За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений динаміці виробництва золота в світі провідними країнами. За останні півстоліття структура світового виробництва золота істотно змінилася: якщо в 1970-х лідирували Південна Африка і СРСР, то до 2020-х першість перейшла до Китаю, Австралії та Росії.
Китай зараз є найбільшим гравцем з видобутку золота в світі, ось уже майже 20 років він лідирує з істотним відривом. Росія на другому місці, Австралія на третьому.
Далі в першій десятці Канада, США, Гана, Мексика, Індонезія, Перу та Узбекистан.
У 1975-1990-х роках домінувала Південна Африка, забезпечуючи до 2/3 світового видобутку золота. Поступове виснаження родовищ і зростання собівартості призвели до падіння її частки. Зараз ПАР випала навіть з першої десятки країн-основних видобувачів золота.
У 1990-х на лідируючі позиції вийшла Росія, а в останні два десятиліття відзначається істотне зростання виробництва золота в Австралії, Канаді та африканських країнах (Гана, Малі).
Сумарний світовий обсяг видобутку золота з 1975 року збільшився більш ніж удвічі, перевищивши 3 600 тонн на рік до 2023–2024 років.
З початку 2020-х років золото стабільно оновлює історичні максимуми на тлі геополітичної нестабільності та інфляційних ризиків. Станом на вересень 2025 року ціна на золото досягла близько $3 710-$3 730/унцію. Таке стрімке подорожчання підтримується посиленим попитом з боку центральних банків, інвестиційними потоками в ETF і очікуваннями зниження процентних ставок у США.
Детальніше про боротьбу між країнами за світове лідерство з виробництва золота дивись у відео від Experts Club – https://www.youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc
“Золото – це не тільки ювелірна промисловість і фінанси, а й електроніка (покриття контактів і роз’ємів, де важлива висока провідність і стійкість до корозії), сучасні комп’ютери та смартфони неможливі без використання золота. Золото застосовується в авіаційній і космічній техніці, в медицині і в лазерах. Також золото використовується як каталізатор в хімічних реакціях (наприклад, у виробництві деяких видів палива)”, – прокоментував відео кандидат економічних наук і співзасновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Зростання цін підтверджує значення золота як «тихої гавані» в умовах глобальної турбулентності.
Опитування, проведене Active Group спільно з Experts Club, показало, що більшість українців утримуються від чітких оцінок щодо Малайзії: 68,3% респондентів заявили про нейтральне ставлення до цієї країни.
Водночас 18,7% українців продемонстрували позитивне ставлення (зокрема, 2,3% — «повністю позитивне» і 16,3% — «здебільшого позитивне»), тоді як 4,7% висловили негативне. Ще 8,3% опитаних визнали, що не мають достатньої інформації про Малайзію, аби сформувати позицію
За підсумками зовнішньої торгівлі України з Малайзією у першій половині 2025 році, товарообіг становив 193,8 млн дол. США. При цьому український експорт склав лише 41,2 млн дол., тоді як імпорт із Малайзії досяг 152,6 млн дол..
Таким чином, негативне сальдо для України склало 111,4 млн дол., що свідчить про значну залежність від малайзійського імпорту.
Засновник Experts Club, економіст Максим Уракін підкреслив, що у відносинах з Малайзією варто робити акцент на розширенні експортних можливостей України.
«Сьогодні ми бачимо значний дисбаланс у торгівлі з Малайзією, що знижує економічний ефект співпраці для України. Перспективним напрямком може стати агропромисловий експорт, зокрема продукція харчової та переробної галузей. Водночас нейтральне ставлення більшості українців відкриває простір для розвитку культурної та інформаційної дипломатії», — наголосив експерт.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Малайзія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Більшість українців висловлюють позитивне ставлення до Швейцарії, хоча значна частина респондентів залишаються нейтральними. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними, 60,3% українців позитивно оцінюють Швейцарію (42,0% — здебільшого позитивне, 18,3% — повністю позитивне). Негативне ставлення висловили лише 1,7% респондентів (1,3% — здебільшого негативне, 0,3% — повністю негативне). Водночас 36,7% залишаються нейтральними, а 1,7% зазначили, що не мають достатньо інформації про цю країну.
«Швейцарія для українців асоціюється з надійністю, стабільністю та гуманітарною підтримкою, яку країна надає у складні часи. Високий рівень довіри свідчить про позитивний імідж Швейцарії, попри певну відстороненість у питаннях глобальної політики», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін акцентував увагу на економічних зв’язках:
«За перше півріччя 2025 року товарообіг між Україною та Швейцарією перевищив 928 млн доларів. При цьому український експорт становив лише 44 млн доларів, тоді як імпорт із Швейцарії сягнув майже 884 млн доларів. Негативне сальдо у понад 839 млн доларів є значним, що свідчить про суттєву залежність України від імпортних поставок із цієї країни», — підкреслив він.
Опитування стало частиною ширшої програми досліджень міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
Переважна більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до Бангладеш. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group у співпраці з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з даними, 72,3% респондентів обрали варіант “нейтральне ставлення”. Позитивно висловилися 9,7% опитаних (2,7% — повністю позитивне, 7,0% — здебільшого позитивне). Негативне ставлення задекларували 7,7% українців (1,0% — повністю негативне, 6,7% — здебільшого негативне). Водночас 10,3% відповіли, що не мають достатньої інформації про цю країну.
«Бангладеш для більшості українців залишається відносно віддаленою країною, про яку бракує інформації. Це пояснює високий рівень нейтральних відповідей», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
У той же час співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив значення економічних відносин.
«За підсумками перших восьми місяців 2025 року, товарообіг України з Бангладеш склав 226,9 млн доларів США. Експорт з України досяг 127,9 млн доларів, тоді як імпорт становив 99,1 млн доларів. Позитивне сальдо у 28,8 млн доларів свідчить про збалансованість і потенціал для розширення двосторонньої торгівлі».
Таким чином, попри слабку поінформованість українців про Бангладеш, економічна співпраця розвивається динамічно, що створює передумови для зміцнення взаємного інтересу.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, BANGLADESH, EXPERTS CLUB, URAKIN, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Соціологічне опитування, проведене компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року, показало, що ставлення українців до Словаччини є доволі суперечливим.
Згідно з результатами, 27,3% респондентів продемонстрували позитивне ставлення до цієї країни (20,0% — здебільшого позитивне, 7,3% — повністю позитивне). Водночас 25,7% українців висловили негативну думку (22,0% — здебільшого негативне, 3,7% — повністю негативне). Значна частина громадян — 45,0% — залишаються нейтральними, а ще 2,3% зазначили, що не мають достатньо інформації про Словаччину.
«Ми спостерігаємо своєрідний баланс між позитивом і негативом у сприйнятті Словаччини. З одного боку, є історична та географічна близькість, культурні контакти, а з іншого — напружені моменти у політичному діалозі останніх років. Це і формує неоднозначну картину», — пояснив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічний вимір двосторонніх відносин.
«У першому півріччі 2025 року товарообіг між Україною та Словаччиною склав понад 1,48 млрд доларів. При цьому експорт з України становив 483,7 млн доларів, тоді як імпорт із Словаччини — майже 999,1 млн доларів. Негативне сальдо у понад 515 млн доларів свідчить про дисбаланс у торгівлі, який накладає відбиток і на суспільне сприйняття країни», — наголосив він.
Опитування стало частиною ширшого дослідження міжнародних симпатій та антипатій українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
