Страхова компанія VUSO (ВУСО, Київ) та Українська асоціація футболу (УАФ) оголосили про початок співпраці та отримання страховиком статусу офіційного страхового партнера національної збірної України з футболу, про що повідомляється на сайті страховика.
Як зазначив голова правління VUSO Андрій Артюхов, у компанії завжди ведеться пошук проєктів, у яких є жива енергія, характер і прагнення до перемоги. Співпраця з Українською асоціацією футболу – саме такий випадок.
Згідно з інформацією, співпраця передбачає комплексну присутність бренду VUSO під час домашніх та виїзних матчів національної збірної, інтеграцію в цифрові канали УАФ, а також реалізацію спільних медійних проєктів.
«У футболі, як і в житті, важливо мати надійну підтримку та впевненість у тих, хто поруч. Саме тому ми раді вітати VUSO як офіційного страхового партнера національної збірної України з футболу. Особливо цінним є те, що в умовах війни український бізнес продовжує підтримувати український спорт і нашу національну команду», – зазначив президент УАФ Андрій Шевченко.
СК «ВУСО» засновано у 2001 році. 23 квітня 2024 року Національний банк України переоформив компанії ліцензії на здійснення страхової діяльності (33 на добровільне та 17 на обов’язкове страхування). Компанія має 34 представництва, дві філії та понад 20 центрів агентських продажів по всій країні.
За підсумками 2025 року обсяг страхових премій компанії перевищив 5,1 млрд грн. VUSO посіла 2-ге місце за напрямками ДМС та туристичного страхування, 3-тє місце – у сегментах КАСКО та страхування майна, а також увійшла до ТОП-10 страховиків за ОСАГО.
У 2025-26 маркетинговому році переробка насіння ріпаку в Україні зросла у 2,7 рази, а експорт ріпакової олії – у 2,5 рази порівняно з попереднім маркетинговим роком. Загалом в середині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (минулого року цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом за час вирощування цієї культури в Україні. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази, сягнувши $588 млн.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський з посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”. Також він відзначив, що частка внутрішньої переробки урожаю сої у 2025-26 маркетинговому році зросла з 39% до 54,2% (також історичний рекорд переробки). Попри падіння обсягів врожаю соєвих бобів з 6,6 млн. т. до 4,8 млн. т. валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, до $1,02 млрд.
Порівняно з попереднім маркетинговим роком площі збирання цих культур змінились несуттєво: ріпак +15,7%, соя -3,9%. Сумарно площі під цими культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн. га.
Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою і ріпак за даними Мінагрополітики склали 2,174 млрд грн за маркетинговий рік, тобто за період з вересня 2025 року по серпень 2026 р.
“Наведені дані свідчать, що мита на експорт насіння сої та ріпаку спрацювали: частка переробки зросла – українські заводи отримали більше завантаження, площі під посівами збільшились – фермери вважають ці культури вигідними для вирощування, бюджет отримав додаткові надходження від мита, а також надходження від роботи заводів. Крок за кроком Україна відмовляється від дешевого сировинного експорту, збільшуючи переробку, валютні та податкові надходження, розвиває нові заводи з гідними зарплатами для українців. Коли Україна експортує не сою та ріпак, а продукти їх переробки, зростання валютної виручки з кожної тонни експорту становить від 30% до 50%”, – зауважив Дмитро Кисилевський.
16 липня 2025 року Верховна Рада України схвалила запровадження 10% мита на експорт насіння сої та ріпаку. Мита почали діяти з 4 вересня 2025 року.
Україна та Гондурас підписали «дорожню карту» поглиблення двосторонньої співпраці на 2026–2029 роки, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.
«Важливим кроком у зміцненні наших відносин стало підписання «дорожньої карти» поглиблення співпраці між Україною та Гондурасом на 2026–2029 роки», – написав він у соціальній мережі Х.
Сібіга повідомив, що провів зустріч із міністром закордонних справ Гондурасу Мірей Агуеро де Корралес після її візиту до Києва у складі делегації президента Гондурасу.
За його словами, сторони погодилися з важливістю розширення економічних та ділових зв’язків.
Сібіга подякував Агуеро де Корралес за увагу до України та зазначив, що її візит до Києва дав змогу на власні очі побачити наслідки російської війни та зміцнити взаєморозуміння між двома країнами.
Окремо він наголосив на позиції Гондурасу щодо незаконної діяльності «тіньового флоту», зокрема припинення практики реєстрації суден під прапором Гондурасу.
Сторони також обговорили необхідність відновлення свободи судноплавства в Чорному морі, захист українських портів, глобальну продовольчу безпеку та безперешкодний експорт української агропродукції.
Сібіга поінформував колегу про роботу щодо створення Міжнародної комісії з розгляду претензій та інші міжнародні ініціативи, спрямовані на забезпечення відповідальності та справедливості.
Також міністри обговорили співпрацю щодо повернення в Україну дітей, викрадених і депортованих Росією, та практичні кроки з активізації цих зусиль.
Україна, за словами Сібіги, розраховує на подальшу підтримку Гондурасу у своїх зусиллях щодо досягнення всеосяжного та міцного миру.
Загальні збори Національної академії педагогічних наук України обрали Олега Топузова президентом НАПН на п’ятирічний термін – з 18 вересня 2026 року до 17 вересня 2031 року.
За результатами таємного голосування його кандидатуру підтримали 185 учасників зборів, дев’ять проголосували проти, ще два бюлетені визнали недійсними. Топузов був єдиним кандидатом на посаду.
Він змінив Василя Кременя, який очолював академію з 1997 року. Загальні збори одноголосно обрали Кременя почесним президентом НАПН довічно.
Представляючи програму розвитку академії, Топузов визначив чотири основні принципи роботи – наступність, компетентність, відкритість і результативність.
«Моє завдання – не починати все з початку. Моє завдання – зберегти найкраще і з вами відкрити новий етап розвитку нашої академії», – заявив він.
Серед основних напрямів роботи нового керівництва Топузов назвав посилення впливу педагогічної науки на формування державної освітньої політики, відновлення людського капіталу, подолання освітніх втрат, підтримку молодих науковців та дослідження впливу штучного інтелекту на систему освіти.
Однією з ключових ініціатив має стати системний форсайт розвитку освіти України до 2035 року. Він охоплюватиме можливі сценарії розвитку дошкільної, шкільної, професійної, вищої освіти та освіти дорослих з урахуванням демографічних змін, потреб ринку праці, технологічного розвитку та європейської інтеграції.
«Наші дослідження повинні завершуватися не лише монографіями, статтями чи рекомендаціями. Вони мають впливати на державницькі рішення», – наголосив Топузов.
Окремим пріоритетом він визначив наукове забезпечення освіти у воєнний період і під час повоєнного відновлення. Йдеться, зокрема, про психологічну стійкість дітей і молоді, підтримку педагогів, інклюзію, реінтеграцію ветеранів та українців, які повертатимуться з-за кордону.
За словами нового президента НАПН, відновлення України має починатися з відновлення людського капіталу.
Топузов також запропонував започаткувати загальноакадемічну програму «Штучний інтелект і майбутнє освіти». Дослідження мають охопити зміну ролі вчителя, підходів до оцінювання знань, питання академічної доброчесності та компетентностей, необхідних учням у наступні 10-20 років.
Європейська інтеграція НАПН передбачатиме розширення спільних досліджень, участь у міжнародних консорціумах і програмах Horizon Europe, Erasmus+ та COST, академічну мобільність і збільшення кількості спільних міжнародних публікацій.
Для молодих дослідників планується створити програму «Молодий вчений НАПН України», яка передбачатиме грантову підтримку, наставництво, міжнародну мобільність та участь у великих наукових проєктах.
Під час звітних зборів також було представлено результати діяльності НАПН у 2017-2026 роках. За цей період установи академії завершили 163 фундаментальні та 195 прикладних досліджень, підготували понад 14 тис. наукових статей і більш як 250 монографій, препринтів та інших наукових праць.
Фонд електронної бібліотеки НАПН зріс до 40 тис. повнотекстових ресурсів, а кількість їх завантажень досягла 19 млн. Установи академії щороку брали участь майже у 50 міжнародних науково-освітніх проєктах і програмах.
Під час зборів також сформовано нове керівництво академії. Віцепрезидентами НАПН обрано Володимира Лугового та Віталія Панка, а нову президію сформовано у складі 29 осіб, з яких 22 раніше до неї не входили.
Національна академія педагогічних наук України здійснює фундаментальні та прикладні дослідження у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у розробленні освітніх стандартів, навчальних програм, підручників і науковому супроводі реформ системи освіти.
Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 741,4 тис. га, або 14,2 % від прогнозованої площі, озимим ріпаком — 958,8 тис. га, або 86,7 % від прогнозу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита – ІФ-У) засіяно 662,4 тис. га (14,6% від прогнозу), ячменем – 53,1 тис. га (8,9%), житом – 25,8 тис. га (33,6%).
Найбільші площі озимих зернових засіяно в Миколаївській області – 101 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 79 тис. га, ячменем – 22 тис. га.
У Полтавській області засіяно 91,3 тис. га, з них пшеницею та тритикале – 87,3 тис. га, житом – 4 тис. га.
У Дніпропетровській області озимими зерновими засіяно 86,3 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 84 тис. га, ячменем – 2,1 тис. га, житом – 0,2 тис. га.
Індонезія готова розширювати практичну співпрацю з Україною, зокрема у торгівлі, інвестиціях, критичних мінералах, науці та майбутньому відновленні країни, заявив посол Республіки Індонезія в Україні Аріф Мухаммад Басаламах.
“Індонезія готова розглядати практичні напрями співпраці, які можуть сприяти відновленню та реконструкції, водночас відкриваючи нові можливості для нашого двостороннього партнерства”, – сказав він під час дипломатичного прийому в Києві з нагоди 81-ї річниці незалежності Індонезії.
Прийом відбувся 22 вересня за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, бізнесу та індонезійської громади. У своїй промові посол, зокрема, привітав заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрія Дронюка та голову міжпарламентської групи дружби Україна-Індонезія Артема Кунаєва.
Басаламах зазначив, що, попри війну, політичний діалог між країнами залишається активним, а співпраця продовжує розширюватися. Водночас двосторонній товарообіг у 2025 році скоротився до $492,6 млн порівняно з піковими $1,45 млрд у 2021 році.
“Ми бачимо можливості для розвитку нових напрямів співпраці та повнішого розкриття потенціалу взаємовигідного економічного партнерства”, – наголосив посол.
За його словами, одним із нових напрямів можуть стати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, де сторони бачать можливості для досліджень, технологічної співпраці та майбутніх бізнес-проєктів. Індонезійська сторона також зацікавлена у більш активній взаємодії бізнесу двох країн у торгівлі, інвестиціях та спільному виробництві.
Посол запросив українські компанії взяти участь у Trade Expo Indonesia 2026, яка відбудеться 14-18 жовтня і має стати майданчиком для встановлення контактів з індонезійськими експортерами та потенційними інвестиційними партнерами.
Ще одним напрямом зростання контактів Басаламах назвав туризм. За його словами, у 2026 році Індонезію вже відвідали понад 18 тис. громадян України.
“Ми сподіваємося, що з покращенням сполучення та коли обставини це дозволятимуть, більше українців матимуть можливість відкрити для себе Індонезію – її природну красу, культурну спадщину та різноманітні кулінарні традиції”, – сказав дипломат.
Посол також звернув увагу на активізацію освітніх і наукових контактів. За його словами, лише у 2026 році Посольство Індонезії в Києві сприяло підписанню чотирьох угод між університетами України та Індонезії. Українські студенти також можуть навчатися в Індонезії в межах програм Darmasiswa та KNB Scholarship.
Крім того, Національне агентство досліджень та інновацій Індонезії та Національний антарктичний науковий центр України нещодавно уклали угоду щодо співпраці у сфері антарктичних і тропічних досліджень. Документ відкриває можливості для спільних дослідницьких проєктів та наукового обміну.
Говорячи про війну, Басаламах зазначив, що Індонезія продовжує виступати за використання діалогу та дипломатії для досягнення тривалого миру, а також за дотримання принципів Статуту ООН.
“Мир означає, що люди можуть жити в безпеці, відбудовувати свої громади, забезпечувати освіту своїм дітям і з надією дивитися в майбутнє”, – сказав він.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією були встановлені 11 червня 1992 року, через кілька місяців після того, як Індонезія 28 грудня 1991 року визнала незалежність України.
Посольство Республіки Індонезія в Києві розпочало роботу у січні 1994 року. Нині Надзвичайним і Повноважним Послом Індонезії в Україні є Аріф Мухаммад Басаламах.
Посольство України в Джакарті було відкрито у другій половині 1990-х років; офіційне відкриття дипломатичної місії відбулося 16 травня 1997 року. Наразі посада Надзвичайного і Повноважного Посла України в Індонезії вакантна. Після завершення місії Василя Гамяніна українське посольство в Джакарті очолює тимчасова повірена у справах України Євгенія Шинкаренко. У вересні 2026 року вона продовжувала виконувати функції глави української дипломатичної місії в Індонезії.
