Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Загальні потреби у відновленні та реконструкції України протягом наступних 10 років оцінюються в $588 млрд, що на $64 млрд перевищує показники попереднього року і майже втричі — номінальний ВВП на 2025 рік, повідомило Міністерство розвитку громад і територій України.
Згідно з представленою міністерством і Світовим банком п’ятою оцінкою збитків і потреб (RDNA5), найбільший обсяг інвестицій необхідний транспортному сектору — понад $96 млрд на десятиліття для модернізації доріг, залізниці та портів. Потреби житлового сектора оцінюються в $90 млрд (зруйновано або пошкоджено 14% житлового фонду), енергетики та водного сектора — в $17,5 млрд.
«На реалізацію пріоритетних проектів у 2026 році нам потрібно $15,25 млрд. Ми забезпечили фінансування в $5,8 млрд, проте дефіцит залишається критичним – $9,5 млрд», – процитувало міністерство виступ віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
За даними міністерства, критично недофінансованим залишається сектор теплопостачання: при потребі на 2026 рік у $1,6 млрд, фінансуванням забезпечено менше 1%. Також значний дефіцит коштів спостерігається в енергетиці, житловому будівництві та транспорті, де поки покривається лише третина потреб.
Мінрозвитку нагадало, що в умовах війни визначено три ключові пріоритети: енергетична стійкість громад (захист об’єктів і розподілена генерація), відновлення житла та підтримка логістики.
Символічним елементом презентації звіту стала інсталяція з антидронною сіткою. У відомстві підкреслили, що наразі сотні кілометрів доріг у прифронтових регіонах вже обладнані такими захисними конструкціями.
Звіт RDNA5 підготовлений спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року.
Україна формує Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання для швидкого відновлення після атак, повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Формуємо Національний резерв мобільного та модульного енергетичного обладнання. Саме такі рішення дозволяють швидко відновлювати критичну інфраструктуру після атак. Наші першочергові потреби передали норвезькій делегації під час зустрічі”, – написав він у Телеграм.
Кулеба повідомив, що обговорив з міністром закордонних справ Королівства Норвегія Еспеном Бартом Ейде енергетична стійкість України, зокрема, будівництво фізичного захисту енергетики.
За його словами, в понеділок Норвегія оголосила про виділення близько $400 млн для нагальних потреб України цієї зими.
Міністр наголосив також, що теплоцентралі залишаються однією з головних цілей російських атак.
“Лише під час останнього масованого обстрілу ворог застосував по них понад 20 ракет. Росія намагається спровокувати масштабну гуманітарну кризу – ми робимо все, щоб цього не допустити”, – зазначив він.
Окремо сторони обговорили відновлення житла.
“Програма Нансена є для нас ключовою: у 2025 році її обсяг сягнув 85 млрд норвезьких крон, що втричі перевищує початкові плани”, – підкреслив Кулеба.
За його словами, продовження програми до 2030 року із загальним фінансуванням 205 млрд крон – чіткий сигнал довіри до України.
“Також подякував за підтримку ефективних програм HOPE, RELINC, Re-Power. Так само важливе партнерство з NEFCO – EUR16 млн інвестицій у проєкти енергоефективності”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде, і обговорив із ним енергетичну ситуацію в Україні, а також перспективи спільного виробництва зброї. Він подякував Норвегії за сьогоднішнє рішення виділити пакет допомоги Україні на суму $400 млн та за допомогу від самого початку повномасштабної російської агресії.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив EUR46,2 на підтримку українських муніципалітетів у відновленні життєво важливої громадської інфраструктури та наданні основних послуг, кошти підкріплені гарантією ЄС в рамках інвестиційної програми Європейської Комісії для України.
“Це фінансування спрямоване туди, де воно найбільше потрібно: на відновлення та підтримку основних державних послуг для громадян України. Ця підтримка надається у критичний момент, коли Росія посилює свої атаки на цивільну інфраструктуру. Європейська Комісія має намір продовжувати тісну співпрацю з Європейським інвестиційним банком, використовуючи Українську програму допомоги для надання життєво важливої допомоги Україні та її народу”, – повідомив європейський комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс.
Зокрема, EUR28 млн виділено в рамках проектів міського громадського транспорту України I та II, що підтримують оновлення парків міського транспорту сучасними, енергоефективними транспортними засобами. Завдяки цьому фінансуванню Київ, Львів та Миколаїв отримають нові автобуси; Запоріжжя, Тернопіль та Кременчук – тролейбуси; Дніпро та Кам’янське трамваї; Ужгород – електробуси.
В рамках програми розвитку муніципальної інфраструктури України ЄІБ виділив EUR13,3 млн на модернізацію життєво важливих місцевих послуг. Фінансування підтримує реконструкцію систем громадського освітлення в Дніпрі та Кам’янському, модернізацію систем водопостачання та каналізації в Луцьку, підвищення енергоефективності шкіл та дитячих садків у Сумах, а також покращення управління твердими відходами у Львові для рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.
Додаткові EUR4,9 млн виділено в рамках програми енергоефективності громадських будівель України, підтримуються проекти в містах Рівне, Корець та Ковель. Підпроекти зосереджені на енергоефективній модернізації шкіл, дитячих садків та медичних закладів, включаючи утеплення, заміну вікон та модернізацію систем опалення. Це фінансування доповнюється інвестиційним грантом E5P, призначеним для лікарняних будівель, таких як Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання, що допомагає покращити енергоефективність, комфорт та якість обслуговування в закладах охорони здоров’я.
Європейський інвестбанк працює в Україні з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Банк посилив свою фінансову підтримку, щоб допомогти зміцнити стійкість країни та відновити її інфраструктуру. Відтоді ЄІБ надав Україні EUR4 млрд фінансування.
Кабінет міністрів України спростив процедури відновлення елементів газотранспортної системи та ліній електропередач, повідомило Міністерство енергетики в понеділок.
«Таким чином, компанії зможуть швидше реалізувати проекти з будівництва та реконструкції елементів газотранспортної системи, зокрема спеціальних перемичок для реверсних поставок газу», – пояснили у відомстві.
Крім того, будуть спрощені умови для будівництва нових ліній електропередач, особливо в прифронтових регіонах, – для забезпечення швидкого відновлення та надійного постачання електроенергії споживачам.
«Уряд прийняв стратегічне рішення, спрямоване на посилення стійкості енергетичної системи України в умовах підготовки до осінньо-зимового періоду. Такий крок дозволить швидко відновлювати пошкоджені війною лінії електропередач і будувати нові, особливо в прифронтових зонах», – зазначила міністр енергетики Світлана Грінчук.
За її словами, зазначене рішення також значно скоротить терміни підготовки та реалізації технічних рішень, спрямованих на посилення надійності та гнучкості системи транспортування природного газу.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба домовився з міністром фінансів Республіки Словенія Клеменом Боштянчичем про низку нових проектів з відновлення прифронтових регіонів.
«Домовилися про нові проекти в сферах водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури для прифронтових регіонів», – написав Кулеба в телеграм-каналі в суботу.
Віцепрем’єр зазначив, що вони також говорили про розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залученні словенського бізнесу до українських проєктів та посиленні технічної взаємодії між інститутами обох держав.
