Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році (липень-червень) з до 23,5 млн тонн з 23 млн тонн, очікуваних місяцем раніше, а також збільшило оцінку її експорту з 13 млн тонн до 14 млн тонн.
У червневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) аналітики USDA пояснили перегляд прогнозу для України сприятливими погодними умовами навесні.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, підвищення прогнозу для України стало одним із чинників збільшення прогнозу світового виробництва пшениці у 2026/27 МР з 819,1 млн тонн до 820,1 млн тонн. Світова торгівля пшеницею також була переглянута у бік зростання – з 211,7 млн тонн до 212,0 млн тонн.
Окрім того USDA підвищило прогноз урожаю ячменю в Україні у 2026/27 МР на 300 тис. тонн – з 5,5 млн тонн до 5,8 млн тонн, очікуваних місяцем раніше.
На ті самі 300 тис. тонн збільшена й оцінка експорту, яка разом з іншими зерновими окрім пшениці та кукурудзи наразі складає 2, 49 млн тонн.
Що стосується прогнозу щодо врожаю кукурудзи, то аналітики Міністерства сільського господарства США залишили його без змін на рівні 30 мільйонів тонн цього року порівняно з 30,9 мільйона тонн минулого року. Експорт кукурудзи з України очікується на рівні 23 млн тонн, як і місяцем раніше.
Як повідомлялося, у травневому звіті USDA вперше опублікувало прогноз для України на 2026/27 МР, оцінивши урожай пшениці у 23 млн тонн, її експорт – у 13 млн тонн, а виробництво та експорт кукурудзи – у 30 млн тонн та 23 млн тонн, відповідно.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, що лише на 1%, або на 0,64 млн тонн, менше, ніж минулого року. За попередніми оцінками Міністерства економіки, врожай ключових культур може скласти близько 22,4 млн тонн пшениці, близько 4,7 млн тонн ячменю та приблизно 31,6 млн тонн кукурудзи.
За даними Державної служби статистики України, урожай пшениці в Україні у 2025 році зріс на 3,6% до 23,34 млн тонн, урожай кукурудзи – на 14,6% до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% до 5,2 млн тонн.
Україна у 2025 році скоротила фізичні обсяги експорту органічних ягід на 12,5% порівняно з 2024 роком – до 15,4 тис. тонн, однак наростила його вартість на 8,5% – до EUR39,8 млн.
“За останні два роки основними експортними позиціями залишаються органічні малина, полуниця, порічка та лохина”, – повідомила провідний фахівець з експорту органу сертифікації органічного виробництва “Органік Стандарт” Ірина Федорченко під час презентації дослідження експорту органічних ягід та горіхів у 2024-2025 роках на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” 10 червня у Києві.
Вона зазначила, що Україна займає досить велику частку у експорті органічних ягід до ЄС. Найбільшими покупцями української продукції були Польща, Чехія, Італія, Німеччина та Австрія.
“По малині ми другі після Сербії. Україна займає близько 20% органічного імпорту малини, по ожині – 30%. Чорниця – це взагалі наш козир, бо майже вся органічна чорниця, яка експортується до ЄС, – вона з України”, – сказала Федорченко.
Наразі в Україні 55 компаній-експортерів органічних ягід, які поставляються до 18-ти країн світу.
За даними дослідження, основу поставок минулого року, як і раніше, формували дикорослі ягоди – 11,8 тис. тонн на EUR27,1 млн, тоді як культивованих ягід було експортовано 3,6 тис. тонн на EUR12,7 млн.
Сегмент культивованих ягід продемонстрував зростання вартості експорту попри зменшення обсягів. Так, експорт органічної малини скоротився на 18,7% – до 2,23 тис. тонн, однак його вартість зросла на 31% – до EUR8 млн.
Постачання органічної полуниці зменшилися на 13% – до 1,29 тис. тонн, тоді як виручка зросла з EUR3,4 млн до EUR4,2 млн. Експорт органічної лохини, навпаки, збільшився більш ніж в 11 разів – з 8,1 тонн до 91,8 тонн, а його вартість зросла з EUR0,1 млн до EUR0,5 млн.
За словами Федорченко, переважна більшість українських органічних ягід експортується у замороженому вигляді. “Свіжу ягоду нам дуже важко експортувати, особливо коли вона органічна і нічим не оброблена”, – наголосила вона.
Окремо представниця “Органік Стандарт” відзначила зміни у структурі органічного ягідництва. Площі під органічною малиною у 2025 році зросли до 842 га з 768 га роком раніше, під лохиною – до 353 га з 337 га. Натомість площі під полуницею скоротилися до 210 га з 309 га, а під вишнею – до 54 га зі 146 га. Загальна площа органічних ягідних насаджень зменшилася з 1,7 тис. га до 1,6 тис. га.
Дослідження було проведене органом сертифікації “Органік Стандарт” спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес” за підтримки Швейцарії в межах Програми глобальної якості та стандартів (GQSP Ukraine), що реалізується UNIDO.
Суспільне мовлення оголосило про участь у дитячому пісенному конкурсі “Євробачення-2026” і скоро розпочне приймання заявок.
“Музичною продюсеркою нацвідбору вчетверте стане співачка й сонграйтерка Світлана Тарабарова. Це буде двадцятим виступом України на міжнародному конкурсі, який цьогоріч пройде у жовтні на Мальті”, – йдеться в повідомленні “Суспільного”.
“Дитяче Євробачення-2026” відбудеться на Мальті 24 жовтня і проходитиме в залі MFCC в селищі Та-Калі.
Як повідомлялося, представниця України Анастасія Димид посіла 5-те місце на “ДитячомуЄвробаченні-2023” у Ніцці (Франція), Артем Котенко посів 3 місце на “ДитячомуЄвробаченні-2024” в Мадриді (Іспанія), а Софія Нерсесян із піснею “Мотанка” посіла 2 місце на “Дитячому Євробаченні-2025” у Тбілісі (Грузія).
Третє засідання Спільної українсько-хорватської комісії з питань економічного співробітництва відбулося 9 червня 2026 року в Загребі, повідомило посольство України в Республіці Хорватія.
Українську делегацію, до якої увійшли представники низки міністерств, очолила міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова. Хорватську сторону представляв міністр економіки Хорватії Анте Шушняр.
За підсумками засідання сторони підписали підсумковий протокол. Також у рамках роботи комісії було підписано Меморандум про взаєморозуміння у сфері фізичної активності та спорту.
Під час візиту Калмикова провела робочі зустрічі з міністром економіки Хорватії Анте Шушняром, віце-прем’єр-міністром і міністром у справах хорватських ветеранів Томо Медведом, а також вшанувала пам’ять загиблих захисників Хорватії у війні 1991–1995 років.
Сторони обговорили реалізацію спільних проєктів у сфері ветеранської політики, енергетики, освіти та науки, туризму та спорту, а також збереження культурних цінностей в умовах зовнішньої агресії.
Для України хорватський досвід має особливе значення в контексті ветеранської політики, відновлення після війни та реінтеграції захисників у цивільне життя. Хорватія після війни 1991–1995 років сформувала власну систему підтримки ветеранів, і цей досвід може бути корисним для українських державних програм.
Українсько-хорватське економічне співробітництво також має потенціал в енергетиці, інфраструктурі, туризмі, гуманітарних проєктах та відновленні.
Домогтися миру у війні Росії проти України можна лише шляхом переговорів за участю України, Росії, Європи та США, йдеться в урядовій заяві, з якою виступив у Бундестазі канцлер ФРН Фрідріх Мерц у четвер.
«Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир, що враховує і наші інтереси у сфері безпеки. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Така правда. Ми робимо це сьогодні і будемо робити це завтра, поки це буде необхідно», – цитує Мерца Deutsche Welle.
Мерц заявив, що підтримка України – це схвалений кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро та посилення санкційного тиску на Росію, уряд ФРН підтримує зусилля, спрямовані на припинення війни шляхом переговорів.
“Щоб протистояти відкритій готовності Росії до ескалації, ми зміцнюємо східний фланг НАТО. Водночас ми підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення цієї агресивної війни Росії шляхом переговорів. Стійкий мир буде досягнуто лише шляхом переговорів за участю України, Росії, США та Європи. Іншого варіанту не буде», – зазначив глава німецького уряду.
«Ведучи оборонну війну проти Росії, Україна захищає і нашу свободу, свободу та безпеку у всій Європі», – додав Мерц. «Адже Україна – це частина Європи. У віддаленій перспективі вона стане частиною і Європейського Союзу», – підкреслив він.
Оцінюючи євроінтеграційний шлях України, канцлер зазначив, що країна досягла помітного прогресу на шляху реформ.
“Саме тому кілька днів тому я запропонував надати Україні асоційоване членство в ЄС. Це означало б регулярну участь України в засіданнях Ради ЄС та зустрічах рад профільних міністрів. Український комісар, поки що без портфеля і права голосу, став би обличчям Києва в Брюсселі», – вкотре розкрив Мерц суть своєї пропозиції.
У четвер, 11 червня, на заході і південному сході країни короткочасні дощі, місцями грози, на Закарпатті та Прикарпатті помірні, місцями значні дощі; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно південний, 5-10 м/с. Температура вночі 13-18°; вдень 23-28°, на крайньому заході країни 18-23°.
У Києві 11 червня без опадів. Вітер південний, 5-10 м/с. Температура вночі 16-18°, вдень 26-28°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 11 червня найвища температура вдень була 33,7 в 2010р., найнижча вночі 6,3 в 1952р.
У п’ятницю, 12 червня, в Україні, крім крайнього заходу, короткочасні дощі, місцями грози; в Хмельницькій, вдень і в більшості північних, центральних, Миколаївській та Одеській областях помірні, місцями значні дощі.
Вітер переважно південний, на заході країни північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 13-18°, вдень 23-28°; у західних, Вінницькій та Житомирській областях вночі 9-14°, вдень 15-20°.
Прогноз погоди по Києву на 12 червня – вночі невеликий, вдень помірний дощ, гроза. Вітер південний, 5-10 м/с. Температура вночі 16-18°, вдень 23-25°.
