Обсяг ВВП Німеччини у другому кварталі зріс на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, повідомило Федеральне статистичне агентство, яке оприлюднило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, наведений Trading Economics, передбачав зростання на 0,1%.
Зростання економіки ФРН у річному вимірі склало 0,9%, тоді як експерти очікували зростання на 0,6%.
У першому кварталі ВВП Німеччини збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями та на 0,7% у річному вимірі. Дані за січень-березень були переглянуті в бік підвищення; раніше повідомлялося про зростання на 0,3% та 0,4% відповідно.
Згідно з попередніми даними, експорт у квітні-червні зріс порівняно з першим кварталом, динаміка споживчих і державних витрат залишалася слабкою, тоді як капіталовкладення бізнесу скоротилися.
Остаточні дані щодо динаміки ВВП Німеччини за другий квартал будуть оприлюднені 25 серпня.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні цього року зріс на 0,8% порівняно з травнем 2025 року, що стало третім поспіль місяцем зростання після 0,9% у квітні та березні, таку оцінку опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища.
«У травні 2026 року, третій місяць поспіль, після найскладнішої зими за весь час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, економіка продовжувала відновлювальне зростання (…), що дозволило компенсувати накопичене з початку року відставання та за підсумками п’яти місяців 2026 року вийти на нульову позначку порівняно з відповідним періодом 2025 року», – йдеться в матеріалах міністерства.
Згідно з цими даними, у січні–травні 2026 року порівняно з січнем–травнем 2025 року зростання спостерігалося в більшості секторів, зокрема у внутрішній торгівлі – завдяки високій гнучкості та адаптивності сектору до змін і зростання зарплат; видобувній промисловості – за рахунок видобутку нафти та газу на тлі ефекту низької статистичної бази 2025 року через пошкодження виробничої інфраструктури; у сільському господарстві – зокрема, у сфері продукції тваринництва (птахівництва); у переробній промисловості – завдяки стабільному зростанню виробництва продукції оборонного призначення та продукції, необхідної для відновлення енергетики, а також продуктів харчування.
Водночас Мінекономіки зазначило, що електропостачання та транспорт залишаються найбільш постраждалими та вразливими внаслідок військових ризиків.
Як повідомлялося, Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року. За оптимістичним сценарієм, який передбачає завершення війни до 2027 року, зростання ВВП наступного року становитиме 4,5%, тоді як за менш оптимістичним — 1,3%.
Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%.
Інвестиційна група ICU погіршила прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2026 році до рівня менше ніж 1% (очікується 0,8%) порівняно з попередньою оцінкою у грудні на рівні 1,2%.
“Слабке економічне зростання буде новою нормою у наступні роки, якщо безпекова ситуація не покращиться суттєво”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі ICU.
В ICU зазначили, що приватне споживання домогосподарств та державні інвестиції у військові проєкти залишаються основними опорами економіки, проте міцність цих складових потроху послаблюватиметься, тому інвесткомпанія знизила прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,2% у грудневому макропрогнозі до 0,8% в оновленому у червні макропрогнозі.
Як йдеться у пресрелізі компанії, скорочення ВВП у першому кварталі 2026 року оцінюється на рівні 0,5%, що дещо нижче за більшість оцінок, в ICU вважають що потенціал зростання в середньостроковій перспективі залишається досить обмеженим.
Згідно із пресрелізом, аналітики погіршили прогноз інфляції на 2026 рік – до 9-10% порівняно з попередніми очікуваннями на рівні близько 7%. Такий тренд пов’язують із первинними та вторинними ефектами впливу кризи на Близькому Сході та іранської війни на світові споживчі ціни.
В ICU вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для нівелювання тимчасового інфляційного тиску, тому ймовірність підвищення облікової ставки НБУ до кінця року оцінюють у межах не більше ніж 50% (прогноз ставки на 2026 рік – 15%).
Через значне зростання дисбалансів на валютному ринку та збільшення інтервенцій НБУ з продажу валюти за п’ять місяців поточного року до $18,1 млрд (проти $14,3 млрд за аналогічний період минулого року), інвестгрупа очікує прискорення темпів послаблення гривні. За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг наблизитися до $42-43 млрд, через що прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року переглянуто до 45,8 грн/$1 порівняно з попередніми 45,0 грн/$1.
Водночас дефіцит бюджету у 2026 році (прогнозується на рівні 21% ВВП без урахування грантів) буде повністю перекритий зовнішньою допомогою, що дозволить Міністерству фінансів уперше від початку повномасштабної війни скоротити внутрішній борг. Затвердження кредиту підтримки України (USL) від ЄС дасть змогу НБУ зберегти міжнародні резерви на кінець року на рівні $60 млрд.
Згідно з оновленою таблицею макропоказників, ICU також прогнозує за підсумками 2026 року номінальний ВВП обсягом $229 млрд, дефіцит поточного рахунку на рівні 18% ВВП та зростання держборгу до 107% ВВП. Базове припущення прогнозу базується на тому, що в середньостроковій перспективі безпекові ризики принципово не зміняться: мирну угоду підписано не буде, але й нових територіальних здобутків ворог не матиме.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%, а у 2028 році очікує його прискорення до 3,7%. Щодо інфляції, то НБУ погіршив її прогноз на 2026 рік у квітні з 7,5% до 9,4%, а на 2027 рік – з 6% до 6,5% та очікує її зменшення до 5% вже у 2028 році.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
ЄБРР в свою чергу погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026р з 2,5% до 2,2%, Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%, а Світовий банк – на рівні 1,2%.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) через затягування війни знизив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України у 2026 році до 2,2%, але відзначає збереження макроекономічної стабільності завдяки зовнішній підтримці.
“Це дещо нижче за прогноз у 2,5%, опублікований у лютому, але у разі послаблення бойових дій та початку післявоєнної відбудови прогноз на 2027 рік залишається незмінним – 4,0%”, – йдеться у звіті “Регіональні економічні перспективи” (REP) ЄБРР, опублікованому у середу.
Банк наголошує, що Україна підтримує макроекономічну стабільність навіть на п’ятому році російської агресивної війни завдяки значному зовнішньому фінансуванню. Перспективи продовжують значною мірою залежати від розвитку війни та наявності зовнішньої фінансової підтримки.
“Основний ризик зниження прогнозу пов’язаний з енергетичною кризою, спричиненою конфліктом на Близькому Сході, що може значно погіршити і без того нестабільну енергетичну ситуацію в Україні”, – сказано у звіті.
Уповільнення зростання економіки до 1,8% у 2025 році та слабкий старт у цьому році ЄБРР пов’язує із постійними обмеженнями воєнного часу: дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру порушили промислову діяльність та логістику, тоді як ширші проблеми з постачанням обмежили виробництво.
Банк зазначає, що інфляція також знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року після періоду жорсткішої монетарної політики та відносної стабільності обмінного курсу. Вищі світові ціни на енергоносії, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, додають нового тиску, збільшуючи витрати для бізнесу та домогосподарств та сприяючи відновленню інфляційного імпульсу.
На думку ЄБРР, фіскальна підтримка залишається вирішальною. Дефіцит бюджету України, без урахування грантів, досяг 23,6% ВВП у 2025 році та, за прогнозами, залишиться підвищеним на рівні 19,3% ВВП у 2026 році, що відображає надзвичайно високі витрати на оборону та соціальні послуги. Ці потреби фінансуються значною мірою за рахунок зовнішньої офіційної підтримки, яка продовжує підтримувати макроекономічну стабільність. Очікується, що виділене зовнішнє фінансування на суму понад EUR110 млрд на 2026-27 роки стримуватиме короткострокові ризики.
Банк нагадує, що є найбільшим інституційним інвестором України та значно збільшив свою підтримку у відповідь на повномасштабну війну: з її початку в лютому 2022 року ЄБРР виділив Україні майже EUR10,0 млрд.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев днями повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
За даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Велика Британія та Франція зірвали пропозицію про те, щоб країни-члени НАТО виділяли 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, повідомляє The Telegraph.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки він не отримав достатньої підтримки.
“Я не думаю, що ця пропозиція буде винесена на розгляд”, – сказав він журналістам, не називаючи імен опонентів.
За даними The Telegraph, ідея була заблокована Великою Британією, Францією, Іспанією, Італією та Канадою.
Рютте сподівався затвердити цю пропозицію на майбутньому щорічному саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Цього тижня міністри розпочали обговорення того, що, на думку цивільного керівника альянсу, має стати конкретним проявом підтримки для розірваної війною країни.
“Інсайдер альянсу повідомив, що принаймні сім держав-членів, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили свою підтримку. Однак будь-які пропозиції, що приймаються НАТО, вимагають одностайної підтримки з боку всіх національних столиць членів альянсу”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище. Розмір військового внеску Великої Британії – третього за величиною після США та Німеччини – також не викликає питань, незважаючи на те, що він не досягає позначки 0,25% ВВП.
Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% ВВП – у найближчому майбутньому.
Більшість нарікань стосується таких країн, як Франція, Іспанія, Італія та Канада, яких неодноразово звинувачували в тому, що вони не роблять свого внеску. Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою за величиною економіками Європи, відстають від багатьох своїх менших союзників у плані обсягів допомоги.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподіляється рівномірно в рамках НАТО”, і багато країн “не витрачають достатньо коштів на підтримку України”.
Глава НАТО, який 14 років обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, вже давно стверджує, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за підтримку України, у відповідь на скарги Дональда Трампа щодо “безкоштовного користування” з боку континенту.
Речник Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку заявив: “Велика Британія продовжує співпрацювати з союзниками по НАТО щодо всіх пропозицій, щоб забезпечити найкращу підтримку України з боку альянсу”.
Представники Франції, Італії, Іспанії та Канади не відповіли на запити The Telegraph про коментарі.
Візуалізація динаміки топ-20 країн за ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) за 1991-2024 роки від аналітичного центру Experts Club, що поширилася в соцмережах, в цілому підтверджується міжнародною статистикою: у 2024 році найбільші економіки світу за показником ВВП (ПКС) – Китай, США та Індія.
Згідно з даними Світового банку за показником GDP, PPP (current international $), у 2024 році ВВП за ППС Китаю оцінювався в $38,19 трлн, США – в $29,18 трлн, Індії – в $16,19 трлн. До десятки найбільших економік за цим показником також входили Росія (4 місце), Японія (5 місце), далі Німеччина, Індонезія, Бразилія, Франція і Великобританія.
В Experts Club відзначають, що «гонка» 1991-2024 років відображає довгостроковий зсув ваги світової економіки в бік Азії. На початку періоду лідерами виступали розвинені економіки, проте потім швидко зростали ринки з великим населенням і внутрішнім попитом, а Китай та Індія поступово закріплювалися в групі лідерів.
«ВВП за ПКС показує не «багатство у валюті», а масштаб економіки з урахуванням того, скільки товарів і послуг реально можна купити всередині країни. Тому ПКС краще описує внутрішній ринок і потенціал споживання, тоді як для зовнішньої торгівлі, боргів і припливу капіталу важливо паралельно дивитися і на показники в номінальному вираженні», – прокоментував засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Показник ВВП за ПКС перераховує обсяг економіки в «міжнародні долари» з урахуванням відмінностей у рівнях цін між країнами, щоб порівняння було коректнішим, ніж при перерахунку за ринковими курсами.
Відеоаналіз аналітичного центру Experts Club доступний за посиланням –
