“Укрзалізниця” істотно скоротила вартість перевезення зернових вантажів залізницею (за рахунок зменшення вагонної складової тарифу), а також зафіксувала середні швидкості руху вагонів на квартал до 1 вересня 2023 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“З 1 липня 2023 року вартість використання вагонів-зерновозів АТ “Укрзалізниця” становить 300 грн/добу без ПДВ”, – написав він у Facebook.
Згідно з оновленими тарифами УЗ, вартість перевезення 1 тонни зерна залізницею становить під час транспортування на відстань 300 км у напрямку експорту через морські порти і сухопутні переходи 9,4 $/тонна і 11,4-11,9 $/тонна відповідно, на відстань 400 км – 11,7 $/тонна і 13,7-14,3 $/тонна; на 500 км – 13,4 $/тонна і 15,4-16,3 $/тонна; на 600 км – 15 $/тонна і 17,2-18,2 $/тонна.
У вартості перевезення враховано, зокрема, додаткові збори за станцією відправлення (2500 грн/вагон), дві доби використання вагона під час навантаження/вивантаження, провізні платежі, повернення порожніх вагонів та інші показники.
Правління УЗ також зафіксувати середні швидкості руху вагонів до 1 вересня 2023 року (на квартал) для прогнозованості роботи вантажовідправників із рухомим складом УЗ.
Раніше середня швидкість руху вагонів змінювалася щомісяця й оголошувалася 28 числа.
“Це дасть змогу відправникам краще планувати свою роботу у вагонах “Укрзалізниці”, а також точно розрахувати вартість перевезення”, – резюмував Ткачов і закликав відправників зернових вантажів активніше використовувати рухомий склад УЗ для перевезення зерна.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні 2023 року перевезло 1836 тис. тонн зернових вантажів, що на 33% менше, ніж місяцем раніше, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з представниками аграрного бізнесу в четвер.
За його інформацією, минулого місяця на експорт було відправлено 1147 тис. тонн зернових вантажів, що на 46% менше, ніж у квітні. У внутрішньому сполученні було перевезено 683 тис. тонн, що на 16% менше квітневих показників. Середньодобове навантаження в травні становило 44 тис. тонн.
“На скорочення перевезень вплинуло два фактори – блокування агресором роботи “зернового коридору”, що позначилося на доставці вантажів залізницею до портів, а також блокування експорту коридорами солідарності європейськими країнами, що призвело до скорочення вдвічі перевалки вантажів через західні кордони України”, – пояснив Ткачов.
Він додав, що УЗ готова наростити перевезення, для чого має достатньо ресурсів.
За оперативними даними УЗ, за перший тиждень червня 2023 року обсяги навантаження зернових вантажів склали 380 тис. тонн, або 15% від загальної кількості вантажів. Середньодобові обсяги перевалки за цей період склали 54 тис. тонн, що у 2,2 раза перевищує квітневі показники.
За словами Ткачова, фактична середньодобова перевалка аграрних вантажів через прикордонні переходи в червні 2023 року збільшилася на 90 вагонів порівняно з травнем. Зернових вантажів стало на вісім вагонів на добу більше.
Представник УЗ повідомив, що в напрямку західного кордону прямує 9740 вагонів, з яких 1084 вагони із зерновими вантажами. Черга з перевалки сільгосптоварів скоротилася на 343 вагони (24%).
“Скупчення вагонів “розсмоктується”, завдяки врівноваженню навантаження на кордони. Поки працює зерновий коридор, навантаження на західні кордони знижується. Також активізувалася передача через європейські країни”, – пояснив представник УЗ.
Говорячи про перевалку зернових на українсько-польському кордоні, Ткачов повідомив, що в ПП “Ягодин-Дорохуськ” у травні середньодобово пропускав 17,3 вагона із зерном, ПП “Ізов-Грубешів” – 20 в/з, ПП “Мостиська-Медика” – 22,13 в/з. На румунському ПП “Вадул-Сірет-Дорнешті” середній показник становив 47,7 в/з із зерном, ПП “Дяково-Халмеу” – 8,5 в/з.
На україно-угорському кордоні перевалка зернових вантажів у травні в ПП “Чоп-Захонь” становила 39,5 в/с, у ПП “Батєво-Бетєрьошкі” в травні зафіксовано перевалку 25,6 в/с, максимальний показник у травні – 93,9 в/с.
“За всіма західними ПП, якщо аналізувати статистику останніх п’яти місяців, спостерігається просідання перевезень від півтора до п’яти разів. Решта обмежень на експорт з дозволом транзиту істотно впливають на експорт зерна через західні кордони”, – резюмував Ткачов.
Керівник УЗ повідомив, що станом на 8 червня 2023 року в напрямку портів Великої Одеси рухається 2663 вагони із зерновими вантажами. Середньодобове вивантаження в червні становить 493 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) становить 4,9 доби.
У порт Ізмаїл станом на 8 червня прямує 1656 вагонів із зерновими вантажами. За період з 29 травня черга зменшилася на 23,48%. Середньодобове вивантаження за червень становило 122 вагони із зерном. Час очікування вивантаження (черга) сягає 11,3 доби.
“Робота “зернового коридору” на сьогоднішній день важко прогнозована, країна агресор постійно змінює кількість оглядів суден і висуває різні вимоги, крім того, заблоковано роботу порту “Південний”. Ситуація в порту Ізмаїл залишається складною через велике скупчення вагонів. Навантаження в напрямку порту планується з урахуванням переробних спроможностей одержувачів/операторів, але через погодні умови вони вивантажують значно менше запланованого обсягу”, – зазначили в УЗ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у травні поточного року перевезла 11,49 млн тонн вантажів, що на 19,2% більше ніж у травні минулого року.
Як повідомила прес-служба УЗ, середньодобове навантаження також має позитивну динаміку: зростання становило 15,7% – до 352,8 тис. тонн.
Перевезення вантажів у внутрішньому сполученні в травні зросли на 36,5% – до 7,17 млн тонн, на експорт – знизилися на 2%. Це пов’язано з блокуванням росією морського “зернового коридору”. У результаті обсяг перевезення зернових на експорт скоротився на 29% – до 806,9 тис. тонн. Імпорт вантажів у травні зріс на 7% – до 483,4 тис. т, транзит – 47 тис. тонн, уточнили в компанії.
У структурі загальних перевезень вантажів у травні лідирували будматеріали – 2,5 млн тонн, кам’яне вугілля – 2,22 млн тонн, залізна і марганцева руда – 1,96 млн тонн, зерно і продукти помелу – 1,83 млн тонн, чорні метали – 816,3 тис. тонн. Зазначається, що найбільше зростання зафіксовано в перевезеннях саме будматеріалів – понад 70%.
Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Морський порт Ізмаїл на 9 травня виконав річний план із вантажопереробки в обсязі 6,187 млн тонн, це рекордні за всю історію існування порту показники, повідомив глава ДП Адміністрація морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин.
“На першій позиції в номенклатурі вантажів морського порту Ізмаїл за обсягами перевантаження – хлібні вантажі, на другій – інша агропродукція (олія, шрот, соняшник), на третій – окатиші”, – повідомило відомство у Facebook.
За його даними, найбільші обсяги з обробки вантажів продемонстрували ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (2,656 млн тонн), ПрАТ “Дунайсудноремонт” (1,289 млн тонн), ПрАТ “ІРП “Дунайсудносервіс” (805,0 тис. тонн).
Потужності порту з експорту агропродукції збільшилися завдяки введенню в дію причалів для вантажних операцій із зерновими та рослинною олією новими операторами терміналів – ВАТ “Дунайсудносервіс”, ПрАТ “Дунайсудноремонт”, ПрАТ “ІЦКК”, а також завдяки будівництву нового терміналу ТОВ СП “Нібулон”, додало АМПУ.
“Збільшенню пропускної спроможності морського порту Ізмаїл, який сьогодні обробляє істотну частку українського експорту, сприяло відновлення судноплавства в гирлі Бистре, збільшення акваторії МП “Ізмаїл” і проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії порту”, – повідомив Литвин.
Він підкреслив, що Дунайський кластер – це ключовий альтернативний шлях експортно-імпортної логістики, який є пріоритетним для подальшого розвитку для АМПУ.
Як повідомлялося, минулого року перевалка в порту Ізмаїл збільшилася до 8,89 млн тонн з 4 млн тонн роком раніше.
Обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше за довоєнний рівень, спрогнозував наприкінці квітня віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков. З них 16-17 млн тонн – це агропродукція.
Румунія з понеділка, 24 квітня, розпочне пломбування транспортних засобів, що перевозять українську аграрну продукцію в режимі транзиту, повідомляє “Укртрансбезпека” в неділю в телеграмі за підсумками зустрічі міністра агрополітики України Миколи Сольського і його румунського колеги Петра Деа.
“Встановлювати пломби на вантажний автотранспорт з українським аграрним транзитним товаром будуть митні органи Румунії”, – зазначено в релізі.
Згідно з ним, перевізникам, які прямують через Румунію транзитом, важливо підготувати вантажівку до пломбування і прибувати до кордону тільки після виконання відповідних умов.
Раніше цього тижня подібні вимоги щодо пломбування транзитних українських автомобільних аграрних вантажів запровадила Польща
