Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що республіка надала Україні 2026 року військову допомогу на суму понад EUR50 млн, з яких понад EUR40 млн становила продукція естонської оборонної промисловості.
“Внесок цього року в розмірі не менше ніж 0,28% ВВП і зростання частки естонської оборонної продукції в допомозі Україні демонструють послідовність нашої підтримки. Україна може розраховувати і на нас, і на інших своїх союзників”, – сказав Певкур, слова якого наводить пресслужба відомства.
Він зазначив, що 2023 року уряд республіки поставив за мету підтримувати Україну на рівні не менше ніж 0,25% від ВВП на рік. У 2025 році ця допомога сягнула 0,35% ВВП.
Основна частина військової допомоги Естонії надається у вигляді продукції естонських підприємств. Частину пакету допомоги на 2026 рік уже доставлено: Естонія закупила для України безпілотники й супутнє обладнання. Про заходи допомоги на 2027 рік буде оголошено найближчим часом.
У рамках ініціативи країн НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) для України закуповують також продукцію оборонної промисловості США. Естонія підтримала ініціативу на суму EUR21 млн.
Загалом від початку війни в Україні у 2022 році Естонія в рамках різних ініціатив з надання військової допомоги підтримала країну на суму понад EUR850 млн, повідомило Міноборони.
Уряд Норвегії запропонує Стортингу (парламенту) продовжити надзвичайну підтримку України у розмірі 85 мільярдів норвезьких крон (близько $9,1 млрд) також у 2027 році, повідомила пресслужба уряду.
“Норвегія продовжуватиме підтримувати оборонну боротьбу України. Україна переживає важку зиму. Зараз ми даємо чіткий сигнал, що Норвегія продовжуватиме підтримувати її, як цивільну, так і військову підтримку” – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Як зазначається, пропозицію уряду передано президенту України Володимиру Зеленському під час зустрічі Стере з ним у Києві в неділю.
Прем’єр-міністр Норвегії зазначив, що підтримка та відбудова України важливі також для європейської безпеки. Норвезька підтримка надається через Програму Нансена для України та спрямована як на цивільні, так і на військові цілі.
“Основна частина піде на військову підтримку, зокрема закупівлі в української оборонної промисловості. Уряд повернеться до розмежування між військовими та цивільними службами пізніше”, – йдеться у пресрелізі.
Програма Нансена для України – це довгострокова державна програма Норвегії з підтримки України, започаткована у лютому 2023 року за широкої міжпартійної підтримки норвезького парламенту – Стортингу. Спочатку вона передбачала 75 млрд NOK на 2023-2027 рр., але згодом програму розширили й продовжили до 2030 року.
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 15 по 21 серпня зріс на 1,8% — до 791,0 тис. – це рекордний показник від початку повномасштабної російської агресії, якщо не враховувати перші дні агресії, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Попередній рекорд було встановлено в середині серпня 2025 року і становив 778 тис., але минулого року на цьому тижні пасажиропотік уже почав поступово скорочуватися.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня збільшилася до 391 тис. з 383 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 400 тис. з 394 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, також дещо збільшилася – до 145 тис. з 143 тис. минулого тижня, як і кількість машин з гуманітарними вантажами – до 466 з 459, але ці показники не є рекордними.
Найбільший потік на виїзд було зафіксовано в суботу (61 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (65 тис.), тоді як найменший потік на виїзд – у вівторок (50 тис.), на в’їзд – у четвер (45 тис.).
За даними Державної прикордонної служби, станом на 21:00 суботи найбільше легкових автомобілів очікувало на проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 100, «Устилуг» – 60 та «Шегіни» – 50. Менші черги спостерігалися в ПП «Грушев» – 40 машин, ПП «Нижанковичі» – 20 та ПП «Рава-Руська» – 15.
Крім того, у ПП «Краковець» накопичилося 15 автобусів, у ПП «Смельниця» – 5, а у ПП «Шегині» у черзі стояли ще й 90 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Малий Березний» черга становила 25 автомобілів, на ПП «Ужгород» — 10.
На кордоні з Угорщиною 30 легкових автомобілів очікували на проходження кордону на ПП «Лужанка», 25 – на ПП «Тиса» та ще 20 – на ПП «Вилок».
На кордоні з Румунією 20 автомобілів скупчилися на ПП «Дяківці» та ще 10 – на ПП «Порубне».
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня вже скоротився порівняно з піковим показником на 1,3% – до 768 тис., причому потік на виїзд був на 2 тис. більшим, ніж потік на в’їзд.
На цьому рівні він утримувався останній тиждень серпня, а потім різко скоротився в першій половині вересня з початком нового навчального року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій — на 187 тис., за четвертий — на 221 тис., з початку п’ятого — на 77 тис., з яких 64 тис. — з початку літа.
Нацбанк у липневому звіті про інфляцію зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,3 млн осіб через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі — 5,687 млн порівняно з 5,213 млн та 5,687 млн відповідно станом на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, налічується 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Перетини західного кордону України, тис.:
Частка необґрунтованих госпіталізацій пацієнтів в Україні оцінюється приблизно в 38%, а у відділеннях загальної терапії надлишковими можуть бути до 65% ліжко-днів, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар у ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Найбільшу кількість таких випадків Міністерство охорони здоров’я спостерігає в терапевтичних напрямках, зокрема в неврології, кардіології та ендокринології.
За словами Гончара, скорочення необґрунтованих госпіталізацій не повинно призводити до скорочення лікарів. Частина фахівців, які зараз працюють переважно в стаціонарах, зможе більше працювати в амбулаторних умовах.
Це має підвищити доступність вузькопрофільних фахівців для пацієнтів, яким сьогодні іноді складно потрапити до лікаря через його зайнятість у стаціонарному відділенні.
Ще одним напрямком трансформації може стати подальший розвиток хірургії одного дня. За останні три роки кількість таких операцій в Україні вже зросла більш ніж утричі.
Джерело: ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра охорони здоров’я України Євгена Гончара агентству «Інтерфакс-Україна».
Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 51,627 тис. об’єктів житла, що приблизно на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і стало максимальним показником за всю історію відповідної статистики іспанських реєстраторів.
Найактивнішим виявився другий квартал: іноземці уклали понад 26,8 тис. угод, а їхня частка у всіх зареєстрованих покупках житла сягнула 15,98% — історичного максимуму, свідчать дані Colegio de Registradores de España.
При цьому загальний іспанський ринок житла у другому кварталі, навпаки, дещо охолов. Кількість угод скоротилася на 5,7% порівняно з попереднім кварталом — до 167 934 тис., у тому числі продажі новобудов впали на 11,5%, до 34 919 тис. Таким чином, іноземний попит посилювався на тлі зниження загальної активності покупців.
Найбільшою групою іноземних покупців за підсумками першого півріччя залишилися громадяни Великої Британії. Вони придбали 3 567 об’єктів, однак кількість угод скоротилася приблизно на 10% у річному вимірі.
Упритул до них наблизилися громадяни Нідерландів — 3 489 покупок, що на 12% більше, ніж у першому півріччі 2025 року. Розрив між двома найбільшими групами становив усього 78 угод. Саме у другому кварталі британці уклали 1 843 угоди, а голландці — 1 830.
Офіційна статистика за другий квартал показує, що на британців припало 6,99% усіх угод іноземців, на громадян Нідерландів — 6,94%. Третіми стали німці з часткою 6,11%.
Німеччина зберегла третє місце серед найбільших іноземних ринків, хоча попит німецьких покупців за півріччя дещо знизився — приблизно на 2%. Водночас кількість покупок громадян Італії зросла на 11%, Польщі — також на 11%, Франції — на 3%, Ірландії — на 6%. Бельгійський попит, навпаки, скоротився приблизно на 16%.
Таким чином, структура закордонного попиту в Іспанії стає дедалі більш диверсифікованою. Ще десять років тому британці значно випереджали інші національності, тоді як зараз різниця між Великою Британією, Нідерландами, Німеччиною та наступною групою європейських покупців істотно скоротилася. У першому кварталі 2026 року, наприклад, частки британців і голландців становили відповідно 6,82% і 6,56% іноземних покупок.
Найбільш детальний офіційний звіт Colegio de Registradores за перший квартал 2026 року показує, що українці посідали 10-те місце серед іноземних покупців, забезпечуючи 3,08% усіх іноземних угод з нерухомістю; на громадян України припало приблизно 765 покупок за три місяці.
За кількістю угод на початку року українці поступалися британцям, голландцям, марокканцям, німцям, італійцям, французам, румунам, полякам і бельгійцям, але випереджали громадян Китаю, Швеції, Ірландії, США та Росії.
Для порівняння: на китайців припадало 2,69% іноземних покупок, на росіян — лише 1,44%. Таким чином, частка українців була більш ніж удвічі вищою за російську.
Повний офіційний звіт за перше півріччя щодо кожної національності поки що не представлено у короткому прес-релізі реєстраторів, тому точну кількість покупок українців за шість місяців слід оцінювати обережно. Якщо частка збережеться на рівні близько 3%, мова може йти приблизно про 1,5 тис. угод за січень-червень, однак це розрахункова оцінка, а не окремо опублікований офіційний показник.
На підтвердження цієї статистики найбільше агентство закордонної нерухомості в Україні — Homium — відзначає стабільне зростання попиту на нерухомість в Іспанії та підтверджує довгостроковий інвестиційний потенціал цього напрямку.
За словами генерального директора компанії Артура Бразилевського: «Кожен п’ятий клієнт нашого агентства купує нерухомість саме в Іспанії».
Протилежна тенденція спостерігається серед громадян Росії. За перше півріччя росіяни придбали менше 1 тис. об’єктів нерухомості, а кількість угод скоротилася більш ніж на 20% у річному вимірі.
У другому кварталі частка іноземних покупців сягнула 32,27% на Балеарських островах і 31,03% у Валенсійському співтоваристві. При цьому частка іноземців зросла в усіх автономних спільнотах країни.
У першому кварталі підвищена концентрація іноземного попиту також спостерігалася на Канарських островах — 22,78 % угод та в регіоні Мурсія — 21,73 %. У провінції Аліканте іноземці забезпечили близько 44,7% продажів житла, а в Малазі — понад третину.
Загалом за останні 12 місяців іноземні громадяни придбали в Іспанії близько 99,4 тис. об’єктів житла, тобто ринок впритул наблизився до позначки 100 тис. іноземних угод на рік.
Зростання міжнародного попиту відбувається одночасно зі стрімким підвищенням вартості нерухомості. Середня зареєстрована ціна житла у другому кварталі досягла нового історичного максимуму — 2 487 євро за кв. м, збільшившись на 2,4% за квартал і на 9,2% у річному вимірі. Індекс повторних продажів показав ще більш значне річне зростання — 16,7%.
Таким чином, незважаючи на зниження загальної кількості угод в Іспанії, закордонний попит продовжує посилюватися. При цьому ринок стає менш залежним від традиційних британських і німецьких покупців: зростає роль Нідерландів, Польщі та низки інших європейських країн, а українці зберігають місце серед найпомітніших національностей на іспанському ринку нерухомості.
Homium, Бразилевський, ЖИТЛО, іноземець, НЕРУХОМІСТЬ, УКРАЇНА
На десять найприбутковіших банків України за підсумками першого півріччя 2026 року припало 47,68 млрд грн, або 88% чистого прибутку всієї банківської системи, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на основі оприлюднених 19 серпня даних Opendatabot та статистики НБУ.
Загальний чистий прибуток 59 українських банків становив 54,07 млрд грн. До першої десятки увійшли три державні банки, п’ять банків з іноземним капіталом та два банки з українським приватним капіталом.
Рейтинг очолив ПриватБанк із 24,56 млрд грн чистого прибутку. Друге місце посів Універсал Банк, на базі якого працює monobank, із 3,85 млрд грн, третє – Райффайзен Банк із 3,57 млрд грн. Далі розташувалися Ощадбанк – 3,38 млрд грн, ПУМБ – 3,12 млрд грн, Укрексімбанк – 2,24 млрд грн, ОТП Банк – 1,91 млрд грн, УкрСиббанк – 1,85 млрд грн, Сітібанк – 1,68 млрд грн і Креді Агріколь Банк – 1,53 млрд грн.
При цьому Універсал Банк став одним із небагатьох лідерів, які суттєво покращили результат: його прибуток зріс із 2,41 млрд грн у першому півріччі 2025 року до 3,85 млрд грн у 2026-му. ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, ПУМБ, Укрексімбанк та більшість інших банків першої десятки показали нижчий чистий результат, що значною мірою пов’язано зі зростанням податкового навантаження.
Таким чином, український банківський ринок залишається висококонцентрованим за прибутком: майже дев’ять із кожних десяти гривень чистого фінансового результату сектору отримали лише десять установ.
Першоджерело – дослідження Opendatabot від 19 серпня 2026 року, розрахунки на основі даних Національного банку України.
