10 лютого ц.р. з Китаю в Афганістан відправили перший вантажний поїзд за новим прямим залізничним маршрутом, що з’єднує дві країни через територію Казахстану та Узбекистану. Поїзд, що перевозить 55 контейнерів із комунікаційним обладнанням, виробленим китайським телекомунікаційним концерном ZTE, вирушив зі станції Туаньцзецунь міста Чунцін до афганського Хайратону.
Склад перетне кордон на КПП Хоргос у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та досягне місця призначення в Хайратоні через території Казахстану та Узбекистану.
Увесь шлях, як очікується, займе 12-15 днів. «При використанні схеми прямих залізничних вантажоперевезень час транспортування скоротиться на 3-5 діб порівняно з перевезеннями автомобільним транспортом, а витрати на логістику, як очікується, знизяться на 15-20%. Це зміцнить безпеку та ефективність транспортування і постачання товарів», — сказав співробітник компанії ZTE Лю Цзяньфен.
Відкриття прямого вантажного маршруту ще більше зміцнить торговельно-економічне співробітництво та обміни між Чунцином і Афганістаном, а також з іншими країнами Центральної Азії.
АФГАНІСТАН, залізничний маршрут, КАЗАХСТАН, КИТАЙ, УЗБЕКИСТАН
Президент Європейської ради Антоніу Кошта і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн відвідають Узбекистан 3−4 квітня для участі в першому саміті ЄС — Центральна Азія.
Саміт пройде під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва за участі лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Під час саміту, як очікується, ЄС підтвердить свою прихильність розширенню співробітництва у сферах взаємних інтересів, включаючи транспорт і цифрову взаємопов’язаність — всередині регіону та з ЄС, стратегічну сировину, економіку і безпеку, перехід до екологічно чистих та ефективних джерел енергії.
«Перший саміт ЄС — Центральна Азія зміцнить нашу прихильність спільній роботі заради миру, безпеки і сталого розвитку, з повним дотриманням норм міжнародного права», — заявив Антоніу Кошта.
З 25 по 27 лютого 2025 року пройде четверта міжнародна спеціалізована виставка «AGROPRO EXPO 2025», яка відбудеться у Міжнародному Виставковому Комплексі «SOF EXPO Samarkand», розташованому в серці Центрально-Азіатського регіону — місті Самарканд.
«AGROPRO EXPO 2025» — це сільськогосподарська виставка з широким спектром експозицій, де будуть представлені:
Протягом трьох днів провідні компанії з країн Європи та Азії презентують передові проєкти в аграрній галузі.
На виставці буде представлена продукція як місцевих, так і світових виробників і брендів, включаючи весь спектр техніки для роботи на землі — комбайни, трактори, кормозбиральну техніку, обладнання для внесення добрив та інші. Також на заході будуть присутні представники банків та лізингодавців для комплексного вирішення завдань підприємців.
Дізнатися деталі та взяти участь у роботі виставки можна, перейшовши за посиланням.
У Міністерстві юстиції зареєстровано положення «Про порядок державної реєстрації окремих лікарських препаратів без клінічних досліджень» (реєстраційний номер 3600 від 17 січня 2025 року).
Згідно з положенням, рішення про реєстрацію таких лікарських препаратів ухвалює постійна експертна рада при Міністерстві охорони здоров’я на підставі рекомендацій Центру безпеки фармацевтичної продукції.
Процедура реєстрації та видача свідоцтв про реєстрацію здійснюється відповідно до порядку, встановленого урядовою постановою.
Без проведення клінічних досліджень можуть бути зареєстровані такі категорії лікарських препаратів:
– препарати, включені до переліку, для яких не потрібно проводити дослідження на відповідність вимогам GMP (Належна виробнича практика);
– дженерики та галенові препарати місцевих виробників, безпека та ефективність яких доведені в доклінічних дослідженнях і які не поступаються референтним препаратам;
– препарати з однаковим складом, що виробляються однією компанією під різними торговими назвами.
Нагадуємо, що для України фарм ринок Узбекистану є одним з найбільших.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Світові центробанки в листопаді, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 53,4 тонни.
«Якщо подивитися на кінець 2024 року, центральні банки в усьому світі продовжували відігравати провідну роль у попиті на золото, – зазначає аналітик WGC Крішан Гопол. – Листопад став черговим місяцем закупівель золота, центробанки, судячи з наявних даних, у сукупності додали 53 тонни до офіційних запасів. Це продовжує тренд, що спостерігався протягом року: центробанки, здебільшого з країн, що розвиваються, залишалися активними покупцями золота, спонукувані бажанням знайти стабільний і надійний актив в умовах глобальної економічної невизначеності».
Найбільшими покупцями золота в листопаді були Польща (21 тонна), Узбекистан (9 тонн), Індія (8,4 тонни), Казахстан (5,1 тонни). Як зазначає Гопол, вперше з квітня повідомив про збільшення запасів Китай (плюс 5 тонн). Також серед покупців опинилися Йорданія (4,1 тонни), Туреччина (3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Гана (1,2 тонни), Монголія і Мальта (менш ніж тонна).
Основним продавцем золота був Сінгапур (5,2 тонни). Також у грудні центробанк Фінляндії повідомив про скорочення свого золотого запасу на 10%, до 44 тонн, продаж, найімовірніше, відбувся того ж місяця, зазначає WGC.
