Президент України Володимир Зеленський продовжує оновлення дипломатичного корпусу, яке поступово охоплює як країни Європейського Союзу та Західних Балкан, так і держави Азії та Близького Сходу.
6 серпня президент звільнив з посад одразу чотирьох послів: Василя Кириліча в Хорватії, Володимира Шкурова в Албанії, Олега Герасименка в Чорногорії та Маркіяна Чучука в Пакистані.
Відповідні кадрові рішення оформлені указами №709/2026–№712/2026.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, одночасна заміна керівників чотирьох дипломатичних місій виглядає частиною ширшої перебудови зовнішньополітичного апарату України, а не окремою кадровою акцією.
Зеленський ще 18 травня повідомив про необхідність «замін і коригувань» у дипломатичному корпусі, а 15 липня прямо заявив, що обговорює з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою список українських послів, яких необхідно замінити.
Ротація розпочалася ще до серії рішень, ухвалених у серпні. Зокрема, 26 червня президент звільнив з посад послів України в Омані, на Кіпрі, а також у В’єтнамі та Камбоджі. Одночасно відбувалися й нові призначення на інших дипломатичних напрямках.
Таким чином, йдеться про послідовне оновлення мережі українських закордонних представництв протягом кількох місяців.
Троє з чотирьох послів працювали понад шість років
Терміни перебування дипломатів на посадах також дають підстави розглядати серпневі рішення насамперед у контексті ротації.
Василь Кирилич був призначений послом України в Хорватії 24 грудня 2019 року і пропрацював у Загребі понад шість з половиною років.
Володимир Шкуров очолив українське посольство в Албанії 13 квітня 2020 року і також перебував на посаді понад шість років.
Маркіян Чучук був призначений послом України в Пакистані 17 квітня 2020 року. Його дипломатична місія тривала понад шість років.
Олег Герасименко очолював українське посольство в Чорногорії з 4 травня 2022 року — трохи більше чотирьох років.
Сам факт тривалого перебування трьох із чотирьох дипломатів на своїх посадах є додатковим аргументом на користь версії про планову кадрову ротацію. В опублікованих указах причини звільнень окремо не вказуються.
Особливо показово, що три з чотирьох серпневих рішень стосуються Південно-Східної Європи — Хорватії, Албанії та Чорногорії.
Experts Club звертає увагу, що значення цього регіону для української дипломатії помітно зросло.
Хорватія входить до ЄС і НАТО та залишається одним із послідовних партнерів України. Для Києва важливий також хорватський досвід післявоєнного відновлення, розмінування, повернення населення та інтеграції територій після конфліктів 1990-х років.
Албанія також є членом НАТО й активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Саме Тирана приймала один із попередніх самітів у форматі «Україна — Південно-Східна Європа».
Чорногорія представляє інший інтерес. Вона є членом НАТО і водночас найперспективнішим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан. Тому відносини з Подгорицею стають для Києва важливими й у контексті власної європейської інтеграції.
15 липня в Києві відбувся вже п’ятий саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь представники Албанії, Хорватії та Чорногорії. Учасники знову підтвердили підтримку України та необхідність розширення регіональної взаємодії.
На цьому тлі майже одночасна заміна трьох українських послів у балканських державах може свідчити про прагнення Києва надати цьому напрямку додаткової динаміки.
З трьох балканських призначень найцікавішим може стати Чорногорія.
Подгориця розраховує завершити переговори про вступ до Євросоюзу та стати одним із наступних нових членів ЄС. Для України, яка також веде переговори про членство, досвід Чорногорії може мати практичне значення.
Крім того, Україна поступово вибудовує окрему мережу відносин із країнами Адріатичного регіону — Хорватією, Чорногорією, Албанією та сусідньою Сербією.
Останній приклад — офіційний візит Зеленського до Белграда 8 серпня та переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких обговорювалися питання вільної торгівлі, енергетики, сільського господарства, відновлення України та політичного співробітництва.
Таким чином, Балкани поступово перетворюються з другорядного напрямку української дипломатії на самостійний регіональний трек.
Зовсім інше завдання ставить заміна посла в Пакистані.
Ісламабад важливий для України як один із найбільших центрів Південної Азії та представник так званого Глобального Півдня. Населення Пакистану наближається до 250 млн осіб, країна має значний регіональний політичний вплив і є ядерною державою.
При цьому зовнішня політика Пакистану ґрунтується на складній системі відносин із Китаєм, США, Туреччиною, Саудівською Аравією, Індією, РФ та державами Перської затоки.
Для України розширення контактів із Пакистаном може мати значення одразу в кількох напрямках — продовольча торгівля, промисловість, міжнародні організації та формування підтримки Києва серед держав Азії та мусульманського світу.
В умовах, коли зовнішня політика України дедалі менше зосереджується виключно на ЄС і США, посольства в таких країнах, як Пакистан, Індія, держави Перської затоки, Індонезія та країни Африки, набувають більшого значення.
Саме тому заміна посла в Ісламабаді після понад шестирічної місії виглядає логічною частиною оновлення азіатського напрямку.
Серпневі звільнення, ймовірно, не є завершенням процесу.
Ще 15 липня Зеленський публічно говорив про формування «пулу послів», яких планується замінити. Це дозволяє припустити появу нових кадрових указів протягом наступних тижнів.
При цьому нинішня дипломатична ротація збігається з більш масштабними кадровими змінами в українській системі влади, які відбувалися в липні й торкнулися уряду, силового блоку та інших державних інститутів.
На думку Experts Club, найважливішим буде не кількість звільнених дипломатів, а те, кого Київ призначить на їхнє місце.
Якщо на ключові напрямки призначатимуться не лише кар’єрні дипломати, а й колишні міністри, представники Офісу президента, економічні переговірники чи відомі державні діячі, це може свідчити про перехід України до моделі так званої політичної дипломатії, коли посольства отримують більш конкретні економічні, інвестиційні та переговорні завдання.
Станом на 10 серпня 2026 року президентські укази про призначення нових послів України в Хорватії, Албанії, Чорногорії та Пакистані не опубліковано.
Experts Club вважає, що майбутні призначення дозволять точніше зрозуміти логіку нинішньої ротації.
Якщо до Загреба, Тирани та Подгориці будуть направлені дипломати з значним європейським та економічним досвідом, це підтвердить посилення балканського напрямку. Призначення до Ісламабаду фахівця з питань Азії, торговельної дипломатії або відносин із Глобальним Півднем, у свою чергу, може стати сигналом розширення української активності за межами традиційного західного кола партнерів.
Загалом нинішня ротація свідчить про перехід української дипломатії до нового етапу: після чотирьох років повномасштабної війни від посольств вимагається вже не лише забезпечення міжнародної підтримки України, а й робота над членством у ЄС, відновленням країни, експортом, залученням інвестицій та формуванням довгострокових регіональних союзів.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Республіки Індія в Україні Анжані Кумара. Як повідомляє прес-служба МЗС України, сторони наголосили на важливості подальшого розвитку двостороннього співробітництва та підтримання регулярного політичного діалогу на всіх рівнях.
Заступник міністра наголосив на очікуваннях української сторони щодо більш активної ролі Індії у сприянні відновленню справедливого та тривалого миру в Україні та притягненні держави-агресора до відповідальності за скоєні злочини.
«Сторони обговорили порядок денний найближчих заходів високого рівня, зокрема в контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України 23 серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу приділили розвитку міжпарламентського співробітництва та подальшому зміцненню взаємодії в гуманітарній сфері. Сторони також обговорили шляхи активізації двостороннього економічного співробітництва та відновлення позитивної динаміки контактів між представниками бізнесу двох країн.
«За результатами зустрічі сторони домовилися продовжувати активну взаємодію та сприяти подальшому розвитку українсько-індійських відносин у сферах взаємного інтересу. Олександр Міщенко побажав послу Республіки Індія успіхів у його дипломатичній місії в Україні та досягнення вагомих результатів на користь обох країн та їхніх народів», – додали в МЗС.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
