Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
У Києві 14 лютого відбулась особлива подія для аграрної спільноти України – міжнародна Конференція: Сталий агробізнес: “Традиції. Ніші. Екопрактики. Технології.
Конференцію організувала та провела агромедіа-агенція Sapienza.media за підтримки профільних асоціацій: Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА і Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.
Вже 5 років поспіль Sapienza проводить традиційні конференції з циклу «Збільшення прибутків у агробізнесі» в рамках масштабної агровиставки «АГРОВЕСНА». Цьогоріч на конференцію у столичному виставковому центрі зібралося понад 200 провідних українських аграріїв.
«Чому ми проводимо наші традиційні Відкриті міжнародні конференції? Щоб у дружній та невимушеній атмосфері люди спілкувалися, щоб обмінювалися ідеями, досвідом, знаходили нові контакти, які вас будуть підсилювати, які вас будуть заряджати та надихати на нові результати та здобутки! Особливо це важливо в такий важкий час – розвивати, працювати попри що! До нас приїхали сьогодні 20 спікерів, зареєструвалися понад 100 учасників, дехто з них був в окупації, дехто частково втратив бізнес, хтось відновився тільки на 30%! Але нас всіх об’єднує головне – тримаймося, не спиняємося, не здаємося, розвиваємо разом агробізнес!
Тут зібралися професіонали, невтомні трударі, які рухають Україну вперед, вносять свій внесок у продовольчу безпеку України! Завдячуючи ЗСУ ми можемо проводити такі заходи. І надихаємося вашою невтомністю, шановні виробники та фермери. І цю традицію конференцій будемо продовжувати, щоб попри що не тільки відновлювати, але й розвивати український агробізнес за найкращими стандартами якості та сталості, щоб зміцнювати продовольчу безпеку України попри що», зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.
«Ми не можемо ніяк обійти чинник війни в розвитку плодоовочевого виробництва України, і того, який вплив він має на плодоовочевий, та й на весь без перебільшення аграрний сектор. Можна констатувати, що за останні два роки, якраз, на плодоовочевий в меншій мірі, ніж на зерновий, однак цей вплив, звичайно, є.
Ми, сподіваюсь, тимчасово втратили практично найважливіші регіони виробництва і зберігання, особливо овочевої продукції, мова йде про південь України. Як площі, так і інфраструктуру для зберігання, переробки цієї продукції, так і джерело для поливу, йдеться про Каховське водосховище. Це не те, щоб суттєва – це непоправна втрата для даного регіону, природи та екології в цілому.
Однак можна констатувати, що Україна за 2022-2023 роки практично повністю встигла замістити з точки зору валового виробництва по плодоовочевим, особливо овочевим культурам, те, що було втрачено на півдні України досить швидко. І навіть баштанні культури, які крім як з Херсоном, не асоціювалися, досить швидко і успішно були заміщені іншими, практично всіма регіонами України», – розповів під час конференції Тарас Баштанник, директор Української плодоовочевої асоціації.
Пол Чібай, канадійський фахівець з розвитку кооперативів поділився під час свого виступу власним унікальним досвідом кооперативної моделі бізнесу та її стійкості у період криз.
«Українці були дуже активними у створенні кооперативів в кожному секторі економіки в Канаді. Кооперативи дають стабільність у часи криз. І це доводиться знову і знову в нашій історії. Це проста математика. Бути одиночним виробником – це небагато ефекту.
Але разом ми маємо набагато більше стабільності та впливу на ринок, на ті норми, які дає нам уряд, і на ті впливи, які уряд здійснює на бізнес.
І через те, що є багато виробників, – тисячі, і самі кооперативи між собою можуть бути пов’язані. Це дає стабільність моделі часи криз. Також є дуже багато проведених досліджень, коли кооперативи переживають кризи, зокрема 2008 року. Є багато свідчень про те, що кооперативи не лише витримували ці випробування кризами, але і переходили до нових моделей виробництва», – переконаний Пол Чібай.
Про державну підтримку сталого агробізнесу в Україні під час конференції розповів директор Департаменту аграрного розвитку МінАПК України Ігор Віштак.
«Міністерством аграрної політики спільно з міжнародними експертами було розроблено наказ про кращі сільськогосподарські практики на виконання європейських аквісів. Цей наказ був заюстований у січні 2022 року.
Він передбачає приклади і принципи внесення в першу чергу мінеральних добрив у місцях, які є вразливими для потрапляння нітратів у підземні води. Він є обов’язковим для використання. Наразі, в зв’язку з воєнним станом, відповідно, контрольні заходи не проводяться. Ми розуміємо, що умови для аграріїв і так нелегкі. Але цей наказ є, і після закінчення воєнного стану буде контроль за його дотриманням.
З одного боку, це певні обмеження, а з іншого – це турбота про довкілля і про всі живі організми, в тому числі здоров’я людини. Також нашим міністерством, спільно з Держпродспоживслужбою було розроблено законодавство про поводження із відходами під час органічного виробництва, теж прийнято ряд нормативних актів, які теж нас у цьому наближають до Європейського Союзу», – додав Ігор Віштак.
Крім того всі присутні мали змогу ознайомитись з унікальною та актуальною інформацією від українських науковців, експертів та практиків аграрного ринку.
Про цілющі властивості, комплексний підхід з вирощування та переробки амаранту в Україні, а також про широкий асортимент продукції, який виготовляється з амаранту та про нові перспективні розробки під час конференції розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда.
Про синьо-жовту цукрову кукурудзу з України, яка спричинила справжній фурор на світовому ринку розповів гостям конференції автор нового унікального сорту, вінницький відомий селекціонер та директор компанії Мнагор, Михайло Нагорняк.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України розповів про нішеві ягідні культури і можливості кооперації виробників для збільшення прибутків.
Про новітні технології та рішення, які можуть допомогти виробникам покращити якість своєї продукції та збільшити її врожайність розповість Ельвіра Німчук, представниця групи компаній BioNorma.
В’ячеслав Поліщук, керівник садівничого напрямку Ukravit ознайомив присутніх з найкращими вітчизняними ЗЗР і сервісами для сталого виробництва.
Про приклад успішного використання в галузі часникарства інноваційних технологій на ринку меліорантів розповів Михайло Сорока, директор компанії АГРОМОММ (Дніпро).
Леонід Фадєєв, директор заводу Fadeev Agro та автор технології «Сильне насіння» поділився з присутніми секретами інноваційної технології виробництва насіння.
Владислав Разкевич, керівник компанії «Евкаліпт Р» поділився досвідом того, як отримувати щедрі врожаї, заощаджуючи виробничі ресурси.
Олександр Дойніков, керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) розповів про технічні коноплі – рослину надзвичайно корисну, яка має неймовірну кількість потрібних якостей, які можна успішно використовувати у багатьох сферах життя.
Софія Буртак, голова Правління Громадської Спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок» розповіла про успішний досвід українських кооперативів.
Про інновації у агровиробництві для сталого розвитку та практики сталого агробізнесу присутні почули від Анни Даниляк, фахівчині з екологізації сільського господарства ГО «Екодія».
Модератором та ведучою конференції виступила керівниця інформаційних проєктів агромедіа-агенції Sapienza Віра Чупія.
Конференція відбулась за підтримки Проєкту розвитку підприємництва для постраждалого від війни населення в Україні “We Prosper”, який реалізується ДОГО “Сільськогосподарська консультаційна служба” та ГС “Бізнес Мережа Сільських жінок” в партнерстві із неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом Канади.
Організатори конференції дякують за Інформаційну підтримку провідним аграрним ЗМІ, економічним та аналітичним агенціям: Agroexpert, East-Fruit.com, Інтерфакс-Україна, APK-Inform Agency,Agri-gator.com.ua, журналу «Ексклюзивні Технології» (Agrotimeteh.сom.ua), Агробізнес Сьогодні та Агрономія Сьогодні, Мультигалузева платформа «Здорове харчування по-українськи», Платформа «Місія – здоров’я: разом задля активного довголіття», Seeds.org.ua.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Українські експортери у 2021 році вперше відправили в США і Канаду по одному морському контейнеру з замороженою малиною, ця подія важлива для вітчизняних виробників, оскільки на ринках цих країн ця ягода традиційно коштує дорожче, ніж в інших регіонах світу.
Як повідомляється на сайті Української плодоовочевої асоціації (УПОА) в понеділок, важливість цієї події для розвитку виробництва та заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які українські постачальники успішно подолали цього року.
“По одній партії малини було відправлено в Канаду та в США в розмірі одного морського контейнера. Логістика тривала близько півтора місяця, а покупець залишився задоволений якістю поставленої продукції та розглядає можливість продовження співпраці з українськими постачальниками на постійній основі”, – йдеться в повідомленні асоціації.
УПОА уточнила, що більш висока імпортна ціна на ягоди в США і Канаді зумовлена жорсткими вимогами до якості продукції, для підтвердження яких українські експортери пройшли сертифікацію у FDA (The United States Food and Drug Administration).
“На США і Канаду припадає близько 80% усього глобального імпорту замороженої малини у вартісному вимірі та близько 65% у натуральному. Однак Україна традиційно експортувала заморожену малину переважно в Польщу, яка добре заробляє на реекспорті української малини в інші країни світу”, – наводить організація слова економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.
За даними УПОА, США імпортує заморожену малину з Чилі, Мексики та Сербії, а Канада – з Чилі, Сербії, США та Мексики.
Орієнтовна вантажопідйомність стандартного контейнера 40-футового морського контейнера – 27 тонн.
“Відповідно, для України, яка входить до п’ятірки найбільших світових експортерів замороженої малини, дуже важливо закріпитися на цих двох найважливіших ринках збуту. Особливо це важливо на тлі очікуваного зростання обсягів виробництва всіх видів ягід у 2022-2024 рр. Залишається сподіватися, що зростатиме не лише обсяг, а і якість вироблених ягід”, – підсумувала асоціація в повідомленні.
Згідно з даними на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, в 2020 році Україна виробила 35 тис. тонн малини, посівши сьоме місце у світі за обсягами її виробництва. 89% цієї ягоди було вирощено в господарствах населення.
Минулого року Україна експортувала 539 тонн малини, що становить 2% від загального обсягу її виробництва. При цьому практично єдиним споживачем української свіжої малини була Польща.
