Золотовалютні резерви Узбекистану станом на 1 грудня 2025 року досягли $61,23 млрд, свідчать дані Центрального банку. Це є максимальним показником за весь період статистики з 2013 року.
У листопаді резерви зросли ще на $1,9 млрд (+3,2%), а з початку року — на $20 млрд (+48,7%).
Основним чинником зростання знову стало золото, яке подорожчало на світових ринках.
За оцінкою Центрального банку, підвищення ціни з $4013,2 до $4159,4 за унцію (+3,6%) додало резервам близько $1,8 млрд (у вересні — $4,6 млрд, у жовтні — $2,5 млрд).
Фізичний обсяг золота збільшується другий місяць поспіль. У листопаді він зріс на 310 тис. тройських унцій (9,64 тонни) — до 12,23 млн унцій (380,4 тонни).
Вартість золотого запасу на тлі зростання ціни збільшилася на $3 млрд та досягла історичного максимуму — $50,86 млрд. Тепер на золото припадає близько 83% усіх резервів.
Водночас валютна частина резервів скоротилася на $1,1 млрд — до $9,8 млрд.
Обсяг цінних паперів зріс на $503,3 млн — до $1,53 млрд.
У рамках реалізації стратегії з прискореного розвитку ринку фінансових технологій та стимулювання використання сучасних IT-рішень у сфері фінансових і банківських послуг в Узбекистані ухвалено постанову «Про заходи з подальшого розвитку сфери фінансових технологій в Узбекистані».
Згідно з документом, основні цільові показники на 2026–2030 роки включають:
Центральний банк призначено відповідальним за розвиток сфери фінансових технологій та надано ряд додаткових повноважень. У його рамках будуть створені:
З 2026 року учасники інноваційного хабу зможуть отримувати компенсацію до 50% витрат на навчання та залучення менторів, але не більше $20 тис. та $50 тис. відповідно.
У рамках програми передбачено впровадження системи «open banking» для безпечного обміну даними між банками та фінтех-компаніями, створення посади генерального директора з управління даними у Центральному та комерційних банках, а також розробку Національної стратегії розвитку фінансових технологій на 2026–2030 роки.
Особлива увага приділена розширенню використання криптоактивів: з 1 січня 2026 року вводиться спеціальний правовий режим регулювання обігу стабільних токенів як засобу платежу, дозволяється емісія токенізованих акцій і облігацій, а на фондових біржах створюються окремі майданчики для їх розміщення та обігу.
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
10 листопада ц.р. Президент Узбекистану провів зустріч з працівниками медицини та фармацевтики, привітавши їх із професійним святом — Днем працівників медицини.
За останні 5 років спеціалізованим медичним центрам виділено близько $624 тис., придбано тисячі одиниць сучасного обладнання. Водночас ефективність його використання становить лише 25%. Президент наголосив на необхідності пріоритетного розвитку цифровізації, модернізації клінічних протоколів, упровадження передової діагностики й профілактики, а також формування професійних команд у регіонах.
Тепер директори 26 спеціалізованих центрів, керівники обласної та районної системи охорони здоров’я й завідувачі сімейних поліклінік працюватимуть за щомісячними планами, виїжджатимуть у проблемні райони та махаллі, аналізуватимуть причини захворюваності, пропонуватимуть рішення та навчатимуть місцевих лікарів. Щоденний прийом керівників охорони здоров’я проводитиметься на рівні махаллі, а кожен керівник зобов’язаний забезпечити уважне й оперативне ставлення до пацієнтів.
З нового року буде змінено порядок призначення керівників медичних установ: посади директора та головного лікаря будуть розділені, а на керівні посади зможуть призначатися підприємці з менеджерською підготовкою й підтвердженими результатами.
Система стимулювання також модернізується: найкращим керівникам присвоюватимуться звання, ордени, медалі, грошові премії до $2 497, а для покращення інфраструктури установ виділятиметься по $41 тис. Найкращих фахівців направлятимуть на навчання за кордон.
Триває розвиток медичної освіти: відкриваються факультети загальної медицини, запускаються резидентура та магістратура зі сімейної медицини. Студенти навчатимуться безкоштовно і паралельно працюватимуть лікарями, отримуючи після завершення навчання 150-відсоткову надбавку до заробітної плати. Підтримку медсестер посилено: створюється Вища академія професійної медицини, подвоюються квоти на вищу сестринську освіту, з 2027 року щорічний приріст становитиме щонайменше 20%, а медсестрам із вищою освітою встановлюється 100-відсоткова надбавка до зарплати.
Створюється нова система безперервного підвищення кваліфікації, включно з дистанційним навчанням, тренуванням на симуляторах на основі ШІ та самостійним навчанням на робочому місці. Для цього буде створено Центр безперервної професійної медичної освіти.
Президент зазначив, що приватний сектор уже надає близько 30% медичних послуг, і держава готова розширювати державно-приватне партнерство. Пільги на ввезення обладнання та машин швидкої допомоги продовжуються на три роки, частина ПДВ повертатиметься приватним медичним організаціям, а підприємцям надається пільгова кредитна лінія у розмірі $200 млн для створення сучасних багатопрофільних клінік.
На завершення Глава держави наголосив на важливості професіоналізму й відданості медичних працівників, доручив продовжити реформи, підвищувати якість послуг та впроваджувати сучасні технології, зазначивши, що це дозволить зробити систему охорони здоров’я Узбекистану доступною й ефективною для всіх громадян.
Національне агентство перспективних проєктів представило список спеціально уповноважених криптобірж, які беруть участь у спеціальному податковому режимі для іноземних громадян.
До переліку увійшли всі три діючі в Узбекистані криптобіржі — Kobea Group, Coinpay та Asterium. Іноземці зможуть відкрити рахунок на будь-якій із них, щоб отримати звільнення від податку на доходи, отримані за межами республіки.
Президент Узбекистану своїм указом від 04.10.2025 р. № УП-180 встановив, що з 1 січня 2026 року доходи іноземних громадян, отримані з джерел за межами Узбекистану, будуть звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб за дотримання наступних умов:
Бажаючі стати учасниками режиму повинні подати заявку через Податковий комітет до спеціальної комісії.
Гроші, що перераховуються на рахунок або в криптогаманець, будуть зараховані лише після оцінки ризиків банком (біржею) та перевірки дотримання правил протидії відмиванню грошей.
Генеральний директор Škoda Group Петр Новотни взяв участь у діловому круглому столі в Брюсселі під головуванням Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва. В центрі обговорень було поглиблення співпраці у сфері модернізації транспортної інфраструктури та впровадження європейських технологій.
На зустрічі Škoda Group представила стратегію виходу на узбецький ринок через створення спільного підприємства, яке зосередить діяльність на трьох напрямках:
За словами Петра Новотни, Узбекистан є перспективним ринком, відкритим для європейських інвестицій, а плани Škoda відповідають цілям нового Угоди про розширене партнерство та співпрацю та стратегії ЄС «Глобальний шлюз».
У межах заходу міністр транспорту Узбекистану Ільхом Макскамов провів переговори з керівництвом концерну, обговоривши практичні кроки з розвитку залізничного та міського транспорту. Президент Шавкат Мірзійоєв високо оцінив внесок Škoda Group у передачу європейських технологій та висловив підтримку довгостроковій участі компанії у проєктах країни.
Ініціатива реалізується у контексті нещодавно підписаного СППС між Узбекистаном та ЄС, що відкриває нові можливості для європейського бізнесу на узбецькому ринку. Проєкти у сфері транспорту, енергетики та сталого розвитку фінансуватимуться Європейським інвестиційним банком за підтримки Європейської комісії.
