Обсяг кредитування аграрного сектору України станом на 24 серпня зріс на 25 млрд грн порівняно з аналогічною датою 2025 року – до 105 млрд грн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в п’ятницю.
“За тиждень було видано додатково 2 млрд грн кредитів. В цілому, якщо подивимося на підсумок на сьогодні, це 105 млрд грн станом на 24 серпня. Це на 25 млрд більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Опції кредитування зростають”, – сказав він.
Як повідомлялось, згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 серпня 2026 року (№1012), виробники сільськогосподарської продукції для провадження діяльності отримали можливість брати пільгові кредити за державною програмою “5-7-9%” на суму до 90 млн грн без умови того, що ці гроші матимуть йти на інвестиційні цілі.
До цього кредити на поповнення оборотного капіталу було обмежено 5 млн грн.
Як повідомлялося, з 22 липня після ворожих ударів припинив роботу Український морський коридор. Аграрії звернулися до уряду за допомогою у зв’язку із різким падінням цін на ринку, складнощами з експортом продукції та необхідністю додаткових коштів на її зберігання.
Новопризначений посол Японії в Україні Осуме Йо прибув до Києва, повідомило посольство Японії в Україні.
«Раді повідомити, що 29 серпня до Києва прибув новопризначений посол Японії в Україні пан Осуме Йо. Попереду — новий етап у розвитку міцних дружніх відносин між Японією та Україною», — йдеться в повідомленні посольства в соціальній мережі Х у суботу.
З початку повномасштабного вторгнення Японія стала одним із найбільших двосторонніх донорів України. Станом на лютий 2026 року Токіо оголосило та реалізує допомогу Україні на суму приблизно $20 млрд, зокрема фінансову, гуманітарну допомогу та допомогу для відновлення й реконструкції. Лише пряма бюджетна підтримка Японії з 24 лютого 2022 року перевищила $9,8 млрд.
У 2026 році Україна вже отримала від Японії $850 млн бюджетної підтримки через проєкти Світового банку. Крім того, внесок Токіо в механізм ERA, забезпечений доходами від заморожених російських активів, становить понад $3 млрд.
Японія також постачає Україні енергетичне обладнання, генератори, транспорт, засоби для розмінування та іншу нелетальну допомогу.
У травні 2026 року Токіо додатково внесло $14,658 млн у механізм НАТО PURL для закупівлі нелетального обладнання для України. Паралельно Японія продовжує санкційний тиск на Росію.
З початку 2027 року Україна запускає експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН), йдеться в постанові Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року, опублікованій на урядовому порталі.
Згідно з постановою, експериментальний проєкт, ініціатором якого виступило Міністерство енергетики, має тривати не більше двох років.
«З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного палива, що становить не менше 20 % від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів, із запасів МЗНН у підземних сховищах нафтопродуктів», – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту до постанови.
Проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та умов для їхнього безпечного зберігання, зазначається в порядку.
Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, АТ «Укртранснафта» – спеціалізованим відповідальним зберігачем.
Водночас функціонування спеціалізованого відповідального зберігача надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.
Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначено в закритій частині постанови.
Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно, зокрема, з НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафтою» та «Оператором ринку».
Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн щодо експериментального проєкту зазначив, що наразі в країні немає підземних сховищ, і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть розробити проєкт. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.
Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть розпочати кредитування проєктів підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних із компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. Водночас Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова введення сховищ в експлуатацію протягом року.
Водночас, на його думку, рік — це нереальний термін, тому від уряду потрібно пришвидшити узгодження документації щодо проєкту, термін якого зараз становить рік-півтора. При цьому директор А-95 зазначив, що приватні оператори мереж АЗС уже розпочали будівництво підземних сховищ «на свій страх і ризик», паралельно узгоджуючи проекти.
Він також звернув увагу на загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.
«Закон (про МЗНН), хоча й заблокований підзаконними актами, але формально діє, і наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку – ЕР), або приблизно 600 тис. т. Обсяг, який фізично ніде зберігати – ні під землею, ні над землею. Та й ніхто не стане зберігати його на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зросте до 9%», — описав ситуацію Куюн.
При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже налічують 300 поправок.
«Позиції такі: усі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищені. І ці запаси мають перебувати в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються», – резюмував директор А-95.
Як повідомлялося, парламент ухвалив закон МЗНН 21 листопада 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроекту № 9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і врегулює відносини у сфері управління такими мінімальними запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань щодо імплементації Директиви 2009/119/ЄС.
На думку генерального директора OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно лише тоді, коли Україна матиме достатній підземний резервуарний парк.
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
Лікеро-горілчаний завод «Хортиця» у Запоріжжі, один із ключових виробничих активів міжнародного алкогольного холдингу Global Spirits, повністю знищений у результаті російської атаки і не підлягає відновленню, повідомила пресслужба компанії виданню NV Business 28 серпня, цю новину також цитував «Інтерфакс-Україна».
За даними Global Spirits, на території підприємства було чотири влучання, після чого пожежа тривала не менше трьох годин. Компанія втратила близько 3–4 млн пляшок готової продукції, за яку вже було сплачено акциз. Частина товару повністю згоріла, частина оплавилася і має бути утилізована. Середню вартість однієї пляшки компанія оцінює приблизно в 100 грн.
Таким чином, лише вартість знищеної готової продукції може становити близько 300–400 млн грн, без урахування вартості виробничого обладнання, будівель, інфраструктури та втрат від зупинки підприємства.
Завод «Хортиця» було збудовано з нуля, і він розпочав роботу у 2003 році. До знищення на ньому працювало понад 500 осіб, а продуктивність ліній розливу сягала 16 пляшок на секунду. Окрім горілки «Хортиця», підприємство випускало продукцію під брендами «Мороша», «Первак», «Медова», «Пшенична сльоза» та Gold Ukraine.
Це вже другий значний удар по логістичній та виробничій інфраструктурі Global Spirits за останні півтора місяці. У ніч на 19 липня російська ракета знищила основний склад готової продукції компанії в Київській області. Тоді згоріли складські приміщення та товарні запаси, а попередній збиток перевищив 100 млн грн, з яких близько 74 млн грн становили раніше сплачені податки.
Після втрати запорізького підприємства Global Spirits зберігає інші виробничі майданчики. На офіційному сайті холдингу в розділі «Наші заводи» зараз вказані Одеський коньячний завод та завод «Гетьман» у Львові. Львівське підприємство має шість сучасних італійських технологічних ліній і виробляє близько 160 найменувань горілчаної продукції.
Одеський коньячний завод є одним із найстаріших підприємств галузі в Україні. Його історія починається у 1863 році й пов’язана з династією Шустових. Global Spirits придбала підприємство у 2007 році. Завод має повний цикл виробництва бренді та коньяку, найбільший у Європі цех дистиляції та запас понад 15 тис. бочок коньячних спиртів.
Окрім українських майданчиків, на корпоративному сайті Global Spirits у переліку виробничих об’єктів зазначені Owensboro Distilling Company у Кентуккі, США, що випускає американський bourbon, а також Compañia Tequilera Hacienda La Capilla у штаті Халіско, Мексика, де виробляється tequila.
Global Spirits позиціонує себе як один із найбільших міжнародних алкогольних холдингів Європи. Її продукція представлена у понад 87 країнах, центральний офіс розташований у Нью-Йорку, а власна дистрибуційна інфраструктура охоплює 31 штат США. Компанія заявляє про виробничу потужність понад 300 млн пляшок на рік та понад 5 тис. співробітників.
До портфеля входять понад 15 алкогольних брендів, серед яких «Хортиця», «Мороша», «Первак», Shustoff, Oreanda, San Marino, «Медова» та інші.
Бренд «Хортиця» у різні роки неодноразово входив до числа найбільших горілчаних марок світу. Ще у 2006 році він потрапив до топ-10 World Millionaires’ Club, у 2015 році IWSR назвав «Хортицю» третьою найбільшою горілчаною маркою світу за обсягами продажів, а в рейтингу Drinks International за 2019 рік бренд також входив до світової трійки.
За підсумками 2025 року позиції Global Spirits на глобальному ринку горілки зміцнилися. У опублікованому в червні The Brand Champions 2026 рейтингу The Spirits Business «Хортиця» посіла третє місце серед найбільш продаваних горілчаних брендів світу з обсягом 11,7 млн дев’ятилітрових кейсів, поступившись лише Smirnoff та Absolut. Ще один бренд Global Spirits — «Мороша» — посів четверте місце з 11,2 млн кейсів і був визнаний Vodka Brand Champion 2026.
Крім того, горілка «Пшенична сльоза» від Global Spirits у 2025 році збільшила продажі майже втричі — до 6,1 млн дев’ятилітрових кейсів — і вперше увійшла до світового топ-10, посівши восьме місце.
Таким чином, знищення запорізького заводу зачепило не лише велике українське підприємство, а й виробничу базу холдингу, бренди якого входять до числа світових лідерів ринку горілки. При цьому наявність виробничих майданчиків у Львові, Одесі та за межами України дає Global Spirits можливість перерозподіляти частину виробництва, хоча компанія поки що не повідомляла, де саме буде компенсовано обсяг, який раніше випускав завод «Хортиця».
За даними NV Business з посиланням на YouControl, виручка ТОВ «Глобал Спірітс Груп» у 2025 році скоротилася на 54,3% — до 1,4 млрд грн, проте компанія вийшла зі збитку в 235,3 млн грн і отримала 57 млн грн чистого прибутку.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, одним з рішень у зміні моделі складської логістики України в умовах знищення ворогом складської і логістичної інфраструктури є створення децентралізованої мережі невеликих складів, зокрема на території індустріальних парків, вважає СЕО групи компаній “Індустріальні парки України” Валерій Кирилко.
“Війна показала, наскільки вразливими є великі розподільчі центри. Тому, можливо, нам потрібно частково відмовлятися від концентрації великих обсягів товарів в одному місці та переходити до децентралізованої мережі невеликих складів”, – написав він у Facebook.
За його пропозицією, це може бути не один великий склад на десятки тисяч квадратних метрів, а багато менших – по 1 000-5 000 кв. м, розташованих у різних регіонах та логістично зручних локаціях.
“Саме тому ми зараз розробляємо програму “HELP.склад”. Ми створюємо кілька типових проєктів невеликих складських комплексів, які можна швидко адаптувати до конкретної земельної ділянки та реалізовувати одночасно в різних регіонах України”, – зазначив Кирилко.
Він підкреслив, що компанія готова взяти на себе проєктування типових складських об’єктів, пошук і організацію земельних ділянок, питання комунікацій та інфраструктури, відбір будівельних підрядників, організацію будівництва та координацію реалізації проєктів.
“За правильної організації такі об’єкти можна будувати приблизно за 3-5 місяців. І сьогодні для цього є ще один важливий фактор – український будівельний ринок переживає непростий період. Але саме тому багато будівельних компаній готові працювати з мінімальною маржею, швидко формувати команди та реалізовувати проєкти за конкурентною собівартістю”, – вважає він.
Кирилко додав, що окремо розглядаються території індустріальних парків по всій Україні.
“Частина з них уже сьогодні готова надавати земельні ділянки для таких проєктів на пільгових або навіть безоплатних умовах на стартовий період. Ми можемо починати відновлювати складську та логістичну інфраструктуру вже зараз”, – зазначає він.
Кирилко запросив до ініціативи тих, хто має можливість профінансувати такі проєкти, має земельну ділянку яку можна взяти в користування на рік безкоштовно, індустріальний парк, в якому можна надати невелику ділянку безкоштовно на рік та будівельні компанії в якості інвесторів.
Компанія “Індустріальні парки України” працює в сфері розвитку індустріальних парків з 2019 року. За її даними, майже кожен третій індустріальний парк, створений або зареєстрований в Україні, супроводжується або супроводжувався спеціалістами компанії.
За даними на її сайті, вона є керуючою компанією семи індустріальних парків, нею розроблено 56 концепцій ІП, супроводжено реєстрацію 37 ІП.
ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, СКЛАД, УКРАЇНА
