Українці найбільш позитивно сприймають Німеччину, Францію, Британію та Литву, тоді як Китай і Угорщина мають помітно гірші оцінки, попри свою вагу у зовнішній торгівлі України, свідчать результати спільного дослідження Active Group та Experts Club.
«Сучасна міжнародна економіка – це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці варто оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та суспільному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Уракін також навів загальні показники зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його даними, загальний товарообіг сягнув понад $125 млрд, з яких майже $85 млрд припало на імпорт і близько $40 млрд – на експорт, тоді як негативне сальдо торгівлі товарами становило близько $44,5 млрд. Він зазначив, що це свідчить про збереження високої відкритості української економіки навіть в умовах війни, але водночас і про її істотну залежність від зовнішніх поставок.
Найбільшим торговельним партнером України за обсягом товарообігу, як зазначалося під час презентації, залишається Китай. Водночас, саме китайський напрям формує для України найбільший торговельний дисбаланс, адже з $20 млрд загального товарообігу близько $19 млрд припадає на імпорт, тоді як український експорт становить лише близько $1,8 млрд.
«По суті майже 39-40% усього річного дефіциту торговельного балансу України – це саме Китай. Це класичний приклад асиметричної торгівлі: Україна продає ресурси, а купує товари з високою доданою вартістю», – наголосив Уракін.
Інший тип взаємодії, за його словами, Україна має з Польщею. Вона залишається ключовим сусідом, логістичним хабом, важливим політичним союзником і водночас найбільшим ринком для українського експорту. Загальний обсяг торгівлі з Польщею перевищує $13 млрд, однак і тут сальдо для України залишається від’ємним – майже мінус $3 млрд. При цьому Польща, як зазначали учасники пресконференції, є не просто ринком збуту, а простором економічного стику між українським виробником та ринком Євросоюзу.
Схожа ситуація спостерігається у торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За наведеними на пресконференції даними, товарообіг із Німеччиною становить близько $9 млрд, із Туреччиною – майже $9 млрд, зі США – майже $6 млрд, причому в усіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив, що особливо важливим є американський напрям, оскільки значення США для України визначається не лише обсягами торгівлі, а й роллю Сполучених Штатів як безпекового, фінансового, технологічного та політичного партнера.
Водночас найбільш вигідними для України з погляду позитивного торговельного сальдо, як було зазначено під час презентації, є Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.
«Найкращі результати Україна має там, де сильними є її позиції в аграрному секторі та де українська експортна пропозиція є зрозумілою для відповідного ринку. Майбутнє поліпшення торговельного балансу лежить у переході до продукції з більшою доданою вартістю на тих ринках, де Україна вже має свою присутність і доводить, що вона є стабільним партнером», – сказав він.
Соціологічна частина дослідження, представлена на пресконференції, показала, що найвищі рівні позитивного ставлення українці демонструють до Німеччини – 77,4%, Литви – 75%, Франції – 74%, Великої Британії – 74%, Швеції – 72,5%, Японії – 71,8%, Італії – 70% та Чехії – 67%. Високими також залишаються оцінки Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі та Туреччини. При цьому до Польщі позитивно ставляться 56% опитаних за 14,7% негативних оцінок, а до Туреччини – 55% за 5,6% негативних.
Натомість Китай має іншу картину сприйняття: позитивне ставлення до нього висловили 23% респондентів, тоді як негативне – 42%. Ще більш критичними виявилися оцінки Угорщини: лише 18,6% позитивного ставлення проти 52% негативного. До США позитивно ставляться 44,1% опитаних, негативно – 24,7%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що дослідження вже є другим у цій серії, що дає змогу відстежувати динаміку громадських оцінок. За його словами, йдеться не лише про емоційне сприйняття інших держав, а й про фактор, який дедалі більше пов’язаний із зовнішньоекономічними відносинами, безпекою та образом країни-партнера в українському суспільстві.
«Показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням. У випадку США, на це могли вплинути зміни в американській політиці після приходу нового президента та відповідне інформаційне тло», – зауважив Позній.
Окрему увагу учасники пресконференції звернули на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Відповідаючи на запитання глядачів, Позній навів як приклад Китай, який сприймається досить негативно, але залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, за його словами, є випадки, коли країна, наприклад, Ірак, має позитивне для України торговельне сальдо, але ставлення до неї залишається стриманим або негативним.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, а тому такі вимірювання треба розглядати в конкретному часовому контексті. «Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова — це ставлення до її представників і громадян, яке базується або на власному досвіді, або на досвіді друзів, колег і членів родини», – пояснила вона.
За словами Безрукової, важливу роль у формуванні цих оцінок відіграють соціальні медіа, політичний контекст, культурні стереотипи та повсякденні уявлення, засвоєні у процесі соціалізації. Саме цим, зокрема, можуть пояснюватися великі частки нейтральних відповідей щодо окремих країн, про які українці мають недостатньо особистого досвіду або інформації в публічному просторі. Вона також звернула увагу на вплив стереотипів на ставлення до частини країн мусульманського світу, хоча з економічної точки зору деякі з них є важливими партнерами України.
Максим Уракін зазначив, що іноземним представництвам варто говорити з українським суспільством не абстрактною дипломатичною мовою, а мовою конкретної користі – через робочі місця, інвестиції, гуманітарні проєкти, освітні програми та логістичні можливості. Він також закликав дипломатичні місії активніше працювати не лише в Києві, а й у регіонах, а також пов’язувати імідж своїх країн не тільки з політичною підтримкою України, а й із реальною участю у відбудові, енергетиці, промисловості, агропереробці, медицині та освіті.
«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», – додав Уракін
Підсумовуючи, учасники пресконференції наголосили, що результати дослідження можуть бути корисними як для бізнесу, так і для державних інституцій та міжнародних партнерів України. На їхню думку, громадська думка здатна впливати на економічну політику, поведінку споживачів і навіть на сприйняття товарів та послуг із тих чи інших країн, а отже стає важливим елементом сучасної зовнішньоекономічної реальності. Олександр Позній при цьому зауважив, що світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість.
Опитування було проведене у березні 2026 року, соціологи опрацювали ставлення українців до 50 країн, які входять до кола найбільших торговельних партнерів України. Дослідження проводилося методом самозаповнення анкети в онлайн-панелі, участь у ньому взяли 800 респондентів, а заявлена похибка не перевищує 3,5%.
З повноюь презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЗРУКОВА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Перевагу українським лікам віддають 28,4% українців, свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого.
Як повідомив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній, при цьому 33,4% опитаних частіше вибирають імпортні ліки, в той же час для 38,2% респондентів не має значення країна походження препарату.
«Для виробників це означає, що конкуренція йде за репутацію, доведеність і стабільність поставок, і українські бренди можуть посилювати позиції за рахунок якості і зрозумілої комунікації», – сказав CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
На думку засновника Experts Club Максима Уракіна, «те, що майже третина споживачів обирає вітчизняні препарати, показує важливість доступності та довіри до якості на внутрішньому ринку».
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого та презентованого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, 31,4% опитаних назвали електронні рецепти “дуже зручними”, 44,1% – “скоріше зручними”, 18,7% – “скоріше незручними”, 5,9% – “дуже незручними”.
“Цифрові інструменти отримують підтримку, коли економлять час і реально спрощують доступ до препаратів”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
“Негатив у частини користувачів зазвичай пов’язаний із практичними збоями та різним рівнем цифрової грамотності, і це потрібно враховувати в донастройці сервісу”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club та оприлюдненого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, під час купівлі ліків 50,5% опитаних насамперед орієнтуються на поєднання ціни та ефективності, 25,0% – на ціну, 24,5% – на ефективність.
Опитування проведено 11-12 лютого 2026 року, 1000 респондентів (18+), онлайн.
“Вибір ‘ціна плюс ефективність’ відображає бажання отримати результат, але в межах обмеженого бюджету”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
“Споживач стає більш раціональним, і це посилює конкуренцію виробників за довіру та доступність”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
За підсумками 2025 року національна валюта України — гривня — в цілому зберегла відносну курсову стабільність, незважаючи на тиск з боку війни, високі бюджетні витрати та волатильність на зовнішніх ринках, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Протягом року офіційний курс гривні до долара США демонстрував помірні коливання у встановленому коридорі, залишаючись під контролем Національного банку України (НБУ). На готівковому та міжбанківському ринках спостерігалися короткострокові сплески попиту на іноземну валюту, переважно в періоди пікових бюджетних виплат і посилення імпортної активності, проте вони оперативно згладжувалися за рахунок валютних інтервенцій регулятора.
За оцінками учасників ринку, ключовими факторами, що підтримували гривню в 2025 році, стали регулярне надходження міжнародної фінансової допомоги, збереження адміністративних заходів валютного регулювання, а також політика НБУ щодо підтримки привабливості гривневих інструментів. Істотну роль відіграли і міжнародні резерви, які протягом року утримувалися на рівні, достатньому для покриття короткострокових зовнішніх зобов’язань.
Водночас на курс гривні продовжували тиснути структурний дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень військових і соціальних витрат, а також невизначеність, пов’язана з тривалістю бойових дій і обсягами майбутньої зовнішньої підтримки.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.01.2025 по 31.12.2025)
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що 2025 рік став для гривні періодом «керованої стабільності».
«Гривня завершує рік без різких девальваційних шоків, що в умовах повномасштабної війни та високої залежності бюджету від зовнішнього фінансування можна вважати стримано позитивним результатом. Ключовим стабілізуючим фактором залишалася координація валютної та бюджетної політики за підтримки міжнародних партнерів», — сказав він.
За його словами, збереження контролю над валютним ринком дозволило уникнути панічних настроїв серед населення і бізнесу, проте в середньостроковій перспективі ризики для гривні, як і раніше, залишаються високими.
«Подальша динаміка курсу буде прямо залежати від обсягів зовнішньої допомоги, ситуації на фронті і темпів відновлення економіки», — підкреслив Уракін.
Інфляційні процеси в 2025 році також залишалися одним із чутливих факторів для валютного ринку. Зростання споживчих цін посилювало попит на валюту з боку населення, проте цей ефект був частково компенсований заходами монетарної політики та збереженням обмежень на рух капіталу.
У НБУ неодноразово підкреслювали, що курсова політика залишається гнучкою та адаптивною, а пріоритетом регулятора є фінансова стабільність і контроль інфляції, а не досягнення формальних курсових орієнтирів.
Експерти відзначають, що в 2026 році динаміка гривні буде значною мірою залежати від темпів відновлення економіки, обсягів міжнародної допомоги, а також рішень щодо подальшої валютної лібералізації.
