Як повідомляє Experts.news, Україна в січні-серпні 2026 року імпортувала 4,2 млн тонн дизельного палива, що на 7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила Консалтингова група «А-95».
При цьому безпосередньо в серпні поставки скоротилися на 10% у річному вимірі — до 588 тис. тонн.
Головною особливістю ринку в серпні стала суттєва перебудова логістики. Якщо роком раніше через південний напрям надходило близько 50% імпортного дизельного палива, то в серпні 2026 року його частка скоротилася до 33%. Водночас частка поставок через західний кордон зросла з 50% до 67%.
За словами директора «А-95» Сергія Куюна, зміна маршрутів пов’язана як із ціновою ситуацією на європейському ринку на тлі війни в Ірані, так і зі зростанням військових ризиків, вартості фрахту та вторинної логістики на південному напрямку.
У «А-95» очікують, що осінь залишиться складним періодом для паливного ринку через посилення російських атак та ринкову турбулентність, пов’язану з війною в Ірані.
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків індустріальний парк (ІП) «Хорватський Гостинець» (м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.) площею 32,34 га та «Бессарабський АгроТех Парк» (Арциз, Одеська обл.) площею 23 га, повідомило Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, ініціатором створення парку у Львівській області є Миколаївська міська рада. За попередніми оцінками, у розвиток «Хорватського Гостинця» планується залучити 913 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
На території парку планується створити близько 1500 нових робочих місць.
Серед основних напрямків — виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, неметалевих мінеральних виробів, машин та обладнання для видобувної промисловості та будівництва, будівельних матеріалів, а також розвиток машинобудування та альтернативної енергетики.
Ініціатором створення ІП «Бессарабський АгроТех Парк» в Арцизі, де планується створення орієнтовно 1 тис. робочих місць, виступила міська рада. Для облаштування планується залучити 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
Основними напрямками стануть виробництво харчових продуктів, зокрема переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів, виробництво рослинних олій та тваринних жирів, інші напрямки харчової промисловості та альтернативна енергетика.
«Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування та переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт», – цитується в повідомленні заступник міністра економіки Віталій Кондратов.
Мінекономіки нагадує, що керуюча компанія «Бессарабського АгроТех Парку» може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на облаштування інфраструктури.
На сьогодні в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків майже у всіх регіонах.
Як повідомлялося, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках побудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, робоче місце, УКРАЇНА
Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джаїшанкар заявив, що Індія надала Україні 19 партій гуманітарної допомоги, включно з 160 т вантажу, куди увійшли генератори, ліки, медичне обладнання.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це він сказав на пресконференції із главою МЗС України Андрієм Сибігою у четвер у Києві. Джаїшанкар повідомив, що матиме зустріч із президентом України Володимиром Зеленським пізніше, і передасть вітання прем’єр-міністра Нарендри Моді.
“Наразі ми надали 19 партій гуманітарної допомоги, включаючи 160 тонн генераторних установок, ліків, медичного обладнання тощо. Міністр Сибіга і я обговоримо, що можна зробити далі в цьому контексті”, – сказав міністр.
Він висловив жаль і співчуття щодо того, що два дні тому громадянин Індії загинув внаслідок атаки в Києві. Джаїшанкар зазначив, що на думку індійської сторони, “рішення не з’являться на полі бою”.
“Кожен день конфлікту означає лише більше смертей та більше руйнувань. Зрозуміло, що сторони, що беруть участь, повинні знайти шлях. Але якщо Індія може якось допомогти, ми готові”, – наголосив глава МЗС.
Він додав, що це було основою сьогоднішньої розмови з міністром закордонних справ України.
Також сторони обговорили напади на комерційне судноплавство.
ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, Джаїшанкар, дипломатія, ИНДИЯ, УКРАЇНА
Більше половини всіх нотаріусів України зосереджено у Києві та чотирьох найбільших областях країни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Єдиного реєстру нотаріусів.
Станом на кінець серпня 2026 року в Україні налічувалося 6 156 нотаріусів. Із них 3 162, або близько 51,4%, були зареєстровані лише у Києві, Харківській, Дніпропетровській, Львівській та Одеській областях.
Абсолютним лідером залишається Київ – 1 365 нотаріусів. Таким чином, на столицю припадає понад 22% усіх фахівців країни, тобто фактично кожен п’ятий український нотаріус.
У Харківській області зареєстровано 460 нотаріусів, у Дніпропетровській – 457, Львівській – 449, Одеській – 431.
За оцінкою Experts Club, така структура відображає високу концентрацію нотаріального попиту в найбільших економічних та ділових центрах країни, де зосереджені операції з нерухомістю, корпоративні угоди, спадкові справи та інші юридично значущі операції.
Водночас найбільші темпи приросту за останній рік зафіксовані не у великих центрах, а у прифронтових регіонах із низькою базою порівняння.
На Луганщині кількість нотаріусів збільшилася з 4 до 22, тобто у 5,5 раза. На Херсонщині – з 33 до 84, або у 2,5 раза. На Донеччині показник зріс із 48 до 63, а у Запорізькій області – зі 114 до 147.
Однією з причин такої динаміки стали зміни правил роботи приватних нотаріусів. Із червня 2025 року фахівцям, чиї робочі місця знаходяться на територіях можливих або активних бойових дій, дозволено змінювати адресу робочого місця в межах своєї області, зберігаючи нотаріальний округ, зазначений у реєстраційному посвідченні.
Таким чином, формальне збільшення кількості нотаріусів у прифронтових областях частково відображає не появу нового попиту, а адаптацію професійної інфраструктури до умов війни та переміщення фахівців.
