Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Республіки Індія в Україні Анжані Кумара. Як повідомляє прес-служба МЗС України, сторони наголосили на важливості подальшого розвитку двостороннього співробітництва та підтримання регулярного політичного діалогу на всіх рівнях.
Заступник міністра наголосив на очікуваннях української сторони щодо більш активної ролі Індії у сприянні відновленню справедливого та тривалого миру в Україні та притягненні держави-агресора до відповідальності за скоєні злочини.
«Сторони обговорили порядок денний найближчих заходів високого рівня, зокрема в контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України 23 серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу приділили розвитку міжпарламентського співробітництва та подальшому зміцненню взаємодії в гуманітарній сфері. Сторони також обговорили шляхи активізації двостороннього економічного співробітництва та відновлення позитивної динаміки контактів між представниками бізнесу двох країн.
«За результатами зустрічі сторони домовилися продовжувати активну взаємодію та сприяти подальшому розвитку українсько-індійських відносин у сферах взаємного інтересу. Олександр Міщенко побажав послу Республіки Індія успіхів у його дипломатичній місії в Україні та досягнення вагомих результатів на користь обох країн та їхніх народів», – додали в МЗС.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Міжнародні резерви України у липні, за попередніми даними, зменшились на $70,4 млн, або на 0,1%, – до $51,2 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у липні у порівнянні з червнем зменшились на $668,9 млн, або на 1,8%, – до $36,3 млрд.
Частка доларових активів у міжнародних резервах станом на 1 серпня 2026 року зменшилася до 64,7% із 66,5% місяцем раніше, тоді як частка активів у євро зросла до 27,0% із 25,6%. Рік тому ці показники становили відповідно 73,5% та 17,5%.
Частка золота в міжнародних резервах на початок серпня становила 7,0% порівняно з 6,9% місяцем раніше та 6,8% роком раніше.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду у Нацбанку у липні надійшло $1,6 млрд, зокрема, $683,3 млн – від Міжнародного валютного фонду (МВФ), $498,7 млн – через рахунки Світового банку та $458,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала $5,1 млрд від Європейського Союзу (ЄС) у межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак через цільовий характер фінансування ці кошти безпосередньо до міжнародних резервів не потрапляють. У липні уряд конвертував у гривню $3,4 млрд з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.
При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $515,4 млн, у тому числі $433,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $58,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $6,9 млн – обслуговування боргу перед ЄС та $16,5 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила МВФ – $174,2млн.
Переоцінка фінансових інструментів у липні збільшила вартість резервів на $300,6 млн.
Валютні інтервенції Нацбанку становили майже $4,79 млрд, що на $296,0 млн менше, ніж у червні.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомлялося, у липневому макропрогнозі регулятор збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, на 2027 рік – до $73,7 млрд з $66,5 млрд, а на 2028 рік – до $70,0 млрд з $61,1 млрд.
