ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-липня поточного року скоротив виробництво прокату на 51,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у липні на підприємстві не виробляли металопрокат, але прокатні цехи відвантажили замовникам понад 1,5 тис. тонн прокатної продукції, виробленої в попередні періоди. У липні-2023 року на підприємстві виробили 13,3 тис. тонн металопрокату.
Водночас випуск коксу за сім місяців 2024 року скоротився на 1,6% – до 169,6 тис. тонн. У липні-2024 виробництво коксу зросло на 7,2% порівняно з попереднім місяцем – до 26,1 тис. тонн. У липні-2023 було вироблено 30,4 тис. тонн коксу.
“Наразі готується до запуску прокатний цех №1, де під час виробничої кампанії виготовлятимуть рейки Р-34 і Р-43”, – констатується в інформації компанії.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
DMZ, KOKS, ВИРОБНИЦТВО, ПРОКАТ
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, запустив другий агрегат виробництва в цеху аміаку і наростив потужності з виробництва мінеральних добрив, повідомила прес-служба компанії.
«Планові ремонтні роботи на «Рівнеазоті» завершено, виробництво базових мінеральних добрив – збільшено. Базові цехи – аміаку та селітри – завантажені на 100%.
До осіннього зростання попиту на мінеральні добрива виробник повністю готовий», – повідомив голова правління “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
За його інформацією, у рамках системної модернізації на заводі встановлено розподільчу систему управління, яка знижує виробничі ризики та забезпечує стабільність роботи підприємства в умовах перепадів і дефіциту електроенергії.На підприємстві вже впроваджено низку енергоефективних рішень, спрямованих на оптимізацію витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії і, відповідно, поліпшення показників собівартості добрив.
Згідно з виробничим планом, «Рівнеазот» вироблятиме 1260 тонн аміаку/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).Цех неконцентрованої азотної кислоти – 1300 тонн кислоти на добу.Цех із виробництва аміачної селітри – понад 1630 тонн/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).
На «Рівнеазоті» пояснили, що завантажити підприємство на 100% вдалося завдяки налагодженому імпорту електроенергії з-за кордону та реалізації на заводі проєктів із запуску генераційних установок, які на 40% покривають витрати електроенергії за рахунок вироблення власної.Зокрема, на підприємстві побудовано та запущено спеціальне генераційне обладнання (турбогенератори) – агрегати, що виробляють електроенергію з пари, яка утилізується від хімічних процесів.
Проєктна потужність генераційного обладнання становить близько 30 МВт.Електроенергія, вироблена на турбогенераторах, використовується для власних потреб підприємства.Будівництво турбогенераторів на підприємстві є одним із кроків, спрямованих на стабілізацію роботи обладнання цехів підприємства.Виробництво аміаку є найбільш залежним від стабільних джерел електроенергії та вважається базовим: з аміаку на підприємстві роблять інші види добрив, такі як аміачна селітра, ВАС, аміачна вода.Введення генераційного обладнання дає змогу стабілізувати виробничі процеси на підприємстві.
Холдинг Ostchem планомірно виводить потужності з виробництва аміачної селітри на повне завантаження, але відсоток навантаження залежить від платоспроможного попиту та обсягів імпорту.Черкаський «Азот» і «Рівнеазот» до 1 вересня поточного року планують виробити 260 тис. тонн азотних добрив, а до завершення осіннього сезону – 1 млн тонн для потреб українського ринку.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні.До нього з 2011 року входять «Рівнеазот» і Черкаський «Азот», а також Сєвєродонецький «Азот» і «Стирол», які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський «Азот» (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств.Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ «Рівнеазот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
ТОВ «Картонно-паперова компанія» (Львів), великий український виробник картонних гільз, у січні-червні 2024 року випустило продукцію на 602,8 млн грн, що на 5,6% менше за аналогічний показник за той самий період 2023 року.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статистичними даними асоціації «УкрПапір», у натуральних показниках компанія майже на 12% скоротила випуск картонної продукції – до 11,6 тис. тонн, тоді як паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 21% – до 4,3 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках знизився на 11,3%, склавши 2,5 млн шт.
ТОВ «Картонно-паперова компанія» випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації «Біосфера», «Артеріум», компанія Nestle, концерн «Хлібпром», кондфабрика «Ярич», молочна компанія «Галичина».
Як повідомлялося, у 2023 році підприємство збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1,27 млрд грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-червні 2024 року обсяги виробництва збільшила на 54,5% до аналогічного періоду 2023 року – до 869,64 млн грн, свідчить статистика асоціації «УкрПапір».
За підсумками п’яти місяців цього року темп приросту виробництва фабрики становив 45,1% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 30,7% – до 27,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,4% – до 68 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Виробництво пива в Україні за шість місяців 2024 року досягло 67,9 млн дал, що на 104,2% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Раніше повідомлялося, що 2023 року виробництво пива в Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об. %) становило 133,4 млн дал, що на 7,8% більше, ніж 2022 року. Цей показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва пива в країні 2021 року.
Виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього попереднього року – 27,9%.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-червня поточного року скоротив виробництво прокату на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 1,1% – до 143,5 тис. тонн.
Водночас у червні-2024 ДМЗ знизив випуск прокату порівняно з червнем-2023 на 83,2% і на 69,2% до попереднього місяця, до 2,4 тис. тонн. Виробництво металургійного коксу в червні скоротилося на 26,9% до червня-2023 і на 3,6% до попереднього місяця – до 24,4 тис. тонн.
Крім того, під час чергової прокатної кампанії, яка тривала 13 днів у травні та червні, прокатний цех №2 виготовив близько 10 тисяч тонн продукції, більшу частину якої на сьогодні реалізовано. Однак через відсутність замовлень наступну прокатну кампанію було перенесено. Своєю чергою в прокатному цеху №1 прокатна кампанія планується в третій декаді липня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
