Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Україна у 2024 році продемонструвала зростання зовнішньої торгівлі, однак залишаються проблеми, які обмежують її можливості на міжнародних ринках. Відсутність достатньої кількості підприємств із глибокою переробкою, складна логістика, а також вплив глобальних економічних процесів створюють серйозні виклики для українського бізнесу.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова проаналізували тенденції 2024 року та дали оцінку перспективам розвитку у 2025 році.
Торговельний баланс: зростання експорту, але великий дефіцит
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України у 2024 році, за даними експертів, сягнув 113 млрд доларів США, що на 13% більше, ніж у 2023 році.
Основні показники:
Попри зростання обсягів експорту, головною проблемою залишається значний дефіцит торговельного балансу. Це свідчить про залежність економіки від імпорту, що створює додатковий тиск на курс гривні та вимагає пошуку нових рішень для нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.
“Попри позитивну динаміку експорту, Україна все ще залежить від імпорту, особливо у сфері технологій та обладнання. Негативне сальдо залишається серйозним викликом для нашої економіки”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Головні торговельні партнери: Польща, Іспанія, Німеччина
Experts Club склав список ТОП-10 торгівельних партнерів України за експортом:
1. Польща – 4,7 млрд доларів
2. Іспанія – 2,9 млрд доларів
3. Німеччина – 2,8 млрд доларів
4. Китай – 2,3 млрд доларів
5. Туреччина – 2,1 млрд доларів
6. Нідерланди – 1,98 млрд доларів
7. Італія – 1,93 млрд доларів
8. Єгипет – 1,6 млрд доларів
9. Індія – 986 млн доларів
10. Молдова – 935 млн доларів
“У 2024 році Іспанія несподівано опинилася на другому місці серед імпортерів української продукції. Частково це пов’язано з великим попитом на українські продукти у зв’язку з міграцією українців. Проте варто враховувати, що значна частина цього експорту – це реекспорт через європейські країни”, – пояснив Максим Уракін.
Водночас у топ-10 імпортерів України вже традиційно лідирує Китай:
1. Китай – 14,4 млрд доларів
2. Польща – 7 млрд доларів
3. Німеччина – 5,4 млрд доларів
4. Туреччина – 4,72 млрд доларів
5. США – 2,86 млрд доларів
6. Італія – 2,27 млрд доларів
7. Болгарія – 2,22 млрд доларів
8. Індія – 1,88 млрд доларів
9. Чехія – 1,78 млрд доларів
10. Франція – 1,75 млрд доларів
Структура експорту: Україна залишається постачальником сировини
Найбільшу частку експорту становлять продовольчі товари – близько 25 млрд доларів. Також серед основних товарів метали (близько 5 млрд доларів) та обладнання (4 млрд доларів).
“Україна продовжує експортувати здебільшого сировину. Це означає, що головний прибуток від переробки та доданої вартості залишається за кордоном. Нам потрібні реформи, які дозволять розвивати внутрішнє виробництво і переробку”, – підкреслила Євгенія Литвинова.
Структура імпорту: техніка, хімія, паливо
У 2024 році найбільшими категоріями імпорту стали машини та обладнання (25 млрд доларів), хімічна продукція (11,7 млрд доларів) та енергоносії (8,9 млрд доларів).
“Основна частка імпорту спрямована на підтримку бізнесу, а не на споживчий ринок. Це означає, що підприємства активно оновлюють виробництво та імпортують техніку”, – пояснив Максим Уракін.
Нові ринки: можливості та перешкоди
Багато українських компаній у 2025 році планують активніше виходити на ринки Близького Сходу, Африки та Азії. Зокрема, очікується підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, що зробить цю країну ще важливішим торговельним партнером.
“Туреччина вже зараз входить до п’ятірки основних партнерів України. Якщо угода про ЗВТ буде ратифікована, ми побачимо ще більший ріст товарообігу”, – наголосила Євгенія Литвинова.
Водночас глобальний протекціонізм та торговельні війни можуть створити додаткові виклики. США вже почали вводити нові мита на імпорт з Канади, Мексики та Китаю.
“Якщо США запровадять додаткові мита, це може призвести до ланцюгової реакції у світовій торгівлі, і зростання цін зачепить навіть Україну. Нашим підприємствам варто бути готовими до адаптації під нові реалії”, – зазначив Максим Уракін.
Що потрібно зробити українському бізнесу?
Якщо говорити про основні рекомендації для експортерів у 2025 році, то експерти виділили наступні напрямки:
1. Необхідно диверсифікувати ринки через балансування між експортом до ЄС і одночасним освоєнням ринків Близького Сходу, Азії та Африки.
2. Розвивати переробку шляхом зменшення експорту сировини та розширення продажів продукції з високою доданою вартістю.
3. Підвищення конкурентоспроможність через адаптацію виробництва під вимоги іноземних ринків.
4. Підготовка до змін у світовій торгівлі шляхом адаптації стратегії у відповідь на можливі мита та торговельні бар’єри.
“Ми маємо навчитися грати за правилами глобальної конкуренції. Якщо українські експортери не будуть готові до змін, ринок швидко займе хтось інший”, – підсумувала Євгенія Литвинова.
Більш детально по зовнішню торгівлю України у 2024 році ви можете дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=tFxad1mplE0&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, IMPORT, URAKIN, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ТОРГІВЛЯ, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
Європа має бути готовою до можливого збільшення мит на імпорт товарів у США, яке обіцяв президент Дональд Трамп, заявила голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Те, що Трамп поки що не підписав указу про введення додаткових мит на весь обсяг імпорту, було «дуже розумним підходом, оскільки тотальні тарифи необов’язково призведуть до очікуваних результатів», сказала Лагард в інтерв’ю CNBC у Давосі.
На її думку, нові американські мита будуть більш «виборчими і сфокусованими».
«Нам у Європі потрібно готуватися і чекати заздалегідь, що станеться, щоб дати на це відповідь», – додала Лагард.
При цьому голова ЄЦБ зазначила, що регулятор «не надто стурбований» зовнішніми ризиками для інфляції.
У відповідь на запитання журналіста щодо можливих наслідків нової хвилі інфляції в США Лагард сказала, що «прискорення інфляції в Сполучених Штатах буде проблемою для Сполучених Штатів, і саме там насамперед відчуватимуться основні наслідки».
ЄЦБ знизив ставки загалом на 100 базисних пунктів 2024 року, тепер ключова ставка за депозитами перебуває на рівні 3%. Економісти чекають від регулятора чотирьох знижень ставки по 25 б.п. кожне у 2025 році. Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відеоаналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
Під час повномасштабної війни колектив АТ “Харківобленерго” скоротився на 20%, який компанія поповнює за рахунок різних форм навчання, передає Енергореформа.
Про це повідомив директор з персоналу компанії Сергій Вовк під час першого засідання Ліги енергетичного розвитку України в Києві, присвяченому кадрам в енергетиці.
“Ми є прифронтовою зоною, по всьому периметру якої постійно відбуваються бойові дії. У звʼязку з цим значна кількість працівників виїхала за межі регіону і ми стикнулися з дефіцитом персоналу. З орієнтовної кількості 6 тис. персоналу ми втратили 1 200 працівників, тобто скорочення команди склало 20%. В результаті на сьогодні нами затребувані абсолютно всі спеціальності “в полі”, серед яких, зокрема, електромонтери, фахівці з обслуговування кабельних мереж”, – зазначив Вовк.
За його словами, підготовка кадрів для “Харківобленерго” відбувається в форматі дуальної освіти в рамках підписаних угод, зокрема, з Харківським політехнічним інститутом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, а також власними силами товариства.
За даними Вовка, у 2023 році навчання пройшли майже 1500 працівників компанії, з яких у Центрі підготовки персоналу – 1000 фахівців, у спеціалізованих навчальних закладах – понад 400 осіб. За 10 місяців 2024 року ще майже 1500 працівників пройшли відповідне навчання з підвищення кваліфікації.
“Важливою проблемою є суттєве погіршення освітнього рівня учнів шкіл та студентів після переходу на “дистанційку”. Плюс величезна кількість дітей шкільного та студентського віку виїхали з країни. Ми втратили великий прошарок майбутніх спеціалістів, який треба надолужити. Тому ведемо активний пошук співробітників через Держслужбу зайнятості, соціальні мережі”, – пояснив директор з персоналу.
Він додав, що на певні посади компанія бере навіть без досвіду роботи.
“Якщо людина готова працювати, то вона проходить навчання, складає іспити, і потім вже може обійняти вищу посаду, ніж та, яку ми пропонуємо їй на початку”, – уточнив Вовк.
Як було зазначено під час засідання Ліги енергетичного розвитку, ринок праці в енергетиці в найближчі 10 років потребуватиме, за різними оцінками, від 60 до 80 тис. нових працівників, водночас нинішні освітні можливості дозволяють підготувати лише 10 тис. фахівців.
“Спілкуючись з енергетиками, я чую про колосальний попит на вже підготовлених фахівців, які можуть швидко адаптуватися та активно працювати. Одним з важливих шляхів підготовки таких спеціалістів є дуальна освіта, але вона потребує підтримки з боку держави. Треба оперативно усунути будь-які законодавчі перепони і полегшити процедури, адже майбутні енергетики мають навчатися у вишах і паралельно працювати на підприємствах, набуваючи досвід і отримуючи зарплату”, – вважає директор з розвитку інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна ” та засновник ГО “Клуб експертів” Максим Уракін.
Довідка: Ліга енергетичного розвитку України (ЛЕРУ) – громадська організація, заснована журналістами та комунікаційниками Олександром Голіздрою та Сергієм Шевченко, з метою підвищення ефективності комунікацій та діалогу між всіма стейкхолдерами енергоринку.
Energoreforma, SHEVCHENKO, URAKIN, Vovk, ГОЛІЗДРА, Харківобленерго
Аналіз ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за січень-вересень 2024 року ґрунтується на офіційних даних Держслужби статистики України, НБУ, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Економіка України в січні-вересні 2024 року демонструвала невелике зростання. Згідно з даними Міністерства економіки, зростання реального ВВП у липні становило 2,7% у річному вираженні, що краще за червневі 1,1%, але гірше за травневі 3,7%. За підсумками третього кварталу 2024 року зростання може перевищити раніше прогнозовані 3,1%.
«Українська економіка продовжує рухатися вперед, незважаючи на складні виклики, спричинені війною та зовнішніми економічними чинниками. Нашим ключовим завданням залишається підтримання стабільного зростання та залучення інвестицій у стратегічні сектори економіки,» – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Однак зростання інфляції залишається викликом для економіки. У вересні річна інфляція сягнула 8,6%, прискорившись із 7,5% у серпні. Споживчі ціни в місячному вимірі зросли на 1,5%, після 0,6% у серпні та нуля в липні. Національний банк України переглянув прогноз інфляції на 2024 рік, збільшивши його з 8,5% до 9,7%.
«Інфляція залишається однією з ключових проблем. Високі темпи зростання цін істотно знижують купівельну спроможність населення, що створює додаткові ризики для економіки», – наголосив Уракін.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за дев’ять місяців збільшилося на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і сягнуло $20,382 млрд. Це свідчить про високі обсяги імпорту і недостатні темпи зростання експорту.
«Збільшення від’ємного сальдо торгівлі сигналізує про необхідність перегляду стратегій підтримки експорту. Лише через розвиток конкурентоспроможності національного виробництва можна досягти збалансованого економічного зростання», – зазначив Уракін.
Надходження до державного бюджету України у вересні знизилися до 122,9 млрд грн після різкого збільшення в серпні до 387,4 млрд грн, зумовленого грантами від США та ЄС. Це підкреслює важливість зовнішньої допомоги для підтримки бюджету в умовах війни.
Міжнародні резерви України скоротилися на 8,1% у вересні, досягнувши $38,9 млрд. Основною причиною стало скорочення міжнародних надходжень на тлі виплати боргових зобов’язань.
Глобальна економічна ситуація
Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання світової економіки на рівні 3,2% у 2024 році. Водночас у США темпи зростання в третьому кварталі становили 2,8% на тлі збільшення споживчих витрат на 3,7%. Економіка Євросоюзу демонструє скромніші результати: прогноз зростання у 2024 році знижено до 0,9%, а в Єврозоні – до 0,8%.
«Глобальна економіка стикається з низкою викликів, включно з уповільненням зростання в Китаї та високими процентними ставками. Однак ключовою проблемою залишається ціновий тиск, що зберігається, і геополітична нестабільність», – підкреслив Максим Уракін.
Китайська економіка зросла на 4,6% у третьому кварталі, але прогноз зростання на 2024 рік було знижено до 4,8%. Індія продовжує демонструвати стабільне зростання на рівні 7%, а Бразилія поліпшила свої показники до 3%.
«Світова економіка зараз балансує між відновленням і новими ризиками. Прогнози на найближчі роки залежать від розв’язання геополітичних конфліктів і здатності глобальних лідерів стабілізувати економіку», – додав Максим Уракін.
Економічні показники України та світу за дев’ять місяців 2024 року демонструють суперечливу картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали з боку світових ринків поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансом зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також перебуває під тиском численних факторів невизначеності.
«Для України важливо зосередитися на структурних реформах, що стимулюють зростання експорту та залучення іноземних інвестицій. Тільки через сталий розвиток ключових галузей можна забезпечити довгострокову економічну стабільність,» – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за січень-липень 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club та директор з розвитку бізнесу та маркетингу Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Економіка України в перші вісім місяців 2024 року демонструвала стійку позитивну динаміку на тлі відновлення після кризи. Національний банк України оцінив зростання реального ВВП у другому кварталі на рівні 3,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що відповідає квітневому прогнозу. У липні цей показник прискорився до 4,4% (порівняно з 3,1% у червні та 3,5% у травні), що стало результатом більш раннього і швидкого збирання врожаю.
«Економічні успіхи України у 2024 році показують, що країна починає долати наслідки кризи. Проте на тлі цих показників важливо враховувати зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Це сигнал про необхідність зміцнення внутрішнього виробництва і нарощування експортного потенціалу, щоб уникнути дисбалансів у майбутньому», – зазначив Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Згідно з даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України за січень-серпень 2024 року збільшилося на 6,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $17,613 млрд. Основною причиною збільшення стало зниження темпів зростання експорту на тлі прискореного імпорту. Водночас міжнародні резерви України зросли на 13,7%, досягнувши $42,33 млрд завдяки залученню довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
«Зростання резервів до рекордних рівнів – це важливий сигнал довіри міжнародних партнерів. Однак важливо розуміти, що інфляція залишається викликом. У серпні вона становила 7,5% у річному вимірі після 5,4% у липні та 4,8% у червні. Висока інфляція може істотно знизити купівельну спроможність населення», – підкреслив Уракін.
Інфляція в серпні становила 0,6% порівняно з липнем, коли рівень цін не змінився. Водночас серпневе зростання цін контрастує з показниками за аналогічний місяць минулого року, коли спостерігалося зниження на 1,4%.
Державний борг України за другий квартал 2024 року також зазнав змін. Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу в гривневому еквіваленті збільшився на 243,7 млрд грн, а в доларовому еквіваленті – на $1,1 млрд. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася з 6,24% до 5,6% річних, що свідчить про підвищення ефективності управління боргом.
«Ефективне управління державним боргом, включаючи зниження ставок за позиками, є важливим кроком для фінансової стабільності України. Це дає можливість країні зосередитися на стратегічних інвестиціях у розвиток інфраструктури та соціальної сфери», – додав експерт.
Глобальна економіка
На світовому рівні Міжнародний валютний фонд (МВФ) залишив без змін прогноз зростання світової економіки на 2024 рік на рівні 3,2%, але поліпшив очікування на 2025 рік до 3,3%. Основними драйверами глобального зростання залишаються країни з ринком, що формується, включно з Китаєм та Індією, чиї економіки, за прогнозами, зростуть на 5% і 7% відповідно.
«Глобальна економіка продовжує рух уперед, але стикається з ключовими викликами, включно з інфляцією та високими процентними ставками. Цікаво, що МВФ скоригував свої очікування щодо цін на нафту – очікується їхнє невелике зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році. Це підкреслює важливість стабільності сировинних ринків для країн, що розвиваються», – зазначив Максим Уракін.
Європейська економіка демонструє більш скромні результати. ВВП Єврозони, за прогнозами МВФ, зросте лише на 0,9% у 2024 році, при цьому економіка Німеччини збільшиться лише на 0,2%.
«Європа стикається з безліччю викликів – від енергетичної кризи до уповільнення промислового зростання. Для України це можливість зміцнити свої позиції в торговельних відносинах з ЄС, забезпечивши експорт конкурентоспроможних товарів і послуг», – наголосив експерт.
Висновок
Економічні показники України та світу за січень-серпень 2024 року демонструють змішані результати. Стійке зростання ВВП і зміцнення резервів супроводжуються інфляційними ризиками та негативним торговельним балансом. Глобальна економіка, хоча й рухається вперед, стримується інфляцією та геополітичними чинниками.
«Для України критично важливо зосередитися на створенні привабливого інвестиційного клімату, підвищенні продуктивності праці та розвитку експортних можливостей. Це стане запорукою стійкого економічного зростання та фінансової стабільності в майбутньому», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проєкту «Економічний Моніторинг» кандидат економічних наук Максим Уракін
Детальніше аналіз економічних індикаторів України доступний в щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна “Економічний Мониторинг”.
