Як повідомляє Experts.news, будівельна галузь України за попередніми підсумками першого півріччя 2026 року демонструє змішану динаміку: після зростання у 2023-2025 роках сектор зіткнувся зі сповільненням обсягів робіт, подорожчанням будівництва, дефіцитом кадрів і зміщенням попиту у бік відновлення житла та інфраструктури.
Остаточні дані за січень-червень Держстат ще не оприлюднив, тому поточну оцінку можна робити на основі статистики за перші чотири місяці, даних щодо введення житла в експлуатацію у I кварталі, програм «єОселя» та «єВідновлення», а також очікувань будівельних підприємств на II квартал.
За даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-квітні 2026 року зменшився на 2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і становив 59,3 млрд грн. Водночас у квітні до квітня 2025 року будівництво вже показало зростання на 2,8%, зокрема житлове будівництво збільшилося на 5,8%, інженерні споруди – на 9,7%, тоді як нежитлове будівництво скоротилося на 7,4%. Частка нового будівництва у квітні становила 47,8%, ремонтів – 29%, реконструкції та інших робіт – 23,2%.
Для порівняння, у 2025 році обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 11,3% – до 258,2 млрд грн, але темпи зростання вже тоді сповільнювалися після 17,8% у 2024 році та 31,8% у 2023 році. У 2025 році житлове будівництво зросло на 13,5%, нежитлове – на 25,4%, інженерне – лише на 3,1%.
«Будівельний сектор у першому півріччі 2026 року фактично перейшов від фази швидкого післяшокового відновлення до фази вибіркового зростання. Найстійкішими залишаються житло, ремонти, інженерна інфраструктура та проєкти, пов’язані з відбудовою. Водночас комерційне нежитлове будівництво залишається слабшим через воєнні ризики, дорожче фінансування і невизначеність для інвесторів», – зазначив засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Житловий сегмент виглядає стабільнішим за загальну динаміку галузі. У I кварталі 2026 року введення житла в експлуатацію в Україні зменшилося лише на 0,1% рік до року – до 2,289 млн кв. м. За цей період було введено 29,6 тис. квартир, що на 4,3% більше, ніж у I кварталі 2025 року. Найбільші обсяги введеного житла зафіксовані у Львівській, Одеській, Івано-Франківській, Закарпатській і Тернопільській областях, а в Києві введено 289 тис. кв. м житла, або 4,9 тис. квартир.
Одним із ключових джерел попиту на житло залишаються державні програми. За даними Мінекономіки, станом на 22 червня 2026 року від початку року програмою «єОселя» скористалися 4104 українські родини, які отримали пільгові іпотечні кредити майже на 7,7 млрд грн. Лише за один із червневих тижнів було видано 157 кредитів на 313 млн грн, причому більшість нових кредитів припала на житло першого продажу.
Ще важливішу роль для будівельного ринку відіграє «єВідновлення». Станом на червень 2026 року допомогу для ремонту або купівлі нового житла отримали 206 447 українських родин на загальну суму 103,9 млрд грн. Понад 138 тис. родин отримали виплати на ремонт пошкодженого житла, майже 65 тис. родин – житлові сертифікати за знищене майно, а окремий напрям відбудови на власній ділянці вже фінансується через транші.
Водночас галузь стикається з істотним ціновим тиском. За сводною таблицею індексів цін на будівельно-монтажні роботи, у квітні 2026 року індекс цін у будівництві становив 103,1% до березня, після 109,4% у березні, 101,8% у лютому та 101,1% у січні. Накопичений показник за перші чотири місяці 2026 року становив 116,1%, що свідчить про значне подорожчання робіт і матеріальних ресурсів.
Ділові очікування будівельних підприємств залишаються обережними. За опитуванням Держстату на II квартал 2026 року, індикатор ділової впевненості в будівництві покращився порівняно з I кварталом на 1,9 в.п., але залишився глибоко від’ємним – мінус 25,7%. Поточний обсяг замовлень оцінювався на рівні мінус 41,5%, а очікування щодо кількості працівників – мінус 9,9%. Головними стримувальними факторами підприємства назвали нестачу робочої сили, фінансові обмеження та інші чинники, при цьому забезпеченість замовленнями оцінювалася в середньому на шість місяців роботи.
На макрорівні головним довгостроковим драйвером галузі залишається відновлення країни. За оцінкою Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, потреби України у відновленні й реконструкції на наступні десять років уже оцінюються майже у $588 млрд. Прямі збитки сягнули $195 млрд, а найбільше постраждали житло, транспорт і енергетика. Лише збитки житлового сектору оцінюються приблизно у $61 млрд, а пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду.
За оцінкою Experts Club, у другому півріччі 2026 року будівельна галузь України залишатиметься залежною від трьох ключових факторів: безпекової ситуації, доступу до фінансування і стабільності державних програм відновлення. Найбільший потенціал матимуть житлові проєкти в тилових регіонах, відбудова пошкодженого житла, інженерна інфраструктура, енергетична стійкість громад, соціальне житло та об’єкти критичної інфраструктури.
«Українське будівництво не можна оцінювати лише за поточним індексом виконаних робіт. Це вже не просто сектор економіки, а один із ключових інструментів виживання, повернення людей, відновлення громад і майбутньої інвестиційної привабливості країни. Але для переходу від ремонтів до масштабної модернізації потрібні довгі гроші, страхування воєнних ризиків, прозорі проєктні пайплайни і кадри», – підкреслив Максим Уракін.
Таким чином, перше півріччя 2026 року для будівельної галузі України можна попередньо оцінити як період стабілізації після швидкого зростання попередніх років. Ринок не демонструє рівномірного підйому, але має значний структурний попит, пов’язаний із житлом, відновленням, інфраструктурою та майбутньою повоєнною реконструкцією. Для бізнесу це означає перехід до більш вибіркової конкуренції – виграватимуть компанії з доступом до фінансування, кваліфікованими кадрами, прозорою кошторисною базою та здатністю працювати з державними й міжнародними програмами відбудови.
EXPERTS CLUB, URAKIN, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА
В Україні безбар’єрність дедалі частіше розглядають не як формальну вимогу до інфраструктури, а як системну умову повернення ветеранів і людей з інвалідністю до активного життя, роботи, освіти та участі в розвитку громад.
Про це йдеться в матеріалі платформи Events.org.ua, присвяченому Всеукраїнському тижню безбар’єрності, який відбувся у травні 2026 року.
Ініціатива виникла з особистого досвіду ветерана Вадима Гончаренка з позивним “Кінолог”, який після поранення пересувається на кріслі колісному. Його син Артем Гончаренко та команда проєкту наголошують, що для людей з інвалідністю бар’єрами стають не лише очевидні перешкоди, а й десятки дрібних рішень у міському просторі: сходи без альтернативи, небезпечні пандуси, бордюри, вузькі двері, відсутність ліфтів або неправильно спроєктована тактильна плитка.
За словами організаторів, саме такий досвід показує, що безбар’єрність не може формуватися через “метод тестувань і помилок” самих людей з інвалідністю. Кожне неправильне архітектурне або сервісне рішення може означати для них ризик падіння, травми, додаткового болю або ускладнень.
У межах Всеукраїнського тижня безбар’єрності акцент було зроблено не на деклараціях, а на практичних діях. До ініціативи долучилися Київський національний університет будівництва і архітектури, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, НУБіП, НУФВСУ, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київська міська служба зайнятості, Інститут ветеранів КНУБА, Ветеранський Кластер України, Агенція відбудови України, бізнес-партнери та громадські організації.
У травні-червні також стартувало навчання “Права людей з інвалідністю”, метою якого організатори назвали не лише підвищення обізнаності, а зміну підходів до ухвалення рішень. У програмі робився акцент на недискримінаційних процедурах, коректній комунікації та практичному розумінні потреб людей з інвалідністю.
Окремий блок був присвячений оцінці доступності міського простору. 26 травня у мікрорайоні Теремки-2 учасники разом з людьми на кріслах колісних пройшли реальні маршрути, щоб визначити, де формальна доступність не працює, а які рішення потребують негайної зміни. За підсумками цієї роботи разом із групою компаній Mlyn та архітектурним бюро Shaw були напрацьовані передпроєктні рішення для КНУБА та НУФВСУ.
Ще одним напрямом стала тема Smart City. Організатори наголошують, що розумне місто без безбар’єрності перетворюється на сервіс лише для частини мешканців. Тому цифрові рішення, навігація, транспорт і міські сервіси мають проєктуватися з урахуванням потреб ветеранів, людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми та інших груп населення.
Для співробітників ЦНАПів Києва було проведено окремий тренінг щодо роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю, кризової комунікації та використання AI-інструментів у сервісній роботі. Організатори також визначили наступні напрями підготовки: безпека і домедична допомога.
Практичні тренінги з домедичної допомоги та дій при епілептичних нападах провів невролог Денис Бойчук. Учасники ініціативи підкреслюють, що безбар’єрність стосується не лише фізичного простору, а й готовності людей правильно діяти у критичних ситуаціях.
За оцінкою організаторів, в Україні вже є експертиза, партнерства і практичний досвід для розвитку безбар’єрного середовища, однак така робота не може обмежуватися окремими заходами. Вона має стати щоденною частиною управлінських, освітніх, архітектурних і сервісних рішень.
Окремо в матеріалі наголошується, що Інститут ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА та Ветеранський Кластер України продовжують розвивати освітні можливості для ветеранів, захисників та членів їхніх родин. Йдеться про навчання, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру, аспірантуру, психологічну підтримку, реабілітацію та участь у проєктах з відновлення України.
Серед університетів-партнерів ініціативи – КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Полтавська політехніка, Прикарпатський національний університет, НУБіП, Дрогобицький педагогічний університет, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Організатори підкреслюють, що під “безоплатним навчанням” мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається у стандартні терміни базової вступної кампанії.
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності показав, що для післявоєнної України доступність має стати не окремим соціальним напрямом, а складовою економічного відновлення, ринку праці, освіти, міського планування і сервісної політики. З урахуванням кількості ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя після поранень, такі рішення матимуть прямий вплив на зайнятість, якість життя і спроможність громад до відновлення.
GONCHARENKO, безбар’єрність, ветеран, ВІДНОВЛЕННЯ, доступність, інвалідність
Більше EUR20 млн очікується залучити для АТ “Укрзалізниця ” під час Конференції з відновлення України (URC 2026) в межах бізнес складової, що передбачатиме підписання певних документів, повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, міністерство, в розрізі стійкості, презентує ситуативні центри, які розгорнуті по всій країні. Йдеться про центри, де диспетчери в режимі онлайн 24/7 координують загрози повітряної тривоги або будь-якої іншої небезпеки, ухвалюючи рішення щодо зупинки поїздів, евакуації людей або зміни маршрутів руху вантажів.
“Це дуже серйозна робота, яка нам допомагає мінімізувати шкоду і зберігати життя пасажирів та співробітників, попри постійні атаки”, – наголосив Кулеба.
Віцепрем’єр з відновлення також зауважив, що “Укрзалізниця” та портова галузь беруть на себе найсильніший удар в контексті постійних ворожих обстрілів.
“Росіяни це роблять абсолютно свідомо, розуміючи, що таким чином вони можуть знищити наш експортний потенціал, щоб ми не змогли вивозити те, що виробляємо”, – наголосив Кулеба.
Раніше повідомлялось, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Укрзалізниця” у свою чергу зазначала, що за перший квартал 2026 року ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу.
Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у місті Гданськ, Польща. Українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.
92% компаній-членів Американської торгової палати в Україні продовжують повноцінно працювати після понад чотирьох років повномасштабної війни, про що свідчать результати опитування «Doing Business in Wartime Ukraine», проведеного AmCham Ukraine спільно з Citi Ukraine.
Згідно з дослідженням, майже 70% компаній, які взяли участь в опитуванні, працюють в Україні понад 20 років. Це, за оцінкою AmCham, свідчить про стійкість бізнесу та його довгострокову відданість українському ринку.
Незважаючи на військові ризики, 87% компаній повідомили, що їхні фінансові результати у другому кварталі 2026 року залишилися на тому самому рівні або покращилися порівняно з другим кварталом 2025 року. Лише 13% респондентів зафіксували погіршення показників.
Порівняно з довоєнним 2021 роком майже дві третини компаній — 63% — повідомили, що їхні фінансові результати залишилися стабільними або покращилися. Водночас 37% компаній досі працюють нижче довоєнного рівня.
Інвестиційні плани також залишаються стабільними: 87% компаній заявили, що їхні інвестиції в Україну у 2026 році залишаться без змін або зростуть порівняно з 2025 роком. З них 54% планують зберегти обсяг інвестицій, а 33% — збільшити їх.
Війна продовжує безпосередньо впливати на бізнес. 47% компаній повідомили, що їхні заводи, виробничі потужності, склади, офіси чи інші об’єкти були пошкоджені під час війни. Серед постраждалих компаній 46% вже повністю відновили пошкоджені активи, а 39% завершили частковий ремонт.
Половина опитаних компаній повідомила про випадки поранення співробітників внаслідок війни, 37% — про загиблих співробітників. При цьому 87% компаній мають працівників, які зараз служать у Збройних силах України, а 60% вже працевлаштовують ветеранів.
71% компаній уже впровадили, розробляють або почали впроваджувати програми підтримки та реінтеграції ветеранів після демобілізації. Зокрема, 24% компаній мають комплексні політики щодо повернення ветеранів до роботи, 20% їх розробляють, а 27% вже запровадили перші заходи підтримки.
Головними викликами для бізнесу залишаються безпека співробітників — 82%, питання мобілізації та бронювання працівників — 71%, а також загроза російських ракетних атак на критичну інфраструктуру та бізнес-активи — 63%. Серед інших проблем компанії назвали здоров’я та психологічний стан співробітників — 50%, а також залучення та утримання кваліфікованих кадрів — 44%.
Водночас більшість компаній не планують масово заповнювати кадровий дефіцит іноземними працівниками. 63% респондентів заявили, що не розглядають найм неукраїнських співробітників для вирішення кадрових проблем, 25% ще не визначилися, і лише 12% активно розглядають такий варіант.
За оцінкою бізнес-спільноти, Україна у 2026 році залишається стабільним, але непередбачуваним ринком. Так вважають 45% респондентів. Ще 21% бачать Україну одним із найперспективніших ринків майбутнього зростання в Європі, 18% вважають її переважно високоризиковим ринком виживання, а 16% — ринком, який готується до відновлення.
50% компаній очікують, що економічне відновлення України стане чітко помітним через 2–3 роки після закінчення війни. Ще 18% вважають, що поступове відновлення вже відбувається, 16% бачать 2026–2027 роки як можливу точку розвороту до зростання, а 16% вважають, що відновлення ще не почалося.
Ключовими секторами післявоєнного відновлення респонденти назвали оборону та military tech — 78%, інфраструктуру та будівництво — 71%, енергетику та розподілену генерацію — 50%, а також сільське господарство та харчову переробку — 45%.
Головними чинниками інвестиційної привабливості України компанії вважають довгостроковий потенціал зростання. 76% респондентів назвали масштабні можливості відновлення та післявоєнного економічного зростання основним драйвером інвестицій, 49% — шлях України до вступу в ЄС та інтеграцію в європейський ринок, 39% — потенціал сектору оборони та військових технологій.
Серед основних бар’єрів для участі бізнесу в проектах відновлення названо безпеку майданчиків реконструкції — 56%, брак інформації та прозорості проектів — 55%, а також нечітку правову та тендерну базу — 55%.
Бізнес також сформулював пріоритети для уряду на 2026 рік. 80% компаній назвали головною умовою підтримку верховенства права, боротьбу з корупцією та реальну судову реформу. 55% вказали на необхідність посилення національної безпеки, оборони та розмінування територій, 44% — на передбачуваність і стабільність податкового законодавства.
Опитування Doing Business in Wartime Ukraine проводилося AmCham Ukraine та Citi Ukraine з 21 травня по 16 червня 2026 року. У ньому взяли участь 112 керівників компаній-членів AmCham з різних галузей, 69% респондентів обіймають посади CEO.
Джерело: American Chamber of Commerce in Ukraine, Citi Ukraine
Кабінет міністрів України протягом найближчих тижня-двох планує затвердити новий порядок використання коштів державної підтримки індустріальних парків з додатковою програмою можливості отримання грошової компенсації за пошкоджену внаслідок російських атак інфраструктуру в розмірі до 200 млн грн, повідомив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
“Найближчим часом у нас вийде новий порядок використання коштів, де буде додаткова програма можливості отримання компенсації за пошкоджену інфраструктуру індустріальних парків. Тобто якщо була російська атака, було щось втрачено, зруйновано, то до 200 млн грн держава зможе вам дати для відновлення інфраструктури. Думаю, тиждень-два він буде прийнятий урядом, і ми найближчим часом будемо отримувати відповідні заявки”, – розповів він під час щорічної Конференції екоіндустріальних парків (ЕІП) у Києві у п’ятницю.
Він виразив надію що заявок на відновлення буде небагато, але нагадав , що вже є “два поганих кейси, і саме на них ми напрацьовували цей механізм підтримки від держави тих, хто постраждав”.
Кіндратів також відзначив, що на сьогодні загалом напрацьованих державою стимулів для розвитку індустріальних парків достатньо, аби розвивати іх мережу.
“Зі свого боку ми бачимо одну велику прогалину, над якою ми працюємо, чесно кажучи, другий рік, і є надія що вийдемо на результат – це програма підтримки і розвитку спроможності ІП, управляючих компаній, учасників. Тобто мало створити і зареєструвати ІП, треба його наповнити відповідними сенсами і інструментами, зайти резидентів і дати йому життя, а це потребує додаткової компетенції і не завжди вона є у тих, хто створює парк”, – розповів заступник міністра економіки.
За його словами, запустити цю програму в поточному році – одна з приорітетних задач уряду.
Кіндратів також нагадав, що Україна на сьогодні мабуть єдина країна у світі, яка розробила і затвердила на державному рівні стандарт екоіндустріального парку.
“І мені здається що для бізнесу який планує і дивиться в сторону індустріальних парків це гарний маяк як і що вони мають робити, аби розвиватись саме в цьому напрямку”, – резюмував він.
Як повідомлялось, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України збудовано чи будувались 37 промислових підприємств, з яких вже збудовано 22 заводи і 15 – у процесі будівництва.
Наразі у Реєстрі індустріальних парків налічується понад 113 об’єктів. Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”.
В жовтні 2025 року, зокрема, російською ракетою було зруйновано індустріальний парк Sparrow у Львові.
Конференція ЕІП України 2026 реалізується як флагманський національний захід у межах проєкту “Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: впровадження на національному рівні” (GEIPP-II Україна).
https://interfax.com.ua/news/economic/1147910.html
Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
