Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.
Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.
Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.
В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.
Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.
Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.
У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.
Президент України Володимир Зеленський передав на розгляд Верховної Ради два законопроекти щодо посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь у їхній діяльності, а також щодо додаткового суттєвого захисту людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками.
«Відповідальність за шахрайські кол-центри має бути чіткою й суворою, і не лише для тих, хто є виконавцями в роботі кол-центрів, а й для тих, хто все це організовує, збагачується за рахунок кол-центрів, володіє ними. Перший законопроект саме це й передбачає», — підкреслив Зеленський, коментуючи законопроекти у своєму Telegram-каналі.
За словами президента, документами також передбачено запровадження посиленої відповідальності за організацію шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема з так званими «дропами».
«На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути відповідні кроки та зміни в алгоритмах, які нададуть банкам більше можливостей захищати права та законні інтереси людей і підприємств та не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків або легалізації коштів від незаконної діяльності. На рівні закону ми створимо необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами», — пояснив Зеленський.
Він додав, що цей же законопроект спрямований на імплементацію в Україні норм права Європейського Союзу, що передбачено домовленостями з партнерами.
В Україні продовжується структурний перехід нотаріальних послуг до приватного сектору: станом на кінець серпня 2026 року 5 484 із 6 156 нотаріусів, внесених до Єдиного реєстру нотаріусів, працювали приватно. Таким чином, частка приватних нотаріусів досягла близько 89%, або майже дев’яти з десяти фахівців, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Опендатаботу.
У державних нотаріальних конторах працювали 652 нотаріуси, що становить близько 10,6% загальної кількості, ще 20 фахівців працювали у державних нотаріальних архівах.
За останній рік кількість приватних нотаріусів збільшилася на 345 осіб. Водночас число нотаріусів у державних установах скоротилося на 34.
У результаті весь чистий приріст реєстру був забезпечений приватним сектором. Загальна кількість нотаріусів за рік збільшилася на 311 осіб, або приблизно на 5%, до 6 156.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про подальше зміщення українського ринку нотаріальних послуг у бік приватної моделі. Державний сегмент поступово скорочується як у абсолютному вираженні, так і за часткою у загальній кількості фахівців.
Водночас збільшення реєстру не означає аналогічного припливу нових кадрів. Із загального приросту лише 40 нотаріусів були новими, тоді як основну частину становили фахівці, які поновили свої свідоцтва. Ще 104 нотаріуси протягом року припинили роботу.
Цікавою особливістю професії залишається значне переважання жінок: вони становлять 82% усіх нотаріусів України. За рік кількість жінок у реєстрі збільшилася на 250, чоловіків – на 61.
Джерело: Опендатабот, дані Єдиного реєстру нотаріусів станом на кінець серпня 2026 року.
Протягом найближчих двох тижнів внутрішні ціни на бензин та дизельне пальне можуть підвищитися на 4,5-5 грн за літр внаслідок цінового сплеску на світових ринках до майже квітневих максимумів, зокрема, зростання ціни на дизпальне в Лондоні вище $1400/т, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Чекаємо на підвищення внутрішніх цін. Наразі цей підйом в перерахунку означає плюс 4,5-5,0 грн на літрі бензину та ДП (наразі їхня середня вартість 80 та 91 грн/л відповідно). Це може статися протягом пару тижнів, якщо поточні котирування зафіксуються на поточних рівнях”, – написав він у Facebook у середу.
За даними експерта, 1 і 2 вересня окремі українські мережі вже додали в ціні по 1 грн/л.
“Проблем з наявністю пального немає ні у нас, ні в Європі. Тому питання виключно у ціні. Оспівані 100 грн/л поки не виходять, але знов починають проглядатися”, – зазначив Куюн.
Як повідомляла “Енергореформа”, протягом серпня ціни на пальне в Україні демонстрували як зниження, так і зростання в незначних обсягах.
За даними “А-95”, станом на 2 вересня середня роздрібна ціна в Україні на бензин А-95 складає 80,7 грн/л, ДП – 91,31 грн/л.
Nova Post з групи Nova вийшла на ринок Канади, довівши загальну кількість своєї присутності до 18 країн, йдеться у повідомленні компанії у середу.
“Канада, як і вся Північна Америка, є одним із ключових напрямів міжнародного розвитку Nova Post”, – цитуються в релізі слова CBDO групи компаній NOVA Олексія Тараненка.
За його словами, компанія вже опрацювала понад 3 тис. відправлень, більшість з яких складали товари українських виробників.
Передбачається, що наступним кроком стане подальший розвиток мережі, впровадження франшизи, запуск нових продуктів та прискорення термінів доставки.
У Nova Post уточнили, що клієнти мають змогу оформити міжнародне відправлення з Канади онлайн через сайт або мобільний застосунок компанії, а також передати посилку до найближчого з 1,1 тис. партнерських пунктів UPS store або кур’єру.
Зазначається, що термін доставки між Канадою та Україною становить від 5 днів. Вартість доставки з Канади в Україну складає CAD 37 – документи та посилки до 1 кг; CAD 47 – посилки до 2 кг; CAD 99 – посилки до 10 кг, а CAD 215 становить вартість за посилки до 30 кг.
У Nova Post нагадали, що діє можливість відправляти товари з України до Канади без сплати ввізного мита. Така послуга стало можливою завдяки угоді про вільну торгівлю (CUFTA) між країнами.
Зокрема, для більшості відправлень сплачується лише податок з продажів (HST), який відправник може оплатити під час оформлення доставки, однак для посилок вартістю до 20 CAD(625 грн) оподаткування не застосовується.
Як повідомлялось на початку серпня, Nova Post від початку 2026 року відкрила 266 нових точок сервісу, розширивши таким чином присутність до 16 країн і 235 міст.
Найбільшу кількість нових точок було відкрито у Молдові – 155, у Польщі – 63, Іспанії – 18, Чехії – 14, Німеччині – 11, Словаччині – 2, а в Австрії, Італії та у Румунії по одній точці сервісу.
Cпіввласник “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
