Найбільший у світі круїзний оператор Carnival Corp. у четвертому кварталі 2023 фінансового року здобув рекордну виручку, проте завершив період із незначним збитком.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий збиток у вересні-листопаді становив $48 млн, або $0,04 у розрахунку на акцію, порівняно з $1,6 млрд, або $1,27 на акцію, за аналогічний період минулого року. Скоригований збиток скоротився до 7 центів з 85 центів на акцію.
Скоригована EBITDA виявилася позитивною і склала $946 млн проти мінус $96 млн роком раніше.
Виручка досягла рекордних $5,397 млрд порівняно з $3,839 млрд у четвертому кварталі 2022 фінроку.
Аналітики в середньому оцінювали скоригований збиток на рівні 13 центів на акцію за виручки в $5,3 млрд, за даними FactSet.
Виручка від продажу квитків у четвертому фінкварталі підвищилася на 55% – до $3,51 млрд, від продажів на борту суден – на 20%, до $1,886 млрд.
За підсумками всього 2023 фінроку Carnival також отримав рекордну виручку – $21,593 млрд порівняно з $12,168 млрд роком раніше. Скоригована EBITDA склала плюс $4,23 млрд проти мінус $1,68 млрд роком раніше, скоригований чистий прибуток – $1 млн проти збитку в $5,51 млрд у 2022 фінроці.
У 2024 фінансовому році компанія прогнозує скоригований EBITDA на рівні $5,6 млрд (зокрема близько $800 млн у першому фінкварталі), скоригований чистий прибуток – $1,2 млрд (включно зі збитком у $280 млн у першому фінкварталі).
Котирування акцій компанії зростають на 3,5% під час торгів у четвер.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,063 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,5% – до $18,474 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (38,05% поставок у грошовому виразі), Японії (17,38%) та Індії (6,44%).
Україна імпортувала в зазначений період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у січні-вересні 2023 року збільшив загальний операційний дохід на 12,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 25,6 млрд грн.
Як повідомили у пресслужбі мобільного оператора, показник EBITDA компанії також збільшився на 12,5% – до 15,5 млрд грн, показник маржі EBITDA зріс на 0,2 п.п. – до 60,6%.
Крім того, капітальні витрати компанії за дев’ять місяців 2023 року збільшилися на 8,1% – до 3,791 млрд грн.
Загальний дохід від послуг мобільного зв’язку становив 24,033 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дохід від послуг передачі даних 13,963 млрд грн (+12,3%). Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку зріс на 2,6% – до 1,447 млрд грн. Дохід від послуг широкосмугового доступу (ШСД) в інтернет зріс на 17% – до 979 млн грн.
Операційний дохід у третьому кварталі зріс на 13,8% – до 8,711 млрд грн. Показник EBITDA на 26,2% – до 5,54 млрд грн. Капітальні витрати при цьому зменшилися на 11% – до 1,61 млрд грн.
Загальний дохід від надання послуг зв’язку в третьому кварталі збільшився на 14,2% – до 8,13 млрд грн, зокрема на 16,4% від послуг передачі даних – до 4,81 млрд грн. Операційний дохід від надання послуг фіксованого зв’язку в третьому кварталі зріс на 5% – до 501 млн грн. Операційний дохід від ШСД збільшився на 22,6% – до 334 млн грн. Кількість абонентів ШСД у третьому кварталі зросла на 0,6% – до 1,1 млн, показник APRU ШСД – на 25%, до 100 грн. Показник APRU абонентів мобільного зв’язку зріс на 15,8% – до 112 грн, показник MOU – на 2,2%, до 547 хвилин. Використання мобільного інтернету абонентами в третьому кварталі збільшилося на 17,7% до 10,6 Гігабайт на одного абонента.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” у другому кварталі 2023 року наростив гривневу виручку на 16,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,609 млрд грн (у доларах зменшилася на 6,5% – до $235 млн). За звітний період прибуток EBITDA “Київстар” у гривні збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,6% – до 5,085 млрд грн (у доларах зменшився на 10,7% – до $139 млн), а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (п.п.) – до 59%. Мобільна абонентська база “Київстар” скоротилася на 2,6% порівняно з минулим роком – до 24,1 млн, оскільки на неї продовжувала впливати кількість українців, які проживають за межами України.
Згідно зі звітом, загалом за перше півріччя 2023 року виручка “Київстар” у гривні зросла на 11,2% – до 16,956 млрд грн, EBITDA – на 6,2%, до 10,006 млрд грн, а капітальні інвестиції – на 28,6%, до 2,176 млрд грн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій.
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,170 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $16,983 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,92% поставок у грошовому виразі), Японії (18,90%) і Нідерландів (6,04%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, за 9 місяців 2023 року наростив виручку від реалізації цукру на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR142 млн євро, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі в четвер.
Згідно з ним, обсяги продажів “Астартою” цукру становили 203 тис. тонн. При цьому ціна його реалізації зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR684 за тонну, що дало змогу наростити валовий прибуток цукрового бізнесу агрохолдингу на 36% порівняно з минулим роком до EUR41 на тлі незначного зростання маржинальності до 29%.
EBITDA цукрового бізнесу “Астарти” зросла на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR35 млн, при цьому її маржа залишилася стабільною – на рівні 24%.
В агрохолдингу зазначили, що за 9 місяців 2023 року експорт цукру і цукровмісних продуктів забезпечив 17% всієї виручки “Астарти”, тоді як роком раніше на його частку припадало лише 7% доходів.
Згідно зі звітом, сезон переробки цукру в 2023/24 маркетинговому році (МР) в “Астарті” стартував 12 вересня. У ньому задіяні п’ять цукрових заводів агрохолдингу.
Станом на 8 листопада, цукрові заводи “Астарти” переробили 1,1 млн тонн цукрових буряків і виробили 171 тис. тонн цукру порівняно зі 146 тис. тонн на ту саму дату 2022 року.
“Астарта” повідомила, що в Україні вже зібрано 10 млн тонн цукрових буряків за середньої врожайності 48 т/га. Виробництво цукру в 2023-2024 МР стартувало на 30 заводах. Станом на 8 листопада в країні сукупно вироблено 0,8 млн тонн цукру.
Україна відновила експорт цукру 15 вересня і наразі жодних експортних обмежень немає. За 9 місяців 2023 року український експорт цукру склав 295 тис. тонн, що в 7 разів більше, ніж роком раніше. Основним покупцем українського цукру був Європейський Союз, при цьому основним його імпортером стала Румунія, чия частка склала 31% від загального обсягу.
За оцінкою “Астарти”, її частка в експорті країни склала 11%. Ключові її європейські клієнти знаходилися в Румунії, Іспанії та Угорщині. 99% експортованого цукру було вивезено наземним транспортом, і на 85% це був автотранспорт.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Компанія “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року скоротила валову виручку на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,787 млрд грн, що сталося в умовах відсутності генерації на тимчасово окупованих вітрових електростанціях і кризи неплатежів за “зелену” енергію.
Як наголошується у звіті компанії, опублікованому на Ірландській фондовій біржі в п’ятницю, рівень розрахунків перед підприємствами ВДЕ в Україні за період лютий-серпень перебуває в діапазоні 42-52%, що значно нижче очікуваного рівня.
У компанії уточнили, що номінальний борг ДП “Гарантований покупець” перед нею за продану електроенергію на 30 червня 2023 року становив 2,57 млрд грн проти 1,53 млрд грн на початок року.
Водночас “ДТЕК ВДЕ” в першому півріччі 2023 року отримала 179 млн грн чистого прибутку проти 18 млрд грн збитку в аналогічному періоді 2022 року завдяки відсутності нарахувань знецінення на необоротні активи в сумі 17,36 млрд грн, що відбулося минулого року.
“Збиток у першому півріччі 2022 року був спричинений нарахуванням витрат у зв’язку з окупацією частини електростанцій “ДТЕК ВДЕ”, переглядом планів будівництва Тилігульської ВЕС та економічним зносом через погіршення ситуації в економіці”, – повідомляють у компанії.
При цьому курсові різниці у фінансовій та інвестиційній діяльності в січні-червні цього року виявилися для “ДТЕК ВДЕ” від’ємними – 285 млн грн, тоді як у січні-червні-2022 щодо них було зафіксовано плюс 300 млн грн.
Обсяг заборгованості за звітний період скоротився з 21,57 млрд грн до 20,31 млрд грн, а обсяг вільних грошових коштів зріс з 3,44 млрд грн до 4,69 млрд грн.
Зазначається, що за звітний період сонячні електростанції збільшили відпуск електроенергії завдяки більш сприятливим погодним умовам, зниженню обсягів диспетчерських обмежень в умовах дефіциту електроенергії, а також зниженню рівня небалансів. Уточнюється, що продажі СЕС були вищими за продажі ВЕС учетверо.
Також вказується, що “ДТЕК ВДЕ” на початку весни ввела в експлуатацію 19 вітротурбін Тилігульської ВЕС сукупною потужністю 114 МВт.
