Обсяг виробництва електроенергії в Узбекистані у 2025 році становив 86,7 млрд кВт·год, що на 6% більше, ніж роком раніше: у 2024 році в країні було вироблено 81,5 млрд кВт·год електроенергії.
Із загального обсягу виробництва 16,8 млрд кВт·год припало на відновлювані джерела енергії — сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Цей показник зріс на 29% порівняно з 2024 роком.
Водночас виробництво електроенергії лише сонячними та вітровими електростанціями становило 10,5 млрд кВт·год, збільшившись у 2,1 раза. Розвиток відновлюваної енергетики дав змогу заощадити 3,2 млрд кубометрів природного газу та запобігти викидам 4,7 млн тонн шкідливих речовин.
У країні функціонують 148 електростанцій загальною потужністю 25 797 МВт, зокрема теплові електростанції та ТЕЦ (17 551 МВт), ГЕС (2441 МВт), сонячні електростанції (3930 МВт), вітрові електростанції (1652 МВт) і блок-станції (223 МВт). Протягом року введено в експлуатацію 42 нові генерувальні проєкти потужністю 4647 МВт, зокрема сонячні, вітрові, акумуляторні, теплові, гідро- та когенераційні об’єкти. Паралельно введено 11 підстанцій потужністю 1614 МВА та 420 км електромереж, а також розпочато будівництво ще 21 проєкту загальною потужністю 3508 МВт.
У промисловості запущено нові виробництва: завод із випуску 155 гідроагрегатів на рік у Бостанлицькому районі, підприємство з виробництва 15 тис. трансформаторів на рік в Ангрені, а також першу національну ГЕС потужністю 38 МВт у Наманганській області, повністю зібрану з місцевих комплектувальних.
Обсяг постачання електроенергії досяг 77,1 млрд кВт·год (+14%), кількість споживачів перевищила 8,7 млн. Установлена потужність малих сонячних панелей зросла до 2 ГВт, обсяг геліоколекторів — майже до 5 млн літрів. Домогосподарствам і бізнесу надано субсидії на встановлення сонячних систем на суму 322,9 млрд сумів.
Завдяки модернізації мереж поліпшено електропостачання понад 800 тис. домогосподарств у 954 махаллях, а заходи з енергоощадження дали змогу заощадити 2,7 млрд кВт·год електроенергії та 2 млрд кубометрів газу. За даними Міністерства енергетики Республіки Узбекистан, введення нових потужностей забезпечило перехід країни до чистого експорту електроенергії: до сусідніх держав планується спрямувати 2,6 млрд кВт·год, що сприятиме зниженню енергетичних ризиків у регіоні.
Посольство Республіки Узбекистан в Україні спільно з Інститутом зовнішньополітичних досліджень провели круглий стіл на тему «Оновлена зовнішня політика Республіки Узбекистан». У заході взяли участь дипломати, експерти та аналітики. Учасники обговорили трансформацію зовнішньополітичного курсу Узбекистану на тлі глобальної турбулентності, зростання міждержавних конфліктів і перебудови системи міжнародних відносин.
Відзначалося, що за президентства Шавката Мірзійоєва Ташкент посилює міжнародну активність і послідовно формує нові напрямки співпраці, приділяючи увагу зміцненню добросусідства і довіри в Центральній Азії, розвитку багатовекторних політико-економічних зв’язків, диверсифікації торгівлі та інвестицій.
Серед пріоритетів також називалися розширення кооперації в сферах транспорту і логістики, зеленої енергетики, управління водними ресурсами і кліматичного порядку денного. Учасники підкреслили практичну результативність економічної дипломатії та зростання взаємодії Узбекистану з міжнародними організаціями, відзначивши проведення в країні великих міжнародних заходів під егідою Міжпарламентського союзу та ЮНЕСКО.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці Узбекистану з Європейським Союзом. Експерти вказали на збіг інтересів сторін у питаннях енергетичної безпеки, стійких транспортних коридорів, зеленої економіки, водного управління, а також в освітніх і гуманітарних програмах, підкресливши роль Узбекистану як одного з ключових партнерів ЄС в Центральній Азії.
Також обговорювався культурно-гуманітарний компонент зовнішньої політики, включаючи розвиток культурної дипломатії та туризму як інструментів зміцнення позитивного міжнародного іміджу та «м’якої сили» країни.
За підсумками круглого столу учасники охарактеризували зовнішню політику Узбекистану як відкриту, прагматичну і прогнозовану, засновану на внутрішній модернізації та реформаторському порядку денному.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
Золотовалютні резерви Узбекистану станом на 1 грудня 2025 року досягли $61,23 млрд, свідчать дані Центрального банку. Це є максимальним показником за весь період статистики з 2013 року.
У листопаді резерви зросли ще на $1,9 млрд (+3,2%), а з початку року — на $20 млрд (+48,7%).
Основним чинником зростання знову стало золото, яке подорожчало на світових ринках.
За оцінкою Центрального банку, підвищення ціни з $4013,2 до $4159,4 за унцію (+3,6%) додало резервам близько $1,8 млрд (у вересні — $4,6 млрд, у жовтні — $2,5 млрд).
Фізичний обсяг золота збільшується другий місяць поспіль. У листопаді він зріс на 310 тис. тройських унцій (9,64 тонни) — до 12,23 млн унцій (380,4 тонни).
Вартість золотого запасу на тлі зростання ціни збільшилася на $3 млрд та досягла історичного максимуму — $50,86 млрд. Тепер на золото припадає близько 83% усіх резервів.
Водночас валютна частина резервів скоротилася на $1,1 млрд — до $9,8 млрд.
Обсяг цінних паперів зріс на $503,3 млн — до $1,53 млрд.
У рамках реалізації стратегії з прискореного розвитку ринку фінансових технологій та стимулювання використання сучасних IT-рішень у сфері фінансових і банківських послуг в Узбекистані ухвалено постанову «Про заходи з подальшого розвитку сфери фінансових технологій в Узбекистані».
Згідно з документом, основні цільові показники на 2026–2030 роки включають:
Центральний банк призначено відповідальним за розвиток сфери фінансових технологій та надано ряд додаткових повноважень. У його рамках будуть створені:
З 2026 року учасники інноваційного хабу зможуть отримувати компенсацію до 50% витрат на навчання та залучення менторів, але не більше $20 тис. та $50 тис. відповідно.
У рамках програми передбачено впровадження системи «open banking» для безпечного обміну даними між банками та фінтех-компаніями, створення посади генерального директора з управління даними у Центральному та комерційних банках, а також розробку Національної стратегії розвитку фінансових технологій на 2026–2030 роки.
Особлива увага приділена розширенню використання криптоактивів: з 1 січня 2026 року вводиться спеціальний правовий режим регулювання обігу стабільних токенів як засобу платежу, дозволяється емісія токенізованих акцій і облігацій, а на фондових біржах створюються окремі майданчики для їх розміщення та обігу.
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
