Як повідомляє Інтерфакс-Україна, економіка України за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала перші ознаки виходу зі спаду, однак високий дефіцит зовнішньої торгівлі, інфляційний тиск і залежність державних фінансів від міжнародної допомоги залишаються ключовими макроекономічними ризиками, йдеться в черговому випуску «Економічного моніторингу».
Як зазначає засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, після падіння реального ВВП на 0,6% у річному вимірі в першому кварталі у квітні-червні економіка повернулася до зростання.
У другому кварталі реальний ВВП України збільшився на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Водночас прогноз Національного банку передбачав зростання української економіки лише на 1,3% за підсумками всього 2026 року.
«Позитивними чинниками за підсумками першого півріччя стали відновлення хоча б мінімального зростання ВВП, повернення міжнародних резервів вище $50 млрд, контрольованість валютного ринку, ритмічніше міжнародне фінансування та адаптивність українського бізнесу. Основними ризиками залишаються війна, стан енергетики, високі виробничі витрати, дефіцит трудових ресурсів, слабкість товарного експорту та дедалі більший торговельний дисбаланс. Україна має значний запас зовнішньої ліквідності, але він не може замінити внутрішнє економічне зростання», – зазначив Уракін.
Споживча інфляція у червні сповільнилася до 7,2%, тоді як базова інфляція прискорилася до 8,1%. Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%.
Водночас міжнародні резерви України після чотирьох місяців скорочення у червні збільшилися на 12,1% – до $51,27 млрд. Валютні інтервенції НБУ при цьому залишалися значними.
Одним із головних структурних ризиків української економіки залишається зовнішня торгівля. За січень-червень 2026 року товарний імпорт становив близько $49,3 млрд, тоді як експорт – приблизно $21 млрд. Таким чином, товарний дефіцит досяг близько $28,3 млрд.
Значне навантаження зберігається і на державні фінанси. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя становили майже 1,9 трлн грн, видатки – близько 2,23 трлн грн.
На сектор безпеки та оборони було спрямовано близько 1,4 трлн грн, або приблизно 63% усіх видатків загального фонду. Обсяг міжнародних грантів становив 569,6 млрд грн.
На думку Уракіна, одним із головних завдань економічної політики має стати перетворення значного імпорту обладнання, міжнародного фінансування та оборонних витрат на основу для створення нових виробничих потужностей усередині країни.
«Наступний етап економічної політики має полягати не лише у підтриманні фінансової стабільності, а у перетворенні імпортованого обладнання, міжнародних коштів та оборонних видатків на нові виробничі активи. Основою довгострокового розвитку мають стати енергетична автономність, оборонно-промисловий комплекс, агропереробка, машинобудування, локалізація виробництва, логістика, цифрові технології та експорт продукції з високою доданою вартістю», – вважає засновник Experts Club.
При цьому перше півріччя показало значні відмінності між найбільшими світовими економіками та ринками, що розвиваються.
Китайська економіка за перші шість місяців 2026 року зросла на 4,7%, тоді як Індія у квітні-червні демонструвала темпи зростання близько 7,8%.
Туреччина продовжувала поєднувати економічне зростання з надзвичайно високою інфляцією. У другому кварталі її ВВП збільшився на 2,3% у річному вимірі та на 1,1% порівняно з попереднім кварталом, тоді як річна інфляція в червні залишалася поблизу 32%.
Бразилія демонструвала більш помірну динаміку: її ВВП у другому кварталі збільшився на 2% у річному вимірі та на 0,5% порівняно з попереднім кварталом. За перше півріччя економіка країни зросла на 1,9%, а річна інфляція в червні сповільнилася до 4,64%.
«Ключові країни, що розвиваються, завершили перше півріччя з дуже різною структурою зростання. Китай зріс на 4,7%, але його другий квартал був слабшим за перший, а внутрішнє споживання суттєво відстає від промисловості й експорту. Індія продовжує зростати майже на 8%, спираючись на масштаб внутрішнього ринку та інвестиції. Туреччина залишається прикладом того, як інфляція понад 30% обмежує якість економічного зростання, тоді як Бразилія демонструє більш помірну динаміку з поступовим контролем інфляції. Для України головний висновок незмінний: довгострокове зростання потребує власної промислової, технологічної та експортної бази», – підкреслив Уракін.
За його оцінкою, перше півріччя підтвердило працездатність української моделі макрофінансової стабілізації, однак одночасно продемонструвало її обмеження.
«Повернення ВВП до слабкого зростання та відновлення резервів є позитивними сигналами, однак дефіцит товарної торгівлі у $28,3 млрд, високий базовий інфляційний тиск і залежність бюджету від зовнішнього фінансування показують межі цієї моделі. Лише розвиток власної виробничої та експортної бази дозволить Україні перейти від економіки воєнної стабілізації до моделі стійкого післявоєнного зростання», – підсумував Максим Уракін.
«Економічний моніторинг» – щомісячний аналітично-статистичний продукт, керівником проєкту якого є кандидат економічних наук Максим Уракін. Моніторинг аналізує основні макроекономічні показники України та провідних економік світу, динаміку ВВП, інфляції, державних фінансів, міжнародних резервів, зовнішньої торгівлі та ключові ризики економічного розвитку.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у третьому кварталі зросте на 2,1%, у четвертому – на 4,2% і у першому кварталі наступного року – на 5,2%, такий оновлений поквартальний прогноз опублікував Національний банк у квітневому “Інфляційному звіті” на своєму сайті.
“Пом’якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі”, – зазначив НБУ, який в цілому покращив прогноз зростання економіки на цей рік до 1,8% з 1,3% у квітневому “Інфляційному звіті”.
Тоді Нацбанк очікував, що у третьому кварталі цього року ВВП збільшиться на 1,9%, у четвертому – на 1,7%, а у першому кварталі наступного року – на 4,7%.
НБУ тепер очікує зростання дефіциту зведеного бюджету (без урахування грантів у доходах) до 35,2% ВВП за підсумками 2026 року порівняно із 24,7% ВВП минулого року, тоді як ще у квітні він навпаки прогнозував зменшення цього показника до 19,2% ВВП.
Як йдеться у звіті, у другому кварталі цього року видатки бюджету зросли на 32,7% порівняно із другим кварталом минулого року – на 0,45 трлн грн, до 1,81 трлн грн, тоді як у першому кварталі вони були на минулорічному рівні у 1,25 трлн грн.
Нацбанк наголосив, що фіскальний імпульс перекриває негативний ефект від обстрілів, який Нацбанк оцінює у 0,9 відсоткового пункту.
За попередньою оцінкою Держстату, після спаду на 0,6% у першому кварталі цього року у другому кварталі 2026 року ВВП збільшився на 0,6%, тоді як Нацбанк у квітневому прогнозі очікував його зростання на 1,7%.
НБУ пояснив, що суттєвішому зростанню економіки перешкоджають наслідки інтенсифікації атак Росії на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також на енергетику та об’єкти бізнесу. Спад також суттєво поглибився й у будівництві (до 7,5% у другому кварталі) на тлі високої бази порівняння минулого року, нестачі кваліфікованих кадрів та зміни структури попиту в умовах воєнних та енергетичних шоків: активність зміщувалася від великих житлових проєктів у бік приватного житла та відновлення інфраструктури.
Центробанк також підтвердив прогноз зростання на 2027 рік у 2,8%, але змінив очікування поквартальної динаміки: якщо у квітні він очікував у другому кварталі наступного року збільшення ВВП на 2,5%, у третьому – на 2,0% та у четвертому на 2,5%, то тепер ці показники складають відповідно 4,3%, 2,4% та 0,2%.
Пришвидшення темпів відновлення у наступні роки НБУ пов’язує зі збільшенням інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, подальшого нарощування врожаїв, поступової стабілізації в енергетичному секторі і збереження стійкого споживчого попиту.
“М’яка фіскальна політика зумовлюватиме додатний розрив ВВП у 2026-2027 роках”, – наголошується також у Інфляційному звіті.
Прогноз дефіциту зведеного бюджету на наступний рік підвищено з 17,7% ВВП до 25,6% ВВП, на 2028 рік – з 10,9% ВВП до 14,6% ВВП.
Згідно зі звітом, зниження прогнозу зростання ВВП на 2028 рік з 3,7% до 3,0% пов’язано із суттєвішою фіскальною консолідацією.
Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Аналітичний центр Experts Club представив нове коротке відео, присвячене змінам у складі 20 найбільших економік світу за обсягом валового внутрішнього продукту, розрахованого за паритетом купівельної спроможності. Аналіз показує поступове зміщення центру світової економіки з Північної Америки та Західної Європи до Азії, а також посилення великих країн, що розвиваються, з численним населенням і зростаючими внутрішніми ринками.
За розрахунками Experts Club на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду, у 2026 році найбільшою економікою світу за ВВП за ПКС залишається Китай. Його показник оцінюється у $44,3 трлн у міжнародних доларах. На другому місці перебувають США з $32,4 трлн, на третьому — Індія з $18,9 трлн. Росія посідає четверту позицію з показником близько $7,5 трлн, Японія — п’яту з $7,3 трлн, Німеччина — шосту з $6,4 трлн. Далі йдуть Індонезія, Бразилія, Франція та Велика Британія. До другої десятки найбільших економік входять Туреччина, Італія, Мексика, Південна Корея, Іспанія, Канада, Саудівська Аравія, Єгипет, Нігерія та Тайвань.
Наведені показники є оцінкою МВФ на 2026 рік, а не остаточними річними результатами. Повна база World Economic Outlook була опублікована у квітні 2026 року і містить статистичні дані та прогнози до 2031 року.
На початку 1990-х років структура світової економіки виглядала значно інакше. У 1992 році перше місце посідали США, друге — Японія, третє — Німеччина. Китай перебував лише на шостій позиції, Індія — на дев’ятій, Індонезія — на 14-й. До 2026 року Китай піднявся на перше місце, Індія — на третє, а Індонезія — на сьоме. Південна Корея перемістилася з 18-ї позиції у 1992 році на 14-ту, Туреччина — з 15-ї на 11-ту.
Зростання азійських країн пов’язане зі збільшенням населення, урбанізацією, розширенням промислового виробництва, розвитком інфраструктури та формуванням великих внутрішніх споживчих ринків. Особливо помітним стало піднесення Китаю. У 1992 році його економіка за ПКС була майже вп’ятеро меншою за американську, тоді як зараз китайський показник приблизно на третину перевищує показник США. Індія також значно скоротила відставання від найбільших економік. Її ВВП за ПКС у 2026 році майже втричі перевищує показники Японії або Німеччини.
Країни Західної Європи, як і раніше, широко представлені серед найбільших економік світу, однак їхні відносні позиції поступово знижуються. Німеччина перемістилася з третього місця у 1992 році на шосте у 2026 році. Італія опустилася з п’ятого на 12-те, Франція — із сьомого на дев’яте, Велика Британія — з восьмого на десяте. Нідерланди, які входили до першої двадцятки на початку 1990-х років, згодом залишили її. Австралія також періодично входила до топ-20, але зараз перебуває за його межами.
Ця динаміка не означає абсолютного скорочення європейських економік. Їхній ВВП продовжує зростати, однак економіки Азії, Близького Сходу та окремих країн Африки збільшуються швидше. Показник ВВП за ПКС додатково посилює позиції країн, що розвиваються, оскільки враховує відмінності у внутрішніх цінах. Один міжнародний долар має відображати зіставний обсяг товарів і послуг у різних економіках незалежно від ринкового обмінного курсу національної валюти.
Однією з важливих тенденцій останніх десятиліть стало зміцнення позицій великих країн Африки. Єгипет посідає в оцінці МВФ на 2026 рік 18-те місце з ВВП за ПКС близько $2,57 трлн, Нігерія — 19-те з $2,42 трлн. Їхня присутність у першій двадцятці пов’язана насамперед із масштабом населення та внутрішніх ринків. При цьому високий сукупний ВВП не означає автоматично високого рівня добробуту громадян. Для оцінки рівня життя необхідно окремо враховувати ВВП за ПКС на душу населення, продуктивність праці, структуру економіки, розподіл доходів і якість державних послуг.
Після розпаду СРСР Україна деякий час входила до двадцятки найбільших економік світу за ВВП за ПКС. За розрахунками Experts Club на основі історичного ряду МВФ, у 1992 році Україна посідала 17-те місце з показником близько $433 млрд у міжнародних доларах. У 1993 році вона перебувала на 19-й позиції, а в 1994 році опустилася на 23-тє місце й остаточно залишила першу двадцятку.
У 2000 році Україна перебувала приблизно на 35-му місці, у 2010 році — на 31-му, а напередодні повномасштабної війни, у 2021 році, посідала близько 34-ї позиції. Після різкого скорочення економіки у 2022 році Україна опустилася на 47-ме місце. Світовий банк оцінював падіння реального українського ВВП у 2022 році приблизно у 29%. У наступні роки економіка частково відновилася. За оцінкою МВФ, у 2025 році Україна посідала приблизно 46-те місце, а у 2026 році може піднятися на 44-ту позицію. Український ВВП за ПКС у 2026 році оцінюється приблизно у $724,5 млрд у міжнародних доларах. Це близько 0,33% світової економіки. Україна розташовується між Чилі та Австрією, випереджаючи Перу, Чехію, Ірак і Норвегію.
«Вихід України з першої двадцятки відбувся не в останні роки, а ще в першій половині 1990-х років. Відтоді світ суттєво змінився: Китай, Індія, Індонезія, Туреччина та інші країни, що розвиваються, нарощували промисловість, інфраструктуру та внутрішнє споживання, тоді як Україна проходила через тривалі структурні кризи, втрату населення та нестачу інвестицій», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За його словами, повномасштабна війна додатково посилила розрив між Україною та найбільшими економіками світу через руйнування підприємств, енергетики, транспортної інфраструктури та скорочення трудових ресурсів. Станом на кінець 2025 року прямі збитки Україні оцінювалися більш ніж у $195 млрд, а потреби у відновленні та реконструкції на найближче десятиліття — майже у $588 млрд.
Двадцята економіка світу — Тайвань — має ВВП за ПКС близько $2,27 трлн. Це більш ніж утричі перевищує український показник. Тому повернення України до першої двадцятки неможливо забезпечити лише короткостроковим повоєнним відновленням. Для цього необхідні тривале зростання продуктивності, збільшення інвестицій, повернення частини населення, розвиток переробної промисловості та розширення експорту продукції з високою доданою вартістю.
«Головний висновок рейтингу полягає не в самому місці країни, а у швидкості її руху відносно інших держав. Навіть зростання на кілька відсотків на рік може бути недостатнім, якщо конкуренти зростають швидше. Україні необхідна модель випереджального розвитку, розрахована щонайменше на два десятиліття», — підкреслив Уракін.
Experts Club зазначає, що рейтинги ВВП за ПКС дають змогу оцінювати масштаб національних економік та їхню роль у світовому виробництві, однак не повинні використовуватися як єдиний показник економічного успіху. США, наприклад, поступаються Китаю за сукупним ВВП за ПКС, але значно випереджають його за ВВП на душу населення, рівнем розвитку фінансового ринку та вартістю високотехнологічних компаній.
Головною глобальною тенденцією залишається поступовий перехід економічної ваги до Азії та країн Глобального Півдня. У найближчі десятиліття цей процес підтримуватиметься демографічним зростанням, урбанізацією та розширенням середнього класу в Індії, Індонезії, Африці та інших регіонах, що розвиваються.
Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні цього року зріс на 0,8% порівняно з травнем 2025 року, що стало третім поспіль місяцем зростання після 0,9% у квітні та березні, таку оцінку опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища.
«У травні 2026 року, третій місяць поспіль, після найскладнішої зими за весь час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, економіка продовжувала відновлювальне зростання (…), що дозволило компенсувати накопичене з початку року відставання та за підсумками п’яти місяців 2026 року вийти на нульову позначку порівняно з відповідним періодом 2025 року», – йдеться в матеріалах міністерства.
Згідно з цими даними, у січні–травні 2026 року порівняно з січнем–травнем 2025 року зростання спостерігалося в більшості секторів, зокрема у внутрішній торгівлі – завдяки високій гнучкості та адаптивності сектору до змін і зростання зарплат; видобувній промисловості – за рахунок видобутку нафти та газу на тлі ефекту низької статистичної бази 2025 року через пошкодження виробничої інфраструктури; у сільському господарстві – зокрема, у сфері продукції тваринництва (птахівництва); у переробній промисловості – завдяки стабільному зростанню виробництва продукції оборонного призначення та продукції, необхідної для відновлення енергетики, а також продуктів харчування.
Водночас Мінекономіки зазначило, що електропостачання та транспорт залишаються найбільш постраждалими та вразливими внаслідок військових ризиків.
Як повідомлялося, Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року. За оптимістичним сценарієм, який передбачає завершення війни до 2027 року, зростання ВВП наступного року становитиме 4,5%, тоді як за менш оптимістичним — 1,3%.
Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%.
Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.
“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.
В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.
Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.
Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.
В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).
Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.
Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.
Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.
