Україна вже зібрала 12,5 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ключовою проблемою нового врожаю стала його низька якість: через погодні умови зерно має низький вміст білка. У більшості країн-експортерів також є проблеми з якістю зерна”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, обсяг фуражного зерна в сезоні-2023 може скласти 60% нового врожаю. Минулими роками цей показник перебував на рівні 30%, а решта 70% – становило продовольче зерно.
Україна отримає 2023 року не більше 40% високопротеїнової пшениці, що позначиться на цінах.
“Спред між фуражем і високобілковою пшеницею вже становить $15-18/тонна, надалі може перевищити $20/тонна”, – зазначили експерти.
Нинішній сезон буде проблемним із пропозицією продовольчого зерна в усьому світі, констатували у ВАР і додали, що фуражного зерна багато вироблять Франція, Німеччина та РФ, які мають проблеми з якістю зерна.
“У кого є високобілкова пшениця, продають на Литву, на Німеччину, а на малих портах пропозиція низька. Якщо минулого сезону ринки були профіцитними, трейдери диктували ціни, то зараз переходимо до дефіцитної моделі. Фермери не везуть пшеницю в порти, ціни зростатимуть”, – пояснюють аналітики.
Вони повідомили, що ціни в Дунайських портах на базисі СРТ становлять $170-175/тонна, до кінця тижня вони очікуються на рівні $180/тонна, а до кінця серпня можуть перевищити $200/тонна.
“Світовий попит тільки починає зростати, з’являтимуться новини про проблеми якості і в інших регіонах”, – прогнозують у ВАР.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в опублікованому липневому прогнозі поліпшило прогноз урожаю кукурудзи в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), що розпочався, до 25 млн тонн із 24,5 млн тонн у червневому випуску, а прогноз експорту – до 19,5 млн тонн із 19 млн тонн.
Водночас загалом прогноз експорту фуражного зерна цього МР знижено з 21,53 млн тонн до 21,33 млн тонн через зменшення оцінки врожаю з 31,67 млн тонн до 31,47 млн тонн.
Щодо пшениці прогноз збережено колишнім: урожай – 17,5 млн тонн, експорт – 10,5 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,63 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, торік впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,75 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,67 млн тонн до 2,16 млн тонн.
Зокрема, врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн із 42,13 млн тонн роком раніше, притому що експорт зріс до 28 млн тонн із 26,98 млн тонн, зокрема завдяки зниженню перехідних залишків із 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Урожай насіння основних видів олійних культур в Україні у 2023/24 МР зросте до 19,5 млн тонн, що на 7,7% перевищить показник попереднього сезону, прогнозують в асоціації “Укроліяпром”.
У галузевій асоціації нагадали, що, експортуючи з України насіння соняшнику в достатніх для забезпечення потреб ЄС та інших країн обсягах, країна втрачає ринок збуту соняшникової олії та шроту в цих державах.
“Масовий експорт насіння олійних культур з України на світовий ринок призвів до різкого падіння цін, що викликало невдоволення у фермерів європейських країн. Як наслідок, масовий експорт насіння соняшнику з України призвів з боку деяких країн ЄС до заборони ввезення на їхню територію до середини вересня 2023 року, а можливо, і до 2024 року”, – зазначили в “Укроліяпром”.
В асоціації висловили впевненість, що цього не сталося б, якби було враховано неодноразові прохання асоціації “Укроліяпром” обмежити експорт насіння соняшнику, зокрема до країн ЄС, через запровадження додаткового збору та ліцензування.
В “Укроліяпром” очікують, що експорт соєвих бобів з України за підсумками 2022/23 МР перевищить 3,0 млн тонн, або зросте більш ніж утричі проти 2021/22 МР.
“Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалася не тільки стабільною, а й зростала”, – підкреслили експерти.
Найбільшого зростання виробництва у 2023/24 МР у галузевій асоціації очікують для соєвих бобів – на 12,2%, до 4,107 млн тонн. Це станеться, завдяки збільшенню на 20,5% посівних площ, які сягнули 1,84 млн га, проте врожайність олійної культури зросте лише на 0,4% – до 22,3 ц/га.
Виробництво соняшнику поточного сезону збільшиться на 6,5% порівняно з минулим роком до 11,813 млн тонн. Незважаючи на розширення площ під культурою на 7,7% – до 5,64 млн га, врожайність аналітики очікують на 3,3% нижчу за минулорічну -20,9 ц/га.
В “Укрполіяпромі” очікують збільшення на 9,1% валового збору ріпаку, який становитиме 3,318 млн тонн. Його буде зібрано з майже 1,35 млн га (+16,3%) за врожайності 26,5 ц/га (-9,3%).
“Водночас слід враховувати значно менші перехідні залишки олійних культур в Україні на початок 2023/24 МР проти початку попереднього сезону. Відповідно і пропозиція у 2023/24 МР буде меншою, що потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні зі створення умов для максимальної внутрішньої переробки та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю”, – резюмували в галузевій асоціації.