Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав із прем’єр-міністром Бельгії Александером Де Кроо угоду про фінансування проєктів відновлення в Україні на EUR150 млн.
«Зокрема, кошти будуть спрямовані на відновлення енергетичної та соціальної інфраструктури в Київській та Чернігівській областях», – написав Шмигаль у телеграм-каналі за результатами онлайн-зустрічі.
За його словами, підписана угода спрощує реалізацію спільних програм і проєктів, сприятиме відновленню, економічному та соціальному розвитку України.
Згідно з угодою, Бельгійська агенція розвитку Enabel відкриє своє представництво в Україні.
Проєкт USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» (USAID HRS) запустив два проєкти відновлення медінфраструктури у 45 громадах Харківської та Запорізької областей.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, партнерами проєктів виступлять ТОВ «КБС старт» у Харківській області та МБФ «Альянс громадського здоров’я» у Запорізькій.
Проєкти будуть реалізовані до грудня 2024 року.
Крім того, у межах проєкту «Відновлення доступу населення до медичної допомоги» планується співпраця з 36 центрами ПМСД.
Уряд Данії ухвалив рішення про виділення додаткових EUR380 млн на відновлення інфраструктури України та будівництво вітряних електростанцій, повідомив міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Як повідомила пресслужба президента, під час зустрічі міністр підприємництва Данії наголосив на можливостях для посилення співпраці між країнами та повідомив про рішення його уряду виділити додаткове фінансування для українського механізму Експортно-інвестиційного фонду Данії.
Як зазначається, цей даний механізм повністю покриває ризики данських експортерів та інвесторів, а також надає фінансування українським приватним компаніям та держустановам.
Для нього уряд Данії виділить ще майже EUR380 млн на відновлення критичної інфраструктури та будівництво вітряних електростанцій.
Окрему увагу на зустрічі Зеленський і Бедскоу приділили перспективам розширення данського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Своєю чергою, президент України акцентував важливість того, що міністра підприємництва Данії під час його візиту до Києва супроводжують керівники данських компаній – найбільших інвесторів в економіку України.
“Ваша активність на українському ринку вражає. Своїми інвестиціями ви подаєте приклад іншим партнерам та інвесторам”, – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, під час нещодавнього візиту першої леді України Олени Зеленської до Данії вона просила данських партнерів про виділення додаткового фінансування для Експортно-інвестиційного фонду Данії, кошти з якого надходять для допомоги Україні.
Нідерланди виділили Україні ще EUR1 млрд військової допомоги та EUR400 млн на відновлення на додачу до зобов’язань у межах двосторонньої безпекової угоди, повідомив президент Володимир Зеленський після телефонної розмови з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте.
“Щойно в телефонній розмові прем’єр-міністр Марк Рютте повідомив, що Нідерланди виділили ще EUR1 млрд на військову допомогу Україні та EUR400 млн на відновлення. Це додатково до зобов’язань у межах нашої двосторонньої безпекової угоди”, – написав Зеленський у Телеграм-каналі.
Глава держави висловив подяку прем’єр-міністру і всьому народу Нідерландів.
За його словами, під час розмови також було обговорено спільну роботу з партнерами над прискоренням поставок снарядів для артилерії, амуніції та систем ППО.
“Подякував за результативну конференцію “Justice for Ukraine” (“Справедливість для України” – ІФ-У) в Гаазі та запуск за її підсумками Реєстру збитків. Розповів про підготовку Саміту миру у Швейцарії та запросив Нідерланди приєднатися. Ми також обговорили необхідні зусилля, щоб цей захід підтримало якомога більше країн”, – написав Зеленський.
Зі свого боку Рютте повідомив, що його країна у 2024 році надасть Україні додаткову військову допомогу на EUR1 млрд, а також виділяє EUR3 млрд на підтримку у сфері оборони на 2025 рік.
“Нідерланди виділять додатково EUR1 млрд на військову підтримку цього року. Це йде на додаток до EUR2 млрд, витрачання яких уже погодила влада. Також ми ухвалили рішення, що спрямуємо EUR3 млрд на військову підтримку на наступний рік”, – написав Рютте в соцмережі X.
Крім цього, за словами прем’єра, Нідерланди використовують EUR400 млн “для підтримки української економіки та ремонту життєво необхідної енергетичної інфраструктури”.
Рютте нагадав, що Нідерланди продовжують докладати зусиль, щоб швидше доставляти Україні більше боєприпасів і засобів ППО разом із міжнародними партнерами, зокрема з Данією та Чехією.
На початку березня Нідерланди уклали з Україною двосторонню угоду про безпеку терміном на 10 років. За словами Рютте, його країна надаватиме Україні допомогу і підтримку “по всьому спектру оборонного співробітництва, а також у сферах відновлення, підтримки санкцій і боротьби за правосуддя”.
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
Міністерство освіти і науки запрошуємо архітекторів узяти участь у конкурсі проєктів із відновлення шкіл.
“Команди архітекторів можуть подавати на конкурс проектні ідеї. Дизайн-проєктом, який розробить переможець конкурсу, зможуть безкоштовно скористатися всі громади. Його наявність дасть змогу донорам прискорити ухвалення рішень щодо фінансування відбудови шкіл, а громадам заощадити час і кошти”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що автори трьох найкращих проєктних ідей отримають винагороди від 8 тис. до 12 тис. євро, а переможець конкурсу укладе контракт на 300 тис. євро, який передбачає розробку адаптивного дизайн-проєкту школи.
За правилами, команда, яка бажає взяти участь у конкурсі, повинна складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший – за її межами.
Згідно з повідомленням, проєкт “Школа майбутнього для України” ініціював уряд Литви в партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за сприяння Міносвіти України.
АРХИТЕКТОР, ВІДНОВЛЕННЯ, КОНКУРС, Міністерство освіти України, ПРОЄКТ, ШКОЛА
