Внаслідок проблем зі зберіганням та експортом урожаю через закриті чорноморські порти існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5-7 млн га, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
“Найбільший виклик сьогодні – компенсація відсоткових ставок за кредитами. Якщо ми не підтримаємо фінансову стійкість аграріїв, існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5-7 млн га”, – цитує пресслужба Мінагрополітики Висоцького під час його зустрічі з координатором системи ООН в Україні Матіасом Шмале та керівництвом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).
Міністр наголосив, що наразі перед Україною стоять два ключові завдання: запобігти псуванню вже зібраного врожаю, забезпечити можливості для його зберігання та забезпечити аграріїв обіговими коштами.
“За нашими розрахунками, дефіцит потужностей може сягнути вже цієї осені 11 млн тонн, а потреба у фінансуванні цього напряму – $44 млн”, – наголосив він.
За словами Висоцького, Україна надіслала Європейському Союзу офіційне звернення щодо виділення EUR220 млн на компенсацію відсоткових ставок за банківськими позиками для аграріїв.
Окремою важливою темою переговорів, за йогог словами, стала готовність структур ООН активніше долучатися до розв’язання системних проблем, спричинених війною, та подолання її наслідків, зазначено в повідомленні.
Представники ООН підтвердили готовність оперативно реагувати на надзвичайні запити України, мобілізувати ресурси міжнародної спільноти та розширювати оперативну допомогу й підтримувати Україну у подоланні гуманітарних та економічних викликів.
За підсумками зустрічі сторони погодили спільний алгоритм дій для залучення додаткового донорського фінансування від міжнародних фінансових інституцій, зокрема Світового банку, а також приватних гуманітарних фондів.
Як повідомляє Fixygen, ТОВ «Українська інвестиційно-аналітична компанія» (УІАК, ТМ PlanetAvto), що входить до небанківської фінансової групи «ПЛАНЕТГРУП», 25 серпня розпочала первинне розміщення дебютного випуску корпоративних облігацій серії А загальним обсягом 50 млн грн.
Згідно з умовами випуску, інвесторам пропонується 50 тис. облігацій номінальною вартістю 1 тис. грн кожна. Ставка на перші чотири процентні періоди, тобто перший рік обігу, встановлена на рівні 25% річних у гривні, купон виплачується щоквартально.
Первинне розміщення триватиме з 25 серпня по 8 вересня 2026 року. Загальний термін обігу облігацій становить п’ять років, при цьому передбачена щорічна оферта, що дозволяє власникам пред’явити цінні папери емітенту для викупу за номінальною вартістю.
Після перших чотирьох процентних періодів ставка визначатиметься відповідно до умов проспекту емісії та може коливатися в діапазоні 5–35 % річних.
Організатором та андеррайтером випуску виступає інвестиційна фірма «УНІВЕР Капітал». Заявки на придбання облігацій фізичні та юридичні особи можуть подавати через додаток UNIVER або кабінет інвестора. Розрахунки під час первинного розміщення здійснюються за принципом DvP — «поставка проти оплати».
Після завершення первинного розміщення «УНІВЕР Капітал» планує підтримувати двосторонні котирування облігацій на вторинному ринку.
УІАК заявляє, що 100% залучених коштів планує спрямувати на розширення портфеля фінансового лізингу автомобілів. Компанія працює на ринку з 2013 року та має ліцензію на надання послуг фінансового лізингу.
Як повідомляв Open4Business, у 2025 році виручка УІАК зросла майже в 2,9 раза — до 40,68 млн грн, чистий прибуток склав близько 3,02 млн грн. Згідно з проспектом емісії, у 2026 році компанія прогнозує виручку на рівні 50 млн грн і чистий прибуток близько 5 млн грн.
За даними, наведеними групою, активи УІАК за підсумками 2025 року становили близько 27,2 млн грн, власний капітал — близько 21 млн грн.
Основними напрямками діяльності компанії є фінансовий лізинг та торгівля автомобілями. УІАК інтегрована в інфраструктуру автомобільного маркетплейсу PlanetAvto.
Власниками компанії на паритетних засадах є Андрій Ковтун і Тетяна Ягупова. Ковтун також є контролером небанківської фінансової групи «ПЛАНЕТГРУП».
Група одночасно розвиває залучення фінансування через ринок корпоративних облігацій та інших учасників екосистеми. ТОВ «Автокредит Плюс» (PlanetAvto) у серпні розпочало розміщення облігацій серії C обсягом 100 млн грн зі ставкою 24% річних на перші чотири процентні періоди. Кошти цього випуску також спрямовуються на розвиток фінансового лізингу автомобілів.
Таким чином, сумарний обсяг двох актуальних облігаційних програм компаній групи PlanetAvto становить 150 млн грн.
Open4Business раніше, 17 серпня 2026 року, повідомляв про реєстрацію УІАК дебютного п’ятирічного випуску облігацій на 50 млн грн.
Президент України Володимир Зеленський, президентка Молдови Мая Санду та президент Румунії Нікушор Дан у четвер, 27 серпня, проведуть тристоронню зустріч у Кишиневі в межах заходів до 35-ї річниці незалежності Молдови.
Згідно з програмою адміністрації президента Румунії, тристороння зустріч Зеленського, Санду і Дана запланована на 18:45 у Президентському палаці в Кишиневі. Після переговорів глави трьох держав зроблять спільні заяви для преси.
Офіційна програма молдовської сторони передбачає, що Санду зустріне президента Румунії о 14:35. Після двосторонніх переговорів Санду і Дан візьмуть участь у військовому параді на площі Великих Національних Зборів, присвяченому 35-річчю незалежності країни. Початок участі президентів у параді запланований на 16:45.
Зеленського президентка Молдови зустріне о 18:00, після чого відбудеться тристороння зустріч делегацій України, Молдови та Румунії.
Увечері Зеленський, Санду і Дан також візьмуть участь у святкових заходах на площі Великих Національних Зборів. Після 21:00 три президенти мають звернутися до громадян.
Молдова 27 серпня відзначає 35 років від проголошення незалежності. Декларацію про незалежність парламент країни ухвалив 27 серпня 1991 року. Цьогорічні заходи проходять під гаслом «Незалежність нас об’єднує».
Офіційне джерело – Адміністрація президента Республіки Молдова, повідомлення від 26 серпня 2026 року.
У Непалі після стихійного лиха наразі вважаються зниклими безвісти 53 громадянина України, серед яких 46 туристів, із якими вранці середи було втрачено зв’язок, повідомила журналістам пресслужба Міністерства закордонних справ України.
За інформацією Туристичної поліції Непалу, загалом станом на зараз унаслідок стихійного лиха зниклими безвісти вважаються 53 громадянина України. Таким чином, 46 туристів входять до загальної кількості зниклих.
“До МЗС надійшло звернення щодо зникнення сьогодні вранці зв’язку з групою туристів 46 громадян України у зоні стихійного лиха. Загалом, за інформацією Туристичної поліції Непалу, станом на зараз внаслідок лиха вважаються зниклими безвісти 53 громадянина України”, – йдеться у повідомленні.
Посольства України в Індії та КНР підтримують зв’язок із компетентними органами країн перебування щодо пошукових операцій, які можуть допомогти встановити місцезнаходження українських громадян.
“Водночас станом на зараз немає інформації щодо наявності громадян України серед загиблих чи постраждалих”, – зазначили в МЗС.
За інформацією відомства, поширеною ввечері середи зазначається, що на особисте доручення міністра закордонних справ України Андрія Сибіги посольства України в Індії та КНР, використовуючи вже відомі особисті дані зниклих громадян, вживають заходів для встановлення з ними зв’язку та здійснення інших необхідних дій.
Крім того, на “гарячу лінію” МЗС надійшли вісім повідомлень від родичів щодо втрати зв’язку з особами зі згаданого списку. Ці звернення входять до загальної кількості 53 громадян України, які наразі вважаються зниклими безвісти.
На місці також залучено почесного консула України в Непалі.
МЗС, Департамент консульської служби та посольства України в Індії та КНР працюють над з’ясуванням додаткової інформації, взаємодією з іноземними відомствами для пошуку українців, а також наданням інформації та сприянням їхнім родичам.
Як повідомлялося, станом на вечір середи щонайменше 16 людей загинули внаслідок повені в непальському окрузі Расува на кордоні з Китаєм, щонайменше 384 туристи вважаються зниклими безвісти. Серед них 93 мешканці Непалу, 291 іноземець, зокрема громадяни Великої Британії, США, Австралії, Нідерландів, Малайзії та Індії. Громадянство 111 людей досі встановлюють.
Безвісти зникли дев’ять поліцейських, які несли службу на кордоні Непалу з Китаєм.
Громадянство загиблих не уточнюється.
За час проведення пошуково-рятувальних операцій співробітникам сил безпеки вдалося врятувати 25 людей. Операції тривають.
Повінь сталася через підвищення рівня води в річці Бхоте-Коші, що бере початок у Тибеті й протікає територією Непалу. Найбільше постраждали розташовані біля річки населені пункти, зокрема Тімуре та Сьяпрубесі. Вода затопила ринкові площі й житлові квартали, завдала серйозної шкоди поліцейським дільницям та об’єктам гідроенергетики, зруйнувала мости й дороги.
За попередніми даними, причиною підвищення рівня води в річці може бути зсув ґрунту в Тибеті.
Посольства України в Індії та КНР оперативно звернулися із запитами до компетентних органів щодо можливої наявності громадян України серед постраждалих внаслідок зсувів на кордоні між Тибетом і Непалом.
Роздрібний товарообіг підприємств України — юридичних осіб — у січні–липні 2026 року збільшився на 9,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики України.
Таким чином, підприємства роздрібної торгівлі зростали дещо швидше, ніж роздрібний ринок країни в цілому, оборот якого за цей період збільшився на 9%.
У липні товарообіг підприємств зріс на 8,8% порівняно з липнем 2025 року та на 3,7% порівняно з червнем поточного року.
Загалом товарообіг роздрібної торгівлі України, що включає також оцінку діяльності фізичних осіб-підприємців, за сім місяців сягнув близько 1,7 трлн грн.
Різниця між динамікою загального обороту та товарообігом юридичних осіб невелика — всього 0,1 процентного пункту. Однак збереження порівнянних темпів вказує на те, що зростання роздрібного ринку відбувається не тільки за рахунок малого підприємництва, а й у корпоративному сегменті торгівлі.
До підприємств роздрібної торгівлі належать, зокрема, національні та регіональні мережі супермаркетів, магазини непродовольчих товарів, мережі побутової техніки та електроніки, аптечний та спеціалізований ритейл, автомобільна торгівля та інші юридичні особи, що здійснюють роздрібні продажі.
За підсумками 2025 року роздрібна торгівля України зросла на 8,1%, тому показники перших семи місяців 2026 року поки що свідчать про збереження вищих темпів зростання ринку.
Статистика Держстату не включає тимчасово окуповані Росією території та частину територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня-липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служ.
Третім за величиноюпокупцем стала Німеччина з часткою 13,1%.
Таким чином, Молдова та Казахстан разом забезпечують 60,6% закордонного попиту на українські сири серед зазначених напрямків, а сукупна частка трьох основних ринків сягає 73,7%, випливає з розрахунків на основі даних АПМ.
Загалом Україна за сім місяців 2026 року експортувала 8,2 тис. тонн сирів, що лише на 1,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Експортна виручка склала $37,4 млн, збільшившись лише на 0,5%.
Це означає, що вартість експорту зростає ще повільніше, ніж його фізичний обсяг. Розрахункова середня вартість експортованої продукції становила близько $4,56 тис. за тонну і практично не змінилася в річному порівнянні.
Водночас Україна значно швидше збільшує імпорт сирів. За січень-липень до країни було ввезено 28,3 тис. тонн продукції — на 24,7% більше, ніж роком раніше, на суму $168,8 млн.
У результаті експорт українських сирів становить менше третини від обсягу імпорту, а його географія залишається досить зосередженою навколо кількох основних ринків.
Особливо показовою є присутність Німеччини одночасно в обох напрямках торгівлі: країна забезпечує 16,3% українського імпорту сирів і водночас є третім за величиною ринком для української продукції з часткою 13,1%.
Джерело: Асоціація виробників молока
