Виробництво пластику в Європі 2023 року скоротилося на 8,3%, повідомила галузева організація Plastics Europe. За словами її керівного директора Віргінії Янссенс, спад був сильнішим за очікуваний.
Світовий випуск пластику при цьому зріс на 3,4%, зокрема завдяки масштабуванню виробництва в Китаї та США. За даними S&P Global, КНР минулого року забезпечила 60% приросту нафтохімічних потужностей.
Частка європейських постачальників на світовому ринку скоротилася до 12% у 2023 році з 28% у 2006 році. Крім того, через зниження попиту обсяги механічної переробки пластику в Європі минулого року скоротилися вперше з 2018 року, зазначила Plastics Europe. Це найпоширеніший метод переробки в регіоні.
Галузева організація Plastics Recyclers Europe в жовтні вказувала на тривожний характер спадного тренду на європейському ринку перероблення пластику, через який багато компаній його залишають. Тиск на ринок серед іншого чинить надлишок первинного пластику за межами Європи.
Бізнес незадоволений і європейським законодавством, спрямованим на досягнення амбітних кліматичних цілей. На думку компаній, воно «душить зростання», пише FT. Американська ExxonMobil (SPB: XOM) і саудівська SABIC цього року оголосили про намір закрити нафтохімічні підприємства в Європі. Закрити майданчики або переглянути свої плани щодо них збираються також LyondellBasell, Versalis і Trinseo.
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
ПрАТ “Ічнянський молочно-консервний комбінат” (ІЧКК, Чернігівська обл.) у 2025 році запустить лінію з виробництва кисломолочного сиру, для будівництва якої залучив 150 млн грн за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”, і побудує молочну ферму, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Відвідав підприємство і поспілкувався з керівництвом. Незважаючи на війну, комбінат не зупинився. Нині тут працює близько 300 осіб. А середня зарплата на підприємстві – понад 19 тис. грн. За минулий рік вони сплатили 28,7 млн грн до бюджетів різних рівнів”, – сказав він під час відвідування заводу в межах робочої поїздки до Чернігівської області.
За його інформацією, у планах підприємства на 2025 рік не лише запуск нової лінії потужністю 300 тонн/місяць, а й будівництво ферми на 4000 голів великої рогатої худоби.
Коваль зазначив, що “Ічнянський молочно-консервний комбінат” виробляє свою продукцію за міжнародними стандартами. Потужність виробництва згущеного молока становить 24 тис. тонн на рік. Підприємство експортує свою продукцію до країн Азії, Африки, Америки та Європи. Тільки за дев’ять місяців 2024 року ця кількість склала 3,3 тис. тонн.
“Мінагрополітики підтримує експорторієнтованість українських переробників, оскільки один із наших пріоритетів – відкриття нових ринків для вітчизняної продукції. А у керівництва “Ічнянського молочно-консервного комбінату” вже є досвід, яким вони можуть поділитися зі своїми колегами”, – резюмував міністр агрополітики.
“Ічнянський молочно-консервний комбінат” входить до групи компаній “Провіант”, яка є дистриб’ютором та експортером згущеного молока, що виробляється комбінатом. ТОВ “Провіант” входить в однойменну групу поряд із іншими компаніями з виробництва та продажу молочної продукції.
Згідно з інформацією в системі розкриття НКЦПФР, акціонерами з великими пакетами акцій ІМКК є ТОВ “Провіант”, якому належить 53,7% акцій, АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Гіперіон Інвест” – 43,92%.
ІМКК, згідно з інформацією на його сайті, займає близько 25% внутрішнього ринку в сегменті продукції, яку він випускає (молоко бутильоване і згущене молоко), і експортує її в 38 країн. Бренди – “Ічня”, MamaMilla і Milada.
Сільгосппідприємства у вересні 2024 року наростили виробництво молока на 3,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро” з посиланням на дані Державного статистичного комітету.
Аналітики прогнозують, що 2024 року виробництво молока цією категорією виробників зросте на 4% і становитиме 2,9 млн тонн.
“Загальна цифра виробництва молока всіма категоріями за дев’ять місяців року становить 5,6 млн тонн, що на 2,9% нижче за аналогічний період 2023 року. Обсяг виробництва молока в категорії c/г підприємств за дев’ять місяців на 5,1% вищий за аналогічний період минулого року (2,2 млн тонн)”, – пояснили експерти.
Станом на 1 жовтня поголів’я корів в Україні оцінювалося в 1,24 млн голів, що на 6,6% нижче, ніж на цю дату минулого року. Водночас у сільгосппідприємствах налічується 0,38 млн голів (-1,8%), резюмували в “Інфагро”.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), завершує виготовлення другого шахтного вентилятора головного провітрювання, який замінить зношений аналог на шахті “Західно-Донбаська”, повідомляє завод на фейсбук-сторінці.
“Наприкінці 2023 року завод виготовив для цієї ж шахти перший вентилятор ВСЦД-4,5СМ (лівий). Вентилятор, який зараз у виробництві, є дзеркальною версією попереднього”, – зазначається в повідомленні.
Завод нагадує, що вентилятор головного провітрювання забезпечує свіжим повітрям шахту, підтримуючи умови для безперервної роботи. Діаметр його робочого колеса 4,7 метра, номінальна продуктивність 400 кубометра/сек. Максимальна потужність 4000 кВт.
Через значні розміри вентилятора та його масу (105 тонн) остаточне складання буде проведено під час монтажу на шахті.
“Корум ДрМЗ” нагадує також, що освоїв випуск шахтних вентиляторів 2014 року (після втрати компанією Corum “Донецькгірмашу”, що спеціалізувався на цьому обладнанні – ІФ-У).
“У напрацюванні заводу – три вентилятори цього типу. Але це буде другий вентилятор, який «Корум ДрМЗ» виготовить в умовах релокації”, – наголошується в повідомленні.
Наразі завод поступово відвантажує вузли вентилятора на шахту для монтажу.
Релокований у Дніпро 2022 року “Корум ДрМЗ”, за його інформацією, у січні-вересні 2024 року випустив 407 од. гірничо-шахтного устаткування (зокрема, 9 – у вересні), зокрема, два нових і один відремонтований прохідницький комбайн. Також випущено 695,78 тис. од. комплектувальних і запчастин (у вересні – 69,48 тис.).
“Основні зусилля у вересні були спрямовані на виробництво металоконструкцій для збагачувальної фабрики, що стало новим досвідом для підприємства”, – зазначали на заводі.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Україна у 2024 році скоротила виробництво картоплі на 18%, що в перерахунку на всю країну становило мінус 4 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у Медіацентрі “Україна” у п’ятницю.
“Ми маємо пам’ятати, що врожай 2024 року хороший, але він менший за минулорічний. Вирішальним чинником, чому зростає ціна на продукти, є скорочення врожаю на 10%, це чимало. Все-таки певні дисбаланси виникли”, – сказав він.
Як приклад такого дисбалансу Висоцький навів картоплю, на врожай якої сильно вплинула посуха, що призвело до зниження валового виробництва на 18%, або 4 млн тонн.
“Це один із чинників підвищення ціни на картоплю. Водночас бачимо, що вона тримається на рівні 25-30 грн/кг уже три-чотири тижні й не змінюється. Вважаємо, що й далі не змінюватиметься. Підстав, щоб картопля коштувала 50 грн/кг, немає”, – запевнив перший заступник міністра.
Він пояснив, що нинішньої ціни в 25-30 грн/кг достатньо, щоб покрити собівартість вирощування культури навіть з урахуванням скорочення врожайності. Цієї ціни достатньо, щоб супермаркетам і дистиб’юторам було вигідно розпочати імпорт.
“У нас відкритий ринок: надлишки експортуємо, за дефіциту починаємо імпортувати продукцію. Коли ціна на картоплю сягнула 25 грн/кг, розпочався імпорт із Польщі. Це були незначні обсяги порівняно з нашим виробництвом. Але цих кількох десятків тонн було достатньо, щоб стабілізувати та зупинити спекулятивне зростання цін”, – пояснив Висоцький.
Він констатував, що сформована ціна на картоплю є реалістичною. Підстав і надій у споживачів на її зниження немає через суттєве скорочення виробництва.
Крім того, в Мінагрополітики прогнозують подорожчання картоплі до весни 2025 року у зв’язку зі зростанням витрат аграріїв на зберігання врожаю. Ціна може підвищитися на 10-15 грн/кг, що становитиме 3%. Однак це дає змогу держчиновникам стверджувати, що картопля не коштуватиме 50 грн/кг.
Альтернативою картоплі Висоцький назвав гречку та інші крупи, вартість яких наразі становить 25-30 грн/кг.
Він також зазначив, що в Україні залишаються доступними ціни на м’ясо: свинина подешевшала порівняно з минулим роком, м’ясо курки відповідає показникам минулого сезону. Молочна продукція подорожчала через зростання цін на неї на світовому ринку.
“Ми маємо розуміти, що в нас у країні інфляція. Вона зараз на рівні 8%, а може сягнути й 10%. Коли є така інфляція, вона не може не позначитися на продуктах, які також подорожчали на 10%. Подивимося на прогнози й побачимо, що середня зарплата зростає. Якщо все і далі відбуватиметься синхронно, то в результаті споживач не відчує сильного навантаження”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
