У Міністерстві юстиції зареєстровано положення «Про порядок державної реєстрації окремих лікарських препаратів без клінічних досліджень» (реєстраційний номер 3600 від 17 січня 2025 року).
Згідно з положенням, рішення про реєстрацію таких лікарських препаратів ухвалює постійна експертна рада при Міністерстві охорони здоров’я на підставі рекомендацій Центру безпеки фармацевтичної продукції.
Процедура реєстрації та видача свідоцтв про реєстрацію здійснюється відповідно до порядку, встановленого урядовою постановою.
Без проведення клінічних досліджень можуть бути зареєстровані такі категорії лікарських препаратів:
– препарати, включені до переліку, для яких не потрібно проводити дослідження на відповідність вимогам GMP (Належна виробнича практика);
– дженерики та галенові препарати місцевих виробників, безпека та ефективність яких доведені в доклінічних дослідженнях і які не поступаються референтним препаратам;
– препарати з однаковим складом, що виробляються однією компанією під різними торговими назвами.
Нагадуємо, що для України фарм ринок Узбекистану є одним з найбільших.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Світові центробанки в листопаді, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 53,4 тонни.
«Якщо подивитися на кінець 2024 року, центральні банки в усьому світі продовжували відігравати провідну роль у попиті на золото, – зазначає аналітик WGC Крішан Гопол. – Листопад став черговим місяцем закупівель золота, центробанки, судячи з наявних даних, у сукупності додали 53 тонни до офіційних запасів. Це продовжує тренд, що спостерігався протягом року: центробанки, здебільшого з країн, що розвиваються, залишалися активними покупцями золота, спонукувані бажанням знайти стабільний і надійний актив в умовах глобальної економічної невизначеності».
Найбільшими покупцями золота в листопаді були Польща (21 тонна), Узбекистан (9 тонн), Індія (8,4 тонни), Казахстан (5,1 тонни). Як зазначає Гопол, вперше з квітня повідомив про збільшення запасів Китай (плюс 5 тонн). Також серед покупців опинилися Йорданія (4,1 тонни), Туреччина (3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Гана (1,2 тонни), Монголія і Мальта (менш ніж тонна).
Основним продавцем золота був Сінгапур (5,2 тонни). Також у грудні центробанк Фінляндії повідомив про скорочення свого золотого запасу на 10%, до 44 тонн, продаж, найімовірніше, відбувся того ж місяця, зазначає WGC.
Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ) затвердив фінансування у розмірі $250 млн для підтримки прискорення кліматичного переходу Узбекистану до зеленої, інклюзивної та стійкої економіки.
Цей проєкт знаменує важливий етап у просуванні сталого економічного зростання відповідно до Стратегії розвитку «Узбекистан – 2030», а також зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів до 2030 року.
Проєкт охопить три взаємопов’язані напрями. По-перше, він покращить структури управління, пов’язані з кліматом. По-друге, буде зосереджений на покращенні управління водними та земельними ресурсами, одночасно сприяючи економічній стійкості. По-третє, проєкт прискорить перехід до низьковуглецевих рішень у ключових секторах, таких як енергетика і транспорт, приділяючи першочергову увагу підвищенню енергоефективності та впровадженню сталих практик.
Крім того, у межах цього проєкту особливу увагу буде приділено впровадженню практик розкриття інформації щодо сталого розвитку та кліматичних ризиків для державних підприємств, а також розширенню ініціатив у галузі відновлюваних джерел енергії, які приносять користь жінкам та вразливим громадам.
За даними Агентства статистики в січні-жовтні 2024 року Узбекистан експортував 3 407 тонн граната на 4,0 мільйона доларів США.
Країни, в які Узбекистан експортував найбільше гранатів за 10 місяців 2024 року:
Росія – 2 192 тонн
Казахстан – 448 тонн
Таджикистан – 279 тонн
Киргизька Республіка – 266 тонн
Україна – 106 тонн
Інші країни – 116 тонн
Міністерство статистики Узбекистану
Корпорація “Біосфера”, одна з провідних на ринку з виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує наступного року відкрити виробництво сміттєвих пакетів в Узбекистані на основі ресайклінгу, а не на основі первинних полімерів, та активно просувати свою продукцію на цьому та сусідніх ринках країн Середньої Азії, повідомив засновник і CEO корпорації Андрій Здесенко.
“Це завантажить наш завод “Polygreen” у Фастові, який на сьогодні має запас за потужністю 20%. І дасть нам змогу побудувати ще один завод в Україні, який вироблятиме гранули і відправлятиме їх до Узбекистану для виробництва сміттєвих пакетів, які ми потім постачатимемо в довколишні країни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“А потім губки-мочалки, фольгу-плівку, пакети-слайдери – весь спектр, який необхідний для розвитку”, – додав Здесенко.
Він уточнив, що Узбекистан захистив свій ринок, заборонивши експорт сміттєвих пакетів певної товщини і стимулював, таким чином, запуск внутрішніх виробництв. Крім того, вартість логістики в регіон, наприклад, до Казахстану, через війну піднялася втричі, а терміни доставки з трьох тижнів доходять до двох місяців.
“Тому якщо ми хочемо бути на ринку Узбекистану, де, гадаю, років через п’ять буде 40 млн людей, то треба виробляти там”, – зазначив керівник “Біосфери”.
Він також наголосив, що навколо Узбекистану перебуває близько 100 млн людей, включно з Афганістаном, ринок якого активно розвивається, і в регіоні розташовано багато торговельних хабів, де відбувається дуже активний бізнес.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. У продуктовому портфелі – понад 1 тис. найменувань під 16 власними торговими марками (“Фрекен БОК”, “Файний бонус”, Vortex, Лайкіт, Smile, Smile Baby, Superfresh, Bambik, Novita, Lady Cotton, Alufix, PRO service, GoWipes, “Чиста Перемога”, Pany Blisk і PoketMon). Корпорація є офіційним дистриб’ютором таких міжнародних брендів як TORK, Selpak і Fantom.
Потужності корпорації в Україні представлені трьома заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
Наприкінці 2023 року було відкрито новий напрям FOOD із власним виробництвом Cupsoul, представлений такими брендами чаю, як Graff, Ritz Barton та інші.
