Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підтвердив підготовку нового пакета допомоги Україні, а також продовження зобов’язань італійського уряду щодо безпеки, відновлення та оборони України.
Як повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії, Таяні заявив про це під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України.
Під час розмови Таяні засудив триваючі російські атаки на територію України та підтвердив повну підтримку уряду Італії українському народу.
“Міністр підтвердив зобов’язання уряду зберігати максимальний тиск на Москву, що демонструє сьогоднішня участь прем’єр-міністра Джорджи Мелоні в Коаліції охочих. Таяні підтвердив, що зобов’язання уряду щодо безпеки, відновлення та оборони України триває, зокрема завдяки новому італійському пакету допомоги, який готується, а також підтримці через санкції ЄС”, – йдеться в повідомленні.
Окремо сторони обговорили питання продовольчої безпеки та безпеки судноплавства. Таяні наголосив на важливості Чорного моря та всього Середземномор’я для глобальної продовольчої безпеки й забезпечення безперервності експорту українського зерна.
Він підтвердив готовність Італії співпрацювати з Києвом, зокрема шляхом пошуку форматів взаємодії з ініціативами MED9+ щодо Ормузької протоки, підкресливши взаємозв’язок між безпекою на морі, економічною стабільністю, енергетичними потоками та продовольчою безпекою.
Під час розмови також йшлося про відновлення України. За даними італійського МЗС, Італія вже виділила близько 3,2 млрд євро на підтримку відновлення та реконструкції України, зокрема за рахунок внеску італійських компаній.
Лише 11 із 103 кримінальних проваджень щодо рейдерства, зареєстрованих в Україні у січні–липні 2026 року, були направлені до суду, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Таким чином, судової стадії досягло близько 10,7% проваджень — приблизно кожна дев’ята справа.
Ще в 21 провадженні правоохоронні органи повідомили про підозру. Це відповідає приблизно кожній п’ятій справі, зареєстрованій з початку року.
При цьому всі 11 проваджень, що дійшли до суду, стосуються статті 205-1 Кримінального кодексу України — підробки документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Загалом за цією статтею у січні-липні відкрито 74 справи, або майже 72% усіх проваджень щодо рейдерства.
Значно гірше виглядають судові перспективи щодо категорій, які є більш тяжкими з точки зору бізнесу.
За сім місяців правоохоронці зареєстрували 17 проваджень щодо протиправного заволодіння майном підприємства, установи або організації за статтею 206-2 КК та 12 проваджень щодо протидії законній господарській діяльності за статтею 206.
Жодне з цих 29 проваджень на момент публікації дослідження не було направлено до суду.
При цьому кількість справ про протиправне заволодіння майном підприємств уже за сім місяців 2026 року перевищила результат усього минулого року, а їхня частка в загальній структурі рейдерських проваджень зросла з 7% у 2025 році приблизно до 17% у поточному році.
Загалом кількість зареєстрованих справ про рейдерство продовжує скорочуватися. За січень-липень їх було 103 — на 36% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, і приблизно в п’ять разів менше, ніж до початку повномасштабної війни.
За даними Experts.news, Велика Британія у 2027 році може за обсягами закупівель українського курячого м’яса наблизитися до всього ринку Європейського Союзу, тоді як значення країн Близького Сходу для українських експортерів знижуватиметься, прогнозує київський офіс Міністерства сільського господарства США (USDA FAS).
У звіті Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року, Велику Британію названо одним із основних факторів зростання українського виробництва та експорту курячого м’яса у 2026–2027 роках.
Україна та Велика Британія 16 січня 2026 року домовилися продовжити режим безмитної торгівлі курячим м’ясом та низкою інших аграрних товарів до 31 березня 2028 року. При цьому Велика Британія до зазначеного терміну не встановлює тарифну квоту на українську курятину.
За оцінкою USDA, це фактично забезпечує українським виробникам майже два додаткові роки необмеженого доступу до одного з найпривабливіших за ціною ринків світу. У окремі місяці ціни реалізації української курятини у Великій Британії вже були навіть вищими, ніж у ЄС.
У результаті FAS/Kyiv очікує подальшого різкого збільшення поставок до Великої Британії. У 2027 році їхній обсяг може стати порівнянним з усім українським експортом курятини до ЄС.
Європейський Союз водночас залишається найбільшим преміальним ринком для галузі, однак поставки обмежені новою постійною безмитним квотою в 120 тис. тонн на рік.
Нова квота була узгоджена Україною та ЄС у жовтні 2025 року. Вона замінила довоєнну постійну квоту в 90 тис. тонн і тимчасовий режим автономних торговельних заходів, який дозволяв постачати значно більші обсяги. USDA очікує, що у 2026–2027 роках фактичний експорт до ЄС перебуватиме на рівні встановленого ліміту в 120 тис. тонн.
Розширення поставок до Великої Британії та ЄС уже змінює географію українського експорту.
Особливо помітний розворот на Близькому Сході. USDA повідомляє, що у 2026 році повністю припинилися поставки української курятини до Саудівської Аравії, яка раніше була найбільшим окремим експортним ринком України для цієї продукції.
Це сталося попри тривалі відносини МХП із Саудівською Аравією та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company (SALIC), якій належить 13% МХП. При цьому USDA допускає повернення української продукції на саудівський ринок у наступні роки.
Поставки до Іраку, навпаки, тривають. USDA окремо зазначає, що Україна не потрапила під введену Іраком заборону на імпорт курятини з 39 великих країн-постачальників у зв’язку з ризиками високопатогенного пташиного грипу.
Українські виробники також зберігають присутність на ринках Африки та країн колишнього СРСР, однак найбільш прибуткові європейські напрямки поступово перетягують на себе частину продукції.
Експорт через Туреччину має переважно транзитний характер: за інформацією галузевих джерел USDA, більша частина української птиці, що надходить туди, згодом реекспортується до Азії чи Африки. При цьому угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка набере чинності у 2026 році, передбачає окрему безмильну квоту на 2 тис. тонн сирої та переробленої продукції птахівництва.
Загалом експорт курячого м’яса з України, за актуальною оцінкою FAS/Kyiv, збільшиться з близько 450 тис. тонн у 2025 році до 490 тис. тонн у 2026-му та 530 тис. тонн у 2027 році.
Таким чином, однією з головних змін найближчих двох років стане подальша переорієнтація українського птахівництва на Велику Британію та ЄС за рахунок частини традиційних ринків Близького Сходу та Азії.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, UP2026-0022, 19 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, в Україні на тлі загального скорочення кількості кримінальних проваджень щодо рейдерства різко зросла частка справ про протиправне заволодіння майном підприємств: за січень-липень 2026 року зареєстровано вже 17 таких проваджень, що перевищує показник за весь 2025 рік, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Загалом за перші сім місяців поточного року зареєстровано 103 кримінальні провадження, які Opendatabot відносить до рейдерства. Їхня загальна кількість скоротилася на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак структура таких злочинів помітно змінилася.
На справи за статтею 206-2 КК України — протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації — припало 17 проваджень, або близько 16,5% усіх справ про рейдерство.
Для порівняння, у 2025 році частка цієї категорії становила близько 7%.
Таким чином, за рік питома вага проваджень, що найбільш безпосередньо пов’язані із захопленням майна підприємств, збільшилася більш ніж удвічі — приблизно з 7% до 17%.
Ще 12 проваджень у січні-липні було відкрито за статтею 206 КК України про протидію законній господарській діяльності.
При цьому більшість зареєстрованих справ, як і раніше, пов’язана не з безпосереднім захопленням активів, а з документами. За статтею 205-1 КК України про підробку документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, порушено 74 провадження — майже 72% від загальної кількості.
Незважаючи на збільшення кількості справ про протиправне заволодіння майном, жодна з 17 таких справ за січень–липень 2026 року не була направлена до суду. Аналогічна ситуація склалася й зі справами про протидію законній господарській діяльності.
Усі 11 справ про рейдерство, переданих до суду з початку року, стосувалися підробки документів.
Таким чином, офіційна статистика показує дві протилежні тенденції: загальна кількість зареєстрованих справ про рейдерство в Україні скорочується, проте частка проваджень, безпосередньо пов’язаних із протиправним заволодінням активами компаній, помітно зростає.
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, МАЙНО, підприємство, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
У Україні в січні–липні 2026 року зареєстровано 103 кримінальні провадження, пов’язані з рейдерством, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Генеральної прокуратури, проаналізовані Opendatabot.
Дослідження опубліковано 25 серпня 2026 року.
Порівняно з періодом до повномасштабної війни кількість таких проваджень скоротилася приблизно в п’ять разів. У середньому у 2026 році правоохоронні органи реєстрували близько 15 справ про рейдерство на місяць.
Найбільша кількість нових проваджень була відкрита в березні — 31 справа.
Основна частина розслідувань пов’язана з використанням підроблених документів під час державної реєстрації бізнесу. За статтею 205-1 Кримінального кодексу України відкрито 74 провадження, або 71,8 % від загальної кількості.
Ще 17 проваджень, або 16,5%, стосуються протиправного заволодіння майном підприємства, установи або організації за статтею 206-2 КК. За статтею 206 про протидію законній господарській діяльності зареєстровано 12 проваджень, або 11,7%.
При цьому результативність розслідувань залишається відносно низькою. Про підозру повідомлено в 21 із 103 проваджень, тобто приблизно в кожному п’ятому.
До суду за сім місяців направлено 11 справ, або близько 11 % від загальної кількості. Таким чином, судової стадії досягло приблизно кожне дев’яте зареєстроване провадження.
Усі справи, направлені до суду, стосуються статті про підробку документів. Жодного провадження щодо протиправного заволодіння майном підприємств або протидії законній господарській діяльності у січні-липні до суду не було направлено.
Першоджерело: Opendatabot, дані Генеральної прокуратури України, дослідження опубліковано 25 серпня 2026 року.
БИЗНЕС, кримінальне провадження, ПРОКУРАТУРА, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-липні 2026 року становив $2,62 млрд, що на 17% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($3,16 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у липні імпорт легкових авто скоротився на 27,2% порівняно з липнем минулого року – до $443,2 млн, що також на 5,3% менше за червень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за сім місяців стабільно входять США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були Німеччина, США та Китай. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 3,2% – до $508,3 млн, з Німеччини зменшились на 26% – до $416,2 млн, а імпорт з Японії склав $371,2 млн, тоді як торік з Китаю були ввезені авто на $407,7 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,33 млрд – на 20,4% менше за показник торік.
Водночас за сім місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $2 млн, переважно в Грузію, Чехію та Казахстан, тоді як торік сумарно на $4,54 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Польщі.
У загальному імпорті товарів в Україну у січні-липні частка легкових авто склала 4,52%, тоді як торік за цей період – 6,89%, в загальному експорті відповідно 0,01% та 0,02%.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто починаючи з літа 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, і вже з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
