Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Українська зернова асоціація (УЗА) закликала світове співтовариство, Туреччину та ООН протидіяти російському захопленню Чорного моря і встановленню обмежень на судноплавство для інших країн.
“УЗА вважає за необхідне зазначити, що Чорне море не є внутрішнім морем Росії, де вона може диктувати іншим країнам вимоги до судноплавства. Цілеспрямовані дії росії щодо затримки інспекцій суден, які прямують до українських портів для завантаження зерном та іншими продовольчими товарами в рамках Чорноморської зернової ініціативи, демонструють справжні наміри росії – продовжувати дестабілізувати продовольчу безпеку світу і перетворити продовольство на зброю”, – повідомляється на сайті організації.
УЗА наголосила, що через навмисне затягування інспекцій суден з боку РФ, у Босфорі утворилася черга з понад 140 суден, переважна більшість з яких очікує своєї черги понад місяць. Таким чином, продовольча безпека країн, що залежать від експорту українських продуктів харчування, опинилася під загрозою.
Крім того, РФ, незважаючи на військову агресію, атаки на українські порти та обмеження судноплавства в українських морпортах, продовжує користуватися можливістю безперешкодного торговельного проходження своїх суден із російських чорноморських портів.
“Залучення російської сторони до інспекції суден, що прямують до українських портів (які вона свідомо та навмисно затягує) та водночас відсутність перевірок суден, які курсують із портів Росії в Азово-Чорноморському басейні, – це ніщо інше, як винагорода агресору та обмеження судноплавства в міжнародних водах Чорного моря на його користь”, – зазначається в повідомленні асоціації.
“Ба більше, інспекція російських суден у Босфорі не проводяться, що уможливлює для неї використовувати торговельні судна для перевезення вантажів військового призначення для продовження війни проти України та шантажу інших держав”, – додала УЗА.
Як підсумок, асоціація закликає світову спільноту, ООН і Туреччину не тільки спонукати Росію перестати затримувати рух суден у рамках Стамбульської зернової ініціативи і перестати використовувати продовольство як зброю, а й почати роботу з відновлення вільного судноплавства в Чорному морі для всіх країн, зокрема, вільного торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Як повідомлялося, 15 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та віцепрем’єр-міністр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков закликали міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у роботі зернового коридору і розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів.
Зокрема, російські інспектори сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини.
Підкреслюється, що така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Україна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) здатна без шкоди для своєї продовольчої безпеки експортувати 26 млн тонн пшениці з загального рекордного врожаю в 33,1 млн тонн, оскільки її внутрішній ринок не здатний спожити понад 8 млн тонн пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів потрібно лише 3,5 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) на сайті в четвер.
“Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше ніж 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба лише 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн тонн”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, попередній рекорд урожаю пшениці було встановлено в сезоні 2019/2020 МР з показником 28,2 млн тонн, при цьому з урахуванням експорту 20,5 млн тонн на її внутрішньому ринку залишилося 7,7 млн тонн цієї культури.
УЗА наголосила, що українські аграрії зможуть експортувати в 2021/2022 МР на зовнішні ринки 26 млн тонн пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни та отримати високий дохід завдяки рекордному врожаю і високим цінам на неї на світовому ринку.
“Наразі триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку”, – наголосила асоціація в повідомленні.
За даними УЗА, внутрішній ринок України фізично не зможе спожити занадто великий обсяг пшениці, і збереження в країні значних залишків призведе до недоотримання аграріями частини доходів, унаслідок чого наступного року вони вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.
Як повідомлялося, учасники зернового ринку та Міністерство аграрної політики і продовольства 5 липня підписали меморандум про взаєморозуміння на 2021/2022 МР. При цьому додаток до меморандуму, в якому зазначаються граничні обсяги експорту с/г продукції, буде підписано після того, як стануть відомі обсяги зібраного врожаю.
Цей документ сторони підписують щорічно з 2011 року для збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України.
Сторони в січні 2021 року ринку узгодили граничний обсяг експорту кукурудзи на 2020/2021 маркетинговий рік (МР) розміром 24 млн тонн і внесли відповідні зміни в додаток до меморандуму. До цього в зерновому меморандумі на минулий МР, підписаному в серпні минулого року, містилася узгоджена позиція щодо експорту пшениці та жита на рівні 17,5 млн тонн і 16 тис. тонн відповідно.
Україна у 2020/2021МГ експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн т ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% українського зернової продукції.
Експорт зернових та олійних культур у 2020/2021 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) становитиме 46,8 млн тонн, що на чверть менше, ніж у рекордному 2019/2020 МР.
Як повідомляється на сайті Української зернової асоціації (УЗА) в понеділок із посиланням на дані зернотрейдерів, граничний обсяг експорту цих культур поточного сезону не перевищить значень, зазначених у додатках до Меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства й учасниками ринку.
УЗА уточнила, що темпи експорту зерна в нинішньому МР значно нижчі за торішні показники, що зумовлено кон’юнктурою світових ринків.
Асоціація очікує, що експорт пшениці поточного сезону не перевищить 16 млн тонн, що значно нижче обсягу зазначеного в додатку до Меморандуму в розмірі 17,5 млн тонн. Експорт кукурудзи поточного сезону не перевищить 22 млн тонн, що теж нижче граничного обсягу визначеного в додатку до Меморандуму – 24 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна з початку 2020/2021 МР експортувала 37,71 млн тонн зернових і зернобобових, що на 23,6% менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 14,78 млн тонн пшениці, 18,19 млн тонн кукурудзи, 4,12 млн тон ячменю і 102,2 тис. тонн борошна.
