Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
Золотовалютні резерви Узбекистану станом на 1 грудня 2025 року досягли $61,23 млрд, свідчать дані Центрального банку. Це є максимальним показником за весь період статистики з 2013 року.
У листопаді резерви зросли ще на $1,9 млрд (+3,2%), а з початку року — на $20 млрд (+48,7%).
Основним чинником зростання знову стало золото, яке подорожчало на світових ринках.
За оцінкою Центрального банку, підвищення ціни з $4013,2 до $4159,4 за унцію (+3,6%) додало резервам близько $1,8 млрд (у вересні — $4,6 млрд, у жовтні — $2,5 млрд).
Фізичний обсяг золота збільшується другий місяць поспіль. У листопаді він зріс на 310 тис. тройських унцій (9,64 тонни) — до 12,23 млн унцій (380,4 тонни).
Вартість золотого запасу на тлі зростання ціни збільшилася на $3 млрд та досягла історичного максимуму — $50,86 млрд. Тепер на золото припадає близько 83% усіх резервів.
Водночас валютна частина резервів скоротилася на $1,1 млрд — до $9,8 млрд.
Обсяг цінних паперів зріс на $503,3 млн — до $1,53 млрд.
У рамках реалізації стратегії з прискореного розвитку ринку фінансових технологій та стимулювання використання сучасних IT-рішень у сфері фінансових і банківських послуг в Узбекистані ухвалено постанову «Про заходи з подальшого розвитку сфери фінансових технологій в Узбекистані».
Згідно з документом, основні цільові показники на 2026–2030 роки включають:
Центральний банк призначено відповідальним за розвиток сфери фінансових технологій та надано ряд додаткових повноважень. У його рамках будуть створені:
З 2026 року учасники інноваційного хабу зможуть отримувати компенсацію до 50% витрат на навчання та залучення менторів, але не більше $20 тис. та $50 тис. відповідно.
У рамках програми передбачено впровадження системи «open banking» для безпечного обміну даними між банками та фінтех-компаніями, створення посади генерального директора з управління даними у Центральному та комерційних банках, а також розробку Національної стратегії розвитку фінансових технологій на 2026–2030 роки.
Особлива увага приділена розширенню використання криптоактивів: з 1 січня 2026 року вводиться спеціальний правовий режим регулювання обігу стабільних токенів як засобу платежу, дозволяється емісія токенізованих акцій і облігацій, а на фондових біржах створюються окремі майданчики для їх розміщення та обігу.
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
10 листопада ц.р. Президент Узбекистану провів зустріч з працівниками медицини та фармацевтики, привітавши їх із професійним святом — Днем працівників медицини.
За останні 5 років спеціалізованим медичним центрам виділено близько $624 тис., придбано тисячі одиниць сучасного обладнання. Водночас ефективність його використання становить лише 25%. Президент наголосив на необхідності пріоритетного розвитку цифровізації, модернізації клінічних протоколів, упровадження передової діагностики й профілактики, а також формування професійних команд у регіонах.
Тепер директори 26 спеціалізованих центрів, керівники обласної та районної системи охорони здоров’я й завідувачі сімейних поліклінік працюватимуть за щомісячними планами, виїжджатимуть у проблемні райони та махаллі, аналізуватимуть причини захворюваності, пропонуватимуть рішення та навчатимуть місцевих лікарів. Щоденний прийом керівників охорони здоров’я проводитиметься на рівні махаллі, а кожен керівник зобов’язаний забезпечити уважне й оперативне ставлення до пацієнтів.
З нового року буде змінено порядок призначення керівників медичних установ: посади директора та головного лікаря будуть розділені, а на керівні посади зможуть призначатися підприємці з менеджерською підготовкою й підтвердженими результатами.
Система стимулювання також модернізується: найкращим керівникам присвоюватимуться звання, ордени, медалі, грошові премії до $2 497, а для покращення інфраструктури установ виділятиметься по $41 тис. Найкращих фахівців направлятимуть на навчання за кордон.
Триває розвиток медичної освіти: відкриваються факультети загальної медицини, запускаються резидентура та магістратура зі сімейної медицини. Студенти навчатимуться безкоштовно і паралельно працюватимуть лікарями, отримуючи після завершення навчання 150-відсоткову надбавку до заробітної плати. Підтримку медсестер посилено: створюється Вища академія професійної медицини, подвоюються квоти на вищу сестринську освіту, з 2027 року щорічний приріст становитиме щонайменше 20%, а медсестрам із вищою освітою встановлюється 100-відсоткова надбавка до зарплати.
Створюється нова система безперервного підвищення кваліфікації, включно з дистанційним навчанням, тренуванням на симуляторах на основі ШІ та самостійним навчанням на робочому місці. Для цього буде створено Центр безперервної професійної медичної освіти.
Президент зазначив, що приватний сектор уже надає близько 30% медичних послуг, і держава готова розширювати державно-приватне партнерство. Пільги на ввезення обладнання та машин швидкої допомоги продовжуються на три роки, частина ПДВ повертатиметься приватним медичним організаціям, а підприємцям надається пільгова кредитна лінія у розмірі $200 млн для створення сучасних багатопрофільних клінік.
На завершення Глава держави наголосив на важливості професіоналізму й відданості медичних працівників, доручив продовжити реформи, підвищувати якість послуг та впроваджувати сучасні технології, зазначивши, що це дозволить зробити систему охорони здоров’я Узбекистану доступною й ефективною для всіх громадян.
Національне агентство перспективних проєктів представило список спеціально уповноважених криптобірж, які беруть участь у спеціальному податковому режимі для іноземних громадян.
До переліку увійшли всі три діючі в Узбекистані криптобіржі — Kobea Group, Coinpay та Asterium. Іноземці зможуть відкрити рахунок на будь-якій із них, щоб отримати звільнення від податку на доходи, отримані за межами республіки.
Президент Узбекистану своїм указом від 04.10.2025 р. № УП-180 встановив, що з 1 січня 2026 року доходи іноземних громадян, отримані з джерел за межами Узбекистану, будуть звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб за дотримання наступних умов:
Бажаючі стати учасниками режиму повинні подати заявку через Податковий комітет до спеціальної комісії.
Гроші, що перераховуються на рахунок або в криптогаманець, будуть зараховані лише після оцінки ризиків банком (біржею) та перевірки дотримання правил протидії відмиванню грошей.
