – 967,7 млн грн (926,5 млн грн), «Арсенал Страхування» – 654,7 млн грн (раніше не входила до топ-5 за ОСАГО), «ІНГО» – 510,1 млн грн (438,7 млн грн). СК «ВУСО» вийшла з топ-5 за ОСАГО.
Відбулися незначні перестановки серед лідерів на ринку «Зеленої карти» за зібраними преміями за вказаний період. Його очолює СК «ПЗУ Україна» – 527,4 млн грн (239,6 млн грн), яка раніше посідала третє місце, потіснивши СГ «ТАС» – 419,1 млн грн (529,5 млн грн), «УСГ» – 278,7 млн грн (445 млн грн), яка опустилася з другого на третє місце.
СК «Княжа ВІГ» з показником 156 млн грн (150,5 млн грн), як і раніше, на четвертій позиції, «ВУСО» – 107,3 млн грн замість СК «ІНГО».
Рейтинг топ-5 страховиків України за п’ять місяців 2026 року очолила СК «Арсенал Страхування» – 1,233 млрд грн (за п’ять місяців 2025 року – 949,2 млн грн), помінявшись місцями зі СК «АРКС» – 1,224 млрд грн (1,074 млрд грн). Далі йдуть СК «Уніка» – 627,2 млрд грн (474,1 млрд грн), СК «ВУСО» – 617 млн грн (497,3 млн грн), які також помінялися місцями, та СК «Універсальна» – 557,2 млн грн (446,9 млн грн).
За показником ДМС, як і раніше, лідирує СК «УНІКА» – 1,017 млрд грн (934,9 млн грн), далі йдуть СК «ІНГО» – 623 млн грн (465,3 млн грн), СК «Універсальна» – 507,6 млн грн (390 млн грн), СК «ВУСО» – 492,3 млн грн (342,7 млн грн), СК «АРКС» – 310,8 млн грн (278,8 млн грн), які помінялися місцями.
Як повідомлялося, станом на 1 травня 2026 року на страховому ринку України працювали 47 ризикових страховиків (за підсумками 5 місяців 2025 року – 52). 10 спеціалізуються на страхуванні життя, один – має спеціальний статус («Експортно-кредитне агентство»).
Європейська інтеграція України входить у новий практичний етап, на якому діалог держави з бізнесом стає одним із ключових інструментів підготовки країни до майбутнього членства в ЄС.
Про це йдеться у колонці радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторії Лобунь, опублікованій агентством “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, історичним кроком стало відкриття 15 червня під час Другої міжурядової конференції між Україною та ЄС у Люксембурзі Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Цей кластер є фундаментальним для всього переговорного процесу, відкриває його і залишатиметься відкритим до завершення переговорів.
“Сьогодні перед Україною стоїть амбітне завдання – забезпечити якісну підготовку держави до майбутнього членства та реалізувати ті зміни, які дозволять повноцінно функціонувати в межах Європейського Союзу”, – зазначила Лобунь.
Вона підкреслила, що євроінтеграція не обмежується ухваленням законодавства або виконанням формальних переговорних умов. Йдеться про те, як зміни впливатимуть на економіку, окремі сектори, громади, громадян, державні інституції, місцеве самоврядування та бізнес.
Частина українських компаній уже фактично працює в єдиному економічному просторі з ЄС: виходить на європейські ринки, шукає партнерів, адаптується до спільних правил і змінює власні бізнес-процеси. Водночас змінюється і сприйняття України з боку європейського бізнесу: українських партнерів дедалі частіше розглядають не лише як можливість, а як фактор конкурентної переваги у перебудові ланцюгів постачання, розвитку нових виробництв і зміцненні економічної стійкості Європи.
ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України – на нього припадає понад 63% зовнішньої торгівлі товарами. Наступним кроком, за словами Лобунь, має стати перехід від сприйняття України як зовнішнього партнера до сприйняття її як частини спільного ринку.
Окрему роль у цьому процесі відіграють майданчики для обговорення економічної інтеграції України з ЄС. Зокрема, ці питання порушувалися на EU-Ukraine Business Summit у Брюсселі та будуть обговорюватися під час Ukraine Recovery Conference у Гданську. У межах конференції заплановано воркшоп про те, як поєднати відновлення України з підготовкою до членства в ЄС.
Одним із практичних інструментів підготовки до євроінтеграції стала серія регіональних діалогів з бізнесом. У першій половині року такі діалоги вже відбулися для аграрного сектору, металургійної галузі та фармацевтичної індустрії. До них долучилися представники бізнесу, галузевих асоціацій, органів влади, парламенту та експертного середовища з різних регіонів України.
Фактично йдеться про створення постійного механізму взаємодії між державою та бізнесом у питаннях європейської інтеграції.
Одне з головних питань таких діалогів – як саме виглядатиме інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС на практиці. Перехід від моделі зовнішнього партнерства до моделі спільного ринку потребує нового балансу між конкуренцією та інтеграцією.
У деяких сферах цей процес уже має практичні приклади – зокрема в енергетичному ринку та роумінгу. Водночас існують складніші напрями, де Україна є сильним гравцем, зокрема аграрний сектор і металургія. Саме тут важливо забезпечити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС без втрати конкурентних переваг українських виробників.
Лобунь зазначає, що діалог із бізнесом дозволяє краще розуміти очікування та занепокоєння компаній щодо окремих напрямів інтеграції. Особливо важливими є зустрічі в регіонах, де бізнес працює в умовах постійних ризиків. Це дає можливість формувати політику, орієнтовану не лише на відповідність європейським вимогам, а й на реальні можливості української економіки.
Попереду Україну очікує виконання умов і бенчмарків Кластера “Основи”, а також робота над відкриттям наступних переговорних кластерів. Вони охоплюють значну частину економічної складової майбутнього членства – внутрішній ринок, конкурентну політику, свободу руху товарів і послуг та інші сфери, важливі для українського бізнесу.
Таким чином, діалог між державою та бізнесом стає не лише комунікаційним інструментом, а одним із механізмів практичної підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Успіх переговорного процесу, як наголошує Лобунь, визначатиметься не лише кількістю відкритих чи закритих кластерів. Його реальним результатом має стати створення сучасної, конкурентоспроможної та стійкої держави, готової повноцінно функціонувати як частина європейської спільноти.
Джерело: “Інтерфакс-Україна”, колонка Вікторії Лобунь “Європейська інтеграція переходить у практичну площину: чому діалог з бізнесом стає критично важливим”.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
Уряд Нідерландів пообіцяв придбати для України дрони та обладнання протиповітряної оборони на загальну суму EUR500 млн, повідомляє Reuters.
“Дрони на суму 250 мільйонів євро буде закуплено у нідерландських оборонних компаній. Решта 250 мільйонів євро буде витрачено в рамках ініціативи з постачання Україні зброї, виробленої у Сполучених Штатах (PURL)”, – йдеться у повідомленні.
Разом із новим анонсом загальний внесок Нідерландів в ініціативу PURL сягне EUR1 млрд. Вона передбачає постачання Україні обладнання та ракет для протиповітряної оборони, а також боєприпасів для винищувачів F-16 та інших систем.
Нідерланди та Україна також підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі оборонних інновацій.
PURL, дрони, НИДЕРЛАНДЫ, ППО, УКРАЇНА
Україна спільно з Албанією підписали угоду про міжнародне автомобільне сполучення, що передбачає можливість для регулярних вантажних і пасажирських перевезень, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“На практиці це означає більше можливостей для експорту українських товарів, спрощення роботи для перевізників, розвиток нових транспортних маршрутів через країни Південно-Східної Європи та кращу транспортну доступність для громадян обох держав”,- написав Кулеба у Телеграм у вівторок.
За його словами, відтепер Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна матиме “транспортний безвіз”.
Зазначається, що міністерство продовжує також працювати над розширенням міжнародного транспортного сполучення України, відкриттям нових ринків для перевізників.
автомобільне сполучення, АЛБАНИЯ, перевізники, ТРАНСПОРТНЫЙ БЕЗВИЗ, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
