Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 9 жовтня цього року ознайомився з проєктом генерального плану міста Ташкент.
Наразі територія міста становить 43 822 гектари, чисельність населення — понад 3 мільйони осіб. У майбутньому ці показники, безсумнівно, зростатимуть. У зв’язку з цим було розроблено генеральний план Ташкента на період до 2045 року.
Згідно з проєктом, територію Ташкенту буде поділено на три зони. У зоні консервації забезпечать збереження об’єктів культурної спадщини, історичних місць, будівель та зелених зон. У зоні реконструкції стане можливим додаткове будівництво на основі майстер-планів. У зоні реновації здійснюватиметься нове будівництво на місці старого житла та старих будівель, а також їх ремонт.
Зокрема, планується збільшити площу зелених зон у Ташкенті та його околицях у три рази — до 25 тисяч гектарів. Завдяки цьому площа зелених насаджень на душу населення збільшиться з теперішніх 3 до 6 квадратних метрів.
Згідно з вимогами містобудування, жителі повинні мати змогу дістатися до найближчого дитячого садка, школи, лікарні, торгових і сервісних об’єктів від місця проживання не більше ніж за 15 хвилин. У зв’язку з цим буде розширено мережу громадського транспорту, збільшено кількість вузлів і зупинок, побудовано нові дороги та організовано маршрути метробусів.
Ріст Ташкенту створює додатковий тиск на електроенергетичну, водопровідну та каналізаційну інфраструктури. У новому генеральному плані передбачено заходи щодо збільшення потужностей цих систем для забезпечення сталого функціонування.
Президент Узбекистану поставив за мету перетворити Ташкент на мегаполіс із населенням щонайменше 7,5 мільйона осіб. Для цього планується розвиток районів Ташкентської області — Кібрайського, Зангіатинського, Юкоричирчицького, Уртачирчицького та Ташкентського — на основі єдиної агломерації зі столицею.
Проєкт спрямований на створення комфортних умов для життя та роботи в швидкозростаючому мегаполісі, що зробить Ташкент ще більш екологічним і сучасним.
Голова Митного комітету Узбекистану Акмалхужа Мавлонов зустрівся у Вашингтоні із комісаром Митно-прикордонної служби США Троєм Міллером.
За останні 32 роки між Узбекистаном та США вперше проводиться офіційна очна зустріч такого формату між керівниками митних служб двох країн.
Важливі домовленості, досягнуті під час узбексько-американських зустрічей на найвищому рівні у 2018 та 2023 роках, відкрили шлях до розширення взаємної співпраці у всіх сферах.
За даними відомства, зовнішня торгівля Узбекистану товарами США за останні 6 років зросла на 48%. За 8 місяців поточного року цей показник збільшився на 64%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Наголошується, що для збільшення цих показників необхідно стимулювати розширення зовнішньої торгівлі шляхом налагодження взаємної співпраці та обміну інформацією між митними службами обох країн.
Саме тому основна увага на переговорах була зосереджена на таких актуальних питаннях, як моніторинг ризиків на митниці, цифровизація митних процедур та ефективне використання людських ресурсів.
Керівники митних служб двох країн підписали угоду про співпрацю та взаємну допомогу, яка є важливою правовою основою співробітництва у сфері митної справи. Цей документ, який відкриває нову сторінку у взаєминах, забезпечує можливість обміну інформацією між Узбекистаном та США у сфері митної справи та служить подальшому зміцненню співробітництва у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, транснаціональними злочинними угрупованнями, відмиванням грошей та ухилення від митниці.
Примітно, що США підписали подібні двосторонні угоди про митне співробітництво лише з 17 країнами із 200 країн світу, а Узбекистан значиться у цьому списку 18 країною.
У ході переговорів детально обговорювалися можливості залучення до Узбекистану фахівців прикордонної та митної служб США, а також можливості підвищення кваліфікації узбецьких фахівців у США.
В ході візиту заплановано ознайомлення делегації Узбекистану з діяльністю Національного таргетингового центру США, Академії кінології, міжнародного аеропорту Сан-Антоніо у Техасі, автоприкордонного митного поста у місті Ларедо на кордоні з Мексикою та міжнародного залізничного пункту пропуску «Техас-Мексика».
https://president.uz/ru/lists/view/7559
Світові центробанки в липні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 37,1 тонни.
Найбільшими покупцями були Польща (14,3 тонни), Узбекистан (9,6 тонни) та Індія (5,4 тонни). Також збільшили запаси Йорданія (4,3 тонни), Туреччина (3,8 тонни), Катар (2,3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Єгипет і Мальта (по 0,1 тонни).
Продавали золото Казахстан (3,9 тонни) і Монголія (0,7 тонни).
«Центральні банки зберігають прихильність накопиченню золота в останні місяці. Хоча загальний рівень попиту злегка охолов, оскільки ціна на золото продовжувала зростати до нових максимумів, він, тим не менш, залишався позитивним», – зазначає в огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
Азіатський банк розвитку схвалив два кредити Узбекистану на загальну суму $400 млн на реалізацію масштабних реформ в енергетичному секторі, спрямованих на підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на розвиток фінансових ринків країни.
Генеральний директор АБР по Центральній та Західній Азії Євген Жуков заявив, що реформи, які будуть підтримані цими програмами, допоможуть створити сприятливе середовище для того, щоб регулятори та компанії могли відігравати свою роль у стимулюванні розвитку шляхом створення надійних внутрішніх фінансових ринків та задовільнення потреб в енергії при одночасній боротьбі зі зміною клімату.
АБР виділить 300 мільйонів доларів для реформування енергетичного сектору Узбекистану, включаючи створення більш ефективної структури управління, покращення законодавства та залучення приватних інвестицій.
З метою розвитку фінансового ринку Узбекистану АБР виділить 100 мільйонів доларів для реалізації регуляторних та інституційних реформ, спрямованих на покращення ринкових умов для оптимізації фінансових транзакцій та послуг, а також для збільшення заходів щодо регулювання попиту та пропозиції для зростання ринків капіталу.
Узбекистан доєднався до АБР в 1995 році, і с тих пір, банк надав країні позики, гранти та технічне сприяння на суму 12.5 млрд доларів.
ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” створить представництво в Узбекистані, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому уточнюється, що, згідно з рішенням НР “Дарниці”, ухваленим 12 липня, представництво буде створено “у зв’язку з постійним розвитком”.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Дарниця” збільшила частку експорту до 4%. Компанія експортує продукцію в 17 країн. Зокрема, завдяки підтвердженню стабільності ліків у південній кліматичній зоні та комплаєнсу в Австралії компанія може розширювати співпрацю з Новою Зеландією, Малайзією, Єменом і країнами Південної Африки. Водночас із 2016 року “Дарниця” припинила експорт у РФ, а після 24 лютого 2022 року і в Білорусь.
У червні 2023 року “Дарниця” зареєструвала один зі своїх препаратів в Австралії, відомій, за словами компанії, одними з найсуворіших регуляторних правил у світі.
За підсумками 2023 року вона збільшила чистий дохід від основної діяльності на 32,8% порівняно з 2022 роком – до 6,969 млрд грн. Основними факторами збільшення доходу компанія назвала нові продукти і підвищення ціни продажів.
“Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Видання Аrkeonews повідомляє, що китайські та узбецькі археологи виявили стародавнє поселення, датоване 8 століттям до нашої ери в Узбекистані, недалеко від річки Сурхандар’я.
За даними видання, група узбецьких і китайських археологів у період з квітня по червень зробили вже три великі відкриття.
Якщо перше відкриття має відношення до поселення 8 віку до н.е., де було знайдено архітектурну споруду квадратної форми з декількома кімнатами, включаючи піч і сміттєві ями, пропонуючи уявлення про древню цивілізацію, яка колись процвітала там, то ще один великий проект був пов’язаний з дослідженням древньої Кушанской імперії.
Внаслідок спільних зусиль було знайдено двадцять п’ять стародавніх гробниць та шість споруд Кушанської імперії. Кушанська імперія була потужною політичною системою, яка правила на території сучасних Узбекистану, Афганістану та Пакистану. Вона була заснована у першому столітті нашої ери кочовим народом Юечжі.
Археолог Ван Мен зазначив, що подібні знахідки мають вирішальне значення для встановлення хронологічної хронології кушанської культури в регіоні, допомагаючи простежити розвиток цивілізації навколо Сурхандар’їнської області.
У третьому проекті археологи зосередилися на Ферганській долині на сході Узбекистану, де вони досліджували та вивчили 84 руїни в період із квітня по травень. У ході досліджень також було виявлено дорогоцінний наскальний живопис, який допоміг намалювати картину стародавньої культури Наманганської області Узбекистану.
Ці відкриття знаменують собою останні віхи у багаторічному археологічному партнерстві між Північно-Західним університетом та Узбекистаном, яке розпочалося у 2009 році. До 2024 року в Центральній Азії було реалізовано понад 70 спільних проектів, спрямованих на вивчення історичних обмінів уздовж стародавнього Шовкового шляху.
