На міжнародному новинному порталі Euronews опубліковано статтю під заголовком «Більше дерев, більше інструментів: Узбекистан активізує зусилля з відновлення Аральського моря та підтримки зеленого бізнесу». Матеріал присвячений актуальній екологічній тематиці, яку Узбекистан представив на виставці Eco Expo Central Asia 2025.
У статті йдеться про дві ключові ініціативи, представлені владою Узбекистану. Перша — розширення екологічних проєктів у Каракалпакстані, регіоні, який найбільше постраждав від висихання Аральського моря. За останні роки на висохлому дні колишнього моря озеленено понад 2 мільйони гектарів. Тепер, окрім лісонасаджень, акцент робитиметься на біосоляному землеробстві, сталому сільському господарстві та раціональному водокористуванні.
Друге важливе напрямок — запуск національної системи «зеленої сертифікації», що має допомогти малому та середньому бізнесу впроваджувати екологічно сталу технологію. За словами міністра екології Азіза Абдухакімова, це відкриє доступ до зеленого фінансування, міжнародних грантів та пільгових кредитів, змінюючи таким чином ставлення підприємців до екологічних стандартів.
Також у статті наведено думку координатора ООН в Узбекистані Сабіни Маль, яка привітала ініціативи і назвала програму з відновлення Аралу прикладом екологічного відновлення глобального значення.
Ухвалено Указ Президента Республіки Узбекистан «Про додаткові заходи зі стимулювання залучення прямих приватних іноземних інвестицій».
Документ спрямований на подальше поліпшення інвестиційного клімату, підтримку процесів приватизації, модернізацію виробництв, а також створення нових робочих місць, особливо в регіонах з надлишковою робочою силою.
Згідно з Указом, для підприємств, створених із залученням прямих іноземних інвестицій і які здійснюють діяльність у пріоритетних галузях, передбачаються податкові пільги строком на:
Пільги застосовуються на території всіх міст і сільських населених пунктів республіки, за винятком міста Ташкент і Ташкентської області. Водночас ці обмеження не поширюються на підприємства, що працюють у сфері туризму та поводження з відходами.
Особливу увагу приділено галузям, на які поширюються ці стимули. До переліку включено, зокрема:
виробництво радіоелектроніки та комплектуючих, легку та шовкову промисловість, виготовлення будівельних матеріалів, харчову та м’ясо-молочну галузі, хімічну й медичну промисловість, машинобудування, туризм, а також сферу переробки відходів.
В Узбекистані готується закон «Про альтернативні інвестиційні фонди». Про це 10 червня під час пленарної сесії Ташкентського міжнародного інвестиційного форуму заявив Президент Шавкат Мірзійоєв.
Як зазначив Глава держави, в країні активно розвиваються альтернативні інструменти фінансування, передусім — венчурний капітал.
«Минулого року оцінка двох національних стартапів — Uzum і TBC — вперше перевищила $1 млрд. Ми маємо намір суттєво збільшити кількість таких компаній», — наголосив Президент.
У зв’язку з цим підготовлено проєкт відповідного закону, який дозволить протягом найближчих п’яти років довести обсяг венчурних та інших форм альтернативних інвестицій до одного мільярда доларів.
Паралельно з цим будуть впроваджені структурні зміни в банківській системі, сфері страхування, фінансів та на ринку капіталу. Зокрема, в країні планується створення Ради із забезпечення фінансової стійкості, а при Центральному банку запрацюють спеціалізовані платформи, спрямовані на розвиток фінансових технологій і кібербезпеки.
Для стимулювання галузі вже створено три венчурні фонди, сукупний капітал яких склав 50 мільйонів доларів.
Згідно з дослідженням венчурного ринку Центральної Азії, проведеним RISE Research за участю KPMG, за підсумками 2024 року сукупний обсяг венчурних інвестицій у регіоні досяг приблизно 95 мільйонів доларів, що на 7% більше порівняно з попереднім роком.
Узбекистан продемонстрував одні з найвищих темпів зростання в регіоні — у 2,7 раза: з 6,3 до 17,5 мільйона доларів. Кількість венчурних угод у країні також зросла — до 38 на рік (для порівняння: 34 у 2023 році та 24 — у 2022-му). Середній обсяг однієї інвестиції збільшився більш ніж удвічі — з 204 до 460 тисяч доларів.
За кількістю стартапів (понад 400) та активних інвесторів (понад 25) Узбекистан посідає друге місце в Центральній Азії, поступаючись лише Казахстану, де зареєстровано близько 1 000 стартапів і понад 50 інвесторів.
Згідно з квітневим звітом Всесвітньої золотої ради (World Gold Council), Узбекистан знову став світовим лідером за обсягами продажу золота.
У квітні 2025 року сукупні закупівлі золота центральними банками по всьому світу склали 12 тонн, що на 12% менше, ніж у березні, і суттєво нижче середнього показника за останні 12 місяців (28 тонн). Це вже другий місяць поспіль, коли фіксується зниження обсягів закупівель.
Експерти WGC вважають, що зменшення попиту може бути пов’язане з рекордними цінами на золото, зафіксованими на початку року. Хоча центробанки зазвичай дотримуються довгострокової стратегії, зростання вартості золота могло тимчасово знизити інтерес до активних закупівель.
Найбільшу покупку у квітні здійснив Національний банк Польщі, збільшивши свої резерви на 12 тонн — до 509 тонн. Це перевищило обсяги Європейського центрального банку, у якого 507 тонн. Загалом з початку року Польща закупила 61 тонну золота.
Серед інших помітних покупців — центробанки Чехії (+3 тонни), Китаю (+2 тонни), Туреччини (+2 тонни), Киргизстану (+2 тонни), Казахстану (+1 тонна) та Йорданії (+1 тонна).
На тлі загальної обережності на ринку золота Центральний банк Узбекистану продовжив розпродаж своїх резервів: у квітні було реалізовано ще 11 тонн. Таким чином, третій місяць поспіль республіка утримує позицію найбільшого продавця дорогоцінного металу. З початку року обсяги золотих резервів скоротилися на 26 тонн — до 356 тонн.
Узбекистан зберігає статус найбільшого експортера золота у 2025 році.
Станом на 1 травня загальний обсяг золотовалютних резервів країни досяг $49,25 млрд, що еквівалентно 15 місяцям імпорту. При цьому валютні резерви перевищують $11 млрд.
Напередодні Курбан-хайїта до Ташкента прибула група українських дітей на відпочинок і відновлення за запрошенням узбецької сторони.
До складу групи увійшли діти з регіонів України, які постраждали внаслідок воєнних дій — Харкова, Херсона, Миколаєва, Запоріжжя, Сум, Хмельницького, Львова та Києва.
Протягом 12 днів діти пройдуть програму оздоровлення та психологічної підтримки.
Кожен день буде присвячений окремій темі — від Дня національних традицій до Дня спорту й здоров’я, із творчими конкурсами та пізнавальними екскурсіями.
Гуманітарна місія спрямована на те, щоб допомогти дітям відновити внутрішню рівновагу та хоча б на деякий час забути про тривоги й обстріли.
В міжнародному аеропорту Ташкента дітей та супроводжуючих урочисто зустріли, після чого вони вирушили до оздоровчого табору в передгір’ї Тянь-Шаню.
До реалізації програми залучені майже всі профільні міністерства та відомства Узбекистану.
Економічний форум «Центральна Азія — Європейський Союз» і форум інвесторів відбудуться в листопаді в Узбекистані. Про це заявив посол Європейського Союзу в Ташкенті Тойво Клаар під час святкування Дня Європи 12 травня.
«На цих форумах буде відкрито нові бізнес-можливості», — зазначив глава дипломатичної місії.
Нагадаємо, що в межах першого саміту «Центральна Азія — Європейський Союз», який відбувся у квітні, ЄС оголосив про інвестиційний пакет для Центральної Азії на суму 12 млрд євро для розвитку чотирьох напрямів: транспортні коридори, критично важлива сировина, зелена енергетика та супутниковий інтернет.
Тойво Клаар також зазначив, що ЄС з нетерпінням очікує на черговий Діалог з прав людини.
Крім того, у Євросоюзі очікують візиту Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Брюсселя цього року для підписання Угоди про розширене партнерство та співробітництво.
«Цей історичний візит відкриє нову главу у відносинах між ЄС і Узбекистаном, які будуть поглиблюватися, диверсифікуватися та модернізуватися в багатьох сферах», — зазначив у своїй промові посол ЄС.
ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ, Європейський союз, УЗБЕКИСТАН, Центральна Азія
