Президент Узбекистану підписав Постанову про заходи щодо цифрової трансформації державного управління та реального сектору економіки Узбекистану.
Згідно з постановою, у 2025–2026 роках планується запустити 41 пріоритетний проєкт у сфері «Цифрового уряду» та довести частку електронних держпослуг до 70%. Розпочати надання понад 30 видів держпослуг у махаллях і побудувати 66 тис. км оптико-волоконних ліній зв’язку, ввести в експлуатацію 2284 опорні станції та впровадити понад 100 інформаційних систем. Перевести більше 100 видів послуг для населення й бізнесу в електронний формат, включаючи проактивні та композитні послуги.
З 1 листопада 2025 року мобільні оператори, банки та платіжні організації зможуть надавати платні держпослуги через Єдиний портал інтерактивних державних послуг.
З грудня 2025 року до міжвідомчої електронної взаємодії будуть допущені й недержавні некомерційні організації.
З 1 січня 2026 року процеси соцдопомоги, ведення даних про сім’ї та мешканців, а також робота в махаллях будуть переведені на платформу «Цифрова махалля».
До кінця 2026 року Агентство з кадастру завершить передачу всіх відомостей про нерухомість у систему UZKAD і створить Єдиний реєстр адрес, прив’язаний до WGS-84.
До 1 грудня 2026 року Міністерство цифрових технологій розробить єдину цифрову платформу OASIS, яка забезпечить:
Оператором стане Центр управління проєктами цифрового уряду, фінансування — за рахунок коштів Мінцифри та інших джерел, не заборонених законодавством.
З 1 листопада стартапи в рамках програм «Цифрові стартапи» та «регулятивна пісочниця» ЦБ зможуть безкоштовно користуватися Платформою цифрових даних до одного року.
Іноземні спеціалісти — резиденти IT-парків зможуть дистанційно відкривати рахунки та віртуальні картки в Узбекистані, отримавши ПІНФЛ через диппредставництва.
З 1 січня 2026 року резидентам IT-парків дозволять:
В рамках заходів сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов провів зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Обговорювалися актуальні питання двостороннього співробітництва — зокрема у сферах торгівлі, інвестицій, освіти та культурного обміну, а також ключові аспекти взаємодії у багатосторонніх форматах в межах міжнародних організацій.
«Зустріч підтвердила взаємну прихильність Узбекистану та України поглиблювати діалог, зміцнювати партнерство та розвивати нові можливості на благо наших народів», — зазначив Бахтійор Саїдов.
Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X написав, що сторони домовилися відновити політичний діалог та розширити двостороннє і багатостороннє співробітництво у різних сферах.
«Україна прагне розвивати відносини з Узбекистаном та зміцнювати зв’язки з країнами Центральної Азії.», — йдеться у заяві.
У місті Кабул Узбекистан і Афганістан створили спільне підприємство для вантажних перевезень — ТОВ «Sogdiana Trans».
Компанія ТОВ «Sogdiana Trans» була заснована АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» і спеціалізується на вантажних перевезеннях, управлінні та технічному обслуговуванні залізничної лінії Хайратон – Мазари-Шариф – Ноїбабад.
На церемонії відкриття спільного підприємства керівник компанії «Khan Daqiq Trading» Хамід Хан повідомив, що компанія має можливість перевозити 150 тисяч тонн продукції на рік автомобільним транспортом за маршрутом Кабул – Мазари-Шариф – Кабул, а також із Мазари-Шарифа залізницею в Узбекистан, Казахстан, країни Балтії та інші, та імпортувати продукцію звідти.
Під час заходу начальник відділу логістики та маркетингу ТОВ «Sogdiana Trans» Азіз Абдуллаєв висловив подяку Президенту Узбекистану Шавкату Мірзійоєву та керівництву АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» за створені можливості для підприємців у Рік охорони навколишнього середовища та «зеленої економіки».
АФГАНІСТАН, ВАНТАЖ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, спільне підприємство, УЗБЕКИСТАН
Більшість українців висловлюють нейтральне ставлення до Узбекистану. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з результатами, 65,2% респондентів заявили про нейтральне ставлення до країни. Позитивно налаштовані 23,8% українців (4,3% — повністю позитивне, 19,5% — здебільшого позитивне). Негативне ставлення висловили 11,0% опитаних (3,4% — повністю негативне, 7,6% — здебільшого негативне), ще 3,0% зізналися, що майже не знайомі з цією державою.
«Українці поки не мають чітко сформованої думки про Узбекистан. Це пов’язано з низьким рівнем інформаційної присутності країни в українському медіапросторі. Нейтральна позиція більшості залишає простір для розвитку як політичних, так і економічних відносин», — пояснив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний аспект:
«У 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном досягнув 165 млн доларів США. Україна експортувала товарів на 95,4 млн доларів, тоді як імпорт склав 69,6 млн доларів, що забезпечило позитивне сальдо у 25,8 млн доларів. Це свідчить про потенціал для розширення співпраці, зокрема в агропромисловій сфері та машинобудуванні», — зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного дослідження Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до різних країн світу.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
У Кизинаві відбулося засідання спільної Узбексько-Молдовської комісії з автомобільного транспорту.
Делегації Міністерства транспорту Узбекистану та Міністерства транспорту та дорожньої інфраструктури Молдови обговорили розвиток міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом та створення додаткових умов для національних перевізників.
Після зустрічі було підписано протокол про внесення змін до існуючих угод. Документ передбачає, що з початку 2026 року двосторонні та транзитні вантажоперевезення між двома країнами здійснюватимуться за недозволеною системою.
Угода створить нові можливості для національних перевізників, спростить перевезення вантажів до Європи та зміцнить експортні ланцюги Узбекистану.
З листопада 2025 року в Узбекистані запустять програму Heritage Hotels of Uzbekistan – бізнесмени зможуть брати в довгострокову оренду об’єкти культурної спадщини. Вони відреставрують будівлі та створять у них бутік-готелі.
Передача об’єктів передбачена на умовах державно-приватного партнерства. Реставрація здійснюватиметься за рахунок державних і приватних коштів.
Зазначається, що держава допоможе з просуванням бутік-готелів і створить для учасників програми низку пільг. Зокрема, вони отримають преференції щодо податків на прибуток, землю та майно, а також митних платежів.
Згідно з документом, на окремих об’єктах буде налагоджена робота у нічний час – там створять нові цілодобові туристичні вулиці із закладами для розваг і сервісу. Для цього Кабмін підготує проєкт розвитку територій для стимулювання «нічної» економіки.
