За заявою Народного банку Сербії (НБС), економіка країни у 2024 році досягла вражаючих показників, ставши однією з найстійкіших і найдинамічніше розвиваючихся в Європі. Очікуване зростання ВВП становить 3,8%, що значно вище середньоєвропейських темпів. Це стало можливим завдяки зваженій грошово-кредитній політиці, інвестиційним ініціативам та успішному відновленню ключових галузей економіки після глобальних криз останніх років.
Однією з найбільш значущих подій року стало присвоєння Сербії інвестиційного кредитного рейтингу. Цей статус зміцнює довіру міжнародних інвесторів до країни, відкриваючи доступ до вигідніших фінансових умов і залучення великих інвестицій. Експерти підкреслюють, що цей крок є важливим стимулом для подальшого економічного зростання.
Важливим економічним досягненням стало успішне зниження інфляції до цільових значень у діапазоні 3% ± 1,5%, що було досягнуто в травні 2024 року. Відтоді рівень інфляції залишається стабільним, що свідчить про високу ефективність заходів, вжитих Народним банком.
Упродовж усього року Сербія демонструвала стабільність курсу динара по відношенню до євро. Це не тільки зміцнює довіру населення і бізнесу, а й привертає увагу зарубіжних компаній, які розглядають Сербію як надійного економічного партнера.
Уряд Сербії продовжує активно підтримувати малий і середній бізнес, впроваджуючи пільгові умови кредитування та програми субсидій. У 2024 році також було виділено значні кошти на розвиток інфраструктури, сільського господарства та ІТ-сектору, що дало змогу створити нові робочі місця та покращити умови для підприємництва.
Економічні досягнення 2024 року зміцнюють Сербію на позиції одного з лідерів серед економік Європи, що розвиваються. Попереду – нові виклики та цілі, серед яких подальше зниження інфляції, розвиток експортного потенціалу та поліпшення якості життя населення. Керівництво країни впевнене, що нарощування темпів реформ дасть змогу утримувати позитивну динаміку в найближчі роки.
Ці результати є доказом стійкості сербської економіки та її здатності адаптуватися до сучасних викликів, що зміцнює позиції країни на міжнародній арені.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року зріс на 2% порівняно з третім кварталом 2023 року, попередні дані Державної служби статистики (Держстат). Згідно з даними статвідомства, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора, реальний ВВП за вказаний період збільшився на 0,2%.
Як повідомлялося, Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки у 2024 році з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7%, на 2025 рік із 6,6% до 6,9%.
Мінекономіки очікує зростання ВВП України 2024 року на 3,9% за інфляції 9,5%. За даними Держстату, 2023 року ВВП України зріс на 5,3% після спаду на 28,8% 2022 року.
У першому кварталі 2024 року реальний ВВП зріс на 6,5%, у другому – на 3,7%.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 4%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 3,1%.
«Раніше, ніж торік, розпочалося і триває збирання пізніх культур, що підтримало показники с/г у ІІІ кварталі. Стабільна робота морського коридору та м’яка фіскальна політика теж підтримували економічну активність», – зазначив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
НБУ зазначив, що такий перегляд оцінки економічної динаміки в третьому кварталі дав змогу загалом підвищити прогноз зростання ВВП цього року з 3,7% до 4%.
Уточнюється, що на кінець III кварталу площі збору пізніх культур на 81% перевищили минулорічні, а обсяги врожаю – на 68%, обсяги перевалки вантажів на експорт у морських портах зросли у 2,1 раза в ІІІ кварталі 2024 року до ІІІ кварталу 2023 року, а обсяги вантажних перевезень залізницею збільшилися на 15%.
«Як і в попередні квартали, у ІІІ кварталі позитивний внесок у зростання ВВП мав інвестиційний попит. Зокрема, його підтримували державні капітальні вкладення в оборонні та пов’язані проєкти, наприклад, виробництво зброї, а також витрати на ліквідацію наслідків руйнувань», – додав Нацбанк.
Він наголосив також на зростанні інвестицій приватного сектору завдяки подальшому поліпшенню фінансових результатів підприємств та через значні їхні потреби в енергоавтономному обладнанні з огляду на складну ситуацію в енергосекторі.
Пояснюючи сповільнення темпів зростання до 2,4% у четвертому кварталі, НБУ вказав як одну з причин більш раннє збирання пізніх зернових та олійних і їхню суттєво меншу врожайність, порівняно з минулим роком, що зумовить від’ємний внесок с/г у зміну реального ВВП.
Щодо 2025 року, то Нацбанк покращив прогноз зростання на I квартал з 1,8% до 2,3%, на II квартал – з 2,8% до 3,4%, очікуючи їхнього прискорення до 4,6% у III кварталі та 6,3% – у IV кварталі, тоді як раніше він оцінював на друге півріччя зростання у 5,1-5,9%.
У результаті загалом на наступний рік прогноз зростання ВВП поліпшено з 4,1% до 4,3%, а в номінальному вираженні – на 100 млрд грн, до 8,72 трлн грн, тоді як на цей рік оцінку номінального ВВП було підвищено на 40 млрд грн – до 7,63 трлн грн.
«Надалі зростання реального ВВП України прискориться (до 4,3% у 2025 році та 4,6% – у 2026 році). Цьому сприятимуть збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення внутрішнього попиту, яке підтримуватиметься зростанням заробітних плат, збільшення врожаїв і стійкий зовнішній попит, а також інвестиції у відновлення, зокрема енергетики», – вказав Нацбанк.
Водночас він наголосив, що стримувати економічне зростання будуть брак робочої сили, безпекові ризики, міграційні процеси та повільна нормалізація економічних умов.
Нацбанк в оновленому звіті зберіг три ключові ризики прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%): триваліший термін та інтенсивність війни, більші бюджетні потреби та більший дефіцит е/е через подальші пошкодження енергетичної інфраструктури.
Серед негативних ризиків з високим ступенем ймовірності (25-50%) додалося також потенційне перенесення на ціни підвищення ставок або додаткового введення податків, хоча його вплив НБУ оцінює як помірний.
Ступінь впливу ризику більш інтенсивного та тривалого блокування вантажного руху через кордон з окремими країнами ЄС в оновленому інфляційному звіті збережено слабким за умови зменшення ймовірності до менш ніж 15%.
До ризику зростання геополітичної напруженості з помірним впливом і рівнем ймовірності 15-25% Нацбанк додав посилену еміграцію.
Крім того, ймовірність позитивного ризику – швидкого відновлення пошкодженої енергоінфраструктури – знижено з 15-25% до менш ніж 15%.
«Баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік посилення цінового тиску», – зазначив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році, зокрема в четвертому кварталі минулого року зростання становило 4,7%. У першому кварталі цього року Держстат оцінив зростання ВВП у 6,5%, у другому – у 3,7%.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Глобальний обсяг держборгу 2024 року може перевищити $100 трлн (93% світового ВВП), йдеться в доповіді Fiscal Monitor, опублікованій Міжнародним валютним фондом (МВФ) у вівторок.
Як очікується, він продовжить зростати в середньостроковій перспективі і до 2030 року може піднятися до 100% ВВП.
При цьому в рамках найнесприятливішого сценарію світовий борг може виявитися майже на 20 відсоткових пунктів вищим, ніж передбачає базовий прогноз, і досягти 115% ВВП у 2026 році.
«Для стабілізації (або скорочення) боргу з високою ймовірністю потрібні набагато більш значні фіскальні коригування, ніж заплановано в даний час. Зараз слушний час для відновлення фіскальних буферів, і відтермінування обходиться дорого», – наголошується в повідомленні.
МВФ вважає, що держборг продовжить зростати в таких країнах, як США, Великобританія, Бразилія, Франція, Італія та ПАР.
«Хоча, за прогнозами, борг стабілізується або скоротиться приблизно у двох третинах країн, він залишиться значно вищим від рівнів, які прогнозували до пандемії», – ідеться у звіті. Причому на країни, в яких не очікується стабілізації, припадає понад половина світового боргу і близько двох третин світового ВВП.
Державні витрати на розв’язання проблем «зеленого переходу» в енергетиці, старіння населення і проблем безпеки, ймовірно, посилять фіскальний тиск найближчими роками, вважають експерти фонду.
«Урядам час навести лад, – заявила заступник директора з фіскальних питань МВФ Ера Дабла-Норріс. – Для всіх країн необхідний стратегічний поворот, щоб знизити боргові ризики».
Детальніше про державний борг і можливі країнові дефолти дивіться у відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=0WcmU20F95oeVKZp
Український агросектор у 2010-2021 рр. здійснив суттєвий ривок у розвитку, у ньому працюють 17% українців, які виробляють 19% ВВП, водночас 70% продукції йде на експорт, що є одним із найвищих показників у Європі, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його інформацією, виробленої української продукції достатньо, щоб прогодувати майже 400 млн осіб.
“В міжнародній продовольчій безпеці роль України дуже важлива. Після повномасштабного вторгнення країни-агресора Україна чотири місяці не могла експортувати продукцію. Це призвело до того, що глобальний індекс цін на продовольство у світі в 2022 році зріс на 35%. В країнах Африки сотні мільйонів людей були змушені суттєво зменшити споживання продовольства”, – навела його виступ на національному освітньо-професійному курсі для молоді “Державотворець: шлях до відновлення держави” пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Висоцький звернув увагу, що Україна традиційно експортує зернові та олійні культури та багато іншого. Зокрема, Україна посідає 4 місце у світі з експорту кукурудзи, перше – з соняшникової олії. Крім того, 7-ме місце з експорту м’яса птиці. Українські молочники входять до десятки лідерів з експорту вершкового масла. Крім того, Україна перебуває на 4 місці з виробництва волоських горіхів і є одним зі світових лідерів з експорту меду.
