Українці здебільшого не підтримують використання військовими свого авторитету для впливу на електоральні процеси, що свідчить про чіткий суспільний запит на відмежування армії від політичної боротьби, зокрема виборчої. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Згідно з представленими даними, найбільшу підтримку серед допустимих дій військових отримали заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (30,2%), публічне висловлення позиції щодо законопроєктів (15,1%) та створення ветеранських і громадських організацій (14,9%). Водночас використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої має найнижчий показник – мінус 15,9% балансу, що є найгіршим результатом серед усіх варіантів.
Також негативно сприймаються інші форми прямого політичного впливу, зокрема участь у формуванні політичних рішень (–0,7%), коментування політичних процесів (–0,7%) та висловлювання щодо міжнародної політики України (–2,6%).
«Ми бачимо дуже чітку позицію суспільства: військові можуть бути авторитетом у питаннях оборони, але цей авторитет не повинен переноситися у виборчі процеси. Будь-які спроби впливу на електоральні настрої сприймаються негативно і фактично делегітимізують таку участь. Це важливий сигнал для політичних акторів щодо меж допустимої комунікації з військовими», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
При цьому більше половини українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, що свідчить про запит суспільства на збереження професійної ролі армії до досягнення Перемоги.
Згідно з представленими результатами, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – скоріше підтримують (разом 50,4%). Водночас 37,6% допускають їхню участь у політиці (23,1% – скоріше ні, 14,5% – однозначно ні), ще 12% не визначилися.
Таким чином, домінуючою є позиція, що до завершення війни військові мають залишатися зосередженими на виконанні своїх безпосередніх функцій, а не брати участь у політичних процесах.
«Ці результати показують чіткий суспільний запит на те, щоб військові до завершення війни залишалися поза політикою і концентрувалися на своїх ключових завданнях. Водночас певна частина громадян допускає їхню роль у майбутніх політичних процесах, але вже після Перемоги», — зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Понад половина українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, однак значна частина суспільства допускає їхню обмежену участь у публічних процесах, насамперед у питаннях оборони, свідчать результати дослідження «Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави», презентованого компанією Active Group.
Згідно з презентацією, 23,1% респондентів «однозначно» підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – «скоріше підтримують», тоді як 37,6% (23,1% «скоріше ні» та 14,5% «однозначно ні») допускають їх участь у політиці, ще 12% не визначилися .
«Ми побачили, що в суспільстві одночасно існують два запити – щоб військові були поза політикою і щоб вони мали вплив. І в цьому немає суперечності: більшість хоче, щоб військові залишалися військовими під час війни, але при цьому допускає їх участь у процесах, які напряму стосуються оборони держави. Це радше про баланс, а не про крайнощі», — зазначив директор Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Водночас абсолютна більшість українців підтримує жорстку систему управління армією: 41% вважають дуже важливою єдину систему підпорядкування, ще 31,5% – скоріше важливою (разом 72,5%), тоді як лише близько 10% не поділяють цю позицію .
У питанні ухвалення рішень під час війни громадська думка розподіляється між ключовими центрами управління: 22,4% вважають, що рішення має ухвалювати президент як верховний головнокомандувач, 25,6% – головнокомандувач, 25,4% – Генеральний штаб, ще близько 14% – командири нижчого рівня, 12,9% не визначилися .
«Ці цифри показують, що суспільство довіряє вертикалі управління і очікує, що стратегічні рішення приймаються на найвищому рівні. Але водночас люди не завжди чітко розрізняють функції різних ланок військового керівництва. Тому ми бачимо певний розподіл відповідей між президентом, головнокомандувачем і Генштабом», — пояснив засновник Active Group Андрій Єременко.
Дослідження також зафіксувало запит на поєднання централізації та гнучкості: 40,1% респондентів підтримують переважно вертикаль управління (16% – виключно вертикаль, 24,1% – скоріше вертикаль), тоді як 37% – автономію підрозділів (29,5% – більше автономії, 7,5% – повну автономію), ще 22,9% не визначилися .
«Суспільство фактично говорить: стратегія має формуватися зверху, але на рівні підрозділів має бути свобода дій. Це означає відмову від мікроменеджменту і водночас потребу у якісному зворотному зв’язку. Люди очікують, що рішення враховують реальну ситуацію на місцях», — додав Єременко.
Найбільш прийнятними формами участі військових у публічному житті українці вважають заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (37,3% підтримки), публічну позицію щодо законопроєктів (26,3%) та створення ветеранських і громадських організацій (24,6%) . Водночас найбільше несприйняття викликає використання військового авторитету для впливу на виборців (–30,4% балансу), а також участь у формуванні політичних рішень чи коментування політичних процесів.
«Є чітка межа: військові можуть впливати на оборонні рішення, але не повинні втручатися в електоральні процеси. Спроба використовувати військовий авторитет у політичній боротьбі сприймається дуже негативно. Це важливий сигнал для майбутніх політичних кампаній», — наголосив Позній.
Серед ключових якостей сучасного командира респонденти назвали відповідальність за підлеглих (64,9%), стратегічне мислення (59,9%), а також здатність виконувати завдання (37,1%), дисциплінованість (35,4%) і взаємодію з командуванням (33,4%), тоді як медійна активність отримала лише 2,4% підтримки .
У переліку факторів, що шкодять ефективності армії, домінують корупційні ризики: 53,9% вказали на зловживання під час закупівель, 46,1% – під час планування операцій. Також респонденти назвали втому особового складу та недостатню ротацію (42,7%), застарілі підходи до підготовки (35,3%), низьку мотивацію (35,1%) та бюрократичні процедури (34%) .
«Корупція традиційно сприймається як головна проблема в будь-якій сфері. Але поряд із цим ми бачимо системні питання – ротацію, мотивацію, якість управління. Це комплекс факторів, які формують ефективність армії і потребують системних рішень», — зазначив Єременко.
Водночас 76,5% українців (47,8% – позитивно, 28,7% – скоріше позитивно) добре ставляться до підрозділів, які поєднують дисципліну, державне підпорядкування та сучасні підходи до війни .
У рейтингу підрозділів за сприйняттям дисципліни та ефективності лідирує Центр спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа») – 17,9%, далі 3-й армійський корпус (14,5%) та «Азов» (13,2%). За рівнем довіри до виконання державних завдань перше місце посідає «Азов» (15,2%), далі Сили спеціальних операцій ЗСУ (14,7%) та «Альфа» (13,4%) .
При цьому понад 40% респондентів не змогли визначити конкретні підрозділи, що свідчить про обмежену обізнаність громадян і значний вплив медійної присутності на формування громадської думки.
Загалом дослідження демонструє запит українського суспільства на деполітизацію військових, збереження жорсткої вертикалі управління та водночас гнучкість на рівні підрозділів, а також чітке розмежування між впливом у сфері оборони та участю у політичній конкуренції.
Перевагу українським лікам віддають 28,4% українців, свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого.
Як повідомив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній, при цьому 33,4% опитаних частіше вибирають імпортні ліки, в той же час для 38,2% респондентів не має значення країна походження препарату.
«Для виробників це означає, що конкуренція йде за репутацію, доведеність і стабільність поставок, і українські бренди можуть посилювати позиції за рахунок якості і зрозумілої комунікації», – сказав CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
На думку засновника Experts Club Максима Уракіна, «те, що майже третина споживачів обирає вітчизняні препарати, показує важливість доступності та довіри до якості на внутрішньому ринку».
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club на початку лютого та презентованого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, 31,4% опитаних назвали електронні рецепти “дуже зручними”, 44,1% – “скоріше зручними”, 18,7% – “скоріше незручними”, 5,9% – “дуже незручними”.
“Цифрові інструменти отримують підтримку, коли економлять час і реально спрощують доступ до препаратів”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
“Негатив у частини користувачів зазвичай пов’язаний із практичними збоями та різним рівнем цифрової грамотності, і це потрібно враховувати в донастройці сервісу”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club та оприлюдненого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, під час купівлі ліків 50,5% опитаних насамперед орієнтуються на поєднання ціни та ефективності, 25,0% – на ціну, 24,5% – на ефективність.
Опитування проведено 11-12 лютого 2026 року, 1000 респондентів (18+), онлайн.
“Вибір ‘ціна плюс ефективність’ відображає бажання отримати результат, але в межах обмеженого бюджету”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
“Споживач стає більш раціональним, і це посилює конкуренцію виробників за довіру та доступність”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
