Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт руд і концентратів, що містять титан, в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 219,794 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд, що містять титан, і концентрату скоротився на 12,4% – до $86,639 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,14% поставок у грошовому вираженні), США (13,55%) та Румунії (7,49%).
Україна в січні-серпні-2022 імпортувала 100 тонн аналогічної продукції з Сенегалу на суму $138 тис., тоді як у січні-серпні-2021 ввезла 731 тонн руд, що містять титан, на суму $686 тис. з Сенегалу (79,88%) і Німеччини 12%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .
Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.
“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.
За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.
Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.
При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.
“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.
Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.
Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.
На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).
Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).
Група компаній “Агроліга” (Харківська обл.) у січні-червні 2022 року скоротила чистий прибуток у 3,2 рази порівняно з першим півріччям 2021 року – до EUR0,81 млн, виручка зменшилася на 25% – до EUR27,2 млн.
Згідно зі скороченим звітом її холдингової компанії Agroliga Group PLC (Кіпр) на Варшавській фондовій біржі, валовий прибуток “Агроліги” за вказаний період скоротився на 6% – до EUR3,32 млн, операційний прибуток – на 17,7%, до EUR1,74 млн .
Станом на 30 червня 2022 року активи “Агроліги” збільшилися на 10% порівняно з аналогічною датою 2021 року – до EUR74,6 млн, поточні боргові зобов’язання – на 38,5%, до EUR30,55 млн, довгострокові зобов’язання – на 4 ,8% до EUR6,5 млн.
При цьому у звіті немає інформації про діяльність агрохолдингу в умовах військового вторгнення РФ до Харківської області. Раніше, у березні, “Агроліга” повідомляла, що частину її активів окупували російські війська, через що господарську діяльність у місцях бойових дій паралізовано.
У квітні агрохолдинг уточнив, що не розпочинав посівних робіт на окупованих Росією полях. При цьому на підконтрольній Україні території посівна проводиться згідно з раніше складеним планом. Маслоекстракційний завод “Агроліги” та електростанція залишилися на підконтрольній території та працюють у штатному режимі.
До війни до складу Agroliga Group входили такі сільгоспвиробники в Харківській області: ТОВ “Агроліга” (с.Кам’янка), ТОВ “Мечникове” (с.Новегорівка), ТОВ “Востокагроконтракт” (с.Миколаївка), ТОВ “Маяк” (с. Березівка), ТОВ “Агроком Нова Водолага” (смт Нова Водолага), AGL Enerdgy LTD. (смт Нова Водолага) із загальним земельним банком 10 тис. га.
Крім цього, до її складу входили виконуюча функція торгового дому ТОВ “Ліга-А” (Харків), Agroliga Polska – торгова компанія з реєстрацією в Польщі, холдингова компанія Agroliga Group PLC (Кіпр), холдингова компанія Agroliga Group of Companies PLC (Харків) та спеціалізується на продажах та торгових послугах для інших компаній групи ТОВ “Агроліга-Трейд”.
ДК “Агроліга” працює на українському ринку агропродукції з 1992 року. Займається вирощуванням зернових культур, переробкою насіння соняшника та молочним тваринництвом.
Потужності маслозаводу, який працює за технологією пресування, становлять 42 тис. тонн на рік, маслозаводу, який працює за технологією екстракції, – 110 тис. тонн соняшника на рік.
Мажоритарними акціонерами групи є Олександр Бердник із часткою 41,66%, Ірина Поплавська – 41,66%.
Грошові надходження від експорту української риби та інших водних біоресурсів у січні-березні 2021 року збільшилися на 29% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $10,4 млн, загалом країна поставила на зовнішні ринки 2,83 тис. тонн цих продуктів, повідомляється на сайті Держагентства меліорації та рибного господарства України.
За його даними, найбільшими покупцями української риби та інших водних біоресурсів у грошовому виразі стали Німеччина – $3,28 млн, (0,46 тис. тонн експортованої риби і водних біоресурсів), Молдова ($1,52 млн, 0,71 тис. тонн), Данія ($1,34 млн, 0,29 тис. тонн), Литва ($0,79 млн, 0,26 тис. тонн).
Як повідомлялося, вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі в січні-квітні 2021 року збільшився на 4,8% порівняно з січнем-квітнем 2020 року – до 23,21 тис. тонн, з яких океанічний вилов на території інших держав зріс на 11%, – до 18,28 тис. тонн.
За зазначений період у водосховищах Дніпра вилов риби і біоресурсів зріс на 9% – до 988 тонн, в Азовському морі – до 827 тонн (+48%), у річці Дунай – 325 тонн (+70%), у Чорному морі – 300 тонн (+41%), у Дніпровсько-Бузькій системі – 174 тонни (+22%).
Уряд у травні 2021 року постановою №539 від 24 травня 2021 року передав Міністерству аграрної політики та продовольства управління українськими меліоративними системами. Цю функцію отримало Державне агентство меліорації та рибного господарства (колишнє Держагентство рибного господарства України), що входить до структури аграрного міністерства.
Агрохолдинг “МХП” 2020 року отримав чистий збиток розміром $133 млн проти чистого прибутку $215 млн у 2019 році, здебільшого через курсові збитки розміром $204 млн, зумовлені річним послабленням гривні на 16%, а виручка компанії скоротилася на 7% – до $1,91 млрд.
Згідно з квартальною фінансовою звітністю холдингу, оприлюдненою на Лондонській фондовій біржі в середу, його скоригована EBITDA і операційний прибуток знизилися на 7%, відповідно до $395 млн і $201 млн, а рентабельність продажу (EBITDA margin) збереглася на рівні 2019 року – 21%.
“МХП” зазначає, що минулого року експортна виручка знизилася на 9,1% – до $1,015 млрд, що становить 53% загальної виручки (у 2019 року – 56% загальної виручки).
“МХП” у четвертому кварталі 2020 року скоротив чистий збиток у 2,5 разу порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до $24 млн, його загальна виручка скоротилася на 10% – до $497 млн, а експортна виручка скоротилася на 19,3% – до $255 млн (51% від загальної виручки).
“МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Також виробляє зернові, соняшникову олію, продукти м’ясоперероби. На європейський ринок МХП постачає охолоджені півтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.
