Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-лютому становив 1 млрд 210 млн грн, що на 2,4% менше, ніж за той самий період минулого року.
Згідно зі статистикою асоціації “Укрпапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках виробництво гофроящиків за цей період знизилося на 5,7% – до 33,45 млн кв. м, але комбінат упевнено зберігає лідерство з випуску гофротари в Україні.
Випуск картону скоротився на 20% – до 23,2 тис. тонн, за рахунок падіння випуску тарного картону майже на 23% – до 18,68 тис. тонн, коробкового – на 4,8%, до 4,52 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшився на 19,4% – до 7,8 тис. тонн, а виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 20,5% – до 42,47 млн шт.
Комбінат, як і раніше, впевнено лідирує у випуску цієї продукції в Україні – всього за два місяці основними підприємствами галузі випущено 105,71 млн рулончиків – на 20,8% більше.
За даними “УкрПапір”, у лютому комбінат збільшив випуск паперу і картону на 5% до лютого-2023 і на 8,6% до січня-2024 – до 16,14 тис. тонн, гофроящиків відповідно скоротив на 7,7% і збільшив на 2,4% – до 16,93 млн кв.м.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-лютий в Україні випуск паперу та картону скоротився на 2,2% до січня-лютого-2023 року – до 87,93 тис. тонн, тоді як картонних ящиків зріс на 12,3%, до 87,29 млн кв. м.
Київський КПК – головне підприємство Групи компаній “Київський КПК”, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має в своєму розпорядженні, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м., виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
Виробництво олійних культур в Україні 2024 року збільшиться за рахунок розширення посівів сої на 19% порівняно з 2023 роком до 2,3 млн га, що стане рекордом для галузі, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами проведеного серед аграріїв опитування.
Згідно з опитуванням, проведеним у лютому-березні 2024 року, 82% респондентів, які займаються вирощуванням сої, планують або залишити площі під соєю без змін, а 16% мають намір їх збільшити. Збільшення відбуватиметься як за рахунок зменшення площ посіву під озимими, так і за рахунок соняшнику або інших ярих культур.
Посівна площа під соєю у 2024 році може збільшитися до 2,3 млн га (+19% до 2023 року), що стане новим рекордом для галузі. Раніше максимум для цієї культури становив 2,2 млн га 2015 року, прогнозують аналітики.
Виробництво соєвих бобів в Україні вони очікують також на рекордному рівні, який, за попередньою оцінкою, може сягнути 6 млн тонн, що на 17% торішнього показника.
Водночас, за даними експертів, площа сівби під соняшником, найімовірніше, істотно не зміниться: 87% респондентів, які займаються його вирощуванням, планують залишити площі під нею без істотних змін. Ті, хто планує їх скоротити або збільшити, здебільшого повідомляли, що це відбудеться за рахунок площі під ріпаком.
“Наша оцінка посівної площі під соняшником у 2024 році поки що становить 5,8 млн га, що майже на рівні 2023 року. За сприятливих погодних умов урожай олійної може скласти 13,9 млн тонн (+1% до 2023 р.), що все ще поступається довоєнному показнику”, – підкреслили аналітики.
Посівна площа під ріпаком 2024 року, найімовірніше, скоротиться через суху осінь, внаслідок чого деяка частина аграріїв ухвалила рішення відмовитися від посіву озимої олійної.
Під час опитування 51% респондентів повідомили, що посіви озимого ріпаку перебувають у доброму або відмінному стані, 43% – задовільному, 5% – незадовільному.
Площа ярого ріпаку також може зрости 2024 року до рекордного показника з огляду на цінову привабливість цієї олійної, але загальна посівна площа під озимим і ярим ріпаком, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, скоротиться на 6%. Цей показник все одно залишиться досить високим порівняно з попередніми роками, склавши близько 1,4 млн га. Урожай цієї олійної може скоротитися 2024 року на 9% – до 4,2 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво труб на 10,2% порівняно з попереднім роком – до 495,6 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання в середу, у 2023 році було трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку.
Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО “Трубосталь” – скоротило на 42,5%. НВП з ІІ “Укртрубоізол” наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” – знизив на 53,8%. “Сентравіс” збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 30,5%.
Водночас уточнюється, що в січні 2023 року було вироблено 30,1 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,4 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57,1 тис. тонн (1631 4% до березня-2022). тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022).
У липні-2023 вироблено 43,9 тис. тонн труб (112% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (114,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (89,9%), у жовтні – 39,7 тис. тонн (98%), листопаді – 37,2 тис. тонн (110,1%) і грудні – 42,4 тис. тонн (239,5%).
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що за підсумками минулого року трубна галузь України продемонструвала зростання. Це сталося вперше за два роки повномасштабної війни, незважаючи на близькість великої кількості виробничих майданчиків до лінії фронту, а також знаходження Нікополя, який зазнає постійних обстрілів, безпосередньо в зоні бойових дій.
“На цьому тлі логічно, що говорити про довоєнні обсяги виробництва труб не доводиться: підсумки 2023 року становлять лише 70% від рівня 2021 року. Проте виробничі результати за підсумками року могли б бути вищими, якби імпортна продукція з Китаю не заходила у великих обсягах на вітчизняний ринок, особливо коли в Україні виробляються аналоги. Китайська трубна продукція просто наповнила український ринок як у приватному сегменті, так і на тендерах держкомпаній”, – констатував глава “Укртрубопрому”.
І додав, що “саме тому ми з великим натхненням сприйняли заснування Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”, за рахунок якої може відбутися зміна державної економічної політики”.
“Завдяки цьому майданчику для постійного прямого діалогу держави та бізнесу буде вирішено ганебну проблему проникнення імпорту, зокрема на державні тендери. При цьому підтримка українського виробника стане одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, що зміцнить обороноздатність України у воєнних умовах”, – переконаний Польський.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. У 2022 році всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва 2021 року. Дніпропетровський трубний завод простоював і перебуває в стані ліквідації.
Бізнесмен Ігор Ліскі анонсував будівництво заводу з виробництва віконного скла загальною вартістю $240 млн у Київській області.
“Можу вже офіційно повідомити про наш новий суперамбіційний проєкт, який ми розвиваємо вже понад рік”, – повідомив Ліскі у Facebook.
Ліскі розповів The Wall Street Journal, що планує інвестувати в проєкт приблизно $80 млн. За його словами, залучення проєктного фінансування є основною проблемою під час запуску проєкту.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
