Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Українці у серпні 2026 року придбали 20,6 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 9% менше за аналогічний місяць 2025 року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно з липнем поточного року попит на такі авто скоротився на 8,4%.
Найбільша частка у цьому сегменті авторинку в серпні належала бензиновим авто, які збільшили частку порівняно з серпнем 2025 року на 4 в.п. – до 52%.
Далі йдуть дизельні авто – як і торік, їхня частка становила 17%, а частка електромобілів скоротилася до 17% з 26%, водночас вони випереджають гібриди, частка яких становила 11% (6%). Частка авто з ГБО не змінилась – 3%.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,7 років.
Десятку найбільш популярних вживаних імпортованих моделей впевнено очолює Volkswagen Golf – 875 од. Далі йдуть VW Tiguan – 775 од., Nissan Rogue –707 од., Audi Q5 –695 од., Skoda Octavia – 633 од., Renault Megane – 532 од., Tesla Model Y – 494 од., Tesla Model 3 – 480 од., Nissan Leaf – 454 од. та Ford Escape – 408.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, 2025 року українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року. До трійки найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі Tesla – Model Y та Model 3.
Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.
За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.
«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.
Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.
Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.
Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.
«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.
Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.
Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.
Рекордна перемога «Альтернативи для Німеччини» (AfD) на земельних виборах у Саксонії-Анхальт не дає партії можливості самостійно змінити зовнішню політику ФРН або зупинити військову підтримку України, однак здатна посилити політичний тиск на федеральну владу, йдеться в аналізі інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На виборах 6 вересня AfD отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у ландтазі. Для абсолютної більшості необхідні 42 депутати. Найпростіший арифметичний варіант створення більшості — союз AfD із п’ятьма депутатами «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW), який дав би 44 голоси. Водночас домовленості про таку коаліцію наразі немає. ХДС, СДПН, «Зелені» та «Ліві» співпрацю з AfD відкидають.
Навіть у разі формування земельного уряду AfD його компетенція буде зосереджена насамперед на освіті, культурі, поліції, регіональній адміністрації, інфраструктурі та бюджеті землі. Зовнішня політика й оборона відповідно до Основного закону ФРН належать до компетенції федерації.
«Уряд Саксонії-Анхальт не отримує окремого голосу в НАТО і не може самостійно скасувати федеральне фінансування допомоги Україні», — підкреслив засновник Experts Club Максим Уракін.
Саксонія-Анхальт має чотири з 69 голосів у Бундесраті. Це дозволяє земельному уряду впливати на частину федерального законодавства, особливо у питаннях, що зачіпають компетенції земель, однак для блокування рішень йому необхідні союзники серед інших регіонів.
Не зможе Магдебург і запровадити політичну заборону на транзит військових вантажів для України. Разом із тим земельні органи беруть участь у погодженні окремих транспортних і адміністративних процедур, тому конфронтаційна позиція регіональної влади теоретично може призводити до затримок та додаткових бюрократичних труднощів.
На території Саксонії-Анхальт розташовані важливі об’єкти Бундесверу, зокрема Центр бойової підготовки сухопутних військ у районі Гарделеген—Летцлінген, полігон Кліц, де проходили підготовку українські екіпажі Leopard 1A5, а також логістичні підрозділи в Бурзі. Водночас ці структури підпорядковуються федеральному оборонному відомству, а не земельному уряду.
Більш оперативними можуть стати наслідки для українців, які проживають у самій землі. AfD виступає за скорочення соціальної підтримки українців, зміну підходів до інтеграційних програм та посилення політики повернення. Скасувати встановлений на рівні ЄС режим тимчасового захисту земля не може, проте здатна впливати на додаткові регіональні програми та адміністративну практику.
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Чорногорії вислала з країни шістьох громадян України, яких підозрюють у створенні мережі співпраці з однією з «високоризикових організованих злочинних угруповань» (ОЗУ), що діють у країні.
За даними поліції, операція тривала кілька днів і була спрямована на виявлення іноземців, перебування та діяльність яких можуть становити загрозу внутрішній та національній безпеці країни. У результаті перевірок поліція заявила про виявлення зв’язків шести українців віком від 28 до 33 років з однією з організованих злочинних груп.
Після перевірки поліція ініціювала скасування тимчасового захисту, яким користувалися ці громадяни України. Потім щодо всіх шести осіб було ухвалено рішення про видворення із забороною на повернення до Чорногорії строком на п’ять років. Їх примусово вивезли з країни через аеропорт Подгориці та прикордонний перехід Божай на кордоні з Албанією.
Ще одному громадянину України, який зараз перебуває за межами Чорногорії, заборонили в’їзд до країни з тих самих підстав. Таким чином, заходи торкнулися семи осіб: шістьох було виселено, ще один отримав заборону на в’їзд.
Під час операції у перевірених вилучили різні засоби зв’язку, GPS-пристрої для відстеження переміщень, безпілотники, засоби для зв’язку між людьми та інші предмети. Поліція заявила, що продовжить перевірки іноземців у рамках заходів щодо протидії загрозам національній безпеці.
При цьому важливо уточнити юридичний аспект повідомлення: поліція говорить саме про підозру у співпраці з організованим злочинним угрупованням та результати оперативних перевірок. В офіційному повідомленні немає інформації про вирок суду, що набрав чинності, щодо цих громадян або про висунуті їм кримінальні звинувачення. Тому називати їх членами злочинного угруповання на підставі опублікованих даних поки що некоректно.
Українська громада після 2022 року стала однією з найбільших іноземних громад невеликої Чорногорії. Реальну кількість українців із чинним тимчасовим захистом зараз можна обережно оцінювати в 6–7 тис. осіб.
Зі звичайними дозволами на проживання та постійним місцем проживання ситуація менш прозора. Остання знайдена повна розбивка МВС за національностями показувала, що станом на 31 жовтня 2023 року 5 208 громадян України мали регульований тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії. Більш свіжих офіційних публічних даних саме щодо українських посвідок на тимчасове проживання/постійне проживання за 2026 рік МВС поки що не наводить. Тому стверджувати, наприклад, що зараз рівно 5 тис. або 7 тис. українців мають звичайні посвідки на тимчасове проживання, не можна. У 2025 році місцеві ЗМІ з посиланням на реєстраційні дані МВС оцінювали всю українську громаду в 10 тис. осіб. Це близько 1,6% населення країни. Для порівняння використовується останній перепис, згідно з яким постійне населення Чорногорії становить 623 633 особи.
Станом на 1 липня 2026 року 218,7 тис. українських компаній мали податковий борг на загальну суму 263,32 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
У середньому на одну компанію-боржника припадає близько 1,2 млн грн податкової заборгованості.
Від початку 2026 року кількість компаній із податковими боргами збільшилася приблизно на 3%, тоді як загальна сума заборгованості зросла на 4%.
Водночас значно сильніше податковий борг зростав у 2025 році. За минулий рік кількість компаній-боржників збільшилася лише на 4%, але сума заборгованості зросла приблизно у 1,6 раза – майже на 100 млрд грн.
Загалом від початку повномасштабної війни сукупний податковий борг українських компаній збільшився у 2,5 раза. Виходячи з поточного показника, на початку повномасштабного вторгнення він становив близько 105 млрд грн, тобто за цей період збільшився приблизно на 158 млрд грн.
Інформація про окремі компанії з найбільшими податковими боргами наразі недоступна. Після початку повномасштабної війни ДПС обмежила частину відкритих даних і публікує переважно агреговану статистику.
