Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.
Про це свідчать дані Державної митної служби, які наводить Асоціація виробників молока (АВМ) у публікації від 26 серпня.
Таким чином, за розрахунками на основі даних АПМ, фізичний обсяг імпорту сирів виявився приблизно в 3,5 рази більшим за експорт, а різниця між ввезенням і вивезенням сягнула близько 20,1 тис. тонн.
Ще більш помітним залишається розрив у грошовому вираженні. Вартість імпортованих за сім місяців сирів склала $168,8 млн, збільшившись на 17,9%, тоді як експорт приніс Україні $37,4 млн, що всього на 0,5% більше за торішній показник.
Таким чином, імпорт перевищив експорт у грошовому вираженні приблизно в 4,5 рази, а від’ємне сальдо торгівлі сирами становило близько $131,4 млн.
З наведених АПМ даних також випливає, що середня розрахункова вартість імпортованого сиру становила близько $6 тис. за тонну, експортованого — близько $4,6 тис. за тонну.
При цьому імпорт у натуральному вираженні зростає помітно швидше, ніж його вартість: обсяг збільшився на 24,7%, а витрати на закупівлі — на 17,9%. Це вказує на зниження середньої розрахункової імпортної вартості тонни приблизно на 5% порівняно з січнем–липнем минулого року.
Для порівняння: весь товарний імпорт України у січні–липні 2026 року становив $58,1 млрд, експорт — $24,1 млрд, повідомляла Державна митна служба.
Основними постачальниками сирів на український ринок залишаються Польща, Німеччина та Нідерланди, тоді як українська продукція переважно постачається до Молдови, Казахстану та Німеччини.
Першоджерело: Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служби.
Українські підприємства целюлозно-паперової галузі в липні 2026 року збільшили виробництво паперу та картону на 5,2% порівняно з липнем минулого року — до 55,3 тис. тонн, свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Порівняно з червнем поточного року виробництво зросло на 5,3%.
Основним рушієм стало виробництво картону, яке збільшилося на 11,2% у річному вимірі — до 43,56 тис. тонн. Зокрема, випуск тарного картону, включаючи папір для гофрування, зріс на 16% — до 36,36 тис. тонн.
Водночас безпосередньо виробництво паперу в липні скоротилося на 12,5% порівняно з липнем 2025 року — до 11,74 тис. тонн.
Основну частину становив папір-основа для санітарно-гігієнічної продукції — 10,62 тис. тонн, що на 9,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво письмового та друкарського паперу скоротилося майже вдвічі — до 64 тонн.
Випуск ящиків із гофрокартону становив 50,06 млн кв. м, що на 2,5% менше, ніж у липні минулого року.
Незважаючи на неоднорідну динаміку окремих видів продукції, у грошовому вираженні галузь продовжила зростання. Обсяг товарної продукції підприємств, що надали дані асоціації, у липні досяг 3,056 млрд грн, збільшившись на 28,8% у річному вираженні та на 3,3% порівняно з червнем.
До статистики «УкрПапір» входять, зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія». Асоціація не публікує показники окремих підприємств через ризики воєнного часу.
Страхові компанії України, що спеціалізуються на страхуванні життя, у січні-липні 2026 року зібрали 3,6 млрд грн страхових премій, що на 11,7% перевищує показники аналогічного періоду 2025 року.
Як повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ), у липні було зібрано 570,7 млн грн страхових премій, що є найвищим результатом поточного року і свідчить про готовність населення інвестувати у власне майбутнє навіть в умовах макроекономічної невизначеності.
Крім того, на думку НАСУ, важливим показником розвитку є активне розширення клієнтських портфелів за рахунок нових договорів. Зокрема, обсяг премій першого року зріс майже на 13% порівняно з показниками червня.
НАСУ також зазначає, що за сім місяців 2026 року виплати, здійснені страховиками життя, зросли на 39% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Ця тенденція цілком прогнозована, оскільки зараз компанії масово й стабільно повертають кошти за довгостроковими договорами, укладеними ще 15–20 років тому.
НАСУ також повідомляє, що за сім місяців 2026 року рейтинг страховиків життя за зібраними преміями виглядає наступним чином: СК «МетЛайф» – 1,887 млрд грн, СК «ТАС» – 617,7 млн грн, «Граве Життя» – 373,9 млн грн, «ПЗУ Життя» – 241,6 млн грн, «Аркс Лайф» – 213,3 млн грн.
Рейтинг за виплатами: «МетЛайф» – 427,1 млн грн; СК «ТАС» – 322,1 млн грн; «Граве Україна страхування життя» – 284,3 млн грн; «Уніка життя» – 108,7 млн грн; PZU Life – 53,5 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 серпня 2026 року в Україні працювало 10 компаній зі страхування життя.
Як повідомлє Еxperts.news, українські підприємства у липні 2026 року значно збільшили випуск зошитів, туалетного паперу та шпалер, свідчать дані асоціації підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».
Виробництво зошитів сягнуло 28,36 млн штук, що на 34,5% більше, ніж у липні 2025 року. Порівняно з червнем поточного року випуск збільшився одразу в 4,4 рази.
Виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 9,8 % у річному вираженні — до 52,48 млн рулонів.
При цьому випуск туалетного паперу зі 100 %-ної целюлози досяг 23,68 млн рулонів, збільшившись майже на 23 % порівняно з липнем минулого року.
Продовжив відновлення й ринок шпалер. У липні українські підприємства виробили 1,63 млн умовних шматків шпалер, що на 12,8% більше, ніж роком раніше, і на 7,5% більше, ніж у червні.
У цьому сегменті асоціація має статистику найбільшого виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТП».
Виробництво паперових рушників у рулонах також зросло на 1,6% у річному вимірі — до 5,14 млн рулонів. Водночас випуск столових серветок із 100%-ної целюлози скоротився більш ніж наполовину — до 1,5 млн пачок.
Загалом обсяг товарної продукції підприємств галузі в липні досяг 3,06 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, у целюлозно-паперовій промисловості найпомітніше зростання в липні припало не тільки на пакувальний картон, а й на частину споживчої паперової продукції.
Першоджерело — асоціація «УкрПапір».
Українські компанії, які прагнуть стати постачальниками міжнародних корпорацій, стикаються з формалізованими процедурами supplier onboarding. Великому замовнику недостатньо отримати комерційну пропозицію – він повинен однозначно ідентифікувати юридичну особу, перевірити її власників, банківські реквізити, країну реєстрації та базові ризики.
Через це прозора бізнес-ідентифікація стає одним з практичних бар’єрів для виходу українських постачальників у глобальні ланцюги закупівель. Компанія може відповідати технічним вимогам, але втрачати час через розбіжності у назві, адресі, реєстраційних даних або міжнародному профілі.
«Постачальник великої корпорації має бути не лише конкурентним, а й легко перевірюваним. Закупівельник повинен швидко зрозуміти, яка саме юридична особа стоїть за пропозицією, хто її контролює і чи збігаються дані в різних системах. Для українського бізнесу це один з елементів професійної підготовки до роботи з глобальними клієнтами», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Перед реєстрацією у системі постачальника компанії варто перевірити офіційну англомовну назву, юридичну адресу, відомості про керівника та власників, контактні дані, банківську інформацію і міжнародні ідентифікатори. Якщо D-U-N-S Number уже присвоєний, слід переконатися, що пов’язаний з ним профіль актуальний.
Для міжнародної корпорації така стандартизація зменшує ризик дублювання постачальників, шахрайства, помилкових платежів і санкційних порушень. Для української компанії – прискорює проходження внутрішніх процедур замовника.
Dun & Bradstreet працює з глобальною системою бізнес-ідентифікації та корпоративних даних, які використовуються у процесах supplier management, due diligence і procurement. В Україні відповідні сервіси та підтримку надає D&B – «Інтерфакс-Україна».
Для українських виробників, ІТ-компаній, інженерних підприємств та постачальників послуг прозорий бізнес-профіль може стати одним з базових інструментів інтеграції у закупівельні ланцюги міжнародних груп.
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. D&B працює з даними про компанії у світі та надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та управління ланцюгами постачання.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B – «Інтерфакс-Україна» надає українським компаніям доступ до міжнародних бізнес-даних, допомагає перевіряти іноземних контрагентів та працювати з інструментами D&B.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Як повідомляє Сербський Економіст, дружина президента Сербії Тамара Вучич взяла участь у VI Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся 24 серпня в Києві в День незалежності України. Тема зустрічі цього року — «Мир-2026: знайти опору в часи невизначеності».
Особисто до Києва приїхали перша леді Литви Діана Науседене, дружина президента Естонії Сірьє Каріс, дружина президента Фінляндії Сюзанна Іннес-Стубб, перша леді Румунії Мірабела Гредінару, Тамара Вучич та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. Господинею саміту традиційно виступила Олена Зеленська. Представники Німеччини, Туреччини, Ізраїлю, Чехії, Грузії, Белізу та Гватемали долучилися онлайн. Загалом захід об’єднав представників 14 країн.
Цікавою частиною саміту стала презентація своєрідного «словника стійкості» — слів і традицій різних народів, які допомагають суспільству зберігати єдність у кризові часи.
Сербія представила в ньому «крсну славу» — унікальну сербську традицію вшанування сімейного святого-покровителя.
Вучич назвала славу «живим кодом нашої ідентичності» і пояснила, що ця традиція об’єднує сім’ю незалежно від того, де перебувають її члени.
Говорячи про історичні корені сербської стійкості, вона нагадала про середньовічних правителів, які замість палаців залишали після себе монастирі та задужбіни. Окремо Вучич згадала сербські монастирі в Косово та Метохії, що знаходяться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою.
За її словами, у важкі історичні періоди серби фактично «перенесли церкву під власний дах»: дім ставав місцем збереження віри, пам’яті та сімейної єдності, а слава — нематеріальною спадщиною, що передається з покоління в покоління.
Саміт перших леді та джентльменів було започатковано з ініціативи Олени Зеленської у 2021 році як міжнародний майданчик для гуманітарних і соціальних проєктів. Цього року основний акцент зробили на тому, що допомагає людям, сім’ям і державам зберігати стійкість у період воєн та глобальної невизначеності.
https://t.me/relocationrs/3532
