Ставлення українців до Угорщини у березні 2026 року зберігає чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок зросла до 18,6% проти 16,0% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення дещо знизився — з 55,7% до 52,2%.
Попри цю динаміку, загальна структура відповідей демонструє домінування негативних оцінок. Найбільшу частку становлять респонденти, які оцінюють ставлення до Угорщини як «здебільшого негативне» — 34,3%, ще 17,9% — «повністю негативне». Таким чином, сумарний рівень негативного сприйняття перевищує половину всіх відповідей.
Позитивні оцінки залишаються значно нижчими: лише 4,9% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас 27,3% українців займають нейтральну позицію, що свідчить про наявність сегмента аудиторії, який не має сформованого або чітко вираженого ставлення до цієї країни. Ще 1,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняння з серпнем 2025 року демонструє, що зміни носять еволюційний, а не радикальний характер. Зростання позитивних оцінок і зниження негативних є відносно незначними, що вказує на стійкість сформованого негативного образу Угорщини в українському суспільстві. Водночас сама тенденція до покращення може свідчити про поступове пом’якшення оцінок або про вплив окремих факторів, що змінюють інформаційне тло.
Важливою особливістю є те, що навіть за умов певного зростання позитиву, Угорщина залишається однією з небагатьох країн, де негативні оцінки суттєво переважають над позитивними. Це відрізняє її від більшості інших держав регіону, де баланс або позитивний, або принаймні близький до нейтрального.
Наявність значної частки нейтральних відповідей — понад чверть опитаних — водночас свідчить про потенціал для зміни громадської думки. Частина українців не має чітко сформованого ставлення, що створює можливості для корекції іміджу країни за рахунок активнішої комунікації, економічної співпраці та публічної дипломатії.
«Опитування ми проводили на початку березня, і вже зараз видно, що політичний контекст навколо окремих країн може швидко впливати на оцінки. У випадку Угорщини цей фактор залишається визначальним для формування негативного сприйняття. Водночас навіть невелике зростання позитиву показує, що ці оцінки не є абсолютно статичними», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження демонструють, що Угорщина наразі сприймається українцями як країна з переважно негативним іміджем, який має системний характер. Попри незначні позитивні зрушення, баланс оцінок залишається суттєво зміщеним у бік критичного сприйняття, що визначає особливості громадської думки щодо цієї держави.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Угорщина посідає дев’яте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $3,30 млрд. Імпорт угорських товарів перевищує український експорт, що формує негативне сальдо для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Імпорт в Україну електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів у січні-березні 2026 року скоротився на 31% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до $298,7 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними, у березні ввезення цього обладнання зменшилося на 11% порівняно з березнем 2025 року та на 41,9% порівняно з лютим 2026 року — до $78,6 млн.
Найчастіше в першому кварталі цього року електрогенератори та перетворювачі ввозили з Румунії — на $62,7 млн, що склало 21% загального імпорту цієї продукції, Китаю — на $55,4 млн, або 18,5%, та Чехії — на $50,3 млн, або 16,8%.
Роком раніше найбільшими постачальниками були Чехія з обсягом поставок $85,7 млн, США – $77,3 млн та Австрія – $68,7 млн.
Експорт електрогенераторів з України в січні-березні 2026 року був незначним і склав $0,44 млн.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитслужби, за підсумками 2025 року імпорт електрогенераторів та перетворювачів зріс у 2,3 раза порівняно з 2024 роком — до $1,69 млрд.
Наглядова рада ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ, Київ) оголосила про продовження терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду голови правління НДУ, до 22 квітня включно.
«Для залучення ширшого кола кандидатів та проведення максимально прозорого й конкурентного відбору», – йдеться в оголошенні на сайті НДУ.
Згідно з ним, конкурсний відбір відбуватиметься у два етапи: на першому всі бажаючі подають документи для участі в конкурсі, а на другому з обраними кандидатами відбудуться співбесіди.
Після цього наглядова рада надасть рекомендації щодо кандидатури на посаду голови правління для розгляду на загальних зборах акціонерів НДУ, до компетенції яких належить прийняття цього рішення.
Зазначається, що кандидати, серед іншого, повинні мати стаж роботи керівником на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках не менше п’яти років і досконало володіти інформацією «щодо проблем і тенденцій розвитку ринку капіталу України, зокрема інфраструктури фондового ринку, законодавства щодо здійснення професійної діяльності, а також мати досвід роботи на іноземних ринках капіталу. На співбесіді їм доведеться коротко представити своє бачення стратегічного розвитку депозитарію в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, з червня 2021 року до кінця грудня 2025 року головою правління НДУ був Олексій Юдін, а зараз до завершення конкурсу ним є Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймала посаду заступника голови правління.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про початок реалізації меморандуму про співпрацю на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного в Римі в липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку та НКЦБФР. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління НДУ шляхом передачі державної частки в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків.
Ця холдингова компанія, у свою чергу, створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи — Розрахункового центру. Крім того, ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк — мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передачі йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосереднім власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку — відповідно 24,9903% та 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦБФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій перебували у власності 27 юридичних та 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка — 1,7151%.
Сербія надасть EUR2 млн на підтримку енергетичного сектору України в межах спільного проєкту з Програмою розвитку ООН, повідомив телеграм-канал “Сербський економіст” з посиланням на офіційні дані.
Зазначається, що уряд Республіки Сербія та ПРООН підписали угоду, яка передбачає фінансування закупівлі та постачання високовольтних трансформаторів. Йдеться про критично важливе обладнання, необхідне для відновлення систем передавання електроенергії та забезпечення стабільного електропостачання.
Кошти будуть спрямовані в межах програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України. У межах цієї ініціативи передбачено підтримку базових послуг у найбільш постраждалих регіонах, зокрема електро-, тепло- та водопостачання.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі наголосив, що внесок Белграда покликаний підтримати критичну інфраструктуру та сприяти безперебійному енергозабезпеченню населення.
Своєю чергою постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма зазначив, що сербська допомога сприятиме не лише відновленню пошкоджених об’єктів, а й модернізації української енергосистеми.
За міжнародними оцінками, від 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Сукупні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд, з яких близько $17,1 млрд припадає саме на електроенергетику, включно з генерацією та передачею електроенергії.
Проєкт реалізується в межах співпраці України та ООН у сфері сталого розвитку й відповідає стратегічній меті переходу до більш стійкої та сучасної енергетичної системи.
