Національний банк України (НБУ) поточного тижня ще трохи зменшив чистий продаж валюти на міжбанківському ринку – до $518,60 млн із $540,95 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк не здійснював купівлю валюти, тоді як продаж скоротився з $541,2 млн до $518,60 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень знизився на 0,2%, або на 10 коп. – до 41,2110 грн/$1, тоді як на готівковому ринку гривня ослабла приблизно на 2 коп. при купівлі – до 41,35 грн/$1 і на 3 коп. при продажу – до 41,46 грн/$1.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 8,4%, або на 3,21 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 12,7%, або на 4,65 грн.
За липень офіційний курс гривні впав на 1,4%, або на 55 коп. – до 41,0063 грн/$1, тоді як у червні його зниження сповільнилося до 3 коп. після ослаблення в травні на 90 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка до четверга негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу незначно розширилося з $22,35 млн до $24,93 млн.
Міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками Нацбанку, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн, – до $37 млрд 231,9 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) впали на $3 млрд – до $23,30 млрд. Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Водночас у серпні Україна вже отримала $3,9 млрд грант від США і EUR4,2 млрд від ЄС, з яких EUR1,5 млрд – грант.
Національний банк України (НБУ) цього тижня зменшив чистий продаж доларів на міжбанківському ринку до $722,6 млн із $897,8 млн попереднього, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк минулого тижня викупив $0,23 млн, тоді як продав $722,8 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень підвищився на 0,5%, або 20 коп., зокрема, у п’ятницю він зміцнився на 7 коп. – до 40,4478 грн/$1. На готівковому ринку долар також подешевшав на 20 коп. – до 40,84 грн/$1.
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 6,4%, або на 2,44 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 10,6%, або на 3,88 грн.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, із понеділка до середи негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу розширилося з $39,32 млн до $43,35 млн.
Як повідомлялося, чисті інтервенції НБУ в травні зросли до $3,07 млрд з $2,28 млрд у квітні цього року і $1,93 млрд у травні минулого. Міжнародні резерви України, за попередніми оцінками Нацбанку, минулого місяця скоротилися на 7,9%, або на $3,4 млрд – до $39 млрд 033,8 млн.
При цьому в травні офіційний курс гривні ослаб на 90 коп. – з 39,6370 грн/$1 до $40,5373 грн/$1, в останню декаду місяця щодня потроху оновлюючи історичні мінімуми і наблизившись до закладеного в держбюджет-2024 середньорічного курсу 40,7 грн/$1. На готівковому ринку курс гривні за місяць також ослаб на 1,24 грн – до 41,05 грн/$1.
Нацбанк пояснив таке ослаблення зростанням витрат уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого від початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс цього тижня до $533,4 млн із $507,8 млн тижнем раніше, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, центробанк продав на міжбанку $533,6 млн, а викупив $0,15 млн.
Офіційний курс гривні за тиждень ослаб на 37 коп., зокрема в п’ятницю курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1.
На готівковому ринку долар за тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.
Як свідчать дані, які НБУ встиг опублікувати за цей період, з понеділка по середу негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу зросло з $30,2 млн до $56,9 млн.
Нацбанк минулої п’ятниці, 3 травня, оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.
Крім того, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Як повідомлялося, НБУ збільшив свої чисті валютні інтервенції на міжбанку у квітні на 27,7% – до $2,283 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року вони становили $1,370 млрд.
Україна 24 квітня отримала другий транш у межах перехідного фінансування в розмірі EUR1,5 млрд (63,32 млрд грн у гривневому еквіваленті) відповідно до інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility, а також за минулий місяць у країну надійшло 2,7 млрд грн у вигляді грантів від міжнародних партнерів.
Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив їхній прогноз на кінець цього року до $43,4 млрд із $40,4 млрд і до $44,3 млрд із $42,1 млрд – на кінець наступного.
Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Резервний банк Зімбабве вводить в обіг нову валюту – зімбабвійський золотий (Zimbabwe Gold, або ZiG), пише MarketWatch з посиланням на його повідомлення.
ZiG замінить зімбабвійський долар і буде забезпечений золотом, іншими дорогоцінними металами та іноземними валютами.
Нова валюта допоможе спростити грошово-фінансові відносини, внести в них визначеність і передбачуваність, заявив глава національного центробанку Джон Мушаяаванху.
ЦБ встановить процентну ставку для запозичень у зімбабвійських золотих на рівні 20% проти максимальних у всьому світі 130% для колишньої валюти.
Банки почнуть конвертацію коштів на рахунках у нову валюту в п’ятницю. Її введення в обіг відбудеться в понеділок з курсом 13,56 золотого за долар США, повідомляє CNBC Africa.
Річна інфляція в березні в Зімбабве прискорилася до 55% з більш ніж 47% місяцем раніше на тлі обвалу колишньої національної валюти і залежності економіки країни від американського долара.
Резервний банк Зімбабве також вказав на проблеми зі здачею під час розрахунків, включно з її видачею у вигляді купонів або цукерок.
Обсяги купівлі населенням України валюти в січні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 103,2 млн порівняно з $1 млрд 26,2 млн у грудні та $621,8 млн у листопаді, що стало новим рекордом із жовтня 2012 року, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат січня знову забезпечив сегмент готівкової валюти, де її чиста купівля зросла до $885,2 млн з $807,5 млн у грудні та $375-380 млн у листопаді-жовтні, тоді як сальдо купівлі та продажу безготівкової валюти залишилося на рівні попереднього місяця – $218,0 млн.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ), який з кінця липня 2022 року утримує офіційний курс гривні $36,5686 грн/$1, з 3 жовтня перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. З кінця листопада під тиском зрослого попиту на ринку сформувався очевидний тренд на ослаблення національної валюти. Незважаючи на збільшення інтервенцій Нацбанку до $3,55 млрд, долар на міжбанку в грудні подорожчав на 4,5%, або 1,65 грн – до 38,002 грн/$1, а на готівковому ринку через стрибок приблизно на гривню в останні дні року його зростання в грудні становило 5,3%, або приблизно 2 грн – приблизно до $39,40 грн/$1.
Водночас за підсумками січня офіційний курс гривні зміцнився до 37,5627 грн/$1, а на готівковому ринку – до 38,20 грн/$1, а спред між ними знову звузився.
Як уточнив НБУ, після стрибка курсу наприкінці грудня на безготівковому ринку першу декаду місяця чиста купівля валюти становила $10-30 млн, однак після стабілізації курсу і зниження спредів обсяги чистої купівлі істотно впали.
Водночас на готівковому ринку обсяги чистої купівлі, що становили в першу декаду січня в середньому $40,5 млн на день, у середині місяця знизилися до $34 млн, проте в останню декаду зросли до $48,4 млн.
На думку низки учасників ринку, новим фактором на готівковому ринку, як це вже було наприкінці минулого року, може стати ухвалення законопроєкту про мобілізацію, що передбачає арешт рахунків тих, хто не з’являється до ТЦК за повісткою.
Згідно з даними Нацбанку, загалом обсяг продажу населенням безготівкової валюти в січні знизився до $276,7 млн із $311,7 млн у грудні, тоді як обсяг купівлі – до $494,7 млн із $530,3 млн.
На готівковому ринку в січні купівля скоротилася до $1 млрд 890,9 млн з $2 млрд 65,9 млн, як і продаж – до $1 млрд 5,8 млн з $1 млрд 258,4 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема чиста купівля готівкової валюти становила $1,01 млрд. За 2023 рік чиста купівля валюти населенням досягла $4 млрд 792,8 млн, зокрема готівкової – $3 млрд 632,1 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти в січні знизилася істотніше – до $5,06 млрд із $7,06 млрд у грудні, тоді як продаж – не настільки суттєво: до $4,17 млрд із $4,91 млрд.
У результаті чиста купівля в січні впала до $0,88 млрд із $2,15 млрд у грудні, повернувшись до травня-червня 2023 року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то після грудневого рекорду за час повномасштабної війни в $5,99 млрд у січні він знизився до $4,34 млрд, що все одно істотно більше, ніж до лібералізації курсу.
