Українське борошномельне підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації виробництва у партнерстві зі швейцарською технологічною компанією Bühler, встановивши автоматизовану систему мікродозування компонентів у борошно.
Нове обладнання дозволяє автоматично вносити суху клейковину, вітаміни та інші мікрокомпоненти залежно від фактичного потоку борошна. Це дає підприємству можливість виробляти продукцію із заданими характеристиками та розширює потенціал роботи з експортними замовленнями.
Система складається з потокових ваг, двох мікродозаторів та інтегрованого управління. Потокові ваги безперервно визначають обсяг борошна, після чого автоматика розраховує необхідну кількість компонентів. Оператор задає необхідний відсоток внесення, а подальше дозування коригується автоматично.
Монтаж обладнання проводився без зупинки млина. Механічні роботи тривали близько двох-трьох днів, електричне підключення та пусконалагодження – близько тижня.
«Наша співпраця з Bühler почалася багато років тому із заточування валків і технологічних консультацій. Потім з’явився оптичний сортувальник, за ним – два потокові білизноміри та автоматична система зволоження. Коли постало питання наступного етапу модернізації, ми вже мали власний досвід роботи з обладнанням Bühler і розуміли, якого результату очікуємо», – зазначив керівник «ДиканькаМлин» Володимир Ленець.
Особливістю проєкту стало те, що обладнання Bühler інтегрується у вже діючий млин іншого виробника. Такий підхід дозволяє підприємству модернізувати окремі технологічні вузли поетапно, не проводячи повної реконструкції виробництва та розподіляючи капітальні витрати між декількома етапами.
За словами CEO Bühler Ukraine Андрія Шарана, проєкт «ДиканькаМлин» демонструє можливість інтегрувати сучасні технологічні рішення у чинні виробничі лінії та поступово підвищувати рівень автоматизації підприємства.
Одним із практичних напрямів використання нової системи стане коригування вмісту клейковини у борошні відповідно до вимог конкретних покупців. Для хлібопекарської та кондитерської промисловості стабільні показники білка та клейковини є важливою характеристикою сировини, оскільки безпосередньо впливають на технологічні властивості тіста.
Ще один напрям – виробництво фортифікованого борошна із додаванням вітамінно-мінеральних комплексів. Така продукція може бути затребувана на зовнішніх ринках, оскільки в низці країн збагачення борошна певними вітамінами та мінералами передбачене національним законодавством або стандартами продовольчих програм.
Наявність автоматизованого дозування дозволяє виробнику контролювати точність внесення компонентів та їх рівномірність у готовому продукті, що має значення при підтвердженні відповідності експортним вимогам.
«Мікродозування може вирішувати виробниче завдання і водночас бути комерційним інструментом. Якщо підприємство може підтвердити точність і гомогенність продукту, це посилює його позиції у переговорах із покупцем і відкриває більше можливостей для роботи на експортних ринках», – зазначив Шаран.
«ДиканькаМлин» спеціалізується на виробництві пшеничного борошна та манної крупи. Продукція підприємства реалізується в Україні та експортується. На виробництві діє власна лабораторія для контролю показників зерна та готової продукції.
Bühler – швейцарська технологічна група, один із провідних світових виробників обладнання та комплексних рішень для переробки зерна і харчової промисловості. В Україні компанія співпрацює з борошномельними, зернопереробними та харчовими підприємствами.
Інвестиційна компанія S1 REIT зареєструвала новий портфельний фонд S1 «Дохідна нерухомість Києва» (S1 ДНК), який інвестуватиме у прибуткову житлову нерухомість столиці – як у вже діючі об’єкти, так і в будинки на етапі девелопменту.
Обсяг емісії нового фонду становить 100 млн грн, повідомила компанія 2 вересня 2026 року.
Прогнозована дохідність S1 ДНК заявлена на рівні 9% річних у доларовому еквіваленті з урахуванням двох складових – поточного доходу від оренди та потенційного зростання вартості нерухомості.
Мінімальна сума першої інвестиції становитиме 122 тис. грн, наступні інвестиції можна здійснювати від 1 тис. грн. Попередній продаж сертифікатів фонду S1 REIT планує розпочати в середині вересня 2026 року.
Стратегія нового фонду передбачає формування портфеля з декількох об’єктів. На старті до нього мають увійти квартири у прибуткових будинках S1 ВДНГ та S1 Obolon.
S1 ВДНГ є вже діючим орендним об’єктом біля станції метро «Виставковий центр» у Києві. Його квартири здаються в оренду та забезпечують поточний грошовий потік.
S1 Obolon будується на Оболонському проспекті, 18, поблизу станції метро «Мінська». Після завершення будівництва квартири також планується використовувати як дохідну нерухомість. Для інвесторів актив на етапі будівництва має забезпечувати насамперед потенціал капіталізації за рахунок зростання вартості нерухомості.
Таким чином, S1 ДНК поєднує два джерела потенційного доходу: орендні платежі від уже введених в експлуатацію квартир та збільшення вартості об’єктів, що перебувають на стадії реалізації.
«Володіючи часткою у фонді, інвестор стає співвласником кожної окремої квартири одразу в двох будинках за різними адресами. Фонд поєднує в собі теперішнє і майбутнє: сьогодні це апартаменти двох прибуткових будинків, а в майбутньому фонд буде поповнюватися новими об’єктами», – зазначив CEO S1 REIT Ігор Гіфес.
За його словами, перехід від інвестицій в окремий будинок до портфельної моделі має дозволити диверсифікувати ризики між декількома об’єктами нерухомості.
Рішення про запуск нового фонду компанія пов’язує, зокрема, із завершенням розміщення сертифікатів фонду S1 ВДНГ на початку червня 2026 року. Після повного розміщення цього фонду S1 REIT вирішила запропонувати інвесторам продукт, активи якого не будуть зосереджені лише в одному будинку.
У портфелі S1 REIT також працює фонд S1 Obolon із запланованою річною дохідністю 10% у доларовому еквіваленті та фонд комерційної нерухомості S1 Plaza Позняки із заявленою дохідністю 10,4%. Фонд S1 ВДНГ, емісія якого вже завершена, має запланований показник 8,2% річних.
У червні 2026 року S1 REIT повідомляла, що загальний обсяг коштів в управлінні її фондів досяг 100 млн грн.
S1 REIT працює з дохідною житловою та комерційною нерухомістю Києва. В основі моделі компанії – придбання нерухомості фондами колективного інвестування, її подальше професійне управління та розподіл отриманого доходу між власниками інвестиційних сертифікатів. Проєкти реалізуються у співпраці з девелопером Standard One та керуючою компанією S1 Ukraine.
Заявлені показники дохідності фондів є прогнозними та розраховуються компанією на основі фінансової моделі, яка враховує орендний дохід, витрати фонду та потенційне зростання вартості його активів.
Голова правління АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Ірина Старомінська стала переможницею номінації «Фінансист року» в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Старомінська має понад 25 років професійного досвіду, з яких останні 16 років працює на керівних посадах у банківському секторі. Universal Bank вона очолює з 2017 року.
Одним із ключових проєктів банку за цей період став запуск у 2017 році спільно з командою Fintech Band цифрового банківського сервісу monobank, який працює на банківській ліцензії Universal Bank.
Станом на початок червня 2026 року екосистема monobank налічувала понад 10,7 млн клієнтів, що робить його одним із найбільших цифрових фінансових сервісів України. Проєкт також двічі входив до рейтингу CNBC «250 найкращих фінтех-компаній світу».
Розвиток monobank став одним із найбільш помітних прикладів трансформації українського банківського ринку, де традиційна банківська інфраструктура була поєднана з дистанційним обслуговуванням та мобільними фінансовими технологіями.
Universal Bank входить до переліку системно важливих банків України. За інформацією, представленою організаторами програми «Людина року», за підсумками 2025 року банк займав третє місце в Україні за обсягом коштів фізичних осіб та друге – за розміром кредитного портфеля фізосіб, а також входив до п’ятірки найбільш прибуткових українських банків.
Старомінська протягом п’яти років також входила до рейтингу найбільш впливових жінок українського фінтех-сектору. У своїй управлінській роботі вона зосереджується на розвитку цифрових банківських сервісів, автоматизації операцій та впровадженні технологічних рішень для роздрібних клієнтів.
Окремим напрямом діяльності Universal Bank і monobank залишаються благодійні та соціальні проєкти. За даними, наведеними організаторами премії, від початку повномасштабного вторгнення і до квітня 2026 року загальний обсяг благодійної допомоги за участю банку та його команди перевищив 497 млн грн.
Із цієї суми близько 386 млн грн було спрямовано на підтримку Збройних сил України, військових частин та благодійних фондів, які допомагають армії. Ще близько 111 млн грн було спрямовано на культурні та соціальні проєкти. Банк також бере участь у благодійних ініціативах разом із фандрейзинговою платформою UNITED24 та іншими фондами.
Universal Bank працює на українському банківському ринку як універсальна фінансова установа для фізичних та юридичних осіб. З 2017 року банк є партнером Fintech Band у розвитку monobank. Банк входить до групи TAS та до переліку системно важливих банків України.
Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
BANK, MONOBANK, UNIVERSAL BANK, Старомінська, УКРАЇНА, ФІНАНСИ, фінтех
В Україні станом на 1 вересня озимим ріпаком засіяно 445,3 тис. га, що на 18% більше, ніж на аналогічну дату минулого року, повідомляє аналітична агенція ASAP Agri.
Найвищі темпи сівби озимого ріпаку зафіксовано у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.
Паралельно українські аграрії розпочали сівбу озимої пшениці – станом на 1 вересня засіяно перші 8,9 тис. га. Також стартувала сівба озимого ячменю, однак роботи перебувають на дуже ранній стадії – засіяно менш як 1 тис. га.
Площі озимої пшениці та ячменю можуть скоротитися порівняно з минулим роком, зазначає ASAP Agri.
Народний депутат України та засновник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський став переможцем номінації «Лідер агропромислової галузі року» в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Чайківський народився 29 травня 1972 року в селі Настасів Тернопільської області. Підприємницькою діяльністю почав займатися після служби у Збройних силах України. У 1998 році очолив товариство власників «Колос» у Настасові, а у 1999 році заснував орендне підприємство «Агропродсервіс», яке згодом стало одним із помітних аграрних виробників західного регіону України.
Компанія розвиває рослинництво, тваринництво, переробку аграрної продукції та енергетичні проєкти. За інформацією, представленою організаторами програми «Людина року», нині «Агропродсервіс» переробляє понад 63% власної продукції рослинництва, входить до числа провідних підприємств України у молочному скотарстві та свинарстві, а також розвиває проєкти у сфері чистої енергетики.
Окремим напрямом диверсифікації став туризм. Компанія розвиває етнопарк сімейних вражень «Агроленд», який поєднує агротуризм, популяризацію українських ремесел, традицій та сільського способу життя.
У 2009 році Чайківський отримав ступінь магістра економіки та менеджменту інвестицій у Тернопільському національному економічному університеті, нині Західноукраїнському національному університеті. У 2015 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».
У 2002-2015 роках він тричі обирався депутатом Тернопільської районної ради. У 2018 році відійшов від оперативного управління «Агропродсервісом», зосередившись на політичній та громадській діяльності.
У 2019 році Чайківський був обраний народним депутатом України IX скликання як самовисуванець у виборчому окрузі №165 у Тернопільській області. Він є секретарем парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики та входить до депутатської групи «За майбутнє».
У парламентській діяльності Чайківський бере участь у роботі над законодавством у сфері аграрної та земельної політики, а також у міжпарламентських і євроінтеграційних форматах.
Поряд із бізнесовою та політичною діяльністю він займається благодійними проєктами. У 2012 році Чайківський заснував благодійний фонд «Покрова», який реалізовував соціальні, освітні, культурні, спортивні та екологічні програми. Після початку повномасштабної війни значна частина допомоги була переорієнтована на підтримку українських військових, зокрема підрозділів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу НГУ «Азов».
Іван Чайківський нагороджений медаллю «За працю і звитягу», орденом «За заслуги» III ступеня та низкою професійних і галузевих відзнак.
«Агропродсервіс» заснований у 1999 році в Тернопільській області. Компанія працює у рослинництві, тваринництві, насінництві та переробці сільськогосподарської продукції, розвиває енергетичні та туристичні напрями.
Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.
Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.
Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.
В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.
Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.
Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.
У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.
