Обсяги купівлі валюти населенням України в серпні 2026 року перевищили обсяги її продажу на $0,45 млрд у доларовому еквіваленті порівняно з $0,5 млрд у липні цього року та $0,36 млрд у серпні 2025 року.
Згідно з даними Нацбанку, у серпні порівняно з липнем купівля готівкової валюти скоротилася на $68,8 млн — до $1 млрд 932,7 млн, а продаж — на $17,0 млн, до $1 млрд 484,6 млн.
Обсяг купівлі населенням готівкових доларів у серпні збільшився на $28,9 млн – до $1 млрд 352,1 млн, тоді як продаж скоротився на $56,1 млн – до $1 млрд 34,6 млн.
На ринку готівкових євро в серпні купівля населенням у доларовому еквіваленті скоротилася на $108,1 млн — до $499,8 млн, тоді як продаж зріс на $26 млн — до $367,6 млн.
Що стосується операцій клієнтів банків з безготівковою валютою, у серпні порівняно з липнем зросли як купівля, так і продаж: купівля – на $164,9 млн, до $11 млрд 192,5 млн, продаж – на $144,6 млн, до $7 млрд 657,9 млн. Водночас обсяг операцій між банками скоротився на $409,9 млн – до $8 млрд 18,3 млн.
У річному обчисленні обсяг купівлі безготівкової валюти клієнтами банків збільшився на $2 млрд 904,0 млн, продажів – на $998,2 млн, а міжбанківських операцій – на $2 млрд.
У серпні офіційний курс гривні до долара зміцнився майже на 14 коп. порівняно з липнем – до 44,55 грн/$1, тоді як щодо євро гривня ослабла майже на 61 коп. – до 51,88 грн/EUR1.
Чисті валютні інтервенції Нацбанку в серпні зросли до $4 млрд 815,7 млн, або на $24,7 млн порівняно з липнем і на $2 млрд 119,8 млн порівняно з серпнем 2025 року.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – відповідно $185 і $175 за тонну на базисі CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За даними брокера, у серпні Україна експортувала близько 612,7 тис. тонн пшениці. Найбільшими напрямками поставок стали Іспанія – 118,2 тис. тонн, Єгипет – 116,1 тис. тонн та Алжир – 78,1 тис. тонн. На ці три країни припало близько 51% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала близько 116,8 тис. тонн пшениці, або майже 39 тис. тонн на добу проти близько 20 тис. тонн на добу в середньому за серпень. Серед напрямків поставок – Туніс, Єгипет, Індонезія та Ізраїль.
Ціна кукурудзи теж не змінилася за тиждень: на базисі CPT Одеса вона становила $185 за тонну, FCA Чоп – $225 за тонну.
У серпні Україна експортувала близько 300 тис. тонн кукурудзи. За перші три дні вересня експорт кукурудзи становив близько 69,2 тис. тонн. Основними напрямками поставок були Італія, Туреччина, Німеччина та Нідерланди.
Залізничний підвіз зерна до дунайських портів у серпні 2026 року зріс майже утричі порівняно з липнем – до 248,8 тис. тонн, тоді як до портів Великої Одеси скоротився на 94,9% – до 68,5 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді.
Загалом залізничне перевезення зерна у напрямку морських портів, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла, у серпні становило близько 317,3 тис. тонн проти 1,440 млн тонн у липні. За даними брокера, відбулося різке зміщення вантажопотоку від Великої Одеси до Дунаю.
У серпні залізницею перевезено 1,297 млн тонн зернових вантажів – на 34,7% менше, ніж у липні, та на 53,9% менше, ніж у серпні 2025 року. Середньодобове навантаження становило 39,2 тис. тонн, що на 22,5% нижче липня та на 55% нижче серпня 2025 року.
Експортні перевезення зерна та продуктів помелу становили 672,2 тис. тонн, скоротившись на 58,5% м/м та приблизно на 74% р/р. Рослинної олії перевезено 113 тис. тонн – на 15,4% більше, ніж у липні, та на 54,7% більше, ніж у серпні 2025 року. Макухи та шротів перевезено 167,1 тис. тонн, що на 9,3% менше м/м та на 7,4% менше р/р.
Через сухопутні переходи у серпні перевезено 501,8 тис. тонн проти 208,8 тис. тонн у липні – у 2,4 раза більше.
Середньодобова передача зернових вагонів через основні західні переходи у серпні становила 192,8 вагона проти 71,3 вагона у липні. Найвищий середньодобовий показник був на польському напрямку – 56,6 вагона. Через Угорщину передавалося 49,4 вагона на добу, Румунію – 45,5, Словаччину – 41,4 вагона. На відміну від липня, серпневий потік було розподілено між чотирма коридорами значно рівномірніше.
Станом на 3 вересня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8 221 вагон, з них 1 346 із зерновими проти 9 273 та 1 414 вагонів відповідно на кінець серпня. За перші дні місяця загальне накопичення зменшилося приблизно на 11%, зернове – на 5%.
За повний серпень через автомобільні пункти пропуску вивезено 325 тис. тонн агропродукції проти 289,2 тис. тонн у липні – на 12,4% більше. Відносно серпня 2025 року обсяг був вищим на 23,7%.
Майже половина серпневого автомобільного потоку припала на Польщу – 150,1 тис. тонн, або 46,2%. Серед найбільших позицій у серпні м’ясо птиці – 30,2 тис. тонн, соняшникова олія – 24,8 тис. тонн, етиловий спирт – 23,1 тис. тонн, цукор – 18,6 тис. тонн, плоди та горіхи – 16,9 тис. тонн і соєва макуха – 15 тис. тонн.
За перші три дні вересня автомобілем вивезено 33 тис. тонн, або близько 11 тис. тонн на добу проти 10,5 тис. тонн на добу в середньому за серпень.
За підсумками серпня Україна експортувала 2,146 млн тонн агротоварів груп 01-24 УКТ ЗЕД на $1,280 млрд. Зерновий сегмент у фінальній статистиці серпня становив 987,1 тис. тонн, або 46% загального тоннажу: пшениці відвантажено 612,7 тис. тонн, кукурудзи – 305,7 тис. тонн, ячменю – 68,7 тис. тонн. Насіння ріпаку дало ще 292,6 тис. тонн, або 13,6% експорту. Три основні рослинні олії сформували 279,1 тис. тонн, соняшникова та соєва макуха – 187,2 тис. тонн.
Найбільші фізичні обсяги отримали Німеччина – 227,1 тис. тонн, Туреччина – 203,8 тис. тонн, Італія – 188,1 тис. тонн, Польща – 179,3 тис. тонн та Нідерланди – 171,7 тис. тонн. Разом на п’ять країн припало близько 45% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала 331,4 тис. тонн агропродукції на $167,7 млн, або близько 110,5 тис. тонн на добу.
Найближчим часом має відбутися зустріч за участю представників України, США та Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
«Ми домовилися, що найближчим часом Україна, Європа та Америка зустрінуться. Не знаю, де відбудеться зустріч. Можливо, знову в Україні», — сказав Зеленський на пресконференції в Києві.
Президент зазначив, що приїзд американської делегації спрацював для Києва «як Patriot», і підкреслив потреби України в ньому.
За його словами, під час зустрічі сторони обговорили виклики, що стоять перед Україною напередодні зими, та можливий зимовий пакет.
Як повідомляє Experts.news, Україна має високі шанси у сезоні 2026/27 посісти перше місце у світі вже не лише за чистим експортом, а й за загальним обсягом експорту замороженої малини на тлі різкого скорочення врожаю у основних конкурентів – Сербії та Польщі, йдеться у серпневому аналітичному звіті Асоціації «Ягодарство України».
За оцінкою асоціації, урожай малини в Сербії у 2026 році може становити близько 30 тис. тонн проти приблизно 65 тис. тонн у звичайний сезон, що стане мінімальним показником приблизно за 30 років. На виробництво вплинули весняні заморозки, хвороби рослин, спека та екстремальна посуха: у серпні в Сербії випало лише близько 7 мм опадів.
Ситуація ускладнилася й у Польщі, де весняні заморозки пошкодили ягідні плантації. Скорочення пропозиції одразу позначилося на європейських цінах: вартість сербської IQF-малини сягала близько 7 євро/кг, що приблизно на 51% вище за торішній рівень.
Для українських постачальників це створює сприятливе цінове вікно. Україна вже є світовим лідером з нетто-експорту замороженої малини, тобто за обсягом експорту за вирахуванням імпорту. У сезоні 2025/26, з червня 2025 року по травень 2026 року, країна експортувала 63,3 тис. тонн замороженої малини на рекордну суму $250,8 млн. Експортна виручка зросла на 65% за рік, а середня ціна становила 3,96 євро/кг.
Новий сезон також розпочався на високому ціновому рівні. У червні 2026 року Україна експортувала близько 2,15 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 4,14 євро/кг. Основними напрямками поставок стали Чехія, Польща та Німеччина.
Український сектор замороженої малини за останні кілька років суттєво зміцнив свої позиції на європейському ринку. Ще за підсумками 2024 року аналітики EastFruit оцінювали експорт України приблизно в 65,1 тис. тонн, тоді як Сербія експортувала близько 67,7 тис. тонн. Однак Сербія одночасно імпортувала близько 4,7 тис. тонн ягід для подальшого реекспорту, тому її чистий експорт становив близько 63 тис. тонн. Україна, яка практично не імпортує малину, вперше стала світовим лідером за цим показником.
Польща також залишається одним із найбільших центрів світової торгівлі замороженою малиною, однак її роль значною мірою пов’язана з переробкою та реекспортом імпортної ягоди. За оцінкою EastFruit, у 2024 році понад половину замороженої малини, що експортувалася Польщею, становила імпортна сировина, значна частина якої надходила з України. Чистий експорт Польщі оцінювався лише приблизно в 16 тис. тонн.
Водночас Україна поступово зменшує залежність від польських посередників. У 2022–2024 роках частка Польщі в українському експорті замороженої малини скоротилася з 63% до 35%, тоді як частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції разом зросла до 48%. За цей період прямі поставки до Німеччини збільшилися в 4,5 рази, до Чехії — у 4,2 рази, до Австрії — у 33 рази.
Головною умовою закріплення України на першому місці залишається якість переробки. Значна частина доданої вартості формується не на етапі вирощування ягоди, а під час сортування, індивідуального шокового заморожування (IQF), пакування та прямого продажу європейським мережам і промисловим споживачам. Тому подальше зростання переробних потужностей може бути не менш важливим, ніж збільшення самих плантацій.
За останніми доступними даними FAOSTAT за 2024 рік, найбільшим виробником малини у світі залишалася Росія — близько 213,8 тис. тонн, друге місце посідала Мексика — 175,5 тис. тонн, третє — Сербія — 94 тис. тонн. Далі йшли США з приблизно 82,1 тис. тонн і Польща з близько 76,9 тис. тонн. Україна виробила близько 33,6 тис. тонн. Ці показники відображають саме вирощування малини й не збігаються з експортними рейтингами, оскільки частина врожаю споживається всередині країни, а деякі держави активно імпортують ягоду для переробки та реекспорту.
У світовій торгівлі замороженою малиною головними гравцями залишаються Україна, Сербія та Польща. Україна з 2024 року лідирує за чистим експортом, а Сербія досі зберігала невелику перевагу за валовими поставками. У ширшій митній категорії HS 081120, що включає також заморожену ожину та деякі споріднені ягоди, серед великих експортерів є й Чилі, тому митні рейтинги не можна повністю ототожнювати з рейтингом саме малини.
Якщо прогноз Асоціації «Ягодарство України» підтвердиться, сезон 2026/27 може стати першим, коли Україна одночасно посяде перше місце у світі як за чистим, так і за валовим експортом замороженої малини.
Пасажиропотік через український західний кордон з настанням нового навчального року у тиждень з 29 серпня по 4 вересня впав на 9,3% – до 685,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою стежить агентство “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня зменшилася до 344 тис. з 364 тис. тижнем раніше, а на в’їзд впала до 341 тис. з 391 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, також скоротилося до 137 тис. зі 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами – до 416 з 433.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (56 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (68 тис.), тоді як найменший на виїзд – у вівторок (42 тис.), на в’їзд – у вівторок-четвер (по 39 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Устилуг” – 50. Менші черги були в ПП “Угринів” – 20 машин та ПП “Краківець” – 10, де також накопичилося 4 автобуси.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, у ПП “Ужгород” – 30.
Найбільше легкових машин очікували на виїзд на кордоні з Угорщиною: в ПП “Лужанка” – 40, ПП “Тиса” – 25, “Косино” – 20, ПП “Дзвінкове” та “Вілок” – по 10.
На кордоні із Румунією 15 авто накопичилося у ПП “Порубне”, тоді як на кордоні із Молдовою черги були відсутні.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень впав на 10%, але був трохи більшим – 692 тис., втім потік на виїзд суттєво перевищував потік на в’їзд – на 32 тис. порівняно із 3 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав ще на 12,4%, а потім два тижні тримався на рівні біля 600 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
