Генеральний директор Škoda Group Петр Новотни взяв участь у діловому круглому столі в Брюсселі під головуванням Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва. В центрі обговорень було поглиблення співпраці у сфері модернізації транспортної інфраструктури та впровадження європейських технологій.
На зустрічі Škoda Group представила стратегію виходу на узбецький ринок через створення спільного підприємства, яке зосередить діяльність на трьох напрямках:
За словами Петра Новотни, Узбекистан є перспективним ринком, відкритим для європейських інвестицій, а плани Škoda відповідають цілям нового Угоди про розширене партнерство та співпрацю та стратегії ЄС «Глобальний шлюз».
У межах заходу міністр транспорту Узбекистану Ільхом Макскамов провів переговори з керівництвом концерну, обговоривши практичні кроки з розвитку залізничного та міського транспорту. Президент Шавкат Мірзійоєв високо оцінив внесок Škoda Group у передачу європейських технологій та висловив підтримку довгостроковій участі компанії у проєктах країни.
Ініціатива реалізується у контексті нещодавно підписаного СППС між Узбекистаном та ЄС, що відкриває нові можливості для європейського бізнесу на узбецькому ринку. Проєкти у сфері транспорту, енергетики та сталого розвитку фінансуватимуться Європейським інвестиційним банком за підтримки Європейської комісії.
Заступник начальника Департаменту з фінансових технологій, цифровізації та штучного інтелекту Адміністрації Президента Узбекистану Хікматілла Убайдуллаєв повідомив, що відбулася перша робоча зустріч із представниками компанії OpenAI. Від компанії у зустрічі взяли участь Валері Фокке, Діпс Патель, Шайг Алі та Карлотта Серрано — керівники напрямів із питань освіти та партнерств.
Головною темою переговорів стало впровадження платформи ChatGPT EDU, призначеної для викладачів і студентів. Цей інструмент дозволить використовувати потужні мовні моделі OpenAI у захищеному середовищі, створювати персоналізовані навчальні матеріали та власних AI-асистентів.
Особливу увагу сторони приділили персоналізованому навчанню, у межах якого штучний інтелект допомагає адаптувати освітній процес до індивідуальних особливостей кожного учня — його темпу, рівня знань і зацікавлень. Така система дозволить учителям оперативно виявляти прогалини, формувати індивідуальні завдання, автоматизувати перевірку робіт і скоротити обсяг бюрократичних процедур.
Досягнуто домовленості, що OpenAI не створюватиме окрему програму, а приєднається до національної ініціативи «1 мільйон AI-лідерів», доповнивши її власними курсами та експертизою. Це дасть змогу узбецьким школярам, студентам і викладачам опановувати технології штучного інтелекту на рівні світових стандартів.
Окремим напрямом обговорення стала підтримка місцевих стартапів. OpenAI висловила готовність розглянути можливість надання пільгового доступу до API і кредитів, а також участі у хакатонах та акселераційних програмах в Узбекистані. Це створить додаткові можливості для молодих команд, які розробляють власні AI-продукти в галузі освіти та бізнесу.
Узбецька сторона також представила плани щодо створення GPU-кластера та узбецькомовного корпусу даних для локалізації й адаптації моделей штучного інтелекту. Представники OpenAI відзначили, що їхні системи вже демонструють високий рівень розуміння узбецької мови та висловили зацікавленість у подальшій співпраці в цьому напрямі.
За підсумками зустрічі сторони домовилися підготувати дорожню карту співробітництва за трьома ключовими напрямами:
1) впровадження ChatGPT EDU в університетах;
2) розвиток масової AI-освіти;
3) підтримка стартапів і проведення хакатонів.
З квітня поточного року Узбекистан щомісяця приймає понад 1 мільйон іноземних туристів. Такі показники спостерігаються вперше в історії країни, повідомила пресслужба Комітету з туризму при Міністерстві екології, охорони навколишнього середовища та зміни клімату.
За перші дев’ять місяців року Узбекистан відвідали 8,6 мільйона іноземних туристів, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За весь 2024 рік країну відвідали 10,06 мільйона туристів, у 2023 році — 6,62 мільйона, а у 2022 році — 5,23 мільйона.
Зростання туристичного потоку порівняно з 2022 роком, коли світ почав відновлюватися після пандемії COVID-19, склало:
Експорт туристичних послуг цього року також досяг рекордного рівня, перевищивши 3,6 млрд доларів США (за весь 2024 рік — 3,4 млрд доларів).
У Комітеті з туризму зазначили, що розвитку галузі сприяли реформи останніх років, зокрема спрощення візового режиму, пільги для підприємців, а також активна промоція Узбекистану за кордоном.
Відомий британський журналіст і аналітик автоспорту Джо Совард, який висвітлює чемпіонат Формули-1 з 1980-х років, повідомив про можливу зацікавленість Узбекистану у проведенні етапу гонок Формули-1 на своїй території.
У кулуарах Гран-прі Сінгапуру, що пройшло на трасі Марина-Бей, представники кількох азійських країн, включно з Узбекистаном, активно обговорювали перспективи організації майбутніх етапів Формули-1. Про це повідомив Джо Совард — постійний акредитований кореспондент Міжнародної автомобільної федерації (FIA) та автор популярного блогу Joe’s Blog F1, присвяченого закулісним аспектам автоспорту.
За словами Соварда, Узбекистан позиціонує себе як перспективний центр для розвитку міжнародних автоспортивних заходів у Центральній Азії. «Паддок у Марина-Бей був жвавим, як завжди, і ходять чутки, що в місті обговорювали можливі гонки F1 у майбутньому представники Таїланду, Кореї та навіть Узбекистану», — зазначив експерт у своєму недавньому огляді. Він підкреслив, що ініціатива відповідає стратегічному курсу Ташкента на модернізацію інфраструктури та зміцнення міжнародного іміджу країни через спорт.
Спортивна сфера відіграє все більш значущу роль у суспільному житті Узбекистану. Нещодавно національна футбольна збірна вперше в історії кваліфікувалася на чемпіонат світу FIFA, що стало важливим імпульсом для розвитку масового та професійного спорту.
У контексті автоспорту уряд країни демонструє помітний інтерес: він бере на себе фінансування проведення Генеральної асамблеї FIA у грудні поточного року в Ташкенті.
Совард, чиї матеріали високо цінуються в професійних колах за глибину аналізу та доступ до інсайдерської інформації, бачить у цих кроках потенціал для розширення географії Формули-1. «Очевидно, що в країні є інтерес до автомобілів», — коментує він, підкреслюючи, що такі ініціативи сприяють не лише спортивному, а й економічному прогресу регіону.
Новинний портал Nikkei Asia повідомив, що японська компанія Sojitz вкладатиме кошти у будівництво нового міжнародного аеропорту в місті Ташкенті.
За даними видання, Sojitz розпочне реалізацію проєкту вже цього року. Будівництво здійснюється в рамках інфраструктурних інвестицій компанії на суму 1 млрд доларів США.
Ташкентський аеропорт буде зведений у партнерстві з саудівською компанією Vision Invest на основі державно-приватного партнерства. Sojitz планує інвестувати в проєкт десятки мільярдів ієн, тобто сотні мільйонів доларів. Раніше компанія брала участь у проєктах міжнародних аеропортів у префектурах Кумамото та Окінава, а також на островах Палау.
«Проєкт нового аеропорту в Узбекистані було затверджено в серпні 2025 року. Згідно з планом, його відкриття заплановане на 2028 рік. Новий аеропорт зможе приймати до 20 мільйонів пасажирів на рік і забезпечувати понад 40 злітно-посадкових операцій на годину, що зробить його найбільшим у Центральній Азії», — зазначається у статті.
Sojitz також планує брати участь в інших інфраструктурних проєктах в Узбекистані. Спільно з турецькою компанією Ronesans International заплановано будівництво в Самарканді великої лікарні на 800 місць, вітрової електростанції потужністю 1 ГВт та теплової електростанції потужністю 1,6 ГВт.
Як пише Nikkei Asia, з населенням 37 мільйонів осіб Узбекистан є найбільшою країною регіону. Щорічне зростання ВВП перевищує 6%, а для іноземних інвесторів передбачено податкові пільги та стимули. Ставка корпоративного податку становить 15%.
«Станом на жовтень 2024 року в Узбекистані працюють 54 японські компанії — удвічі більше, ніж у 2019 році. У червні Sojitz відкрила в Ташкенті свій перший офіційний офіс», — зазначає видання.
У статті також зазначено, що інші японські компанії активно розвивають інфраструктурні проєкти в Узбекистані. Так, Toyota Tsusho через дочірню структуру Eurus Energy Holdings досліджує майданчик для вітрової електростанції потужністю 500 МВт і спільно з NEC підписала угоду про будівництво дата-центрів. Компанія Marubeni у партнерстві з ОАЕ реалізує проєкт будівництва заводу з очищення стічних вод.
Крім того, Nikkei Asia повідомляє, що Узбекистан веде переговори з Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії щодо розширення співпраці у сфері видобутку мінеральних ресурсів, зокрема стратегічно важливих.
В Узбекистані до 1 листопада 2025 року буде скорочено 2 141 посаду в системі виконавчої влади у зв’язку з впровадженням технологій штучного інтелекту. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв, документ опубліковано в Національній базі законодавства.
Згідно з указом, найбільша кількість скорочень відбудеться в Державному податковому комітеті (498 посад), Міністерстві водного господарства (224), Міністерстві сільського господарства (200), Міністерстві юстиції (197), Міністерстві екології (176) та Міністерстві зайнятості та скорочення бідності (163).
Крім того, буде скорочено кількість заступників керівників у державних комітетах, агентствах та інспекціях: в окремих структурах число заступників зменшиться з 11 до 7, з 12 до 6 і з 13 до 7 відповідно.
Міністерству зайнятості та Федерації профспілок доручено надати допомогу звільненим співробітникам у працевлаштуванні та професійній перепідготовці.
Реформа є частиною програми з цифрової трансформації державного управління. На початку 2025 року президент Мірзійоєв підписав закон про реформування системи державної служби, що передбачає впровадження оцінки ефективності роботи чиновників і підвищення вимог до цифрових навичок.
Раніше в Узбекистані було оголошено про створення Альянсу розвитку штучного інтелекту, який координуватиме впровадження технологій ШІ в різних галузях і розподілятиме фінансування на розвиток інфраструктури. На ці цілі планується спрямувати близько 100 млн доларів.
Масове скорочення державних службовців відображає курс влади на оптимізацію бюрократичного апарату та підвищення ефективності управління за рахунок цифровізації. Разом з тим експерти відзначають, що успішність реформи буде залежати від якості впроваджуваних технологій і здатності держави забезпечити соціальний захист і перенавчання звільнених працівників.
