З листопада 2025 року в Узбекистані запустять програму Heritage Hotels of Uzbekistan – бізнесмени зможуть брати в довгострокову оренду об’єкти культурної спадщини. Вони відреставрують будівлі та створять у них бутік-готелі.
Передача об’єктів передбачена на умовах державно-приватного партнерства. Реставрація здійснюватиметься за рахунок державних і приватних коштів.
Зазначається, що держава допоможе з просуванням бутік-готелів і створить для учасників програми низку пільг. Зокрема, вони отримають преференції щодо податків на прибуток, землю та майно, а також митних платежів.
Згідно з документом, на окремих об’єктах буде налагоджена робота у нічний час – там створять нові цілодобові туристичні вулиці із закладами для розваг і сервісу. Для цього Кабмін підготує проєкт розвитку територій для стимулювання «нічної» економіки.
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR приступила до розробки нафтового родовища в Узбекистані. Про це Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив 22 серпня на тристоронній зустрічі з Президентом Узбекистану та Головою Халк Маслахати Туркменістану в Туркменбаші.
«У нас традиційне енергетичне співробітництво з Туркменістаном. Ми вже вийшли на цю сферу з Узбекистаном. Наша державна нафтова компанія SOCAR уже розпочала розробку нафтового родовища в Узбекистані, і контракт вже підписано», — сказав І. Алієв.
За його словами, Азербайджан розраховує протягом найближчого року-двох отримати «добру звістку» про результати роботи. «Ми всі з нетерпінням чекаємо новин про відкриття великого нафтового родовища в Узбекистані», — зазначив він.
24 липня ц.р. Узбекистан і азербайджанська держкомпанія SOCAR підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на плато Устюрт.
Інвестиції у проєкт оцінюються в $2 млрд. Упродовж найближчих п’яти років SOCAR, яка виступає оператором проєкту, проведе 3D сейсморозвідку на площі не менше 1000 кв. км і пробурить щонайменше одну пошукову свердловину. У разі відкриття промислового родовища сторони перейдуть до його освоєння. За прогнозами, запаси можуть становити до 100 млн тонн нафти та 35 млрд кубометрів газу.
Український фінтех-стартап Fintech Farm (співзасновник — колишній топменеджер ПриватБанку Дмитро Дубілет) вийшов на ринок Узбекистану з новим цифровим банком Tezbank, створеним у партнерстві з місцевим Hamkorbank. Це вже п’ятий ринок компанії, повідомляє AIN.UA.
За даними місцевих ЗМІ, Tezbank працює повністю онлайн (без відділень), пропонуючи мобільний банкінг, кешбек та кредитні продукти; партнером з боку ліцензій і бек-офісу виступає Hamkorbank.
Контекст. До Узбекистану Fintech Farm запустила необанки в Азербайджані (Leobank), Киргизстані (Simbank), Індії (Roarbank) та В’єтнамі (Liobank); раніше компанія закрила проєкт у Нігерії. Стартап декларує плани виходу на 2–3 нові ринки щороку, розглядаючи Південно-Східну й Центральну Азію та Марокко.
Fintech Farm заснована у 2020 році Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязем та Миколою Безкровним як «серійний виробник» необанків на єдиній технологічній платформі. У 2024 році компанія залучила $32 млн інвестицій (раунд за участі Bank of Georgia) для міжнародної експансії.
За оцінкою AIN.UA, сукупна клієнтська база проєктів Fintech Farm перевищує 2,5 млн користувачів; вартість компанії на початок 2024 року — $100+ млн.
Міністерство енергетики Узбекистану та державна енергетична компанія Афганістану Da Afghanistan Breshna Sherkat (DABS) підписали угоди щодо розвитку інфраструктури на загальну суму $243 млн.
Зокрема, затверджено такі великі проєкти:
Під час церемонії генеральний директор DABS Абдул Барі Омар назвав ці чотири угоди життєво важливими для забезпечення надійного електропостачання в Афганістані.
Також було підписано угоду між DABS і компаніями Узбекистану про постачання електроенергії терміном на 10 років.
Для довідки: Узбекистан постачає електроенергію до Афганістану з 2002 року. У грудні минулого року Узбекистан продовжив угоду про експорт електроенергії до Афганістану на 2025 рік. Афганістан імпортує 80% електроенергії з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Ірану, решта виробляється всередині країни.
Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).
Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.
В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.
«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.
«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.
Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».
У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.
