Найбільша єгипетська компанія Nile Sugar з березня розпочне реалізацію в Джизакській області проєкту з вирощування цукрового буряка, його переробки та виробництва цукрової продукції. Про це повідомив Міністр інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов у інтерв’ю телеканалу «Узбекистан 24».
За його словами, проєкт передбачає виробництво до 200 тисяч тонн цукру на рік. Загальний обсяг інвестицій оцінюється у 450 млн доларів США та буде реалізований у формі прямих іноземних інвестицій.
Міністр сільського господарства Іброхім Абдурахмонов уточнив, що Президент доручив прискорити реалізацію проєкту.
«Дано доручення взяти проєкт під окремий контроль та в стислі строки розпочати його реалізацію. Всі необхідні документи оформлено, земельні ділянки виділено, інвестиції готові», — заявив він.
У 2024 році Мінсільгосп повідомляв, що в Галл’аральському та Фаришському районах області були відібрані земельні ділянки площею 50 тисяч гектарів для вирощування цукрового буряка та 170 гектарів — для будівництва цукрового заводу.
23 січня цього року Лазіз Кудратов провів зустріч із генеральним директором Nile Sugar Емадом Фарідом. За результатами переговорів сторони підписали підсумковий протокол, який зафіксував готовність продовжити скоординовану роботу з підготовки та реалізації спільних проєктів. Документ передбачає уточнення проектних параметрів, умов фінансування та погодження подальших кроків щодо розширення практичної співпраці.
Очікується, що реалізація досягнутих домовленостей дозволить перейти до практичної стадії взаємодії з Nile Sugar, забезпечити поетапний запуск спільних проєктів, а також залучити сучасні агропромислові та переробні технології з подальшою локалізацією виробництва в Узбекистані.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
Республіка Узбекистан була офіційно визнана організацією ASIA Records країною Азії, що має найбільшу кількість ісламських історичних міст, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У церемонії нагородження, яка відбулася в місті Куала-Лумпур (Малайзія), взяли участь представники Комітету з туризму Республіки Узбекистан, а також Посольства Узбекистану в Малайзії.
Згідно з цим визнанням, розташовані в Узбекистані міста Самарканд, Бухара, Хіва та Шахрісабз є ісламськими історичними містами, офіційно визнаними ЮНЕСКО. Цей показник підтверджує статус Узбекистану як одного з найбагатших і найбільш цілісно збережених центрів ісламської цивілізації в Азії.
Розташований у самому серці Великого Шовкового шляху, Узбекистан протягом століть був перехрестям культури, науки та духовних традицій ісламського світу. В його історичних містах до наших днів в автентичному середовищі збереглися видатні зразки ісламської архітектури, містобудування та наукової думки — мечеті, медресе, мавзолеї та цілісні міські ансамблі. Особливу цінність становить саме комплексна збереженість історичного середовища, коли унікальною спадщиною є не окрема пам’ятка, а весь міський образ у його цілісності.
Поряд з архітектурною спадщиною, Узбекистан і сьогодні залишається важливим центром паломницького та культурного туризму. Комплекс Хаст-Імам у Ташкенті, мавзолей Імама аль-Бухарі в Самарканді, ансамблі Бахоуддіна Накшбанда та Чашмаї Аюб у Бухарі, а також ісламські пам’ятки Термеза й надалі приваблюють паломників і туристів з усього світу.
Присудження нагороди ASIA Records на міжнародній арені є визнанням лідерства Узбекистану у справі збереження, розвитку та популяризації ісламської історичної спадщини, а також підтверджує її універсальну цінність для всього людства.
Центральна Азія залучила близько 57% усіх інвестицій з Азії до Євразійського регіону — їхній загальний обсяг сягнув 68 млрд доларів США. Головним драйвером зростання в регіоні став Узбекистан: за останні півтора року обсяг вкладень з азійських країн зріс з 11 млрд до 22,6 млрд доларів США, забезпечивши близько 62% усього приросту інвестицій у Центральній Азії.
Попри глобальний спад, приплив азійських інвестицій до Євразійського регіону у 2024–2025 роках досяг майже 20 млрд доларів США. Майже половину цього зростання (9 млрд доларів США) забезпечили країни Перської затоки. Загальний обсяг накопичених взаємних інвестицій станом на середину 2025 року досяг рекордних 176 млрд доларів США.
Найбільші обсяги інвестицій припали на Об’єднані Арабські Емірати — 16,1 млрд доларів США, а також Саудівську Аравію (4,2 млрд доларів США), Катар (2,4 млрд доларів США) та Оман (1,1 млрд доларів США). До 96% усіх інвестицій країн Затоки спрямовується саме до Центральної Азії.
В Узбекистані обнулено митні збори на імпорт 82 видів сировини та напівфабрикатів до 1 січня 2027 року.
Уперше «нульові» ставки на ці види продукції були запроваджені у жовтні 2021 року та діяли до 1 січня 2024 року.
До переліку включено, зокрема: касторову олію, азбест, гідроксид натрію (каустичну соду), барвники, штучне хутро, штучний віск, готові клеї, фотоемульсію для текстильного друку, папір і картон, бавовняні тканини, тканини з лляного волокна, тканини зі штучних і синтетичних волокон, скловолокно, скловолоконні тканини, гучномовці та інше.
Заходи зі зниження митних ставок застосовувалися з метою підтримки вітчизняних підприємств-виробників, а також збільшення обсягів експорту продукції з доданою вартістю.
Нагадаємо, раніше Узбекистан до 1 січня 2027 року продовжив дію нульових митних ставок для низки продовольчих товарів та дитячого одягу.
Крім того, до 1 січня 2031 року від митних зборів також звільняються спеціальна техніка, обладнання, запасні частини та комплектуючі, сировина й матеріали, що не виробляються в країні та використовуються у технологічних процесах підприємств з утилізації побутових, будівельних і медичних відходів, а також виробництва біорозкладних полімерних матеріалів.
В Узбекистані затверджено спеціальний правовий порядок, що регулює діяльність інвестиційних платформ у форматі «регуляторної пісочниці».
У межах цього правового режиму створюються умови для запуску та розвитку інвестиційних платформ, які дозволяють залучати кошти безпосередньо від інвесторів, насамперед для стартапів, а також суб’єктів малого і середнього бізнесу, для яких вихід на фондовий ринок є ускладненим або передчасним.
Положення закріплює допустимі формати інвестування через електронні платформи, зокрема інвестиції в частки, участь у партнерствах, венчурні та пайові проєкти, а також інші проєктні моделі. На відміну від класичного фондового ринку, такі інвестиції не передбачають випуску та обігу цінних паперів, лістингу й обов’язкової участі інвестиційних посередників.
Документом встановлено порядок реєстрації учасників спеціального правового режиму, умови їх включення до реєстру операторів інвестиційних платформ, а також підстави для виключення з числа учасників.
Учасниками спеціального правового режиму можуть бути виключно юридичні особи — резиденти Узбекистану, які здійснюють діяльність як оператори інвестиційних платформ.
Інвестиційна платформа має являти собою комплексний програмно-технічний та організаційний механізм, що забезпечує:
Запровадження та подальше розширення діяльності інвестиційних платформ дозволить сформувати правові засади для активізації інвестиційної діяльності, що надасть додатковий імпульс:
