Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводить 30-й ювілейний сезон, присвячений українцям, професійні та суспільні досягнення яких стали помітною частиною життя країни у 2025 році.
Серед лауреатів сезону будуть військовослужбовці Сил оборони України, медики, рятувальники, енергетики, аграрії, волонтери, підприємці, дипломати, науковці, діячі культури та представники інших сфер.
У межах ювілейного сезону також планується відзначити представників міжнародної дипломатії та вручити спеціальні премії за окремі досягнення.
Програма «Людина року» існує вже три десятиліття та відзначає представників різних професій і сфер діяльності за їхній внесок у розвиток України та суспільства.
Організатори зазначають, що після початку повномасштабної війни особливе місце серед лауреатів займають люди, чия діяльність безпосередньо пов’язана з обороною країни, підтримкою населення, роботою критичної інфраструктури, економіки та міжнародним представництвом України.
«Людина року – 2025 – це передусім подяка людям, які наближають перемогу, зміцнюють державу та формують її майбутнє», – зазначають організатори.
За 30 років існування програма сформувала значний перелік лауреатів із державного управління, бізнесу, науки, медицини, культури, спорту та інших сфер. Ювілейний сезон продовжує традицію суспільного визнання людей, результати роботи яких мають значення для країни. Інформацію про 30-й сезон програми було оприлюднено 31 серпня 2026 року.
Open4Business – офіційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року».
Молочна продукція в Україні може подорожчати на 20-25% через зростання витрат на виробництво, переробку та логістику, а також збитків торговельних мереж після втрати розподільчих центрів внаслідок російських ударів, прогнозує Асоціація виробників молока (АВМ).
«Перебої в ланцюгах постачання та зростання витрат на виробництво, переробку та логістику створюють передумови для подорожчання молочної продукції в Україні», – зазначається в повідомленні.
За даними асоціації, станом на кінець серпня середня ціна пастеризованого молока жирністю до 2,6% у плівці становила 50,55 грн/кг, що на 3,7% більше, ніж місяцем раніше, і на 11,2% більше, ніж минулого року. Пастеризоване молоко у пластиковій пляшці подорожчало за місяць на 2,1% – до 68,44 грн/кг.
Середня ціна вершкового масла жирністю 72,5–73% українського виробництва становила 591,45 грн/кг, знизившись за місяць на 0,1%, але залишаючись на 2% вищою, ніж минулого року. Водночас АПМ не очікує зниження цін на масло на початку осені: дешевих цінових пропозицій на внутрішньому ринку стає менше, а нижня межа цінового діапазону фактично стабілізувалася.
За оцінкою АПМ, попит на молочну продукцію слабкий і навіть погіршується через низьку платоспроможність населення, вимушений виїзд споживачів за кордон та розірвані ланцюги постачання від переробного заводу до супермаркетів у результаті російських ударів по розподільчих центрах.
«Традиційно молокопереробні підприємства постачали готову продукцію до розподільчого центру торговельної мережі, а потім її доставляли автотранспортом до супермаркетів. Наразі цей ланцюг розірваний», — зазначає АПМ.
За прогнозом асоціації, торговельні мережі намагатимуться перекласти збитки, понесені через втрату розподільчих центрів, на споживачів. На думку АПМ, це може призвести до скорочення споживання молочної продукції.
Як повідомлялося, на початку серпня АПМ прогнозувала зростання цін на молочну продукцію на 5–10% до кінця літа та в осінньо-зимовий період. Тоді асоціація пов’язувала можливе подорожчання зі зростанням витрат на дизельне паливо, електроенергію, пакувальні матеріали та логістику, а також із коливаннями валютного курсу.
Джерело: https://avm-ua.org/uk/post/cini-na-molocni-produkti-divlatsa-vgoru
Десять найбільших мікрофінансових організацій України за підсумками першого півріччя 2026 року отримали сукупний дохід 12,78 млрд грн та заробили 1,16 млрд грн чистого прибутку.
Такі дані 1 вересня оприлюднив Опендатабот.
Найбільший дохід серед МФО отримала компанія «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa, – 1,99 млрд грн. На неї припало близько 16% загального доходу першої десятки.
Друге місце за доходом посіла ФК «Є Гроші» із 1,85 млрд грн, третє – «Споживчий Центр», що працює під брендом «ШвидкоГроші», із 1,52 млрд грн.
Далі йдуть «Авентус Україна» (CreditPlus) із доходом 1,42 млрд грн, Miloan – 1,17 млрд грн, MyCredit – 1,08 млрд грн, «Бізпозика» – 1,07 млрд грн, Credit7 – 1,05 млрд грн, Moneyveo – 0,85 млрд грн та Selfie Credit – 0,78 млрд грн.
За розміром прибутку лідером став «Споживчий Центр» із показником 361,3 млн грн. Це близько третини сукупного прибутку десяти найбільших МФО. Другий результат показала «Авентус Україна» – 233,4 млн грн, третій «Укр Кредит Фінанс» – 172,6 млн грн.
Активне зростання фінансових показників сектору відбувається на тлі збільшення обсягів боргу населення. Станом на 1 липня 2026 року українці заборгували МФО 32,32 млрд грн, що на 17% більше, ніж на початку року.
Продажі нових легкових автомобілів у серпні цього року скоротились на 27% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – майже до 5 тис. од., що також на 14% менше за показник липня поточного року, повідомив “Укравтопром” в Телеграм-каналі.
За даними асоціації, найпопулярнішою маркою залишається японська Toyota, яка на 9% наростила продажі порівняно з серпнем торік – до 1092 од.
Другу сходинку утримує у Skoda – 600 од. (+47%), третю посіла Renault – 361 од. (-32%).
До десятки найбільш популярних також увійшли BYD – 229 од. (-69%), який минулого року займав другу сходинку рейтингу на хвилі зростання попиту на електромобілі; Hyundai – 261 од. (-34%); Volkswagen – 260 од. (-51%); Mazda – 187 од. (+7%); BMW – 186 од. (-45%); Suzuki – 156 од. (-32%) та Mitsubishi – 122 од. (-2%).
Бестселером місяця став кросовер Toyota RAV-4 (у серпні 2025 року – Renault Duster).
За даними “Укравтопрому”, всього у січні-серпні в країні було реалізовано понад 43,7 тис. нових легковиків, що на 5% менше ніж торік.
Як повідомлялось, за даними “Укравтопрому”, 2025 року ринок нових легкових авто збільшився на 17% порівняно з 2024 роком – до 81,3 тис. од.
Як повідомляє Еxperts.news, середній розмір мікрокредиту в Україні у другому кварталі 2026 року зріс до 9,17 тис. грн, що майже у 1,5 раза перевищує показник аналогічного періоду минулого року, свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних OpenDataBot.
У другому кварталі 2025 року середній розмір такої позики становив близько 6,29 тис. грн. Таким чином, за рік середній чек мікрокредиту збільшився приблизно на 2,9 тис. грн, або на 46%.
При цьому українці не стали суттєво частіше звертатися до мікрофінансових організацій. У середньому оформлюється близько 700 тис. мікрокредитів на місяць, а загальна кількість договорів за січень-червень 2026 року становила 4,196 млн.
Загальна сума виданих за перше півріччя мікропозик досягла 37,5 млрд грн.
Одночасно зростає накопичена заборгованість населення перед МФО. Станом на 1 липня вона становила 32,32 млрд грн – на 4,7 млрд грн, або 17%, більше, ніж на початку року.
Першоджерело: Опендатабот – дослідження ринку МФО за перше півріччя 2026 року
