Відомий британський журналіст і аналітик автоспорту Джо Совард, який висвітлює чемпіонат Формули-1 з 1980-х років, повідомив про можливу зацікавленість Узбекистану у проведенні етапу гонок Формули-1 на своїй території.
У кулуарах Гран-прі Сінгапуру, що пройшло на трасі Марина-Бей, представники кількох азійських країн, включно з Узбекистаном, активно обговорювали перспективи організації майбутніх етапів Формули-1. Про це повідомив Джо Совард — постійний акредитований кореспондент Міжнародної автомобільної федерації (FIA) та автор популярного блогу Joe’s Blog F1, присвяченого закулісним аспектам автоспорту.
За словами Соварда, Узбекистан позиціонує себе як перспективний центр для розвитку міжнародних автоспортивних заходів у Центральній Азії. «Паддок у Марина-Бей був жвавим, як завжди, і ходять чутки, що в місті обговорювали можливі гонки F1 у майбутньому представники Таїланду, Кореї та навіть Узбекистану», — зазначив експерт у своєму недавньому огляді. Він підкреслив, що ініціатива відповідає стратегічному курсу Ташкента на модернізацію інфраструктури та зміцнення міжнародного іміджу країни через спорт.
Спортивна сфера відіграє все більш значущу роль у суспільному житті Узбекистану. Нещодавно національна футбольна збірна вперше в історії кваліфікувалася на чемпіонат світу FIFA, що стало важливим імпульсом для розвитку масового та професійного спорту.
У контексті автоспорту уряд країни демонструє помітний інтерес: він бере на себе фінансування проведення Генеральної асамблеї FIA у грудні поточного року в Ташкенті.
Совард, чиї матеріали високо цінуються в професійних колах за глибину аналізу та доступ до інсайдерської інформації, бачить у цих кроках потенціал для розширення географії Формули-1. «Очевидно, що в країні є інтерес до автомобілів», — коментує він, підкреслюючи, що такі ініціативи сприяють не лише спортивному, а й економічному прогресу регіону.
Новинний портал Nikkei Asia повідомив, що японська компанія Sojitz вкладатиме кошти у будівництво нового міжнародного аеропорту в місті Ташкенті.
За даними видання, Sojitz розпочне реалізацію проєкту вже цього року. Будівництво здійснюється в рамках інфраструктурних інвестицій компанії на суму 1 млрд доларів США.
Ташкентський аеропорт буде зведений у партнерстві з саудівською компанією Vision Invest на основі державно-приватного партнерства. Sojitz планує інвестувати в проєкт десятки мільярдів ієн, тобто сотні мільйонів доларів. Раніше компанія брала участь у проєктах міжнародних аеропортів у префектурах Кумамото та Окінава, а також на островах Палау.
«Проєкт нового аеропорту в Узбекистані було затверджено в серпні 2025 року. Згідно з планом, його відкриття заплановане на 2028 рік. Новий аеропорт зможе приймати до 20 мільйонів пасажирів на рік і забезпечувати понад 40 злітно-посадкових операцій на годину, що зробить його найбільшим у Центральній Азії», — зазначається у статті.
Sojitz також планує брати участь в інших інфраструктурних проєктах в Узбекистані. Спільно з турецькою компанією Ronesans International заплановано будівництво в Самарканді великої лікарні на 800 місць, вітрової електростанції потужністю 1 ГВт та теплової електростанції потужністю 1,6 ГВт.
Як пише Nikkei Asia, з населенням 37 мільйонів осіб Узбекистан є найбільшою країною регіону. Щорічне зростання ВВП перевищує 6%, а для іноземних інвесторів передбачено податкові пільги та стимули. Ставка корпоративного податку становить 15%.
«Станом на жовтень 2024 року в Узбекистані працюють 54 японські компанії — удвічі більше, ніж у 2019 році. У червні Sojitz відкрила в Ташкенті свій перший офіційний офіс», — зазначає видання.
У статті також зазначено, що інші японські компанії активно розвивають інфраструктурні проєкти в Узбекистані. Так, Toyota Tsusho через дочірню структуру Eurus Energy Holdings досліджує майданчик для вітрової електростанції потужністю 500 МВт і спільно з NEC підписала угоду про будівництво дата-центрів. Компанія Marubeni у партнерстві з ОАЕ реалізує проєкт будівництва заводу з очищення стічних вод.
Крім того, Nikkei Asia повідомляє, що Узбекистан веде переговори з Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії щодо розширення співпраці у сфері видобутку мінеральних ресурсів, зокрема стратегічно важливих.
В Узбекистані до 1 листопада 2025 року буде скорочено 2 141 посаду в системі виконавчої влади у зв’язку з впровадженням технологій штучного інтелекту. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв, документ опубліковано в Національній базі законодавства.
Згідно з указом, найбільша кількість скорочень відбудеться в Державному податковому комітеті (498 посад), Міністерстві водного господарства (224), Міністерстві сільського господарства (200), Міністерстві юстиції (197), Міністерстві екології (176) та Міністерстві зайнятості та скорочення бідності (163).
Крім того, буде скорочено кількість заступників керівників у державних комітетах, агентствах та інспекціях: в окремих структурах число заступників зменшиться з 11 до 7, з 12 до 6 і з 13 до 7 відповідно.
Міністерству зайнятості та Федерації профспілок доручено надати допомогу звільненим співробітникам у працевлаштуванні та професійній перепідготовці.
Реформа є частиною програми з цифрової трансформації державного управління. На початку 2025 року президент Мірзійоєв підписав закон про реформування системи державної служби, що передбачає впровадження оцінки ефективності роботи чиновників і підвищення вимог до цифрових навичок.
Раніше в Узбекистані було оголошено про створення Альянсу розвитку штучного інтелекту, який координуватиме впровадження технологій ШІ в різних галузях і розподілятиме фінансування на розвиток інфраструктури. На ці цілі планується спрямувати близько 100 млн доларів.
Масове скорочення державних службовців відображає курс влади на оптимізацію бюрократичного апарату та підвищення ефективності управління за рахунок цифровізації. Разом з тим експерти відзначають, що успішність реформи буде залежати від якості впроваджуваних технологій і здатності держави забезпечити соціальний захист і перенавчання звільнених працівників.
Президент Узбекистану підписав Постанову про заходи щодо цифрової трансформації державного управління та реального сектору економіки Узбекистану.
Згідно з постановою, у 2025–2026 роках планується запустити 41 пріоритетний проєкт у сфері «Цифрового уряду» та довести частку електронних держпослуг до 70%. Розпочати надання понад 30 видів держпослуг у махаллях і побудувати 66 тис. км оптико-волоконних ліній зв’язку, ввести в експлуатацію 2284 опорні станції та впровадити понад 100 інформаційних систем. Перевести більше 100 видів послуг для населення й бізнесу в електронний формат, включаючи проактивні та композитні послуги.
З 1 листопада 2025 року мобільні оператори, банки та платіжні організації зможуть надавати платні держпослуги через Єдиний портал інтерактивних державних послуг.
З грудня 2025 року до міжвідомчої електронної взаємодії будуть допущені й недержавні некомерційні організації.
З 1 січня 2026 року процеси соцдопомоги, ведення даних про сім’ї та мешканців, а також робота в махаллях будуть переведені на платформу «Цифрова махалля».
До кінця 2026 року Агентство з кадастру завершить передачу всіх відомостей про нерухомість у систему UZKAD і створить Єдиний реєстр адрес, прив’язаний до WGS-84.
До 1 грудня 2026 року Міністерство цифрових технологій розробить єдину цифрову платформу OASIS, яка забезпечить:
Оператором стане Центр управління проєктами цифрового уряду, фінансування — за рахунок коштів Мінцифри та інших джерел, не заборонених законодавством.
З 1 листопада стартапи в рамках програм «Цифрові стартапи» та «регулятивна пісочниця» ЦБ зможуть безкоштовно користуватися Платформою цифрових даних до одного року.
Іноземні спеціалісти — резиденти IT-парків зможуть дистанційно відкривати рахунки та віртуальні картки в Узбекистані, отримавши ПІНФЛ через диппредставництва.
З 1 січня 2026 року резидентам IT-парків дозволять:
В рамках заходів сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов провів зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Обговорювалися актуальні питання двостороннього співробітництва — зокрема у сферах торгівлі, інвестицій, освіти та культурного обміну, а також ключові аспекти взаємодії у багатосторонніх форматах в межах міжнародних організацій.
«Зустріч підтвердила взаємну прихильність Узбекистану та України поглиблювати діалог, зміцнювати партнерство та розвивати нові можливості на благо наших народів», — зазначив Бахтійор Саїдов.
Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X написав, що сторони домовилися відновити політичний діалог та розширити двостороннє і багатостороннє співробітництво у різних сферах.
«Україна прагне розвивати відносини з Узбекистаном та зміцнювати зв’язки з країнами Центральної Азії.», — йдеться у заяві.
У місті Кабул Узбекистан і Афганістан створили спільне підприємство для вантажних перевезень — ТОВ «Sogdiana Trans».
Компанія ТОВ «Sogdiana Trans» була заснована АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» і спеціалізується на вантажних перевезеннях, управлінні та технічному обслуговуванні залізничної лінії Хайратон – Мазари-Шариф – Ноїбабад.
На церемонії відкриття спільного підприємства керівник компанії «Khan Daqiq Trading» Хамід Хан повідомив, що компанія має можливість перевозити 150 тисяч тонн продукції на рік автомобільним транспортом за маршрутом Кабул – Мазари-Шариф – Кабул, а також із Мазари-Шарифа залізницею в Узбекистан, Казахстан, країни Балтії та інші, та імпортувати продукцію звідти.
Під час заходу начальник відділу логістики та маркетингу ТОВ «Sogdiana Trans» Азіз Абдуллаєв висловив подяку Президенту Узбекистану Шавкату Мірзійоєву та керівництву АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» за створені можливості для підприємців у Рік охорони навколишнього середовища та «зеленої економіки».
АФГАНІСТАН, ВАНТАЖ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, спільне підприємство, УЗБЕКИСТАН
