Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн, ідеться у звіті материнської компанії VEON.
Згідно з ним, за звітний період “Київстар” збільшив показник EBITDA на 1% у гривні (у доларах показник зменшився на 21,2%) до аналогічного торішнього періоду – до 4,921 млрд грн, а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (в.п.) – до 59%.
Компанія уточнила, що доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 6,7% – до 7,830 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в першому кварталі 2023 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 11,7% – до 551 з 624 за аналогічний період минулого року. Водночас використання мобільного інтернету за той самий період зросло на 23,4% – до 9,5 гігабайт на абонента, тоді як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 13,3% – до 106 грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис. – до 13,3 млн, і зараз проникнення 4G в абонентській базі становить 54,6%.
Що стосується фіксованої мережі “Київстару”, то доходи в ній скоротилися на 4,2% – до 463 млн грн, а кількість користувачів – на 7%, до 1,1 млн.
Водночас компанія відзначила зростання на 27,7% – до 1 млн – кількості користувачів стримінгового бізнесу Kyivstar TV і запуск у ньому нещодавно “Дитячого профілю”.
Згідно зі звітом, капітальні витрати “Київстару” збільшилися за вказаний звітний період на 18,4% – до 780 млн грн.
За даними компанії, капітальні витрати “Київстару” були спрямовані на підтримку основних мереж у країні, а також стійкості бізнесу. Команда “Київстару” змогла зберегти майже 90% радіомережі станом на кінець березня 2023 року.
За квартал до 4G-мережі було підключено 81 населений пункт, додано 215 нових базових станцій і ще 460 переобладнано під 4G.
Зазначається також, що в першому кварталі цього року VEON не реєстрував значних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Україні, і жодних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Росії.
Водночас через пов’язані з війною труднощі компанія не змогла вчасно подати річну звітність у Нідерландах і США до 1 травня 2023 року, і в разі затягування затримки це несе ризик вжиття заходів регуляторами та організаторами торгів проти компанії.
Загалом виручка VEON у першому кварталі 2023 року скоротилася в доларах на 8,7% – до $884 млн, а EBITDA – на 13,5%, до $385 млн, проте в національних валютах їхнє зростання становило відповідно 15,3% і 11,2%.
Ці дані не враховують Росію, де компанія зараз завершує продаж своєї “дочки”.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій. “Київстар” обслуговує 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн – внутрішньо переміщені. З 2,2 млн абонентів, які виїхали за кордон, 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, що надається в 27 країнах.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
General Electric Co. збільшила виручку в січні-березні на 14% у річному вираженні і завершила квартал із прибутком у розрахунку на акцію проти збитку роком раніше.
Як ідеться в прес-релізі компанії, у першому кварталі вона отримала скоригований прибуток у розмірі 27 центів на акцію порівняно зі збитком у 9 центів на акцію за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому очікували прибуток на рівні 14 центів на акцію.
Квартальна виручка GE збільшилася до $14,49 млрд з $12,68 млрд роком раніше. Консенсус-прогноз аналітиків для цього показника становив $13,3 млрд.
Вільний грошовий потік був позитивним і становив $102 млн. Аналітики очікували негативний показник на рівні $645 млн.
Опублікований у вівторок звіт став першим, де не враховуються показники GE HealthCare. Підрозділ став самостійною компанією і вийшов на біржу 4 січня.
Доходи у сфері відновлюваної енергетики скоротилися на 1%, до $2,84 млрд, у сфері енергопостачання – збільшилися на 9%, до $3,82 млрд. Обидва бізнеси входять до складу підрозділу GE Vernova.
Виручка авіаційного підрозділу (GE Aerospace) підскочила на 25%, до $7 млрд.
Сукупний обсяг замовлень, отриманих компанією в минулому кварталі, збільшився на 25%, до $17,6 млрд.
На початку 2024 року очікується виділення GE Vernova в самостійний бізнес з перейменуванням GE в GE Aerospace.
GE підвищила нижню межу прогнозу скоригованого прибутку на акцію на 10 центів і тепер очікує його в діапазоні $1,7-2. Прогноз вільного грошового потоку поліпшено до $3,5-4,2 млрд з $3,4-4,2 млрд. Зростання виручки, як і раніше, очікується на рівні 7-9% (high single digits).
Акції GE дорожчають на 1,2% під час попередніх торгів у вівторок. За останні три місяці капіталізація компанії зросла на 24%, до $108,4 млрд.
Інтернет-сервіс для мандрівників TripAdvisor Inc. збільшив виручку в четвертому кварталі 2022 року в 1,5 раза завдяки підвищенню активності в туристичному секторі.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її виручка в жовтні-грудні зросла до $354 млн порівняно з $241 млн за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому прогнозували цей показник на рівні $344,2 млн.
Виручка від основного напряму діяльності TripAdvisor підскочила на 34%, до $217 млн, дохід платформи резервування місць у ресторанах The Fork збільшився на 10% – до $33 млрд, онлайн-маркетплейса Viator – злетів у 2,2 раза, до $127 млн.
“Поліпшення показників зумовлено головним чином зростанням споживчого попиту на послуги, пов’язані з туризмом, з урахуванням пом’якшення карантинних обмежень і триваючого відновлення галузі”, – зазначають у компанії.
Водночас зміцнення долара США негативно вплинуло на результати TripAdvisor, віднявши приблизно 8 відсоткових пунктів від темпів зростання її виручки в четвертому кварталі і 10% за підсумками всього 2022 року.
Компанія в минулому кварталі зафіксувала чистий збиток у розмірі $3 млн, або $0,02 на акцію, порівняно зі збитком у $29 млн, або $0,21 на акцію, роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $0,16 на акцію, істотно перевищивши консенсус-прогноз аналітиків у $0,04 на акцію.
За підсумками всього 2022 року виручка TripAdvisor збільшилася в 1,7 раза, до $1,49 млрд, чистий прибуток становив $20 млн проти збитку в $148 млн 2021 року.
Компанія розраховує, що 2023 року зростання її показників продовжиться, зазначається у пресрелізі.
Акції TripAdvisor додають у ціні 9,4% під час попередніх торгів у середу. За останні 12 місяців їхня вартість знизилася на 14%.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $161,59 млн чистого прибутку, що на 23,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії в ніч на суботу, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51,1% – до $654,56 млн.
Валовий прибуток впав на 47,6% – до $173,34 млн, операційний – на 42,5%, до $142,47 млн, а показник EBITDA – на 40,1%, до $168,38 млн.
“Кернел” пояснив зниження виручки низькими обсягами експорту зерна, а також негативним впливом зниження обсягів продажів соняшникового шроту та олії.
Крім того чистий збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів склав $2 млн порівняно з прибутком $85 млн у першому кварталі 2022 ФР.
“Витрати на доставку й обробку становили 28% собівартості продажів у липні-вересні 2022 року, збільшившись на 47% рік до року і втричі порівняно з попереднім кварталом, відображаючи різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України”, – зазначено у звіті.
“Кернел” уточнив, що внесок сегмента “Переробка олійних” в EBITDA склав $45 млн, що відображає сильну рентабельність переробки, тоді як EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” знизилася на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $60 млн. EBITDA сільського господарства в першому кварталі 2023ФР становила $82 млн, що на 61% менше, ніж у минулому році.
Чисті фінансові витрати в першому кварталі 2023ФГ збільшилися на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $35 млн, що зумовлено більш високою сумою боргу на балансі групи: “Кернел” відклав погашення основної суми кредиту через складну ситуацію з ліквідністю, спричинену війною в Україні, зазначається у звіті.
Згідно з ним, чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді становив $58 млн у зв’язку зі знеціненням гривні та переоцінкою внутрішньогрупових залишків.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, зріс за рік на 48% – до $1,496 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA зросло в 12,7 раза – до 13,9.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Виробник скляної тари ПрАТ “Вералія Україна” (с. Зоря, Рівненська обл.), дочка французької Verallia, отримала 1,3 млрд грн виручки за дев’ять місяців цього року, що на 12% більше, ніж за той самий період 2021 року, йдеться в квартальному звіті в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Протягом третього кварталу 2022 року “Вералія Україна” витримала негативні наслідки ведення активних бойових дій на території України, мобілізацію значної частки працівників і втрати низки клієнтів через руйнування виробничих потужностей, валютні коливання та завдяки швидким і оперативним діям зі зменшення витрат не втратила свої позиції на ринку склотари в Україні”, – вказала компанія.
Згідно зі звітом, валовий прибуток підприємства впав у 2,5 раза – до 85,95 млн грн, операційний – у 26,6 раза, або на 139 млн грн – до 5,448 млн грн.
Чистий збиток “Вералія Україна” склав 91 млн грн за три перші квартали 2022 року, тоді як за аналогічний період минулого року компанія з чистим прибутком 99,5 млн грн.
Причиною стало суттєве збільшення “інших витрат” – до 106,5 млн грн з 23 млн грн минулого року.
“Вераллія Україна” виробляє скляну тару для алкогольних напоїв і продуктів харчування, на підприємстві зайнято близько 480 осіб.
Компанія Verallia має 32 скляних заводи, три заводи для декору і вісім центрів обробки склобою (скловиробів) в 11 країнах, щорічно виробляє 16 млрд скляних пляшок і банок для поставки в 10 тис. компаній – від місцевих сімейних виробників до основних міжнародних брендів.
Україна в січні-серпні 2022 року вдвічі наростила виручку від експорту олійних культур порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,71 млрд, проте скоротила постачання рослинних жирів та продуктів переробки олійних – на 11%, до $3,65 млрд.
Як повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у п’ятницю, за вказаний період експортовано 1,6 млн. тонн насіння соняшнику на $823 млн., 0,9 млн. тонн ріпаку на $415 млн. і 0,8 млн. тонн сої на $413 млн. .
Уточнюється, що найбільшими покупцями олійних за вісім місяців 2022 стали Румунія (19,3% загальної суми), Болгарія (18,0%), Туреччина (16,9%), Польща (12,2%), Угорщина (7, 9%), Німеччина (5,9%), Молдова (3,7%) та Нідерланди (3,1%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті олійних становить 87%.
У свою чергу, у січні-серпні 2022 року Україна експортувала рослинних олій та жирів усіх видів на $3,65 млрд, що на 11% менше від минулорічних показників за відповідний період.
За даними ІАЕ, основним експортним товаром цієї групи є соняшникова олія, виручка від експорту якої за вісім місяців поточного року склала $3,36 млрд, або 92% усіх постачань олії та жирів.
Найбільшими покупцями української олії та жирів усіх видів у січні-серпні 2022 року стала Польща з часткою 14,5%, за нею йдуть Індія (11,7%), Туреччина (9,8%), Нідерланди (8,1%). ), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,7%), Румунія (4,5%). Сукупно на ці країни припадає близько 64% вартості експорту олії та жирів.
“Підсумкові показники експорту олійних культур та рослинних олій за результатами 2022 року значною мірою залежатимуть від здатності українських експортерів максимально використовувати напрацьовані шляхи вивезення продукції, у тому числі через морські порти за допомогою “зернового коридору”, – підсумував ІАЕ у повідомленні.
