Як повідомляє «Сербський економіст», Україна в липні 2026 року посіла шосте місце серед іноземних туристичних ринків Чорногорії за кількістю ночівель у колективних закладах розміщення, про що свідчать нові дані MONSTAT, опубліковані 27 серпня.
Українські туристи провели в готелях, туристичних комплексах, хостелах та інших колективних об’єктах 43,4 тис. ночей. Загалом за місяць такими об’єктами скористалися близько 7,35 тис. туристів з України.
За кількістю ночівель попереду України опинилися Сербія, Боснія і Герцеговина, Польща, Велика Британія та Росія. На українців припало близько 4,4% усіх ночівель іноземних гостей.
При цьому потік туристів з України залишається досить стабільним. Кількість туристів з України практично не змінилася порівняно з липнем минулого року, тоді як кількість ночівель скоротилася приблизно на 3%.
Лідером туристичного ринку Чорногорії залишається Сербія — на неї припадає близько чверті всіх іноземних ночівель. Водночас у липні різко зріс російський потік: кількість ночівель росіян збільшилася більш ніж на 60% у річному вимірі.
Загалом у липні в колективних закладах розміщення Чорногорії було зареєстровано 244,8 тис. туристів і 1,08 млн ночівель. Понад 90% ночівель забезпечили іноземці.
При цьому реальна роль українців у туризмі Чорногорії вища за липневу готельну статистику. MONSTAT не включає до цього щомісячного звіту приватні квартири та апартаменти, якими українські туристи активно користуються. За підсумками 2025 року на Україну припадало 4,7% іноземних ночівель у приватному секторі Чорногорії.
Запаси ракет-перехоплювачів Patriot у американських збройних силах в Європі різко скоротилися після масштабних поставок в Україну та особливо інтенсивного витрачання боєприпасів під час війни з Іраном, що викликає побоювання щодо здатності НАТО відбивати тривалі балістичні атаки.
Про це повідомило агентство Associated Press 27 серпня з посиланням на американського військового чиновника в Європі та представника НАТО, які говорили на умовах анонімності.
За словами американського чиновника, найсерйозніша проблема стосується саме ракет Patriot, призначених для перехоплення високошвидкісних балістичних ракет.
Він охарактеризував рівень запасів як «поза межами критичного» і заявив, що американські сили в Європі зараз «однозначно» не мають достатньої кількості перехоплювачів для відбиття тривалої серії балістичних ударів.
Можливості захисту навіть від поодинокого балістичного удару або випадкової російської ракети, що відхилилася від курсу й прямує в бік території НАТО, чиновник назвав «дуже обмеженими».
Представник НАТО, з яким спілкувалося AP, також підтвердив низький рівень запасів Patriot у американських і натовських сил у Європі.
При цьому офіційно і Пентагон, і НАТО відкидають оцінки щодо критичного дефіциту.
Старший військовий представник НАТО полковник армії США Мартін О’Доннелл заявив AP, що твердження про те, що кількість ракет Patriot у Європі перебуває «поза межами критичного рівня», не відповідає дійсності. За його словами, НАТО має достатню кількість засобів ППО як для власного захисту, так і для продовження допомоги Україні.
Головний представник Пентагону Шон Парнелл також назвав повідомлення про нестачу американських боєприпасів неправдивими та заявив, що збройні сили США мають необхідні запаси для проведення операцій.
Проте незалежні оцінки свідчать про значне скорочення американських резервів.
За оцінкою старшого радника Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Марка Кансіана, з початку повномасштабної війни Україна отримала понад 600 ракет Patriot з американських та союзних запасів.
Однак головним чинником різкого скорочення резервів стала війна США з Іраном.
За оцінками CSIS, під час іранської кампанії було витрачено близько 65% американського запасу Patriot — приблизно 1,5 тис. із 2,33 тис. перехоплювачів. Наприкінці липня аналітики CSIS оцінювали залишки американських запасів Patriot уже в менше ніж 1 тис. ракет.
Експерт британського Royal United Services Institute Ед Арнольд зазначив, що поставки Україні були заздалегідь заплановані й відносно контрольовані, тоді як необхідність масового застосування перехоплювачів на Близькому Сході виникла значно швидше, ніж очікувалося, що виявило обмеження виробничого ланцюга.
Дефіцит є особливо гострим для Європи, оскільки альтернатив Patriot для перехоплення сучасних балістичних ракет поки що небагато.
Франція та Італія розробляють нову версію системи SAMP/T NG, яка має отримати ширші можливості проти балістичних цілей, однак нова модифікація поки що не пройшла випробування в реальних бойових умовах. Чинна версія SAMP/T має меншу дальність дії, ніж Patriot.
Проблему має частково вирішити різке нарощування виробництва.
У 2026 році очікується випуск близько 600–650 сучасних ракет PAC-3 MSE, при цьому американська оборонна промисловість планує збільшити виробничі потужності до 2 тис. перехоплювачів на рік до 2030 року. Lockheed Martin і Пентагон уже уклали угоди, розраховані на багаторазове розширення виробництва.
Додаткові потужності створюються безпосередньо в Європі.
У вересні 2026 року в німецькому Шробенхаузені планується запустити перший європейський виробничий центр ракет Patriot. Підприємство створюється компанією COMLOG — спільним підприємством MBDA Deutschland та американської Raytheon.
На новому підприємстві здійснюватиметься остаточне складання та випробування ракет PAC-2 GEM-T. Перші поставки очікуються у 2027 році. Серед країн, які вже розмістили замовлення, AP називає Німеччину, Нідерланди, Румунію та Іспанію.
Окремий контракт вартістю 3,7 млрд доларів на виробництво GEM-T для України компанія Raytheon отримала у квітні 2026 року. Компанія прямо зазначала, що новий завод у Німеччині має відіграти важливу роль і у відновленні українських запасів перехоплювачів.
Для України ця ситуація означає посилення конкуренції за обмежений обсяг ракет, що виробляються. Києву Patriot необхідні насамперед для відбиття російських балістичних ракет, які залишаються однією з найскладніших цілей для української протиповітряної оборони.
Водночас американські виробники мають поповнювати власні запаси, забезпечувати потреби європейських членів НАТО, виконувати замовлення країн Близького Сходу та продовжувати підтримку України.
CSIS попереджає, що навіть за умови активного нарощування виробництва повне відновлення американських запасів займе кілька років. До того, як нові виробничі лінії досягнуть проектної потужності, США та їхнім союзникам доведеться визначати пріоритетність розподілу обмеженої кількості перехоплювачів між Європою, Україною, Близьким Сходом та Індо-Тихоокеанським регіоном.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням і підписали декларацію про співпрацю.
“Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс – і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня”, – написав Буденко в мережі Facebook.
За його словами, обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами.
“Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрито й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда”, – розповів міністр.
Він зазначив, що астрономія тут не єдиний напрям, оскільки Чорногора – це високогірна флора й окремі екосистеми, де можна вивчати клімат, природу. На місці є метеорологічні лабораторії.
Міністр нагадав, що обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. В подальшому радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році.
У сезоні 2025/26 Україна суттєво збільшила переробку ріпаку всередині країни — до 43 % врожаю проти 16 % роком раніше, повідомляє «Агробізнес сьогодні».
З доступних близько 3,3 млн тонн рапсу українські підприємства переробили приблизно 1,4 млн тонн, тоді як на експорт було спрямовано близько 1,9 млн тонн.
Зміна структури ринку вже позначається на поставках до Євросоюзу. Україна експортує менше насіння ріпаку й водночас збільшує поставки продукції з вищою доданою вартістю.
За перші вісім тижнів нового сезону експорт української рапсової олії до ЄС зріс приблизно вп’ятеро — до 24 тис. тонн. За оцінкою видання, для виробництва такої кількості олії потрібно було переробити близько 60 тис. тонн насіння.
У цей період Україна забезпечила близько 56 % імпорту рапсової олії до Євросоюзу.
Таким чином, український рапсовий сектор поступово змінює модель роботи: замість переважного експорту сировини все більша частина врожаю переробляється всередині країни на олію та шрот.
Це дозволяє зберігати більшу частину доданої вартості в Україні й водночас знижує залежність переробників від імпорту сировини та завантаження підприємств іншими олійними культурами.
Як повідомляє Experts Club, найбільші компанії українського ринку небанківського споживчого кредитування значно збільшили доходи у першому півріччі 2026 року. Сукупний дохід від надання фінансових послуг п’яти найбільших гравців сегмента сягнув 7,55 млрд грн, що на 24,5% більше, ніж за січень-червень 2025 року, підрахував аналітичний центр Experts Club на основі звітності Національного банку України.
Під час складання рейтингу Experts Club враховував компанії, основним напрямком діяльності яких є видача споживчих та короткострокових небанківських кредитів. Тому лізингові компанії «ОТП Лізинг» та «УЛФ-Фінанс», що входять до загального рейтингу НБУ, до рейтингу мікрокредитування не включалися.
Перше місце посідає «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa. Дохід компанії від фінансових послуг за перше півріччя сягнув 1,977 млрд грн проти 1,871 млрд грн роком раніше. Зростання склало близько 5,7%. Чистий прибуток компанії сягнув 172,6 млн грн проти 68,1 млн грн у першому півріччі 2025 року, тобто збільшився приблизно у 2,5 рази.
На другому місці — ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші») з доходом 1,504 млрд грн. Роком раніше цей показник становив 1,032 млрд грн, тому зростання сягнуло 45,8%. Компанія водночас стала найбільшою за чистим прибутком серед провідних мікрокредиторів — 361,3 млн грн проти 186,1 млн грн роком раніше.
Третє місце посідає ФК «Є Гроші» з доходом 1,482 млрд грн, що на 34,7% більше, ніж показник першого півріччя 2025 року — 1,100 млрд грн.
На четвертому місці — «Авентус Україна», що працює під брендом CreditPlus. Компанія збільшила дохід з 1,169 млрд грн до 1,413 млрд грн, або приблизно на 20,9%. Чистий прибуток CreditPlus зріс майже вдвічі — зі 128,3 млн грн до 233,4 млн грн.
П’яте місце посідає Miloan із доходом 1,172 млрд грн проти 893,4 млн грн за аналогічний період минулого року. Таким чином, компанія збільшила цей показник приблизно на 31,2%.
Рейтинг найбільших компаній мікрокредитування за доходами за січень-червень 2026 року виглядає наступним чином:
CreditKasa — 1,977 млрд грн, +5,7% у річному вимірі
«ШвидкоГроші» — 1,504 млрд грн, +45,8%
«Є Гроші» — 1,482 млрд грн, +34,7%
CreditPlus — 1,413 млрд грн, +20,9%
Miloan — 1,172 млрд грн, +31,2%
Сукупний дохід цієї п’ятірки зріс з 6,07 млрд грн до 7,55 млрд грн.
Ще три помітні представники онлайн-кредитування увійшли до першої десятки всіх фінансових компаній України за доходами від фінансових послуг. MyCredit отримав 1,071 млрд грн, що на 4% менше, ніж роком раніше, Credit7 — 1,012 млрд грн, або на 6,8% більше. «Бізпозика», яка спеціалізується, зокрема, на кредитуванні підприємців та малого бізнесу, збільшила дохід одразу на 91,7% — до 1,066 млрд грн.
Таким чином, значна частина найбільших за доходами небанківських фінансових компаній України сьогодні пов’язана саме з кредитуванням фізичних осіб та малого бізнесу.
У Experts Club зазначають, що результати першого півріччя свідчать не лише про відновлення ринку небанківського кредитування після шоку перших років повномасштабної війни, а й про його подальшу концентрацію навколо кількох великих цифрових брендів.
Особливо показовою є різниця в темпах зростання. CreditKasa залишається найбільшою компанією за абсолютним обсягом доходу, проте найшвидше серед першої п’ятірки у першому півріччі зростали «ШвидкоГроші», «Є Гроші» та Miloan. Це означає, що розрив між лідерами ринку поступово скорочується.
При цьому зростання доходів слід оцінювати разом із прибутковістю. Наприклад, «ШвидкоГроші» при доході близько 1,5 млрд грн отримала 361,3 млн грн чистого прибутку, тоді як CreditKasa при майже 2 млрд грн доходів заробила 172,6 млн грн. CreditPlus із доходом 1,41 млрд грн отримала 233,4 млн грн прибутку.
Загалом у звітності НБУ за перше півріччя 2026 року представлено 381 фінансова компанія проти 422 роком раніше. Прибуток отримали 318 компаній, їхній сукупний фінансовий результат склав 10,8 млрд грн проти 8,7 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Ще 64 фінансові компанії завершили півріччя зі збитками на загальну суму 245,5 млн грн.
На думку Experts Club, динаміка ринку свідчить про два паралельні процеси: попит на швидкі небанківські кредити залишається високим, а сам сектор стає більшим і фінансово стійкішим, незважаючи на скорочення загальної кількості діючих фінансових компаній.
Надалі ключовими факторами для ринку будуть вартість залучення клієнтів, рівень проблемної заборгованості, регулювання граничної вартості споживчих кредитів та здатність компаній утримувати позичальників в умовах зростаючої конкуренції з боку банківських цифрових кредитних продуктів.
Джерело даних — статистика Національного банку України за перше півріччя 2026 року, опублікована в розділі наглядової статистики НБУ.
Статистика небанківського фінансового ринку НБУ
Громадська спілка «Укрсадвинпром» розпочала набір українських компаній для участі у міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17-21 жовтня у виставковому комплексі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошують українських виробників харчової продукції та напоїв, плодів, овочів, ягід, горіхів, продукції переробки та інших представників агропродовольчого сектору.
За інформацією асоціації, участь у SIAL Paris дає українським компаніям можливість представити продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам і торговельним мережам, провести переговори щодо майбутніх контрактів та розширити географію експорту.
Окремим напрямом роботи української делегації стане ознайомлення з тенденціями світової харчової промисловості, зокрема новими форматами продукції та пакування, змінами споживчих уподобань і технологічними інноваціями.
«Укрсадвинпром» зазначає, що компанії, які брали участь у SIAL Paris разом з асоціацією у попередні роки, отримували нові ділові контакти, розширювали географію експорту та укладали міжнародні партнерства.
Офіційний організатор SIAL Paris підтверджує, що виставка у 2026 році проходитиме з 17 до 21 жовтня. Очікується участь близько 295 тис. професіоналів із 205 країн. Організатори також заявляють про близько 5 тис. ключових закупівельників із сукупною купівельною спроможністю понад EUR60 млрд. За підсумками попередньої виставки 2024 року 88% експонентів повідомили про укладення контрактів із партнерами з нових для них країн.
Участь у таких виставках залишається одним із каналів виходу української харчової продукції на нові ринки, особливо для компаній, які планують працювати не лише з локальними імпортерами, а й із міжнародними роздрібними мережами, сектором HoReCa та великими дистриб’юторами.
Для отримання інформації щодо умов участі «Укрсадвинпром» пропонує компаніям звертатися за адресою info@ukrsadvinprom.com.
ГС «Укрсадвинпром» – Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України. За даними організації, вона об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, переробні та виноробні підприємства, а також наукові установи. Асоціація займається розвитком експорту, впровадженням сучасних технологій виробництва, зберігання і транспортування та міжнародних стандартів GlobalG.A.P., ISO і HACCP. Продукція членів об’єднання експортується на різні світові ринки.
SIAL Paris проводиться раз на два роки і є однією з найбільших міжнародних B2B-виставок харчової індустрії. У ній беруть участь виробники продуктів і напоїв, імпортери, дистриб’ютори, торговельні мережі, представники HoReCa, закупівельники, технологічні компанії та стартапи. Виставка 2026 року проходитиме у Paris Nord Villepinte і буде доступна лише для професійної аудиторії.
