Співзасновник IT-холдингу Techiia Олег Крот протягом п’яти років має намір інвестувати $50 млн у збанкрутілого польського виробника сільськогосподарських тракторів Ursus, активи якого він придбав на конкурсі 24 жовтня за 74 млн польських злотих ($18,5 млн), повідомляється в матеріалі «Forbes Україна».
«Плануємо інвестувати в Ursus $50 млн протягом п’яти років», – цитує Крота видання.
За інформацією «Forbes Україна», протягом перших 12-18 місяців Крот має намір відновити виробництво сільгосптехніки на заводах Ursus, де останніми роками випускали переважно причепи та кузови.
«На цей момент важливо не бігти за якоюсь примарною метою, а наростити виробництво причепів і запустити трактори», – зазначає він.
При цьому мета на п’ять років – відновити постачання тракторів до країн Африки та Азії, і, за словами Крота, планується також залучити американських інвесторів, з якими є попередні домовленості.
Як зазначив співзасновник IT-холдингу Techiia Крот, у купівлю Ursus вкладаються власні кошти від дивідендів.
За інформацією польського видання Tygodnikiem Poradnikiem Rolniczym, компанію Ursus було придбано створеною в липні 2024 року польською M. I. Crow, співзасновницею якої виступають громадянка Польщі Божена Гловацька та Олег Крот, який також є президентом компанії.
Серед придбаних активів – виробничі підприємства і нерухомість у містах Добре М’ясто і Любліні, гмінах Закрочіме і Бедашки, документація науково-дослідних проектів, машини та обладнання, склади, а також використання торгової марки Ursus.
В інтерв’ю Tygodnik Poradnik Rolniczy Гловацька зазначила, що новий власник наразі розробляє детальний план діяльності Ursus після його поглинання.
Видання зазначає, що власник має намір розробити нову стратегію розвитку виробника тракторів, зберегти наявні робочі місця і найняти нових фахівців, а також збільшити виробничі потужності Ursus.
Як зазначає польське видання, компанію Ursus, що має майже 100-річну історію виробництва тракторів під однойменним брендом, було визнано банкрутом у липні 2021 року після різкого падіння продажів. Потім було проведено три конкурси з її продажу, проте перші два не відбулися через відсутність покупців, а єдиним учасником третього стала M.I. Crow зі статутним капіталом 50 тис. злотих. При цьому стартова ціна активів порівняно з попереднім конкурсом була знижена на 40% – до 74 млн злотих.
Раніше повідомлялося, що 2013 року українська корпорація «Богдан» у консорціумі з Ursus виграла тендер на постачання 38 низькопідлогових тролейбусів муніципалітету Любліна. При цьому «Богдан» постачав кузови і комплектуючі до них, чеська Cegelec – систему управління, а остаточне складання велося на потужностях Ursus.
Згідно з інформацією на сайті холдингу Techiia, співзасновниками (керуючими партнерами) якого є Кріт і Юрій Лазебніков, він об’єднує понад 10 технологічний компаній в індустріях безпілотної авіації, IT, кіберспорту, будівельних технологій, SaaS, розглядає перспективи інвестицій в інші галузі.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” сплатила понад 4,5 млрд грн податків і зборів за січень-вересень 2024 року, зокрема понад 455 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів громад, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
За його даними, за три квартали поточного року компанія є найбільшим платником податків у Полтавській територіальній громаді – сума надходжень склала 139,9 млн грн.
Із загальної суми сплачених податків 1,37 млрд грн склали митні платежі, 1,36 млрд грн – ПДВ із реалізації, 522 млн грн – єдиний соціальний внесок, 803,1 млн грн – податок на прибуток, 37,9 млн грн – військовий збір.
“Так само важливо підтримувати місцевий виробничий бізнес. Понад 500 партнерів “Аврори” – українські виробники. Вони постачають понад 47% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 80% із них – це непродовольчі товари”, – повідомив Панасенко.
Крім того, 25 українських виробників експортують свою продукцію для реалізації в мережі “Аврора” в Румунії.
Як повідомив підприємець, у жовтні “Аврора” має намір реалізувати на 1 млрд грн товарів, які беруть участь у програмі “Національного кешбеку”.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі до 735 тис. тонн, що на 68,4% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (436 тис. тонн), але знизили на 0,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 738 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,610 млн тонн, зростання на 0,2% до червня-2023), Індія (12,258 млн тонн, більше на 6%), Японія (7,022 млн тонн, менше на 4,2%), США (6,659 млн тонн, «мінус» 1,5%), РФ (6,030 млн тонн, менше на 4,1%), Південна Корея (5, 132 млн тонн, менше на 7,2%), Німеччина (3,187 млн тонн, більше на 8,9%), Туреччина (3,071 млн тонн, більше на 4,3%), Бразилія (2,874 млн тонн, більше на 11,8%) та Іран (2,612 млн тонн, зниження на 8,5%).
Сумарно в червні 2024 року виплавка сталі зросла на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,399 млн тонн.
У січні-червні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (530,570 млн тонн, зниження на 1,1% до січня-червня-2023), Індія (74,184 млн тонн, більше на 7,4%), Японія (42,696 млн тонн, менше на 2,6%), США (39,960 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (36,815 млн тонн, «мінус» 3%), Південна Корея (31,526 млн тонн, менше на 6,4%), Німеччина (19,360 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (18,615 млн тонн, більше на 16,9%), Іран (16,647 млн тонн, більше на 5,9%) і Бразилія (16,433 млн тонн, більше на 2,4%).
Ціни виробників промислової продукції України у квітні 2024 року зросли на 3,3%, тоді як у березні зафіксовано падіння цін на 9,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Держстат уточнює, що в межах України у квітні до березня 2024 року ціни промвиробників зросли на 3,6%, у разі постачання за межі країни – на 0,9%.
Згідно з її даними, у річному вимірі (щодо аналогічного місяця минулого року) за підсумками квітня 2024 року ціни в промисловості зросли на 4,9%, за підсумками березня – лише на 0,2%.
За чотири місяці поточного року зростання цін промвиробників становило 5,7% до аналогічного періоду 2023 року.
За даними статвідомства, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у квітні порівняно з попереднім місяцем 2024 року продукція здешевшала на 0,3%. Зниження цін у видобутку кам’яного вугілля становило 1,9%, у видобутку сирої нафти та природного газу – 0,4%, тоді як ціни у видобутку металевих руд зросли на 2%.
Ціни зросли при постачанні електроенергії та газу – на 6,8%, у виробництві енергії – на 5,4%, виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 1,5%, хімічної продукції – на 1,1%, металургії – на 1%, виробництві гумових і пластмасових виробів – на 0,9%, електроустаткування – на 0,8%, фармпродукції – на 0,7%, у харчовій промисловості – на 0,4%, машинобудуванні – на 0,3%, текстильному виробництві – на 0,2%.
Водночас ціни знизилися у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – на 5,1%.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
Кабінет міністрів затвердив форму декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства та визначив порядок її подання і реєстрації.
Відповідну постанову №56 від 19 січня 2024 року оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з документом, малі виробники дистилятів зможуть подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Замість атестата виробництва вони зможуть використовувати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію відповідності матеріально-технічної бази для отримання ліцензій на виробництво спиртових дистилятів і спиртних напоїв, що значно спростить цю процедуру.
Очікується, що ухвалені нововведення забезпечать розвиток ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв, стимулюватимуть розвиток і легалізацію малого підприємництва, посприяють створенню нових робочих місць, зокрема в сільській місцевості.
Раніше, в рамках підтримки нової галузі, інформаційним агентством Інтерфакс-Україна було проведено пресконференцію, детальніше дивіться за посиланням
