Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів погодила форму міжнародного сертифіката на експорт столових яєць до Канади, повідомила пресслужба Союзу птахівників України.
“Звертаємо увагу, що експорт яєць до Канади можливий лише у разі співпраці з ліцензованими імпортерами у Канаді, який повинен мати дійсну Ліцензію щодо безпечності харчових продуктів для Канади (SFC, Safe Food for Canadians Licence) “, — наголосили у відомстві.
Ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі “Міжнародне співробітництво” в рубриці Сертифікати на експорт з України.
На сайті відомства також оприлюднено додаткову інформацію про відповідність вимогам законодавства Канади виробників яєць столових та яєчних продуктів, зокрема щодо зберігання та транспортування яєць та яєчних продуктів, маркування яєць та яєчних продуктів, програми контролю за сальмонельозом — яєчні продукти, програми контролю за сальмонельозом — яйця столові, вимог до сортування яєць, стандартів ідентифікації.
Експорт українських курячих яєць у січні-березні 2025 року склав 496 млн штук, що вдвічі більше за відповідний період торік, повідомив Союз птахівників України (СПУ).
“Збільшення експорту вдвічі за перші три місяці року, порівняно з січнем-березнем 2024-го, не вплинуло негативно на пропозицію яєць на внутрішньому ринку. Традиційно напередодні Великодня попит на яйця збільшується, однак в цьому році, як і в минулому, дефіциту продукції не очікується і споживачі зможуть розраховувати на доступні цінові пропозиції в достатній кількості протягом великодніх свят”, – зауважили в асоціації.
В галузевому об`єднанні наголосили, що в 2025 році відбулися суттєві зміни в географії експорту. Частка країн ЄС зросла до 72%, але це зростання становить всього 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Збільшилися поставки до країн Африки, де завдяки світовій кон’юнктурі були досить привабливі умови для торгівлі. Частка африканського континенту зросла до 8%, в той час як торік вона була 5%, а в 2023-му – взагалі за цей період не експортувались яйця.
Україна 2025 року розпочала постачання яєць до Великобританії, її частка наразі становить 7%. Натомість скоротилася частка Сінгапуру в регіональній структурі експорту – з 15% у 2023 році до 4% у 2025 році.
Поставки до Ізраїлю стабільні, хоча частка і зменшилась до 9%, але фізичний обсяг експорту не змінився порівняно з січнем-березнем 2024 року.
Експорт до країн Близького Сходу майже відсутній, що обумовлено логістичними особливостями і високою конкуренцією в регіоні з боку інших країн-експортерів.
“Європейський ринок буде і надалі залишатися в пріоритеті експорту, що обумовлено зручною логістикою і високим попитом на українську продукцію. Ще донедавна лише 4 компанії мали право експорту до ЄС, а на сьогодні вже 15. І надалі українські експортери будуть утримувати сильні позиції на ринках країн ЄС, пропонуючи безпечну та якісну продукцію”, – резюмували у Союзі птахівників України.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав обов’язкові для розгляду рекомендації десятьом найбільшим виробникам та реалізаторам курячих яєць щодо запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав розслідування причин підвищення цін на курячі яйця в жовтні 2024 року, повідомила пресслужба відомства.
Згідно з інформацією на сайті регулятора, АМКУ вже направив вимоги щодо надання інформації безпосередньо виробникам курячих яєць, їх продавцям, а також виробникам комбікормів, вартість яких є однією з основних складових собівартості курячих яєць.
Регулятор нагадав, що на ситуацію з підвищенням цін на яйця реагує не вперше. Так, у жовтні 2022 року було розпочато дослідження причин підвищення цін на курячі яйця у вітчизняних торговельних мережах. Під час дослідження було зібрано та проаналізовано інформацію від учасників ринку на кожній із ланок обігу товару на шляху від виробника до кінцевого споживача.
АМКУ також звернув увагу, що розширив рамки дослідження за цією групою товарів, яке було розпочато у вересні-жовтні 2022 року, і пролонгував його до жовтня 2024 року.
“Після отримання від учасників ринку відповідей на вимоги та подальшого аналізу всіх чинників впливу на цінову поведінку суб’єктів господарювання на кожній із ланок обігу товару будуть сформовані остаточні висновки щодо наявності або відсутності в діях учасників задіяного товарного ринку ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, – резюмували в АМКУ.
Як повідомлялося, в Україні в жовтні встановилися рекордно високі ціни на курячі яйця, які перевищили поріг у 60 грн/десяток. У галузевій Спілці птахівників України пояснили це відкладеною реакцією птахівників, які влітку 2024 року працювали собі в збиток, тоді як вартість кормів і електроенергії значно подорожчала і більше працювати у збиток галузь не може.
Два українські виробники м’яса курки та яєць агрохолдинги МХП і «Авангард» очолили список європейських виробників м’яса курки та яєць, а у світовому рейтингу посіли 15-ту позицію, наголошується в рейтингу видання WattPoultry, яке досліджує світовий ринок виробництва, переробки та продажу продукції птахівництва.
Згідно з рейтингом, агрохолдинг МХП очолив список виробників бройлерів у Європейському Союзі та посів 15-у позицію у світовому рейтингу з виробництвом 704 тис. тонн м’яса курки на рік.
Український агрохолдинг «Авангард» посів першу позицію серед виробників яєць у Європейському Союзі та 15-те місце серед світових лідерів із виробництвом 13,3 млн шт. яєць.
«Попит на куряче м’ясо продовжує зростати, і очікується, що споживання зросте на 16% у період з 2024 до 2033 року, прогнозують Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Продовольча та сільськогосподарська організація, що, вочевидь, є гарною новиною для світових виробників м’яса птиці. Ніщо не гарантоване, але оскільки попит залишається високим, у компаній у нашій галузі, принаймні, є багато можливостей скористатися ними», – підкреслило видання.
Укладачі рейтингу нагадали, що виробники м’яса бройлерів і яєць, хоч би де вони були у світі, змушені боротися зі спалахами захворювань і дедалі суворішими правилами. Однак вони, принаймні, можуть бути впевнені, що попит на їхню продукцію збережеться.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
Як повідомлялося, «Авангард» у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
«Укрлендфармінг» є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. «Авангард», що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
AVANGARD, MHP, ЄВРОПА, м'ясо курки, яйця
Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
За даними Асоціації «Союз птахівників України», Україна в січні-червні 2024 року наростила експорт яєць до 36,98 тисяч тонн. У тому числі яєць у шкаралупі національні виробники експортували 32,98 тисяч тонн на 33,711 мільйонів доларів.
При цьому, експорт яєць у 1 півріччі 2023 року склав 29,7 тисяч тонн. У тому числі яєць у шкаралупі експортували 25,737 тисяч тонн на 34,745 мільйонів доларів.
Найбільшими імпортерами українських яєць є країни ЄС, зокрема Італія та Польща, а також Сінгапур, ОАЕ та Ізраїль.
