Металургійні підприємства України в червні поточного року збільшили виробництво сталі до 735 тис. тонн, що на 68,4% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (436 тис. тонн), але знизили на 0,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 738 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (91,610 млн тонн, зростання на 0,2% до червня-2023), Індія (12,258 млн тонн, більше на 6%), Японія (7,022 млн тонн, менше на 4,2%), США (6,659 млн тонн, «мінус» 1,5%), РФ (6,030 млн тонн, менше на 4,1%), Південна Корея (5, 132 млн тонн, менше на 7,2%), Німеччина (3,187 млн тонн, більше на 8,9%), Туреччина (3,071 млн тонн, більше на 4,3%), Бразилія (2,874 млн тонн, більше на 11,8%) та Іран (2,612 млн тонн, зниження на 8,5%).
Сумарно в червні 2024 року виплавка сталі зросла на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,399 млн тонн.
У січні-червні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (530,570 млн тонн, зниження на 1,1% до січня-червня-2023), Індія (74,184 млн тонн, більше на 7,4%), Японія (42,696 млн тонн, менше на 2,6%), США (39,960 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (36,815 млн тонн, «мінус» 3%), Південна Корея (31,526 млн тонн, менше на 6,4%), Німеччина (19,360 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (18,615 млн тонн, більше на 16,9%), Іран (16,647 млн тонн, більше на 5,9%) і Бразилія (16,433 млн тонн, більше на 2,4%).
Ціни виробників промислової продукції України у квітні 2024 року зросли на 3,3%, тоді як у березні зафіксовано падіння цін на 9,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Держстат уточнює, що в межах України у квітні до березня 2024 року ціни промвиробників зросли на 3,6%, у разі постачання за межі країни – на 0,9%.
Згідно з її даними, у річному вимірі (щодо аналогічного місяця минулого року) за підсумками квітня 2024 року ціни в промисловості зросли на 4,9%, за підсумками березня – лише на 0,2%.
За чотири місяці поточного року зростання цін промвиробників становило 5,7% до аналогічного періоду 2023 року.
За даними статвідомства, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів у квітні порівняно з попереднім місяцем 2024 року продукція здешевшала на 0,3%. Зниження цін у видобутку кам’яного вугілля становило 1,9%, у видобутку сирої нафти та природного газу – 0,4%, тоді як ціни у видобутку металевих руд зросли на 2%.
Ціни зросли при постачанні електроенергії та газу – на 6,8%, у виробництві енергії – на 5,4%, виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 1,5%, хімічної продукції – на 1,1%, металургії – на 1%, виробництві гумових і пластмасових виробів – на 0,9%, електроустаткування – на 0,8%, фармпродукції – на 0,7%, у харчовій промисловості – на 0,4%, машинобудуванні – на 0,3%, текстильному виробництві – на 0,2%.
Водночас ціни знизилися у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – на 5,1%.
Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.
Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.
За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.
За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.
Кабінет міністрів затвердив форму декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства та визначив порядок її подання і реєстрації.
Відповідну постанову №56 від 19 січня 2024 року оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з документом, малі виробники дистилятів зможуть подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства територіальним органам Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Замість атестата виробництва вони зможуть використовувати зареєстровану Держпродспоживслужбою декларацію відповідності матеріально-технічної бази для отримання ліцензій на виробництво спиртових дистилятів і спиртних напоїв, що значно спростить цю процедуру.
Очікується, що ухвалені нововведення забезпечать розвиток ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв, стимулюватимуть розвиток і легалізацію малого підприємництва, посприяють створенню нових робочих місць, зокрема в сільській місцевості.
Раніше, в рамках підтримки нової галузі, інформаційним агентством Інтерфакс-Україна було проведено пресконференцію, детальніше дивіться за посиланням
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-серпні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 086,4 млн грн, що на 97,1% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи прискорила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за сім місяців цей показник становив 96,7%, за шість – 95,7%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло в 1,5 раза, перевищивши 89 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (165 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (90,4 млн шт.).
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 189 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно у виробників із Туреччини та Румунії.
Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №5762 про спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Закон має привести чинне законодавство у сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог ЄС, а також пом’якшити регулювання в цій сфері для суб’єктів малого підприємництва”, – написав він у четвер у Telegram.
У законі № 5762 “Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва” подано визначення малих виробників дистилятів і вимоги до їхньої матеріально-технічної бази.
Малим виробникам дистилятів дозволяється подавати звіти про обсяги виробленої та реалізованої продукції щокварталу (замість щомісяця), а також знижено штрафи за неподання або неправильне подання такої звітності з 17 500 до 1 020 грн.
Документом знижено вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тис. грн до 30 тис. грн, дозволено використання всіх спиртових дистилятів, похідних із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.
Законом скасовується обов’язкова сертифікація спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, пояснив голова фінансового парламентського комітету.
