Україна впродовж 1-27 серпня експортувала на 47,5% менше агропродукції, ніж за аналогічні 27 днів липня – 1,726 млн тонн проти 3,287 млн тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді ринку.
За її даними, у грошовому вимірі скорочення було менш значним – 25,6%: експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД за 27 днів серпня становив $1,060 млрд проти $1,424 млрд у липні. При цьому умовна вартість однієї тонни експортного кошика зросла із близько $433 до $614, що насамперед пов’язано зі зміною товарної структури експорту.
Основне скорочення фізичних обсягів припало на зернові. Сукупний експорт пшениці, кукурудзи та ячменю знизився на 69,5% – до 740 тис. тонн. Зокрема, пшениці відвантажено 486,6 тис. тонн (-49,8% проти липня), кукурудзи – 190,7 тис. тонн (-84,3%), ячменю – 62,6 тис. тонн (-74,5%). Частка цих трьох культур у загальному агроекспорті скоротилася з 73,9% до 42,9% відповідно.
Водночас у серпні на тлі початку сезонних відвантажень підскочив експорт ріпаку. За 1-27 серпня його реалізація за кордон сягнула 255,2 тис. тонн проти 11,8 тис. тонн за аналогічний період липня. Частка ріпаку в загальному експорті зросла з 0,4% до 14,8%. Експорт ріпакової олії збільшився більше ніж у 4,5 раза – до 69,4 тис. тонн.
Сегмент продуктів переробки скоротився значно менше, ніж зерновий. Експорт трьох основних рослинних олій – соняшникової, ріпакової та соєвої – становив 234 тис. тонн і був на 16,7% меншим за аналогічний період липня.
Експорт соняшникової та соєвої макухи знизився до 153,8 тис. тонн (-6,4%), а соняшникової олії впав до 131,3 тис. тонн (-42,5%), однак зросли відвантаження соняшникового шроту – до 83,1 тис. тонн (+28%).
Змінилася і географія експорту. Найбільшими напрямками за фізичним обсягом у серпні стали Німеччина – 195,7 тис. тонн, Італія – 159,7 тис. тонн, Польща – 151,9 тис. тонн, Нідерланди – 147,2 тис. тонн та Іспанія – 125,3 тис. тонн. Експорт до Туреччини скоротився на 79% – до 114 тис. тонн проти 544,8 тис. тонн у липні. Натомість Німеччина збільшила імпорт з України приблизно вчетверо, значною мірою за рахунок ріпаку.
За даними Spike Brokers, автомобільним транспортом за 1-27 серпня через пункти пропуску було вивезено 279,3 тис. тонн агропродукції, що на 11,3% більше, ніж за аналогічний період липня.
Водночас залізничні перевезення зернових вантажів станом на 26 серпня скоротилися на 42,4% проти липня – до 951 тис. тонн, а порівняно із серпнем 2025 року – на 57%. Середньодобове навантаження становило 37,6 тис. тонн.
При цьому середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за 25 діб серпня зросла до 173,7 вагона проти 71,3 вагона в липні, або у 2,4 раза. Станом на 26 серпня в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9,822 тис. вагонів, з яких 1,508 тис. – із зерновими вантажами.
Водночас залізничне перевезення зерна в напрямку портових станцій, включно із внутрішнім підвозом до Ізмаїла, за поточний період серпня скоротилося на 81,8% – до 230,6 тис. тонн проти 1,265 млн тонн у липні.
У напрямку портів Великої Одеси перевезено лише 55,7 тис. тонн зерна, що на 95,5% менше за липневий показник. Зокрема, до Чорноморськ-Порт-Експорт – 31,6 тис. тонн (-93,5%), Одеса-Порт – 17,2 тис. тонн (-92,2%), Чорноморська для ТІС – 6,6 тис. тонн (-97,8%).
В Україні з 1 вересня запрацює Реєстр сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, що передбачає повноцінний перехід з паперового формату в єдину електронну систему, йдеться у повідомленні Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
“Ми переводимо в цифру процедуру, яка фактично роками залишалася паперовою. Реєстр дає можливість бачити всю необхідну інформацію в одній системі та перевіряти її без паперових документів”, – цитуються у релізі слова першого заступника міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергія Деркача.
У відомстві уточнили, що наразі реєстр працює у режимі дослідної експлуатації, а до тестування долучилися 33 виробники транспортних засобів і 20 органів із сертифікації.
Передбачається, що наступний етап розпочнеться 27 вересня, коли набуде чинності новий технічний регламент затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх складових частин та обладнання.
У межах технічного регламенту видача сертифікатів здійснюватиметься виключно в електронній формі із їх внесенням до Реєстру.
Зазначається, що вже раніше видані паперові сертифікати залишатимуться чинними, а після внесення відповідної інформації про них до реєстру, окреме переоформлення не буде потрібне.
Серед іншого в міністерстві повідомили про роботу над зміною підходу до автомобілів, що ввозяться в Україну з-за кордону.
“Існуюча в Україні практика проведення сертифікації таких транспортних засобів перед першою державною реєстрацією не відповідає моделі, яка застосовується в Європейському Союзі”, – пояснили у відомстві.
Зокрема, в межах євроінтеграції, Україні необхідно перейти від сертифікації ввезених вживаних автомобілів до обов’язкового технічного контролю перед їх першою державною реєстрацією в Україні.
Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.
Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.
На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.
На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА, КОРДОН, Міграція, ПАСАЖИРОПОТІК, УКРАЇНА
Обсяг капітальних інвестицій в Україні у січні-червні 2026 року збільшився на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 307,915 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 39,5% загальної вартості здійснених капітальних інвестицій (або 121,5 млрд грн) припало на промисловість, 11,4% (35 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена в матеріальних активах – 94,5% загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів було вкладено в машини, обладнання та інвентар (36,1%), інженерні споруди (22,4%), нежитлові будівлі (11,4%) та транспортні засоби (10,7%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у січні–червні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 75,4% (232,114 млрд грн).
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
Україна увійшла до групи найбільш динамічних defense-tech ринків Європи та посіла третє місце серед розглянутих європейських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій у сектор Space & Defence у січні 2021 — листопаді 2025 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такі висновки містяться у дослідженні Colliers Defence Deployment: How Europe’s military build-up and transformation reshapes property demand. Аналітики Colliers розділили провідні європейські defense-tech ринки на три групи. До першої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція і Туреччина, до другої — Швеція, Італія, Іспанія, Норвегія та Польща, а Україна разом із Фінляндією та Естонією віднесена до третьої групи швидкозростаючих технологічних ринків.
При цьому Colliers не ранжує країни всередині кожної групи. Україну в дослідженні окремо виділено як один із провідних європейських ринків технологій, що розвиваються безпосередньо під впливом бойового досвіду, зокрема безпілотних систем, штучного інтелекту, радіоелектронної боротьби та автономних технологій.
Ще вищою є позиція України за прямими іноземними інвестиціями. За даними fDi Markets, використаними Colliers, у рейтингу інвестицій у Space & Defence Україна посідає третє місце після Великої Британії та Румунії, випереджаючи Францію, Латвію, Німеччину, Литву, Північну Македонію, Польщу та Болгарію.
Colliers також визначив 38 основних географічних defense-tech кластерів Європи. Серед найбільш значущих — Лондон і південний схід Англії, Париж, Мюнхен і Баварія, Мадрид, Рим, Мілан, Стокгольм, Осло, Варшава, Жешув, Верхня Сілезія, Гельсінкі-Еспоо, Тампере, Оулу, Таллінн, Тарту, Анкара та Стамбул. Окремого українського кластера на карті Colliers немає, хоча Україна входить до групи найбільш динамічних defense-tech ринків.
Розвиток сектору підтверджують і дані Brave1: до липня 2026 року кластер надав розробникам майже 1 тис. грантів загальною вартістю понад 5,8 млрд грн. Водночас європейський оборонно-технологічний сектор отримує додатковий імпульс від ReArm Europe / Readiness 2030, потенціал мобілізованих оборонних витрат у межах якої Colliers оцінює до EUR800 млрд.
Обсяг кредитування аграрного сектору України станом на 24 серпня зріс на 25 млрд грн порівняно з аналогічною датою 2025 року – до 105 млрд грн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в п’ятницю.
“За тиждень було видано додатково 2 млрд грн кредитів. В цілому, якщо подивимося на підсумок на сьогодні, це 105 млрд грн станом на 24 серпня. Це на 25 млрд більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Опції кредитування зростають”, – сказав він.
Як повідомлялось, згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 серпня 2026 року (№1012), виробники сільськогосподарської продукції для провадження діяльності отримали можливість брати пільгові кредити за державною програмою “5-7-9%” на суму до 90 млн грн без умови того, що ці гроші матимуть йти на інвестиційні цілі.
До цього кредити на поповнення оборотного капіталу було обмежено 5 млн грн.
Як повідомлялося, з 22 липня після ворожих ударів припинив роботу Український морський коридор. Аграрії звернулися до уряду за допомогою у зв’язку із різким падінням цін на ринку, складнощами з експортом продукції та необхідністю додаткових коштів на її зберігання.
