Українські та узбецькі компанії мають намір розширювати співпрацю в машинобудуванні, енергетиці, ІТ, харчовій та текстильній промисловості. Перспективи реалізації спільних проєктів обговорили учасники Українсько-узбецького бізнес-форуму, який відбувся 13 липня 2026 року у Львові.
Як повідомила Торгово-промислова палата України, форум відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков та голова Торгово-промислової палати Узбекистану Даврон Вахобов. У заході взяли участь близько 90 представників бізнесу, органів влади, галузевих об’єднань та торгово-промислових палат обох країн.
У роботі форуму також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Курманов. Участь керівника узбецької дипломатичної місії підкреслила міждержавний рівень зустрічі та зацікавленість Ташкента у розвитку прямих контактів з українським бізнесом. Курманов очолює посольство Узбекистану в Україні з 2020 року.
До учасників форуму звернулися керівник департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Христина Каліш, віцепрезидент Львівської ТПП Наталія Карпенчук-Конопацька, голова асоціації «Узелтекссаноат» Мірзієд Юнусов, голова української частини Українсько-узбецької ділової ради Олег Ревчук та голова Асоціації експортерів Узбекистану Еркінджон Маліков.
За словами Чижикова, інтерес узбецьких партнерів виходить за межі традиційних поставок продовольства та фармацевтичної продукції.
«Ми готові пропонувати ніші з високою доданою вартістю — машинобудування, енергетичне обладнання, ІТ-рішення для «розумних» міст. Це той рівень співпраці, який відповідає амбіціям обох наших країн», — заявив президент ТПП України.
Одним із основних напрямків співпраці учасники назвали розвиток нових логістичних маршрутів між Україною та Центральною Азією. Українська сторона розглядає Узбекистан як регіональний транспортний і торговельний вузол, який може забезпечувати вихід на ринки сусідніх держав.
ТПП України запропонувала узбецьким логістичним операторам і митним службам спільно працювати над створенням «зелених коридорів». Такі маршрути могли б прискорити постачання української аграрної та харчової продукції до Узбекистану, а також транспортування узбецького текстилю через Україну до європейських країн.
Учасники форуму провели прямі B2B-переговори. Серед перспективних напрямків взаємодії були визначені фармацевтика, виробництво машин та промислового обладнання, енергетика, агропереробка, продукти харчування, текстиль, хімічна продукція та цифрові рішення для міського господарства.
Додатковий потенціал має промислова кооперація. Українські компанії можуть постачати до Узбекистану енергетичне та технологічне обладнання, комплектуючі, фармацевтичну продукцію та продукти глибокої агропереробки. Узбецькі підприємства, у свою чергу, зацікавлені в розширенні поставок текстилю, бавовняної сировини, полімерних матеріалів, добрив та іншої хімічної продукції.
Правову основу інвестиційного співробітництва забезпечує двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписана у 1993 році. Між країнами також діє преференційний режим торгівлі, а імпорт товарів з України до Узбекистану в рамках чинних угод про вільну торгівлю звільняється від митних зборів.
За даними ТПП України, у 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном сягнув $315 млн, збільшившись на 14% порівняно з 2024 роком. Український експорт становив $186,5 млн. Виходячи з цих показників, імпорт узбецької продукції в Україну можна оцінити приблизно в $128,5 млн, а позитивне для України торговельне сальдо — приблизно в $58 млн.
Таким чином, останні повні річні дані вказують на товарообіг на рівні близько $315 млн. Цей показник залишається значно нижчим за потенційні можливості обох ринків, проте зростання на 14% свідчить про поступове відновлення економічних зв’язків.
Основу українського експорту до Узбекистану становлять фармацевтична продукція, машини та обладнання, м’ясо та м’ясна продукція, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Україна імпортує з Узбекистану переважно текстиль, бавовну та текстильну сировину, полімерні матеріали, добрива та продукцію хімічної промисловості.
У середньостроковій перспективі зростання товарообігу залежатиме від вартості та тривалості доставки, відновлення стабільних транспортних коридорів, доступності страхування вантажів та здатності компаній організувати регулярні поставки. Узбекистан може стати для українських виробників однією з основних точок виходу на ринки Центральної Азії, тоді як Україна представляє інтерес для узбецького бізнесу як можливий маршрут до ринку ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, що представляє інтереси українського бізнесу. Палата сприяє експорту, організовує ділові місії, надає послуги з сертифікації товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, міжнародного арбітражу та пошуку іноземних партнерів.
Торгово-промислова палата Узбекистану представляє інтереси підприємців республіки, бере участь у розвитку експорту, залученні інвестицій, організації бізнес-місій та налагодженні контактів між узбецькими та закордонними компаніями.
Асоціація «Узелтекссаноат» об’єднує підприємства текстильної та швейно-трикотажної промисловості Узбекистану. Вона бере участь у модернізації підприємств, розвитку глибокої переробки бавовни та просуванні готової текстильної продукції на зовнішні ринки.
Асоціація експортерів Узбекистану надає компаніям підтримку у виході на закордонні ринки, пошуку покупців та організації експортних поставок.
Узбекистан і Сполучені Штати Америки запустили Спільну інвестиційну платформу «США — Узбекистан», покликану розширити двостороннє співробітництво у сфері інвестицій та експортного фінансування, а також залучити додаткові ресурси для реалізації стратегічно важливих проєктів.
Нова платформа створюється для виявлення, підтримки та просування стратегічних інвестиційних проєктів, що становлять взаємний інтерес для Узбекистану, США та їхніх партнерів. Механізм також передбачає розвиток співробітництва у сфері експортного фінансування та залучення міжнародного капіталу до пріоритетних галузей економіки.
Ключовими напрямами діяльності платформи визначено енергетику, інфраструктуру, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтичну промисловість, а також розвідку й освоєння критично важливих мінеральних ресурсів.
Особливу увагу буде приділено проєктам, здатним зміцнити виробничі та логістичні ланцюги постачання, забезпечити стале енергопостачання та сприяти розвитку сучасних високотехнологічних виробництв.
Передбачається, що новий механізм стане інструментом мобілізації приватного капіталу та дозволить залучити до фінансування перспективних проєктів суверенні фонди добробуту, міжнародні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку та інші великі інвестиційні організації.
За оцінками DFC, Узбекистан і Центральна Азія мають значний економічний потенціал завдяки зростаючому світовому попиту на критично важливі мінерали, збільшенню потреби в надійному енергопостачанні та розширенню торговельних потоків уздовж Транскаспійського транспортного коридору.
Генеральний директор DFC Бен Блек зазначив, що запуск платформи є першим кроком до реалізації інвестицій, які відповідають стратегічним інтересам обох країн. За його словами, новий механізм сприятиме зміцненню ланцюгів постачання та створенню додаткових можливостей для економічного зростання США й Узбекистану.
Паралельно сторони обговорюють перехід до практичної реалізації низки великих спільних проєктів. Серед перспективних напрямів — будівництво нового аеропорту в Ташкенті, створення сучасного медичного комплексу у Ферганській області та запуск цифрового банку.
За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок.
Згідно з інформацією Укрцукор, серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни Європейського Союзу (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.
Експерти зазначають, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Збільшення попиту пов’язують, зокрема, зі зміною логістичних маршрутів та скороченням поставок цукру з Об’єднаних Арабських Еміратів до країн регіону.
Водночас Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. За даними Державної митної служби України, у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса великої рогатої худоби. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджан (39,1%) та випереджаючи Китай (11,2%).
В Узбекистані планується реалізація низки масштабних інфраструктурних проєктів у сфері автомобільного та повітряного транспорту, спрямованих на підвищення транспортної пов’язаності регіонів, розвиток логістики та збільшення транзитного потенціалу країни.
Одним із ключових проєктів стане будівництво альтернативної автомобільної магістралі «Ташкент – Самарканд». Нова дорога протяжністю 282 км проходитиме через Ташкентську, Сирдар’їнську, Джизакську та Самаркандську області. Траса першої категорії з цементобетонним покриттям і шістьма смугами руху дозволить розвивати швидкість до 150 км/год.
Проєкт передбачає будівництво 12 транспортних розв’язок, 91 мосту, 16 шляхопроводів, 60 тунельних переходів і понад 250 дренажних споруд. Також планується впровадження інтелектуальної транспортної системи, створення терміналів, об’єктів придорожнього сервісу та пунктів вагового контролю. Поставлено завдання прискорити переговори з потенційними інвесторами та розпочати будівельні роботи у найкоротші строки.
Паралельно триває модернізація авіаційної інфраструктури. Наразі реконструюються сім міжнародних аеропортів, а за останні роки нові повітряні гавані з’явилися в Муйнаку, Коканді, Зааміні, Шахрисабзі, Сариасійському та Сохському районах. Загальна кількість аеропортів в Узбекистані досягла 18.
Особливу увагу приділено розвитку Навоїйського міжнародного аеропорту як великого логістичного центру. До 2030 року кількість рейсів тут планується збільшити у 2,3 раза — до 7 тисяч на рік. Обсяг пасажирських перевезень має досягти 150 тисяч осіб, а вантажоперевезень — 45 тисяч тонн щорічно. На території аеропорту також заплановано створення вільної економічної зони «порто-франко», орієнтованої на надання технічних і комерційних послуг повітряним суднам.
Розглянуто й проєкт будівництва міжнародного аеропорту «Новий Ташкент». Новий авіаційний комплекс зможе обслуговувати до 20 мільйонів пасажирів на рік. Проєкт передбачає зведення термінала площею понад 208 тисяч квадратних метрів, будівництво двох злітно-посадкових смуг довжиною по чотири кілометри та створення 169 стоянок для повітряних суден. Наразі тривають підготовчі роботи та переговори з проєктними й підрядними організаціями.
Ще одним напрямом стане розвиток системи забезпечення цивільної авіації авіаційним паливом. До 2030 року виробництво авіагасу планується довести до 600 тисяч тонн на рік, а потужності зі зберігання збільшити з 49 до 80 тисяч тонн. Нові паливні комплекси будуть збудовані в аеропортах Навої, Андижана, Бухари, Ургенча та Нового Ташкента.
Передбачається також поетапний перехід до міжнародних стандартів зберігання та заправки повітряних суден, повна цифровізація управління паливозаправними комплексами та посилення контролю за дотриманням технологічних вимог.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Британська енергетична компанія BP оголосила про придбання 40-відсоткової частки участі в угоді про розподіл продукції, що охоплює шість нафтогазових розвідувальних блоків в Устюртському регіоні Узбекистану. Це знаменує повернення компанії до традиційних енергетичних інвестицій.
Раніше BP згорнула розвідувальну діяльність у регіоні у 2021 році в межах стратегії «зеленої» енергетики, ухваленої за колишнього генерального директора Бернарда Луні, який взяв зобов’язання скоротити видобуток нафти й газу на 40% до 2030 року. Відтоді компанія знову переорієнтувалася на викопне паливо.
«Ми переконані, що Узбекистан має значний ресурсний потенціал і розглядаємо це як можливість підтримати розвідку та розробку нафтогазових ресурсів країни», — заявив Джо Крістофолі.
BP, NAFTA, ГАЗ, УЗБЕКИСТАН
