Грузія має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Кавказу та Центральної Азії — 48,5 відсоткового пункту. Азербайджан отримав показник 40,1 в.п., тоді як для Узбекистану він становить 11,1 в.п. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
До Грузії позитивно ставляться 57,3% опитаних українців, нейтрально — 32,1%, негативно — 8,8%, ще 1,8% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 48,5 в.п. і поступово зростав протягом трьох хвиль дослідження: із 45,6 в.п. у серпні 2025 року до 47,5 в.п. у березні 2026-го та 48,5 в.п. у серпні поточного року. Поточні показники позитивного ставлення та балансу підтверджуються оприлюдненими матеріалами дослідження.
Позитивне ставлення до Азербайджану висловили 48,7% респондентів, нейтральне — 39,5%, негативне — 8,6%, ще 3,1% обрали відповідь «важко відповісти». Баланс становить 40,1 в.п. Порівняно з березнем 2026 року він зріс із 37,8 в.п., однак залишається нижчим за рівень серпня 2025 року — 51 в.п. За часткою позитивних оцінок Азербайджан посідає друге місце в цій регіональній групі після Грузії.
Ставлення до Узбекистану характеризується насамперед великою часткою нейтральних оцінок. Позитивно країну сприймають 25,6% опитаних, нейтрально — 55,6%, негативно — 14,5%, ще 4,3% не визначилися. Баланс позитивних і негативних відповідей становить 11,1 в.п. В аналітичних матеріалах дослідження висока частка нейтральних відповідей відзначається як характерна риса сприйняття менш інформаційно помітних для української аудиторії держав регіону.
Таким чином, щодо всіх трьох представлених держав баланс залишається позитивним, однак структура оцінок суттєво відрізняється. У випадку Грузії абсолютна більшість респондентів демонструє позитивне ставлення, щодо Азербайджану позитивні оцінки також переважають, тоді як в оцінках Узбекистану домінує нейтральна позиція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на значенні системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію», — зазначив Уракін. За його словами, посольствам важливо регулярно інформувати українську аудиторію про конкретні результати співпраці та підтримувати повноцінну комунікацію українською мовою.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність розвитку практичної складової міжнародного економічного співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній. Він також вказував на роль бізнес-асоціацій, Міністерства економіки та Міністерства закордонних справ у розвитку двосторонніх відносин.
Дослідження проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ГРУЗИЯ, КАВКАЗ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія
Україна та Узбекистан запроваджують «транспортний безвіз», який передбачає скасування дозволів і відповідних квот для прямих та транзитних міжнародних вантажних автомобільних перевезень між двома країнами.
Відповідний протокол між урядами України та Республіки Узбекистан про внесення змін до двосторонньої Угоди про міжнародне автомобільне сполучення було підписано 30 вересня 2026 року, повідомило Посольство України в Узбекистані.
За інформацією диппредставництва, підготовка документа тривала майже рік.
Головною зміною стане спрощення прямих і транзитних вантажних перевезень шляхом скасування необхідності отримувати дозволи, а також кількісних квот на такі перевезення. Цей режим за аналогією з іншими угодами у сфері міжнародних автоперевезень називають «транспортним безвізом».
Для українських та узбецьких перевізників це означатиме усунення одного з адміністративних бар’єрів при організації вантажних перевезень між країнами та транзитом їхніми територіями.
У посольстві очікують, що лібералізація автомобільних перевезень сприятиме відновленню торговельно-економічних зв’язків України з Узбекистаном, які були частково порушені через логістичні проблеми після початку повномасштабної російської агресії.
Особливого значення домовленість набуває в умовах перебудови української зовнішньої торгівлі та пошуку альтернативних транспортних коридорів до Центральної Азії.
«Позбавлення від бюрократичних бар’єрів вже найближчим часом має сприяти відновленню повноцінних торговельно-економічних зв’язків України з Республікою Узбекистан», – зазначили в посольстві.
У диппредставництві нову домовленість також охарактеризували як один із кроків із повернення України на ринки Центральної Азії через нові логістичні маршрути.
Підписаний 30 вересня протокол змінює чинну міжурядову Угоду України та Узбекистану про міжнародне автомобільне сполучення. Йдеться саме про лібералізацію прямих і транзитних вантажних автомобільних перевезень. Повідомлення посольства не передбачає скасування інших митних, прикордонних або транспортних процедур, необхідних для міжнародного перевезення вантажів.
Першоджерело – Посольство України в Республіці Узбекистан.
Як повідомляє Fixygen, Центральний банк Узбекистану вивчає можливість запровадження оптової цифрової валюти центрального банку (wholesale CBDC), паралельно тестує стейблкоїни та має намір продовжити скорочення частки держави у банківському секторі.
Про це представники регулятора заявили на Silk Road Finance & Technology Forum 2026, який проходить у Ташкенті 24-26 серпня. Форум організували Центральний банк Узбекистану та Global Finance & Technology Network (GFTN). У ньому беруть участь понад 6 тис. представників із 74 країн.
Заступник голови та член правління Центрального банку Нодірбек Ачилов повідомив, що регулятор аналізує міжнародний досвід використання оптових CBDC, включаючи як успішні, так і невдалі проєкти.
На відміну від роздрібної цифрової валюти, яка потенційно може використовуватися населенням для повсякденних платежів, оптова CBDC призначена переважно для розрахунків між банками та іншими фінансовими установами. Серед потенційних переваг такого інструменту Ачилов назвав підвищення безпеки та ефективності міжбанківських розрахунків.
Центральний банк також спільно з Національним агентством перспективних проєктів Узбекистану тестує систему стейблкоїнів у спеціальному регуляторному режимі. Рішення про подальше масштабування проєкту планується ухвалити після завершення досліджень та оцінки реакції фінансового ринку. Тема стейблкоїнів, цифрових валют центральних банків і токенізації реальних активів є одним із окремих напрямів програми форуму.
Одночасно Центральний банк планує продовжити приватизацію та скорочення державної присутності у банківській системі. Голова ЦБ Тимур Ішметов заявив, що за останні кілька років частка держави у секторі знизилася приблизно з 85% до 60%.«Ми продовжимо цю тенденцію», – заявив Ішметов.
Офіційна статистика ЦБ показує, що станом на 1 червня 2026 року на банки з державною участю припадало близько 63% активів банківської системи, 66% кредитного портфеля та 59% капіталу. Загальні активи комерційних банків становили 984,4 трлн сумів.
Регулятор також готується опублікувати стратегію валютних інтервенцій. За словами Ішметова, операції Центрального банку на валютному ринку не спрямовані на утримання курсу сума на певному фіксованому рівні. Інтервенції, зокрема, пов’язані із закупівлею золота та регулюванням обсягу грошової пропозиції.
ЦБ має намір і надалі зберігати гнучкий, орієнтований на ринок валютний курс та представити плани подальшої лібералізації операцій за рахунком руху капіталу.«Ми готові бути більш відкритими та прозорими», – зазначив Ішметов.
Крім того, Центральний банк підготував трирічню дорожню карту реформування банківського регулювання після проведеної МВФ та Світовим банком оцінки фінансового сектору FSAP. Регулятор планує наблизити вимоги до міжнародних стандартів Basel III та перевести банки на звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.Silk Road Finance & Technology Forum проводиться в Узбекистані вперше. Однією з його цілей організатори називають позиціонування країни як регіонального центру фінансових технологій Центральної Азії. Окремі секції форуму присвячені цифровим активам, платіжній інфраструктурі, штучному інтелекту, транскордонним платежам, токенізації та CBDC.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
Казахстан і Узбекистан планують спільно вийти на нові експортні ринки Близького Сходу. Домовленості було досягнуто під час Казахстансько-Узбецького бізнес-форуму, що відбувся 5 серпня в Ташкенті.
У рамках ініціативи бізнес-делегації двох країн мають намір відвідати Алеппо наприкінці вересня та Ербіль на початку жовтня. У Сирії планується провести тристоронній бізнес-форум за участю компаній Узбекистану, Казахстану та Сирії. Узбецьку сторону можуть представити 20–30 компаній.
Особливий інтерес становить ринок Сирії, де у зв’язку з відновленням країни зростає попит на будівельні матеріали, продукти харчування, соняшникову олію та м’ясну продукцію.
В Іраку перспективними напрямами названо постачання кондитерських виробів, порцелянової плитки, побутової хімії та поліетиленових гранул.
Спільний вихід на ринки третіх країн дасть змогу:
· розширити географію експорту Казахстану та Узбекистану;
· об’єднати виробничі та експортні можливості двох країн;
· розвивати кооперацію між підприємствами;
· використовувати спільні логістичні маршрути;
· знаходити нових зарубіжних партнерів.
Ініціатива відображає новий підхід до економічного партнерства двох країн — від розвитку взаємної торгівлі до спільного освоєння ринків третіх держав. Узбекистан і Казахстан також зберігають мету довести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
