Україна посідає 38-ме місце серед країн світу за абсолютним обсягом державного боргу з оцінкою близько $276,2 млрд, або 122,6% прогнозного ВВП у 2026 році, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Рейтинг складено на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду. Для порівняння держав використано показник General government gross debt — валовий борг сектору державного управління.
Такий підхід дає змогу порівнювати країни за єдиною методологією, оскільки національні визначення державного боргу можуть суттєво відрізнятися.
За оцінкою МВФ, держборг України у 2026 році становить близько $276,2 млрд, що відповідає 122,6% прогнозного ВВП. Цей показник вищий за часто публіковані дані щодо прямого державного та гарантованого державою боргу, оскільки методологія general government охоплює ширший сектор державного управління.
У світовому рейтингу Україна розташувалася між Швецією, яка посідає 37-ме місце з боргом $279,3 млрд, і Тайванем — 39-те місце з $269,2 млрд.
За співвідношенням боргу до ВВП Україна має значно вищий рівень навантаження, ніж більшість країн Центральної та Східної Європи.
Для порівняння, Польща має близько $745,5 млрд держборгу, або 65,7% ВВП, Румунія — $297,8 млрд і 61,9% ВВП, Угорщина — $211,1 млрд і 77,9% ВВП, Сербія — $47,77 млрд і 42,6% ВВП.
Найбільшими державними боржниками світу в абсолютному вираженні залишаються США — близько $40,73 трлн, Китай — $22,29 трлн та Японія — $8,95 трлн.
Сукупний державний борг 180 країн, для яких доступна зіставна статистика МВФ на 2026 рік, становить близько $119,4 трлн, при цьому на першу десятку припадає близько 81% цієї суми.
Experts Club зазначає, що для оцінки боргової стійкості держави необхідно враховувати не лише абсолютний розмір боргу, а й його співвідношення з ВВП та вартість обслуговування.
Українське промислове птахівництво залишається висококонцентрованим: у 2027 році понад 75% виробництва курячого м’яса забезпечуватимуть шість найбільших вертикально інтегрованих компаній, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
Найбільшим гравцем залишається МХП, на яке припадає значно більше половини промислового виробництва курятини в Україні, йдеться у звіті USDA FAS Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року.
Близько 90% загального виробництва курячого м’яса в Україні у 2025 році забезпечували промислові бройлерні підприємства. Ще близько 8% припадало на домогосподарства, а близько 2% — на вибракованих курей-несучок, батьківське поголів’я та інші категорії птиці.
USDA очікує, що роль промислового виробництва продовжуватиме зростати, а частка домогосподарств поступово зменшуватиметься.
Незважаючи на домінування МХП, американське відомство характеризує український ринок як конкурентний. Кілька середніх виробників у 2025–2026 роках розпочали програми розширення та підвищення продуктивності, частина нових потужностей має вийти на ринок у 2026–2027 роках.
Вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам одночасно займатися птахівництвом, виробництвом кормів, вирощуванням зернових та олійних культур і переробкою, що допомагає компенсувати цінові та військові ризики. Зростання галузі наразі переважно фінансується за рахунок власних коштів компаній, оскільки доступ українського бізнесу до міжнародних ринків капіталу залишається обмеженим.
Водночас найбільший виробник країни продовжує активну міжнародну експансію.
У липні 2025 року МХП придбав 92% іспанської Grupo UVESA за 270 млн євро. За оцінкою USDA, після угоди група контролює понад 10% іспанського ринку птахівництва, а придбані потужності додають близько 160 тис. тонн курячого м’яса на рік.
Обсяг продажів європейського сегменту МХП за підсумками 2025 року перевищив $1 млрд.
У травні 2026 року МХП придбав 70% найбільшого вертикально інтегрованого виробника курятини в Греції — компанії Th. Nitsiakos AVEE — з опціоном на решту 30%.
USDA зазначає, що оборот грецької компанії у 2025 році становив майже 540 млн євро, а завершення угоди передбачено кількома траншами до грудня 2028 року.
Зростає й кількість українських підприємств, що мають доступ до ринку Євросоюзу. У 2026 році кількість схвалених ЄС українських виробників, переробників, птахобійнь та холодильних підприємств збільшилася на два — до 19.
Серед найпомітніших нових учасників USDA виділяє Луцьку аграрну компанію, що входить до Avesterra Group. За даними керівництва підприємства, компанія реалізує масштабну програму розширення, розраховуючи посилити конкуренцію з МХП як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
USDA прогнозує, що виробництво курячого м’яса в Україні збільшиться з 1,386 млн тонн у 2025 році до 1,48 млн тонн у 2026-му та 1,54 млн тонн у 2027 році. Основна частина приросту очікується на промислових підприємствах центральних і західних регіонів України.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, звіт UP2026-0022.
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Як повідомляє Еxperts.news, у 2024 році Україна посіла 35-те місце у світі за кількістю поданих патентних заявок із показником 2559 заявок, тоді як абсолютним світовим лідером залишається Китай із 1,828 млн заявок, свідчить аналіз світової патентної активності, підготовлений науковим секретарем ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Володимиром Хаустовим та опублікований інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Рейтинг країн за кількістю патентних заявок у 2024 році
Джерело: Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), World Intellectual Property Indicators, таблиця A60 «Patent applications by office and origin, 2024»; розрахунки та систематизація наведені в дослідженні Володимира Хаустова та аналітичного центру Experts Club.
Виробництво паперу та картону основними підприємствами целюлозно-паперової промисловості України у січні-липні 2026 року скоротилося на 2,9–3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, незважаючи на покращення показників у липні.
Про це свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Виробництво безпосередньо паперу за сім місяців скоротилося на 8,2%, картону — на 1,2%.
Виробництво ящиків із гофрокартону знизилося на 1,6%, а виробництво шпалер — на 6,3%.
Водночас виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 7% порівняно з січнем-липнем минулого року.
Ще швидше збільшувався випуск окремих видів санітарно-гігієнічної продукції. Виробництво туалетного паперу зі 100%-ної целюлози за сім місяців зросло приблизно на 20,4%, паперових рушників у рулонах — на 9,5%.
Позитивну динаміку також продемонструвало виробництво зошитів. За підсумками семи місяців воно збільшилося на 11%.
При цьому найбільший сегмент галузі — картон та пакувальні матеріали — у липні вже перейшов до помітного зростання. Випуск картону за місяць збільшився на 11,2% у річному вираженні, у тому числі тарного картону — на 16%.
Загальний грошовий обсяг товарної продукції підприємств галузі за січень-липень збільшився на 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Таким чином, фізичні обсяги виробництва паперу та картону за підсумками семи місяців залишаються нижчими за торішні, тоді як виручка галузі зростає значно швидше. Липнева статистика водночас вказує на відновлення виробництва картону та окремих категорій споживчої паперової продукції.
Серед найбільших підприємств, що надають статистику асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.