За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок.
Згідно з інформацією Укрцукор, серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни Європейського Союзу (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.
Експерти зазначають, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Збільшення попиту пов’язують, зокрема, зі зміною логістичних маршрутів та скороченням поставок цукру з Об’єднаних Арабських Еміратів до країн регіону.
Водночас Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. За даними Державної митної служби України, у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса великої рогатої худоби. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджан (39,1%) та випереджаючи Китай (11,2%).
В Узбекистані планується реалізація низки масштабних інфраструктурних проєктів у сфері автомобільного та повітряного транспорту, спрямованих на підвищення транспортної пов’язаності регіонів, розвиток логістики та збільшення транзитного потенціалу країни.
Одним із ключових проєктів стане будівництво альтернативної автомобільної магістралі «Ташкент – Самарканд». Нова дорога протяжністю 282 км проходитиме через Ташкентську, Сирдар’їнську, Джизакську та Самаркандську області. Траса першої категорії з цементобетонним покриттям і шістьма смугами руху дозволить розвивати швидкість до 150 км/год.
Проєкт передбачає будівництво 12 транспортних розв’язок, 91 мосту, 16 шляхопроводів, 60 тунельних переходів і понад 250 дренажних споруд. Також планується впровадження інтелектуальної транспортної системи, створення терміналів, об’єктів придорожнього сервісу та пунктів вагового контролю. Поставлено завдання прискорити переговори з потенційними інвесторами та розпочати будівельні роботи у найкоротші строки.
Паралельно триває модернізація авіаційної інфраструктури. Наразі реконструюються сім міжнародних аеропортів, а за останні роки нові повітряні гавані з’явилися в Муйнаку, Коканді, Зааміні, Шахрисабзі, Сариасійському та Сохському районах. Загальна кількість аеропортів в Узбекистані досягла 18.
Особливу увагу приділено розвитку Навоїйського міжнародного аеропорту як великого логістичного центру. До 2030 року кількість рейсів тут планується збільшити у 2,3 раза — до 7 тисяч на рік. Обсяг пасажирських перевезень має досягти 150 тисяч осіб, а вантажоперевезень — 45 тисяч тонн щорічно. На території аеропорту також заплановано створення вільної економічної зони «порто-франко», орієнтованої на надання технічних і комерційних послуг повітряним суднам.
Розглянуто й проєкт будівництва міжнародного аеропорту «Новий Ташкент». Новий авіаційний комплекс зможе обслуговувати до 20 мільйонів пасажирів на рік. Проєкт передбачає зведення термінала площею понад 208 тисяч квадратних метрів, будівництво двох злітно-посадкових смуг довжиною по чотири кілометри та створення 169 стоянок для повітряних суден. Наразі тривають підготовчі роботи та переговори з проєктними й підрядними організаціями.
Ще одним напрямом стане розвиток системи забезпечення цивільної авіації авіаційним паливом. До 2030 року виробництво авіагасу планується довести до 600 тисяч тонн на рік, а потужності зі зберігання збільшити з 49 до 80 тисяч тонн. Нові паливні комплекси будуть збудовані в аеропортах Навої, Андижана, Бухари, Ургенча та Нового Ташкента.
Передбачається також поетапний перехід до міжнародних стандартів зберігання та заправки повітряних суден, повна цифровізація управління паливозаправними комплексами та посилення контролю за дотриманням технологічних вимог.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Британська енергетична компанія BP оголосила про придбання 40-відсоткової частки участі в угоді про розподіл продукції, що охоплює шість нафтогазових розвідувальних блоків в Устюртському регіоні Узбекистану. Це знаменує повернення компанії до традиційних енергетичних інвестицій.
Раніше BP згорнула розвідувальну діяльність у регіоні у 2021 році в межах стратегії «зеленої» енергетики, ухваленої за колишнього генерального директора Бернарда Луні, який взяв зобов’язання скоротити видобуток нафти й газу на 40% до 2030 року. Відтоді компанія знову переорієнтувалася на викопне паливо.
«Ми переконані, що Узбекистан має значний ресурсний потенціал і розглядаємо це як можливість підтримати розвідку та розробку нафтогазових ресурсів країни», — заявив Джо Крістофолі.
BP, NAFTA, ГАЗ, УЗБЕКИСТАН
За підсумками початку 2026 року Україна посіла друге місце серед усіх країн за обсягом поставок шоколаду до Узбекистану
За підсумками січня-лютого 2026 року Україна посіла друге місце серед найбільших постачальників шоколадної продукції до Узбекистану. Про це повідомив Національний комітет зі статистики Узбекистану.
Згідно з офіційними даними, за перші два місяці 2026 року Узбекистан імпортував із 34 країн близько 6,6 тис. тонн шоколадної продукції на суму $27,7 млн. При цьому обсяг імпорту скоротився на 1,1 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Найбільшим постачальником шоколаду в Узбекистан залишається Росія з обсягом 4 407 тонн. На другому місці знаходиться Україна з 607 тоннами. Далі йдуть Туркменістан з 209,1 тонни, Казахстан з 201,8 тонни та Туреччина з 190,7 тонни.
Таким чином, українські виробники зберігають помітні позиції на узбецькому ринку шоколаду, поступаючись лише російським постачальникам і випереджаючи інших регіональних експортерів.
Як повідомляє Fixygen, 1 квітня ц.р. Узбекистан розмістив на світових фінансових ринках суверенні міжнародні облігації в національній валюті на суму, еквівалентну $1 млрд, під історично найнижчу процентну ставку — 12,25%. Про це повідомляє Міністерство економіки та фінансів.
Для порівняння: дохідність аналогічних трирічних випусків у попередні роки була значно вищою — 16,625% у 2024 році та 15,5% у 2025 році. Зниження вартості запозичень відображає зростаючу довіру світового капіталу до макроекономічної стабільності республіки та курсу реформ, викладених у Стратегії «Узбекистан‑2030».
Попит зі сторони іноземних інвесторів виявився ажіотажним.
Під час торгів 1 квітня майже 50 великих фондів зі США, Європи, Азії та Близького Сходу подали заявки на загальну суму 24,3 трильйона сумів, що вчетверо перевищило початкову пропозицію. В результаті було успішно розміщено облігації на 12,2 трильйона сумів. Примітно, що підсумкова ставка виявилася навіть нижчою за дохідність на внутрішньому фінансовому ринку Узбекистану.
У відповідному відомстві підкреслили унікальність події: цей випуск євробондів у національній валюті став найбільшою угодою такого роду у регіонах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки за останні 15 років. Успіх розміщення підтвердив стійкість економіки країни навіть на тлі збереження геополітичної напруженості у світі.
