Як повідомляє The Guardian, Велика Британія отримає доступ до українських даних з поля бою для навчання систем штучного інтелекту, які планується використовувати для захисту військових об’єктів та критичної інфраструктури від диверсій, безпілотників та інших загроз.
Відповідну угоду про партнерство у сфері штучного інтелекту Україна та Велика Британія підписали 24 серпня 2026 року. Велика Британія стане першим іноземним партнером, який отримає доступ до української платформи Avengers AI Labs, повідомило британський уряд.
Avengers AI Labs об’єднує масив реальних даних, зібраних тисячами денних камер та інфрачервоних сенсорів на полі бою. Система містить дані про мільйони об’єктів, зокрема танки, артилерію, системи ППО, живу силу та повітряні цілі, зокрема ударні Shahed і розвідувальні безпілотники. Ці дані використовуються для навчання моделей штучного інтелекту.
Як пише The Guardian, одним із перших британських пілотних проєктів стане система захисту військового об’єкта з використанням прокладених під землею оптоволоконних кабелів, які за допомогою ШІ зможуть розпізнавати характерні рухи людей і транспорту. Надалі подібні технології можуть застосовуватися на аеропортах, залізницях, енергетичних об’єктах та у в’язницях.
До пілотних проєктів уже залучено три британські технологічні компанії — Sintela, Mind Foundry та Skyral. Зокрема, Sintela спеціалізується на використанні оптоволоконних мереж як розподілених сенсорів.
Ще одним напрямком співпраці стане розробка нового покоління енергоефективних AI-чіпів для безпілотників, робототехніки та автономних систем. Передбачається, що такі рішення дозволять техніці довше працювати автономно та швидше реагувати в складних умовах.
Угода передбачає співпрацю урядів, бізнесу, університетів та дослідницьких центрів обох країн. Україна надає унікальні дані та досвід застосування технологій у реальних бойових умовах, тоді як Велика Британія залучає свою дослідницьку базу, університети та технологічні компанії.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що поєднання українського бойового досвіду з британською експертизою в галузі ШІ дозволить прискорити розробку технологій як для оборони України, так і для захисту британської критичної інфраструктури.
Партнерство є частиною 100-річної угоди між Україною та Великою Британією. Спільна декларація передбачає розробку моделей ШІ, захищених механізмів обміну даними, автономних систем, технологій кібербезпеки та рішень для оборонної промисловості.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ОБОРОНА, УКРАЇНА, штучний інтелект
Іноземні працівники, підприємці та цифрові кочівники, які легально проживають у Португалії, можуть отримати державну фінансову підтримку в розмірі понад 5 тис. євро при переїзді у внутрішні райони країни в рамках програми Emprego Interior MAIS, як випливає з даних Інституту зайнятості та професійної підготовки Португалії (IEFP).
Програма діє для працівників, які переїжджають до певних внутрішніх муніципалітетів Португалії для роботи за наймом, переносять туди вже існуючу професійну діяльність, створюють власний бізнес або продовжують працювати дистанційно.
Розмір базової виплати у 2026 році становить 3 759,91 євро для працівників із безстроковим трудовим договором, а також для тих, хто створює власне робоче місце або компанію. У разі строкового трудового договору тривалістю не менше 12 місяців розмір базової допомоги становить 2 685,65 євро.
Додатково держава виплачує 20 % базової суми за кожного члена сім’ї, який переїжджає разом з отримувачем, а також до 805,70 євро на перевезення майна.
Наприклад, працівник з безстроковим договором, який переїжджає разом з одним членом сім’ї, може отримати 5 317,59 євро: 3 759,91 євро основної допомоги, 751,98 євро сімейної надбавки та 805,70 євро на перевезення речей. Тому фактична сума допомоги може перевищувати 5 тис. євро, а для більшої сім’ї — бути ще вищою.
Претендувати на допомогу можуть громадяни ЄС, Європейської економічної зони та Швейцарії, а також громадяни третіх країн, які легально проживають у Португалії. IEFP окремо зазначає, що програма поширюється, зокрема, на іноземців зі статусом тимчасового захисту. Таким чином, за умови виконання решти вимог скористатися програмою можуть і українці, які перебувають у Португалії та мають відповідний легальний статус.
Для отримання підтримки необхідно перенести постійне місце проживання у внутрішній регіон Португалії щонайменше на 12 місяців. У разі нового працевлаштування переїзд має відбутися протягом 180 днів до або після початку роботи чи створення власного бізнесу. Заробітна плата за трудовим договором має бути не нижчою за національну мінімальну зарплату.
У разі укладення строкового договору його тривалість має становити не менше 12 місяців. Програма також дозволяє відкрити невелику компанію з кількістю робочих місць до 10 або створити власне робоче місце. Якщо заявник створює комерційну компанію, він повинен володіти понад 50% її капіталу та голосуючих прав.
Окрема категорія передбачена для іноземних цифрових кочівників. Отримати допомогу можуть іноземці, які легально проживають у Португалії, працюють дистанційно на роботодавця або замовника за межами країни та переїжджають у внутрішній регіон. Для них професійна діяльність має бути розпочата після 1 січня 2022 року, а дохід — не нижчий за мінімальну заробітну плату в Португалії.
Виплата здійснюється у два етапи. Перші 60 % затвердженої суми перераховуються після прийняття заяви та подання необхідних документів, решта 40 % — на 13-му місяці після початку роботи, створення бізнесу або перенесення робочого місця.
Заявки подаються через державний портал iefponline. Станом на серпень 2026 року прийом заявок відкрито і триватиме до вичерпання передбаченого програмою фінансування. Заявку необхідно подати не пізніше ніж через 180 днів після початку дії трудового договору, створення власного бізнесу або перенесення робочого місця.
Програма Emprego Interior MAIS є частиною політики Португалії щодо залучення працівників і підприємців у внутрішні райони країни, які стикаються з відтоком населення та дефіцитом робочої сили. Вона не поширюється автоматично на будь-який переїзд до Португалії — нове місце проживання та, залежно від ситуації, місце роботи повинні знаходитися на території муніципалітету або парафії, включеної IEFP до переліку внутрішніх територій.
У січні-липні 2026 року Україна експортувала тракторів на $5,97 млн, що приблизно на 71% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли експорт становив $3,49 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, експорт тракторів зростає значно швидше за імпорт, хоча в абсолютному вираженні обсяг українських поставок за кордон залишається порівняно невеликим.
Головним ринком збуту українських тракторів у січні-липні стала Бельгія, на яку припало 24,8% усього експорту. Виходячи із загального обсягу поставок, вартість експорту до цієї країни склала приблизно $1,48 млн.
За рік географія експорту помітно змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим напрямком була Румунія, на яку припало 38% закордонних поставок українських тракторів.
За підсумками всього 2025 року Україна експортувала тракторів на $6,6 млн проти $5,4 млн у 2024 році. Основними напрямками поставок тоді були Румунія, Бельгія та Німеччина.
Показово, що вже за перші сім місяців 2026 року експорт практично досяг результату за весь минулий рік: $5,97 млн проти $6,6 млн за повний 2025 рік.
За умови збереження нинішньої динаміки підсумковий показник 2026 року може перевищити торішній рівень, однак наведені дані Державної митної служби не дають змоги заздалегідь визначити подальшу місячну динаміку та підсумок року.
При цьому Україна залишається великим нетто-імпортером тракторів. За січень-липень імпорт становив $507,5 млн, тобто приблизно в 85 разів перевищував експорт.
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли обсяг поставок становив $497,8 млн, свідчать дані Державної митної служби.
При цьому безпосередньо в липні імпорт тракторів знизився на 5% порівняно з липнем 2025 року та на 3% порівняно з червнем поточного року — до $70,6 млн.
Найбільшим постачальником тракторів в Україну за підсумками семи місяців стала Німеччина, на яку припало 19,4% імпорту, або $98,3 млн.
Практично такий самий обсяг забезпечив Китай — $98 млн, або 19,3% загального імпорту. США посіли третє місце з поставками на $89,6 млн, що становить майже 17,7%.
Таким чином, на три найбільші країни припало близько 56,4% усього імпорту тракторів в Україну за січень-липень.
Порівняно з минулим роком структура постачальників змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим постачальником були США з обсягом $94,1 млн, друге місце посідав Китай — $87,3 млн, третє — Німеччина — $83,9 млн.
За рік поставки з Німеччини зросли приблизно на 17 %, з Китаю — більш ніж на 12 %, тоді як імпорт із США скоротився приблизно на 5 %.
За підсумками всього 2025 року Україна імпортувала тракторів на суму $845,7 млн, що на 7,9% перевищувало показник 2024 року. Основними постачальниками тоді також були США — $179,7 млн, Німеччина — $145 млн і Китай — $142,8 млн.
Таким чином, у 2026 році зростання імпорту тракторів зберігається, проте його темпи помітно сповільнилися: за підсумками семи місяців показник збільшився лише на 2%, а в липні вже було зафіксовано від’ємну річну динаміку.
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами в січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 24% — до $655 млн, свідчать розрахунки Open4Business на підставі даних Державної митної служби.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд, тоді як імпорт становив $1,023 млрд.
За аналогічний період 2025 року експорт сягав $1,816 млрд, а імпорт, виходячи з його нинішнього зростання на 7,2%, становив близько $954 млн. Таким чином, тоді торговельний профіцит перебував приблизно на рівні $862 млн.
Скорочення позитивного сальдо пов’язане одразу з двома тенденціями: експортна виручка українських металургів знизилася на 7,6%, тоді як вартість ввезеної до країни продукції зросла на 7,2%.
У липні розрив між експортом та імпортом скоротився ще сильніше: експорт чорних металів становив $199,9 млн, імпорт — $176,4 млн.
Попри погіршення динаміки, торгівля чорними металами залишається профіцитною для України. Однак перевага експорту над імпортом стає суттєво меншою.
Джерело: Державна митна служба України, розрахунки Open4Business.
