Чернівецька та Закарпатська області забезпечили 67 % усіх протоколів за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України у першому півріччі 2026 року.
За даними Державної прикордонної служби, які наводить Опендатабот, на Буковині за шість місяців було складено 2 834 протоколи, або 38% від загальної кількості. Ще 2 170 протоколів, або 29%, припало на Закарпатську область.
Третє місце посідає Одеська область — 997 протоколів, або 13%.
Таким чином, лише на Чернівецьку, Закарпатську та Одеську області припадає 80% усіх зафіксованих порушень.
Особливо суттєво ситуація змінилася у Чернівецькій області. Кількість протоколів тут зараз приблизно у 30 разів вища, ніж до початку повномасштабної війни. Останні два роки саме Буковина посідає перше місце в країні за кількістю таких порушень.
До 2022 року лідерами були переважно Одеська та Закарпатська області.
Значне зростання фіксується також в Івано-Франківській області. До повномасштабної війни там не було складено жодного подібного протоколу, у 2022 році їх було всього п’ять, проте у 2024 році показник зріс до 1 209.
У 2025 році на Івано-Франківщині було складено 1 109 протоколів, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 377.
Загалом по Україні прикордонники склали в січні–червні 7 523 протоколи, що приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Незважаючи на зниження, інтенсивність таких порушень залишається майже вдесятеро вищою за довоєнний рівень. До повномасштабної війни в Україні щорічно оформлялося близько 2,7 тис. протоколів, тоді як зараз у середньому складається приблизно 1,25 тис. на місяць.
Складання протоколу при цьому не означає автоматичного визнання особи винною. Такі справи розглядають суди.
У 2025 році суди розглянули 24 519 справ за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи було призначено 12 628 особам, тоді як 10 493 справи, або 43 %, було закрито через відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
Загальна сума призначених штрафів склала 85,97 млн грн, але добровільно було сплачено лише 24 млн грн, або 28%.
Першоджерело — OpenDataBot на основі даних Державної прикордонної служби та Державної судової адміністрації, публікація від 28 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
Українська мережа Lviv Croissants відкрила перший ресторан у штаті Каліфорнія — у місті Фер-Окс (Fair Oaks) поблизу Сакраменто. Нова локація стала четвертим закладом бренду в США, повідомила компанія.
Ресторан розташований за адресою 5343 Sunrise Blvd у торговому центрі Quail Pointe. Його площа перевищує 206 кв. м, зал розрахований на 54 посадочних місця. Заклад працює за новою дизайн-концепцією мережі, а операційні процеси інтегровані в єдину технологічну платформу, яку Lviv Croissants використовує на американському ринку.
Франчайзі нового ресторану стала українська підприємниця Оксана Мельничук, яка вже багато років проживає у США. Після знайомства з брендом через партнерів Lviv Croissants в Атланті вона обрала цю франшизу для свого першого ресторанного проєкту в Каліфорнії.
За даними компанії, на американському ринку вже підписано понад десять франчайзингових угод. До кінця 2026 року мережа розраховує відкрити ще один-два ресторани в США та продовжити більш активне франчайзингове розширення у 2027 році.
«Для нас важливо не просто виходити на нові ринки, а створювати умови для їхнього довгострокового розвитку. Саме тому ми інвестуємо в локальну інфраструктуру, партнерську модель та стандарти, які дозволяють масштабувати бренд без втрати якості», — зазначив співзасновник і генеральний директор Lviv Croissants Андрій Галицький.
За його словами, Каліфорнія є логічним наступним етапом розвитку мережі в США, а компанія фіксує високий інтерес до франшизи з боку підприємців із різних штатів.
Одним із ключових елементів американської стратегії Lviv Croissants стало створення власної виробничої інфраструктури. Перед відкриттям першого ресторану компанія запустила виробництво круасанів в Атланті, штат Джорджія. Звідти продукція постачається до американських закладів мережі, що дозволяє централізовано контролювати якість.
Базове меню американських ресторанів уніфіковано, проте окремі позиції адаптуються до місцевого попиту. До нього входять великі та малі круасан-сендвічі з солоними та солодкими начинками, сніданки, салати, супи, specialty coffee та холодні напої. На американському сайті Lviv Croissants представлені, зокрема, сендвічі з пастрамі, куркою теріякі та класичний Lviv Croissant.
Перший ресторан Lviv Croissants у США було відкрито в серпні 2024 року в Розуеллі, штат Джорджія. У 2025 році мережа вийшла на західне узбережжя, відкривши заклади в Кенті та Таквілі, штат Вашингтон. Заклад у Fair Oaks став четвертим американським рестораном і першим у Каліфорнії.
Lviv Croissants була заснована у Львові в 2015 році. Перший франчайзинговий ресторан було відкрито в Сумах того ж року, після чого компанія почала стрімке розширення. Наразі мережа налічує понад 190 закладів в Україні, а також працює в Польщі, США, Словаччині, Франції, Норвегії та Південній Кореї. У 2025 році в закладах мережі було реалізовано понад 11,5 млн круасанів.
Lviv Croissants, Калифорния, Львівські Круасани, США, УКРАЇНА, франшиза
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія готова надати свою територію як майданчик для переговорів між Україною та Росією, якщо обидві сторони вважатимуть таку участь Белграда корисною, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
«Якщо буде потреба у майданчику для діалогу чи переговорів, Сербія готова його запропонувати», — сказав дипломат в інтерв’ю українському виданню «Апостроф», опублікованому 27 серпня.
При цьому посол підкреслив, що Белград не має наміру нав’язувати сторонам власні умови врегулювання і вважає, що рішення про початок переговорів, їхній формат та умови мають ухвалювати безпосередньо Україна та Росія.
Сапунджі також відкинув трактування позиції Белграда як заклику до України відмовитися від частини своєї території заради припинення війни.
За його словами, Сербія послідовно підтримує територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах.
Разом із тим Белград не вважає себе стороною війни і розраховує зберегти можливість підтримувати політичний діалог з обома сторонами.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський відвідав Белград. Це був перший візит президента України до Сербії за вісім років. За словами Сапунджі, під час візиту Зеленський і президент Сербії Олександр Вучич провели три окремі зустрічі менш ніж за добу, включаючи майже чотиригодинну неформальну розмову за вечерею, офіційні переговори та зустріч тет-а-тет.
Посольство України в Індії, яке за сумісництвом представляє Україну в Непалі, направило до цієї країни двох співробітників, зокрема консула, для надання допомоги українським громадянам після масштабної раптової повені та зсувів у районі Расува провінції Багмати.
Як повідомило посольство, українські дипломати працюватимуть безпосередньо на місці спільно з компетентними органами Непалу, місцевими рятувальними службами та Почесним консулом України. Основним завданням є встановлення місцезнаходження громадян України, з якими втрачено зв’язок, та надання їм консульської допомоги.
За останніми даними Міністерства закордонних справ України, внаслідок стихійного лиха в Непалі безвісти зниклими вважаються 55 громадян України. Йдеться про дві туристичні групи чисельністю 47 та сім осіб, а також про одну українку, яка перебувала у складі іноземної туристичної групи. Станом на 27 серпня інформації про загиблих або постраждалих громадян України немає.
За інформацією, отриманою МЗС України від місцевої влади, загалом після масштабної повені та зсувів безвісти зниклими вважаються понад 1,1 тис. осіб, серед яких понад 700 туристів майже з 30 країн. На момент повідомлення українського зовнішньополітичного відомства було відомо щонайменше про 165 загиблих.
Стихійне лихо сталося 26 серпня в гірському окрузі Расува поблизу кордону Непалу з Тибетом. Потужний потік води, каміння та ґрунту пронісся долинами річок Бхоте-Коші та Трішулі, пошкодивши населені пункти, автомобільні дороги, мости, енергетичні об’єкти та туристичну інфраструктуру.
За останніми оцінками фахівців, однією з ймовірних причин катастрофи міг стати обвал частини льодовика разом із масою каміння та снігу. Рятувальні операції ускладнюються пошкодженням транспортної та комунікаційної інфраструктури.
Посольство закликало громадян України, які перебувають у Непалі, за першої нагоди повідомити дипломатів про своє місцеперебування та стан, дотримуватися рекомендацій місцевої влади та рятувальних служб і не відвідувати постраждалі райони.
Родичів українців, із якими втрачено зв’язок і які могли перебувати в зоні стихійного лиха, просять повідомляти дипломатам інформацію про їхнє останнє відоме місцеперебування.
Гаряча лінія Посольства України в Індії: +91 92055 07157 (Viber, Telegram), електронна пошта: consul_in@mfa.gov.ua.
Почесний консул України в Непалі: +977 1 441 6544, +977 1 441 6767.
Цілодобова гаряча лінія МЗС України: +38 044 238 1588, електронна пошта: cons_or@mfa.gov.ua.
Першоджерело — Посольство України в Республіці Індія, повідомлення від 27 серпня 2026 року. Додаткові актуальні дані про українських громадян надані МЗС України агентству «Інтерфакс-Україна».
У профілі EF EPI 2025 Україна має 526 балів проти глобального середнього 488. Водночас усередині українського результату читання отримало 544 бали, а говоріння 477. Країна виглядає пристойно в таблиці й помітно слабше в тій навичці, яку рекрутер чує першою.
Це пояснює знайому сцену. Кандидат читає документацію, листується з клієнтами й чесно пише B2 у резюме. На співбесіді він отримує просте «Tell me about a difficult decision» і починає складати відповідь так, ніби здає письмовий іспит. Думка є. Слів теж достатньо. Речення виходить після того, як у кімнаті вже стало ніяково.
Індекс корисний для порівняння великих груп. Але сам EF застерігає: дані надходять від людей, які добровільно проходять онлайн-тести, тому вибірка не репрезентує все населення країни. Це термометр певної аудиторії. Переписом кожного дорослого він не є.
Ще одна пастка міститься в середньому балі. Він стискає читання, слухання, письмо й говоріння в одну позначку. Для країни це зручно. Для вакансії майже марно. Аналітик може блискуче читати звіти й повільно пояснювати висновок. Менеджер із продажу може легко підтримувати розмову й губити деталі контракту. Однаковий загальний рівень не робить їх взаємозамінними.
Саме розрив між навичками пояснює, чому рейтинг не чути на співбесіді. Робоче інтервʼю перевіряє швидке говоріння під тиском, уміння розгорнути приклад, перепитати, коли питання нечітке, і втримати думку після перебивання. Жодна позиція країни в таблиці не виконає ці операції за кандидата.
У зведенні My English by Business Language національна самооцінка стоїть поруч із профілем EF EPI. Поєднання важливе: 43,8% дорослих у дослідженні Центру Разумкова 2023 року сказали, що зовсім не знають англійської, тоді як міжнародний індекс бачить мотивованих учасників онлайн-тестування. Обидві цифри правдиві у власних межах. Змішувати їх в один портрет «середнього українця» не можна.
Для кандидата корисніший короткий запис відповіді на реальне запитання вакансії, ніж ще один загальний тест. Прослухайте себе й позначте три речі: де думка зупинилася, де слово було точним, але запізнилося, і де приклад розсипався без структури. Це вже робочий профіль. Літера біля імені скаже менше.
Невдала співбесіда також не завжди означає, що людині потрібен курс. Причиною може бути слабкий професійний приклад, незнання продукту, тривога або заплутане питання рекрутера. Мовний курс жодної з них не виправить.
Перед наступною розмовою не намагайтеся «підняти англійську» за вечір. Запишіть голосом одну відповідь про складне рішення і приберіть із неї все, що не допомагає зрозуміти Ваш вибір. Саме це рекрутер почує, коли рейтинг залишиться за дверима.
My English by Business Language
