Компанія Apple до кінця вересня 2026 року розширить пакет iCloud+ в Україні, включивши до всіх платних тарифів доступ до стримінгового сервісу Apple TV та ігрової платформи Apple Arcade без додаткової плати.
Україна офіційно увійшла до переліку понад 100 країн і територій, у яких Apple запроваджує нову модель підписки. Одночасно Apple TV розширюється на 59 нових ринків і після завершення запуску буде доступний приблизно у 170 країнах світу.
Згідно з українською сторінкою iCloud, найдешевший тариф iCloud+ на 50 ГБ коштує $0,99 на місяць і включатиме Apple TV та Apple Arcade. Тариф на 200 ГБ коштує $2,99, 2 ТБ – $9,99, 6 ТБ – $34,99, а 12 ТБ – $69,99 на місяць.
Apple TV надає доступ до оригінальних серіалів, фільмів і документальних проєктів Apple Originals, тоді як Apple Arcade містить понад 200 ігор без реклами та внутрішньоігрових покупок.
Підпискою iCloud+ можна ділитися ще з п’ятьма членами сім’ї через Family Sharing. При цьому персональні файли, налаштування та рекомендації кожного користувача залишаються окремими.
Для користувачів, які вже оплачують iCloud+, Apple TV та Apple Arcade мають бути додані автоматично без додаткових витрат. Якщо користувач окремо передплачував Apple TV або Apple Arcade, Apple передбачає переведення доступу до складу iCloud+, при цьому прогрес і збереження в іграх Apple Arcade залишаються доступними.
На офіційній українській сторінці Apple новий пакет поки позначений як такий, що з’явиться «незабаром», оскільки компанія запускає його поступово до кінця вересня.
Крім України, до програми включені Сербія, Чорногорія, Молдова, Грузія, Вірменія, Туреччина, Казахстан, Азербайджан, країни Західних Балкан, а також Індія, Сінгапур, ОАЕ, Саудівська Аравія та десятки держав Африки, Азії й Близького Сходу.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Обсяг перевезень вантажів у контейнерах залізницею у січні-серпні цього року склав 202,73 тис. ДФЕ (TEU), що перевищує на 33% показники аналогічного періоду 2025 року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у Facebook.
За його словами, головною проблемою для подальшого нарощування обсягів контейнерних перевезень бізнес вважає дефіцит фітингових платформ (ФТГ) в Україні.
Згідно наведених Ткачовим даних, 27% контейнерних перевезень за звітний період прийшлося на зерно (за 8 міс.-2025 – 26%), 15% (21%) – на чорні метали, 12% (10%) – макуху, шроти, а по 6% складають смоли синтетичні та олія (торік відповідно 5% та 7%).
Експерт зазначив, що на тлі загального спаду перевезень частка контейнерних у загальному обсязі вантажопотоку зросла до рекордної за останні року позначки 4,4%.
Ткачов додав, що філія ЦТС “Ліски” презентувала стратегію продажу власного рухомого складу, відповідно до якої 60-80% парку ФТГ планується реалізовувати за довгостроковими договорами УСТО, а 20-40% – через аукціони або на загальних підставах.
Наразі робочий парк філії ЦТС “Ліски” налічує 1,5 тис. ФТГ, з яких 1,2 тис. – 40-футових, 265 – 60-футових, а 48 – 80-футових.
Представник “Укрзалізниці” зауважив, що через підвищений попит на фітингові платформи філія розпочала продаж дефіцитного парку через аукціони “Прозорро.Продажі”.
Згідно із дописом, представники бізнесу висловили зауваження щодо механізмів розподілу вагонного парку між довгостроковими договорами УСТО та аукціонами, запропонувавши їх доопрацювати з урахуванням специфіки контейнерних перевезень. Для вирішення проблеми учасники зустрічі домовилися перейти до довгострокової співпраці щодо забезпечення ФТГ за договорами УСТО. Представникам компаній запропонували протягом тижня надати заявки на потребу у забезпеченні ФТГ на 2026-2027 роки, тоді як “Укрзалізниця” планує у найкоротший термін укласти відповідні договори з усіма зацікавленими компаніями.
“Наявність підписаних договорів УСТО дозволить спланувати ремонт парку ФТГ АТ “Укрзалізниця” з врахуванням діючих ремонтних потужностей”, – пояснив директор департаменту технології перевезень та комерційної роботи “Укрзалізниці”.
Крім того, представники бізнесу запропонували розглянути можливість передачі в оренду ФТГ із неробочого парку, взявши на себе витрати на їх ремонт.
Серед інших проблем бізнес назвав некоректне оформлення супровідних документів та нарахувань під час експортно-імпортних перевезень на західних переходах, а також перевантаженість переходів “Ягодин-Дорогуськ” та “Мостиська-2-Медика”, повідомив Ткачов.
У Україні за січень-серпень 2026 року було відкрито 4 621 виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зареєстровано 5 470 таких проваджень, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, проаналізовані Опендатаботом.
Незважаючи на скорочення кількості нових проваджень, загальний обсяг невирішених заборгованостей із заробітної плати залишається значним. Станом на вересень у Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активних проваджень, пов’язаних із невиплатою заробітної плати.
Частина боргів залишається невирішеною протягом багатьох років. Зокрема, 1 957 активних проваджень було відкрито ще у 2017 році й досі не закрито.
Нові провадження у січні–серпні 2026 року було відкрито проти 311 компаній. З них 144, або близько 46%, є приватними підприємствами, 117 належать державі, ще 50 — територіальним громадам.
Таким чином, на державні та комунальні компанії разом припадає понад половину підприємств, проти яких цього року було відкрито нові виконавчі провадження щодо заборгованості із заробітної плати.
Опендатабот формує статистику на основі Єдиного реєстру боржників, до якого потрапляють виконавчі провадження після винесення відповідних рішень про стягнення заборгованості.
Джерело: Опендатабот, дані за січень-серпень 2026 року.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-серпні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 1,1% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $627,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, зокрема у серпні імпорт цієї автотехніки зріс на 13,5% порівняно з серпнем-2025 – до $80,1 млн.
Найбільше вантажівок у січні-серпні, як і минулого року, ввезено з Польщі, але імпорт з цієї країни скоротився на 24% – до $98,8 млн, а частка в загальному імпорті вантажівок зменшилась до 15,74% з 20,5%.
Другою за обсягом експорту вантажівок в Україну стала Німеччина – $88,4 млн, яка в січні-серпні-2025 не входила в трійку найбільших постачальників.
Імпорт з Італії, яка також рік тому не входила до трійки найбільших постачальників вантажівок, склав $68,9 млн (майже 11%).
У січні-серпні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили Польща, Франція та США.
Ввезення вантажівок з усіх інших країн за цей період збільшилось на 20,5% – до $371,4 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за вісім місяців експортувала вантажні авто лише на $2,17 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому експортні поставки склали майже $4 млн? також переважно до Туреччини.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Великі підприємства хімічної промисловості увійшли до числа компаній із найбільшою кількістю нових виконавчих проваджень щодо заборгованості з заробітної плати в Україні у січні-серпні 2026 року – повідомляє Еxperts.news.
За даними Опендатабота, проти «Сумихімпрому» з початку року відкрито 245 нових проваджень, і всі вони станом на вересень залишаються активними.
Проти Одеського припортового заводу (ОПЗ) зареєстровано 213 виконавчих проваджень, з яких 212 залишаються активними.
Ще 205 виконавчих проваджень відкрито проти «Карпатнафтохіму», 191 — проти «Дніпроазоту». Усі ці провадження станом на момент формування статистики залишалися активними.
При цьому формально найбільшу кількість нових проваджень за вісім місяців було зареєстровано проти «Теплокомуненерго Олександрійської міської ради» — 1 008, однак усі вони вже закриті.
На другому місці за кількістю нових справ опинився «Світловодськбит» — 398 проваджень, із яких активними залишаються лише 11.
Статистика свідчить про значну концентрацію заборгованості із заробітної плати в хімічній промисловості. Загалом на підприємства, що займаються виробництвом хімічної продукції, у січні–серпні припало 989 нових виконавчих проваджень, або 21 % від їхньої загальної кількості в Україні.
Загалом за вісім місяців 2026 року в країні відкрито 4 621 нове виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати.
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
