В Узбекистані засновується Компанія з розвитку торгівлі (КРТ) у формі акціонерного товариства. Це передбачено Постановою Президента Узбекистану від 14 березня. Створення компанії анонсувалося ще в січні, а 12 березня Президент Ш. Мірзійоєв оголосив про її завдання.
Компанія організовується за засновництва Агентства з управління держактивами на базі Агентства просування експорту та Фонду підтримки експорту. Управляти нею буде Торгово-промислова палата.
Створюється також Фонд сприяння торгівлі при Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі. Він отримуватиме кошти з держбюджету для сприяння учасникам зовнішньої торгівлі, крім фінансування передекспортних і пов’язаних з експортом операцій. Управляти коштами фонду буде КРТ.
До списку основних напрямів діяльності КРТ увійдуть:
Компанія покриє частину їхніх витрат на страхову премію, транспортних витрат під час експорту продукції, впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, витрат на оренду закордонних офісів, складів, торгових приміщень, на утримання будинків, а також на рекламні кампанії.
Вона також допоможе бізнесу залучити престижні міжнародні бренди, виділить гранти для покриття витрат зі встановлення співпраці з власниками цих брендів. Ще одне завдання – організація експортних акселераторів за участю іноземних консультантів.
12 березня в Душанбе відбулося чергове засідання Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва між Республікою Узбекистан і Республікою Таджикистан.
На зустрічі під головуванням Прем’єр-міністрів двох країн було відзначено, що спільними зусиллями Президентів стратегічне партнерство і союзницькі відносини стрімко розвиваються в дусі дружби, добросусідства і взаємної поваги.
Останніми роками зростає взаємна торгівля. Минулого року її обсяг сягнув 757 млн. доларів. Було зазначено, що надалі необхідно вжити всіх заходів для збільшення взаємного товарообігу до 1 млрд. доларів.
Особливу увагу приділено питанням прискорення реалізації проєкту міжнародної прикордонної торговельної зони “Узбекистан-Таджикистан” у районних пунктах пропуску “Ойбек” і “Фотехобод”, яка містила б у собі виробничі підприємства, а також логістичні та оптово-розподільчі центри для експорту сільгосппродукції до третіх країн.
Також відбулося обговорення про спільне виробництво автомобілів у Республіці Таджикистан та налагодження виробництва шин на базі ВАТ “ТАЛКО” для потреб автомобільної промисловості Узбекистану, а також спільного будівництва двох ГЕС на річці Зеравшан.
Сторони висловили зацікавленість у подальшому розвитку співробітництва у сфері сільського господарства, створенні спільних агрокластерів у прикордонних регіонах двох країн, проведенні спільних досліджень.
Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
Міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit опублікувала статтю, в якій за підсумками сезону 2023/24 років Узбекистан може увійти до числа 5 найбільших світових експортерів свіжої цибулі.
Видання повідомляє, що сезон 2023/24 року ознаменувався заборонами на експорт цибулі з багатьох країн світу. Зокрема заборону на експорт цибулі ввів Єгипет, який зазвичай входить до п’ятірки найбільших експортерів.
В Узбекистані, як і в багатьох інших країнах регіону, були зафіксовані рекорди за площами та обсягами виробництва цибулі. У результаті, ціни на цибулю в Узбекистані в січні були на 40% нижчими, ніж під час її збирання, що гарантувало збитки для перекупників.
Трейдери активно почали шукати можливості експорту цибулі, адже в січні цибулею з Узбекистану були завалені оптові ринки Польщі. Крім того, вже наприкінці березня плануються перші експортні відвантаження нового врожаю цибулі в 300 тис. тонн, який може виявитися новим експортним рекордом. Це дасть змогу Узбекистану випередити Польщу, Афганістан, Іспанію, Єгипет і, можливо, США, за обсягом експорту цибулі та увійти в топ-5 світових експортерів.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 28 грудня підписав Указ, спрямований на забезпечення стабільності цін на основні види продовольчої продукції на споживчих ринках.
Документом до 1 січня 2025 року продовжено термін застосування нульової ставки імпортного мита щодо товарів.
Це харчові субпродукти великої рогатої худоби, риба, молоко, вершки, вершкове масло, яйця, банани, цитрусові, фрукти, цибуля та деякі овочі, кава, чай, рослинні олії, борошно, крупи, борошняні та макаронні вироби, води, засоби для волосся, дитячий одяг та інші.
Указом також установлено, що протягом 2024 року нульова ставка мита застосовується під час ввезення зазначених у товарній позиції 0105 свіжих, охолоджених або заморожених м’яса та харчових субпродуктів домашньої птиці (код ТН ЗЕД 0207), а також соняшникової, сафлорової та бавовняної олій та їх фракцій, нерафінованих або рафінованих, але без зміни хімічного складу (1512).
До кінця 2024 року щодо товарів, які походять з країн, торговельно-економічні відносини з якими не передбачають режиму найбільшого сприяння, подвійна ставка мита не застосовується.
Урядовій комісії з питань залучення інвестицій, промислового розвитку та регулювання торгівлі доручено до 1 лютого внести до Адміністрації Президента пропозиції щодо запобігання різкому зростанню цін на цукор і забезпечення стабільності виробництва.
Крім того, до 1 жовтня комісія має оцінити ефективність пільг і підготувати пропозиції щодо продовження їх застосування.
За січень-листопад 2023 року виробництво автомобілів в Узбекистані становило 355,25 тисячі одиниць, що на 25,9%, або на 73 тисячі більше, ніж в аналогічному періоді 2022 року (282,2 тисячі).
В автомобільній промисловості країни в січні-листопаді 2023 року збільшилося виробництво автомобілів марки “Cobalt” з 90,2 тисячі до 104,57 тисячі (+15,9%), “Chery” з 386 шт. до 9,7 тисячі, збільшилося в 25, 3 рази, “Damas” з 65,5 тисячі до 79,8 (+21,9%), “Tracker” з 4,9 тисячі до 40,7 тисячі збільшився у 8,3 рази, випуск “Оnix” склав 29,2 тисячі, автомобілі легкового спеціалізування з 18,67 тисячі до 21,72 тисячі (+16,7%).
Виробництво Gentra (Lacetti) знизилося з 80,5 тисячі до 74,2 тисячі одиниць. Вітчизняні підприємства також виробили менше вантажних автомобілів – 3015 проти 3686 одиниць за 11 місяців минулого року.
За січень-листопад 2023 року великими підприємствами республіки було вироблено 712,1 тисяч шин для легкових автомобілів, що порівняно з 2022 роком обсяг виробництва зменшився на 17,5%.
Випуск автомобільних двигунів у 2023 році збільшився до 237,5 тисяч (+13,8%), акумуляторів – до 1,03 мільйона (+28,9%).
Виробництво автобусів в Узбекистані впало з 1125 до 776 штук (-31%). Це сталося одночасно з імпортом великої партії китайських автобусів і електробусів, які доставляються в Ташкент, Самарканд, Бухару, Хорезм та інші регіони країни.
Імпорт автомобілів з початку року склав 1,56 млрд доларів США (зростання в 2,2 раза), деталей і запчастин для автомобілів – 1,34 млрд доларів (+16,8%).
