Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Аналітичний центр Experts Club опублікував відеодослідження про видобуток срібла в світі провідними країнами в 1971-2024 роках, де показана довгострокова перебудова географії виробництва і посилення ролі Латинської Америки та ряду країн Азії.
Згідно з даними дослідження, в 2024 році (джерело даних – BGS), найбільшим виробником срібла залишається Мексика – 7,43 млн кг, яка беззаперечно лідирує в світі з видобутку срібла ось уже 15 років поспіль. Далі йдуть Китай – 3,389 млн кг і Перу – 3,065 млн кг. До групи наступних виробників увійшли Росія – 1,604 млн кг, Польща – 1,534 млн кг, Болівія – 1,495 млн кг, Австралія – 1,218 млн кг, США – 1,097 млн кг, Чилі – 1,049 млн кг, Казахстан – 878 тис. кг.
Також до топ-20 за 2024 рік увійшли Аргентина (775 тис. кг), Індія (769 тис. кг), Канада (410 тис. кг), Швеція (372 тис. кг), Індонезія (325 тис. кг), Узбекистан (258 тис. кг), Марокко (224 тис. кг), Папуа – Нова Гвінея (137 тис. кг), Бразилія (102,6 тис. кг) і Туреччина (96,13 тис. кг).
У дослідженні зазначається, що за десятиліття змінювалися центри видобутку: частина країн нарощувала випуск за рахунок розширення поліметалевих проектів, де срібло часто є супутнім металом, а лідерство поступово закріпилося за великими виробниками зі стійкою сировинною базою і розвиненою переробкою.
Засновник Experts Club Максим Уракін, коментуючи результати, підкреслив, що довгий ряд 1971-2024 років показує не просто «гонку» країн, а інвестиційні цикли і структурний зсув попиту: «Срібло все частіше сприймається як стратегічний метал – і для промисловості, і для інвесторів, тому розуміння того, хто і як нарощував видобуток десятиліттями, допомагає оцінювати майбутні ризики дефіциту і цінові сплески».
За оцінкою аналітиків, вартість срібла за 2025 рік зросла на рекордні 128,47%, що стало найкращим результатом серед основних активів і перевищило динаміку золота (+66,59%), а також найбільших криптоактивів, які за результатами 2025 року взагалі пішли в мінус (BTC -5,75%, ETH -11,58%).
Відеоаналіз доступний на Youtube-каналі центру Experts Club –
Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Вугільна компанія Coal Energy S.A. (Люксембург) з основними активами в Україні, які опинилися під російською окупацією, у середині квітня підписала лист про наміри з польською гірничодобувною компанією Siltech щодо оренди її нерухомості та інфраструктури для видобутку вугілля у Польщі.
“Основною метою цього листа про наміри є просування плану Coal Energy подати заявку на отримання ліцензії на видобуток вугілля з родовищ, що прилягають до родовищ, які належать компанії Siltech”, – йдеться у біржовому повідомленні Coal Energy.
Зазначається, що початок оренди заплановано на кінець 2025 року – після того, як Coal Energy отримає всі необхідні дозволи для початку видобутку вугілля з ліцензованих родовищ.
Передбачається, що Coal Energy здійснюватиме видобуток вугілля з використанням існуючої гірничодобувної інфраструктури, що належить Siltech. Такий підхід скоротить час, що необхідний для початку видобутку вугілля, а також позбавить Coal Energy необхідності інвестувати в будівництво нового видобувного обʼєкта.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. За даними компанії, через агресію Росії наразі вона не має вугільних активів на території України.
Останні роки компанія практично не вела операційної діяльності. Згідно з останнім звітом на сайті Coal Energy, її загальні активи на кінець вересня 2023 року становили $9,7 млн, тоді як зобов’язання – $11,6 млн, а капітал був від’ємним – $1,9 млн.
Наприкінці 2023 року компанія придбала ТОВ “Укрмінерал трейдінг” з метою отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні, а також Advanced Industrial Technologies Sp. z.o.o. з метою надання послуг з підземного видобутку корисних копалин вугільним шахтам у Польщі. Окрім того на початку 2024 року Coal Energy зареєструвала нову компанію Greentech Solutions Sp. z.o.o. для рекультивації та переробки промислових породних відвалів та відвалів шахтних порід, а також рекультивації земель, зруйнованих техногенною діяльністю.
Засновником, головою ради директорів та правління є Віктор Вишневецький.
Криворізька філія ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод” (ЗЛМЗ), створеного на базі виробничих цехів управління головного механіка ПАТ “Запоріжсталь”, що входить до групи “Метінвест”, планує видобуток підземних вод для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб.
Згідно з документацією, яку має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна“, підприємством передбачається експлуатація семи артезіанських свердловин.
При цьому уточнюється, що на існуючий стан основним джерелом водопостачання для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб є водопровідні мережі КП “Кривбасводоканал”. Для забезпечення водоспоживання підприємства у повному обсязі додатково планується експлуатація резервного джерела водопостачання, у вигляді семи свердловин розміщених на території підприємства. Потужність підземного водозабору складатиме 1008 куб. м/добу.
Артезіанські свердловини обслуговуватимуться наявним технічним персоналом, в одну зміну впродовж року (постійна присутність персоналу не потребується). Режим роботи свердловин – цілодобово протягом року. Вода зі семи свердловин насосами марки DAB S4 відкачуватиметься по трубопроводам у два накопичувальні резервуари ємністю по 200 куб. м кожен, з’єднані між собою за принципом сполучених судин, із яких подаватиметься на установку зворотного осмосу.
Після очищення підземна вода накопичуватиметься у двох резервуарах по 500 куб. м кожен, з’єднаних між собою за принципом сполучених судин. Далі вода через насосну станцію подаватиметься у мережу заводу.
В основному виробництві вода використовується на охолодження обладнання, промивання деталей (в ливарному, термічному, механічному, ковальсько-пресовому виробництвах) та інші цілі.
ЗЛМЗ спеціалізується на виробництві виливків з чавуну, а також з легованих, низьколегованих і високолегованих сталей, металоконструкцій і металевих деталей. Підприємство випускає широкий асортимент продукції, який включає в себе виливниці для металургійних заводів, будівельні конструкції, запчастини та збірні вузли. Основними споживачами продукції заводу є підприємства гірничо-металургійної та інших галузей промисловості.
Підприємство входить до групи “Метінвест”.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, за підсумками 2024 року виробив 917 тис. тонн товарної руди, що на 1,5% менше, ніж у 2023 році (931 тис. тонн).
Як повідомив заступник генерального директора – головний інженер рудника Ігор Пільтек в інтерв’ю корпоративній газеті DCH Steel у четвер, видобуток сирої руди у 2024 році становив мільйон тонн, обсяг гірничої маси – близько 7688 куб. м, нарізних робіт – 4,986 тис. м, буріння свердловин – 92,937 тис. м.
Плани на 2025 рік передбачають видобуток 930 тис. тонн сирої руди, 850 тис. тонн товарної руди, виїмку 8000 куб. м гірничої маси, виконати 5200 м нарізних робіт, 91,773 тис. м пробурити свердловин.
Головний інженер констатував, що 2024 року підприємство спрямувало на відновлення обладнання 43 млн грн.
За його словами, на руднику впроваджуються енергоефективні проєкти. При цьому наприкінці минулого року на шахті ім. Фрунзе розпочато будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт, яку планується ввести в роботу в другому кварталі 2025 року.
Як повідомлялося, рудник “Суха Балка” за підсумками 2023 року виробив майже 931 тис. тонн товарної руди, тоді як у 2022 році – 1,469 млн тонн (зниження на 36,5%).
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
