Резервний банк Зімбабве вводить в обіг нову валюту – зімбабвійський золотий (Zimbabwe Gold, або ZiG), пише MarketWatch з посиланням на його повідомлення.
ZiG замінить зімбабвійський долар і буде забезпечений золотом, іншими дорогоцінними металами та іноземними валютами.
Нова валюта допоможе спростити грошово-фінансові відносини, внести в них визначеність і передбачуваність, заявив глава національного центробанку Джон Мушаяаванху.
ЦБ встановить процентну ставку для запозичень у зімбабвійських золотих на рівні 20% проти максимальних у всьому світі 130% для колишньої валюти.
Банки почнуть конвертацію коштів на рахунках у нову валюту в п’ятницю. Її введення в обіг відбудеться в понеділок з курсом 13,56 золотого за долар США, повідомляє CNBC Africa.
Річна інфляція в березні в Зімбабве прискорилася до 55% з більш ніж 47% місяцем раніше на тлі обвалу колишньої національної валюти і залежності економіки країни від американського долара.
Резервний банк Зімбабве також вказав на проблеми зі здачею під час розрахунків, включно з її видачею у вигляді купонів або цукерок.
Обсяги купівлі населенням України валюти в січні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 103,2 млн порівняно з $1 млрд 26,2 млн у грудні та $621,8 млн у листопаді, що стало новим рекордом із жовтня 2012 року, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат січня знову забезпечив сегмент готівкової валюти, де її чиста купівля зросла до $885,2 млн з $807,5 млн у грудні та $375-380 млн у листопаді-жовтні, тоді як сальдо купівлі та продажу безготівкової валюти залишилося на рівні попереднього місяця – $218,0 млн.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ), який з кінця липня 2022 року утримує офіційний курс гривні $36,5686 грн/$1, з 3 жовтня перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. З кінця листопада під тиском зрослого попиту на ринку сформувався очевидний тренд на ослаблення національної валюти. Незважаючи на збільшення інтервенцій Нацбанку до $3,55 млрд, долар на міжбанку в грудні подорожчав на 4,5%, або 1,65 грн – до 38,002 грн/$1, а на готівковому ринку через стрибок приблизно на гривню в останні дні року його зростання в грудні становило 5,3%, або приблизно 2 грн – приблизно до $39,40 грн/$1.
Водночас за підсумками січня офіційний курс гривні зміцнився до 37,5627 грн/$1, а на готівковому ринку – до 38,20 грн/$1, а спред між ними знову звузився.
Як уточнив НБУ, після стрибка курсу наприкінці грудня на безготівковому ринку першу декаду місяця чиста купівля валюти становила $10-30 млн, однак після стабілізації курсу і зниження спредів обсяги чистої купівлі істотно впали.
Водночас на готівковому ринку обсяги чистої купівлі, що становили в першу декаду січня в середньому $40,5 млн на день, у середині місяця знизилися до $34 млн, проте в останню декаду зросли до $48,4 млн.
На думку низки учасників ринку, новим фактором на готівковому ринку, як це вже було наприкінці минулого року, може стати ухвалення законопроєкту про мобілізацію, що передбачає арешт рахунків тих, хто не з’являється до ТЦК за повісткою.
Згідно з даними Нацбанку, загалом обсяг продажу населенням безготівкової валюти в січні знизився до $276,7 млн із $311,7 млн у грудні, тоді як обсяг купівлі – до $494,7 млн із $530,3 млн.
На готівковому ринку в січні купівля скоротилася до $1 млрд 890,9 млн з $2 млрд 65,9 млн, як і продаж – до $1 млрд 5,8 млн з $1 млрд 258,4 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема чиста купівля готівкової валюти становила $1,01 млрд. За 2023 рік чиста купівля валюти населенням досягла $4 млрд 792,8 млн, зокрема готівкової – $3 млрд 632,1 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти в січні знизилася істотніше – до $5,06 млрд із $7,06 млрд у грудні, тоді як продаж – не настільки суттєво: до $4,17 млрд із $4,91 млрд.
У результаті чиста купівля в січні впала до $0,88 млрд із $2,15 млрд у грудні, повернувшись до травня-червня 2023 року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то після грудневого рекорду за час повномасштабної війни в $5,99 млрд у січні він знизився до $4,34 млрд, що все одно істотно більше, ніж до лібералізації курсу.
Обсяги купівлі населенням України валюти у вересні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $444,3 млн, що втричі вище за серпневий показник, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат забезпечив зростання чистої купівлі безготівкової валюти населенням до $261,6 млн, тоді як у серпні спостерігався чистий продаж $32,3 млн.
Чиста купівля готівкової валюти у вересні збільшилася незначно – з $180,8 млн до $182,7 млн, вказується в даних.
Як повідомлялося, Нацбанк із 29 серпня вперше з початку повномасштабної війни дозволив громадянам купувати безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць в одному банку. З тієї ж дати він збільшив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців. Уперше цей інструмент було дозволено з 21 липня 2022 року, тоді з обмеженням у 50 тис. грн на місяць.
Курс долара на готівковому ринку за перші дві декади вересня зріс із 37,88 грн/$1 до 38,49 грн/$1, після чого наприкінці місяця опустився до 38,07 грн/$1.
Згідно з даними Нацбанку, обсяг продажу населенням безготівкової валюти у вересні знизився до $223,7 млн з $260,6 млн у серпні, тоді як обсяг купівлі підскочив з $228,3 млн до $485,3 млн.
Водночас на готівковому ринку у вересні купівля незначно скоротилася – з $1 млрд 669,3 млн до $1 млрд 547,7 млн, як і продаж: з $1 млрд 488,5 млн до $1 млрд 364,9 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема готівкової валюти було куплено на $1,01 млрд більше, ніж продано.
За перші дев’ять місяців місяця цього року чиста купівля валюти населенням становила $2 млрд 405,5 млн, зокрема готівкової – $1 млрд 800,0 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти зросла у вересні до $5,80 млрд із $5,49 млрд у серпні, тоді як купівля скоротилася до $3,96 млрд із $4,27 млрд, а сумарна чиста купівля за 9 місяців досягла $8,79 млрд.
Крім того, повідомлялося, що у вересні інтервенції НБУ збільшилися до $2,69 млрд із $2,36 млрд у серпні, тоді як міжнародна фінансова підтримка зросла до $3 млрд із $1,64 млрд. Сумарно за дев’ять місяців інтервенції становили $19,27 млрд.
Банки, які до сьогодні могли купувати і продавати валюту за заявками клієнтів тільки в межах офіційного курсу Національного банку України +/- 1%, з 3 жовтня можуть самостійно встановлювати його без цього обмеження.
Відповідну норму закріплено постановою правління НБУ №121 від 2 жовтня про перехід у режим керованої гнучкості обмінного курсу, якою внесено зміни до “воєнної” постанови правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року.
“Ви правильно прочитали наші зміни до №18: тобто немає зараз прив’язки плюс +1%”, – підтвердив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу в понеділок.
Сім банків із 65, що працюють на ринку, наразі надають послугу з приймання зношеної іноземної валюти на інкасо, повідомило видання “Мінфін” із посиланням на відповідь Національного банку України на запит і результати телефонного обдзвону.
Зазначено, що в Райффайзен Банку комісія за інкасо становить 10% від суми, у ПУМБ – 12%, в Акордбанку, Першому інвестиційному банку та Кредобанку (не менше ніж 350 грн) – 15%, в Укрексімбанку – 20%, у МТБ Банку – 50% від суми.
Щодо термінів інкасо в ПУМБ і Райффайзені відповіли, що, “як правило, йдеться про кілька тижнів”.
Видання додало, що деякі банки, наприклад Кредобанк, висувають додаткові умови – відкриття рахунку.
У державному Укрексімбанку менеджер повідомив, що кілька днів тому фінустанова тимчасово призупинила приймання старої інвалюти на інкасо, проте запевнив: послугу буде відновлено протягом кількох днів.
Крім цього, за інформацією Нацбанку, незабаром таку послугу планують запровадити найбільші на ринку державний ПриватБанк і Ощадбанк.
Перший етап Дорожньої карти пом’якшення валютних обмежень передбачає мінімізацію множинності обмінних курсів, лібералізацію торговельних операцій і сприяння новим кредитам та інвестиціям.
Відповідну публічну версію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, опублікував Національний банк України в п’ятницю ввечері.
Згідно з нею, другий етап – лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями.
Нарешті, третій етап передбачає можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізацію операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.
Як і анонсував Нацбанк, конкретних календарних термінів у Дорожній карті та Стратегії немає.
“Пом’якшення валютних обмежень відбувається поступово з урахуванням наведених вище пріоритетів і визначається не часовими межами, а формуванням відповідних макроекономічних передумов”, – вказав НБУ.
Згідно з документом, хоча Дорожня карта визначає послідовність пом’якшення валютних обмежень, деякі кроки (зокрема, в межах зазначених етапів) можуть здійснюватися раніше або пізніше, ніж було передбачено спочатку. Це може статися, якщо складуться умови, за яких відхилення від передбаченої послідовності визначатиметься як більш корисне для економіки, валютного ринку та фінансової системи.
Нацбанк додав, що пом’якшення валютних обмежень може відбуватися поступово, зокрема шляхом зміни лімітів, калібрування рівнів тощо.
Регулятор зазначив, що Дорожня карта відображає такі пріоритети: пом’якшення обмежень за операціями, пов’язаними з рухом товарів і послуг, потім – пов’язаними з потоками капіталу і, нарешті, з власною іноземною валютою щодо операцій за рахунок купленої іноземної валюти.
НБУ наголосив, що дотримуватиметься загального підходу, за якого відмова від фіксації обмінного курсу передуватиме широкомасштабній лібералізації потоків капіталу. “Зі свого боку, збільшенню гнучкості обмінного курсу передуватиме послаблення більшості валютних обмежень за торговельними операціями та обмежень, які спотворюють функціонування валютного ринку через множинність обмінних курсів”, – додав центробанк.
Нацбанк додав, що під час реалізації Стратегії він зберігатиме жорсткі монетарні умови шляхом підтримання достатньо високого рівня реальних відсоткових ставок, що забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів і в такий спосіб дасть змогу мінімізувати ризики для курсової стійкості під час відмови від режиму фіксації обмінного курсу та послаблення валютних обмежень.
Згідно зі стратегією, у своїх рішеннях НБУ орієнтуватиметься на динаміку наступних ключових параметрів: інфляція та інфляційні очікування; рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку; процентні ставки; параметри фінансової стійкості.
“Належні передумови, що склалися, та позитивний результат проведеного аналізу вже дозволили НБУ пом’якшити низку валютних обмежень у червні. Водночас, передумови для реалізації наступних кроків зі Стратегії ще формуються”, – зазначив регулятор.
